Вирок від 08 квітня 2026 р. у справі №582/71/26 — Недригайлівський районний суд Сумської області

Провадження № 1-кп/582/6/26

Справа № 582/71/26

Копія

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"09" квітня 2026 р.

Недригайлівський районний суд Сумської області у складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

з участю прокурора ОСОБА_3 ,

обвинуваченого ОСОБА_4 ,

захисника ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в селищі Недригайлів кримінальне провадження, внесене в Єдиний реєстр досудових розслідувань 22 листопада 2025 року за №12025200000000750 за обвинуваченням

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Костянтинівка, Мелітопольського району, Запорізької області, українця, громадянина України, з середньою спеціальною освітою, одруженого, який працює водієм ФОП « ОСОБА_6 », невійськовозобов`язаного, внутрішньо переміщеної особи, особи з інвалідністю 3 групи, не судимого, мешканця АДРЕСА_1 ,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України

ВСТАНОВИВ:

21.11.2025 близько 18:10 год. керував автомобілем «MERCEDES-BENZ SPRINTER 312 D», реєстраційний номер НОМЕР_1 , та рухався по автодорозі Н-07 сполученням «Київ-Суми-Юнаківка» у напрямку м. Ромни Сумської області.

Рухаючись у вказаному напрямку, перебуваючи в селищі Недригайлів, Роменського району, Сумської області неподалік АЗС «BVS», яка розташована по вул. Сумська, буд. 51, ОСОБА_4 знехтувавши безпекою дорожнього руху, не стежив належним чином за дорожньою обстановкою, маючи можливість своєчасно виявити пішохода ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який перетинав проїзну частину зліва направо відносно руху автомобіля, негайно не вжив заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу або безпечного для інших учасників руху об`їзду пішохода та допустив наїзд на останнього.

Внаслідок даної дорожньо-транспортної пригоди пішохід ОСОБА_7 отримав тілесні ушкодження від яких помер на місці події.

Згідно висновку судово медичної експертизи № 181 від 25.12.2025 «причиною смерті ОСОБА_7 є поєднана тупа травма тіла: відкрита черепно-мозкова травма, що включає крововиливи м`яких оболонок, ділянки забоїв та розчавлення головного мозку; закрита травма грудної клітини, що включає множинні переломи ребер з обох сторін, більше справа, з розривами плеври, забоями та розривами легень; закрита травма органів черевної порожнини, що включає множинні розриви та розчавлення печінки; закрита травма кісток тазу, що включає перелом тіла правої лобкової кістки та обох гілок лівої лобкової кістки; відкритий багатоуламковий перелом обох кісток правої гомілки».

Відповідно до зібраних у кримінальному провадженні доказів та висновку судової автотехнічної експертизи № 397 від 28.11.2025 у даній дорожній ситуації ОСОБА_4 , керуючи автомобілем «MERCEDES-BENZ SPRINTER 312 D», реєстраційний номер НОМЕР_1 , та рухаючись по автодорозі Н-07 сполученням «Київ-Суми-Юнаківка», допустив порушення вимог Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 1306 від 10.10.2001 і введених у дію з 01.01.2002, що передбачені пунктом 12.3. «У разі виникнення небезпеки для руху або перешкоди, яку водій об`єктивно спроможний виявити, він повинен негайно вжити заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу або безпечного для інших учасників руху об`їзду перешкоди».

Допущені ОСОБА_4 порушення вимог пункту 12.3 Правил дорожнього руху знаходиться у прямому причинному зв`язку з подією дорожньо-транспортної пригоди та наслідками, що настали.

Обвинувачений ОСОБА_4 в судовому засіданні свою винуватість у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.286 КК України, визнав повністю в межа пред`явленого обвинувачення, погодився на розгляд справи відповідно до вимог ч.3 ст.349 КПК України, сумніватися у добровільності його позиції у суду немає підстав.

Вимоги ч. 3 ст. 349 КПК України обвинуваченому ОСОБА_4 роз`яснені.

Оскільки інші учасники судового розгляду також не наполягали на дослідженні доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються, а саме щодо обставин вчинення цього кримінального правопорушення, суд, виконавши вимоги ч. 3 ст. 349 КПК України, обмежився допитом обвинуваченого ОСОБА_4 , допитом потерпілих ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , та дослідженням матеріалів, що характеризують особу обвинуваченого, а також відповідних документів щодо речових доказів.

Обвинувачений ОСОБА_4 пояснив що працює водієм в ФОП ОСОБА_10 , перевозить товар. 21.11.2025 близько 18:10 год він за кермом службового автомобіля рухався по с.Недригайлів в напрямку у напрямку м. Ромни Сумської області. Автомобіль був в технічно справному стані. На дворі було темно, мрячило, дорога була мокра та неосвітлена. За АЗС «BVS» не помітив вчасно пішохода ОСОБА_7 , який переходив дорогу. ОСОБА_7 у темному одязі, але з ліхтариком. Щоб уникнути зіткнення, він почав гальмувати та прийняв в право, але йому це не вдалося, і він допустив наїзд на ОСОБА_7 . Після зіткнення він вийшов з автомобіля, викликав швидку та поліцію і перебував на місці події до їх приїзду. Після приїзду працівників швидкої та поліції він надав їм пояснення щодо події та пройшов огляд на стан сп`яніння, який підтвердив що він тверезий. Також повідомив потерпілих про скоєне. В подальшому він вибачився перед потерпілими та відшкодував шкоду в узгодженому з потерпілими розмірі. У скоєному щиро кається, просить суворо не карати, так як він є внутрішньо переміщеною особою та особою з інвалідністю, одружений має на утриманні малолітню дитину 2025 року народження. Його дружина отримує державну допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею 3 річного віку, у зв`язку з чим не працює. Просив не позбавляти його права керувати транспортним засобом, оскільки робота водієм є основним джерелом доходів його сім`ї.

Потерпіла ОСОБА_8 пояснила, що загиблий ОСОБА_7 є її рідний брат, який проживає окремо. 21.11.2025 вона довідалась що її брат загинув в ДТП. Обвинувачений ОСОБА_4 щиро покаявся, попросив у неї пробачення, відшкодував шкоду, допомагав з похованням. Вона ніяких претензій до обвинуваченого не має та просить призначити йому покарання не пов`язане з позбавленням волі.

Потерпіла ОСОБА_9 пояснила, що загиблий ОСОБА_7 є її чоловік, але вона з ним тривалий час не проживала разом. Про його смерть в ДТП вона довідалася від своєї рідної тітки. Обвинувачений ОСОБА_4 щиро покаявся, попросив у неї пробачення, відшкодував шкоду. Вона ніяких претензій до обвинуваченого не має та просить призначити йому покарання не пов`язане з позбавленням волі.

За таких обставин, суд вважає доведеною в повному обсязі винуватість ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, та його дії кваліфікує за ч. 2 ст. 286 КК України як - порушення правил безпеки дорожнього руху, особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило смерть потерпілого.

Вирішуючи питання про призначення покарання ОСОБА_4 суд виходить із принципів законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання та відповідно до статті 65 КК України враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винуватого та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання, а також позицію прокурора, потерпілих та обвинуваченого.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 65 КК України особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень. Більш суворий вид покарання з числа передбачених за вчинене кримінальне правопорушення призначається лише у разі, якщо менш суворий вид покарання буде недостатній для виправлення особи та попередження вчинення нею нових кримінальних правопорушень, а згідно з ч. 2 ст. 50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами.

ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину, внаслідок якого настала смерть потерпілого. Його дії щодо порушення Правил дорожнього руху України умисні, форма вини до наслідків, що настали - необережна (злочинна самовпевненість).

Обвинувачений ОСОБА_4 раніше до кримінальної відповідальності не притягувався, на обліках у лікаря нарколога та лікаря психіатра не перебуває. Є особою з інвалідністю та внутрішньо переміщеною особою. За місцем роботи та проживання характеризується позитивно. Одружений, має на утриманні малолітню дитину. Дружина доглядає за дитиною до досягнення нею 3-х річноговіку.

Обставиною, яка пом`якшує покарання ОСОБА_4 , передбаченою ст. 66 КК України є щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину.

Також в судовому засіданні встановлено, що потерпілі ОСОБА_8 та ОСОБА_9 з обвинуваченим примирилися, отримали кошти на відшкодування моральної та матеріальної шкоди, ніяких претензій до обвинуваченого не мають та просять призначити йому найбільш м`яке покарання (мінімальну міру покарання).

Таким чином, з врахуванням пояснень ОСОБА_4 та потерпілих суд приходить до висновку про те, що шкода, завдана кримінальним правопорушенням потерпілим відшкодована, що суд враховує як обставину, що пом`якшує покарання обвинуваченому.

Обставин, які обтяжують покарання ОСОБА_4 , передбачених ст. 67 КК України, під час досудового розслідування не встановлено.

Враховуючи наявність кількох обставин, що пом`якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного, який позитивно характеризується, є особою з інвалідністю, має статус ВПО, має на утриманні малолітню дитину, суд вважає можливим призначити покарання у виді позбавлення волі в межах санкції ч. 2 ст. 286 КК України з України із застосуванням ст. 75 КК України.

Також суд вважає за можливе не застосовувати до ОСОБА_4 додаткове покарання у виді позбавлення права керування транспортним засобом на певний строк, оскільки робота водія є основним джерелом доходу обвинуваченого та його сім`ї.

На думку суду, саме таке покарання є необхідним та достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень.

Запобіжний захід щодо обвинуваченого не обирався, підстав для його обрання до набрання вироком законної сили суд не вбачає.

Цивільні позови не заявлялися.

Долю речових доказів у кримінальному провадженні слід вирішити у відповідності до ст. 100 КПК України, скасувавши арешт, накладений ухвалою слідчого судді Зарічного районного суду м.Суми від 28 листопада 2025 року.

Витрати на проведення експертних досліджень добровільно сплачені ОСОБА_4 під час досудового розслідування.

З цих підстав, керуючись статтями 368, 370-371, 373-374, 376 Кримінального процесуального кодексу України, суд,

У Х В А Л И В :

ОСОБА_4 визнати винуватим у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України та призначити йому покарання у виді позбавлення волі на строк 5 (п`ять) років без позбавленням права керувати транспортними засобами.

На підставі ч. 1 ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_4 від відбування призначеного за цим вироком покарання з випробуванням строком на два роки

На підставі ч.1 ст.76 КК України покласти на обвинуваченого ОСОБА_4 такі обов`язки:

1) періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

2) повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.

Запобіжний захід ОСОБА_4 до набрання вироком законної сили не обирати.

Скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді Зарічного районного суд м.Суми від 28 листопада 2025 року.

Речові докази по кримінальному провадженню:

оптичний DVD-R диск з відеозаписом з камер спостереження ТОВ АФ «ПСЬОЛ», оптичний CD-R диск з аудіозаписами лінії «102» - зберігати в матеріалах кримінального провадження;

ліхтарик та пару взуття (чоботи), власником яких є покійний ОСОБА_7 , - знищити;

автомобіль марки MERCEDES-BENZ моделі SPRINTER 312 D, р.н. НОМЕР_2 , власником якого є ОСОБА_6 , мешканець АДРЕСА_2 ,- повернути власнику.

Вирок може бути оскаржений до Сумського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Вирок суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого КПК України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду.

В умовах дії воєнного стану після складання та підписання повного тексту вироку суд має право обмежитися проголошенням його резолютивної частини з обов`язковим врученням учасникам судового провадження повного тексту вироку в день його проголошення.

Копія судового рішення не пізніше наступного дня після ухвалення надсилається учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні.

Суддя:підпис З оригіналом згідно

Суддя: ОСОБА_1