Постанова від 08 квітня 2026 р. у справі №591/3158/26 — Зарічний районний суд м. Сум

Справа № 591/3158/26 Провадження № 3/591/874/26

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 квітня 2026 року м. Суми

Суддя Зарічного районного суду м. Суми Ковтун О.М., розглянувши матеріали, які надійшли від Управління патрульної поліції в Сумській області Департаменту патрульної поліції Національної поліції України, про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, місце проживання: АДРЕСА_1

за ч.1 ст. 122-2, ст. 122-4, 124, ч.2 ст. 130 КУпАП,-

В С Т А Н О В И В:

Водій ОСОБА_1 17.03.2026 о 15:50 год у м.Суми по вул. Володимирська, 57 керував т/з Hyundai Santa FE д.н.з. НОМЕР_1 під час обгону трактора не переконався , що після обгону зможе повернутись на займану смугу , не дотримався безпечної швидкості і в результаті чого допустив зіткнення з трактором де останній по інерції допустив наїзд на паркан будинку та місце ДТП залишив, в ході розшукових заходів встановлений. Своїми діями порушив п. 2.10 а) ПДР та скоїв правопорушення, передбачене ст. 122-4 КУпАП.

За даним фактом складено протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 617547 від 17.03.2026.

Водій ОСОБА_1 17.03.2026 о 15:50 год у м.Суми по вул. Володимирська, 57 керував т/з Hyundai Santa FE д.н.з. НОМЕР_1 під час обгону трактора не переконався , що після обгону зможе повернутись на займану смугу , не дотримався безпечної швидкості і в результаті чого допустив зіткнення з трактором де останній по інерції допустив наїзд на паркан будинку та внаслідок ДТР завдано матеріальних збитків. Своїми діями порушив п. 12.1,13.1, 14.2 г) ПДР та скоїв правопорушення, передбачене ст. 124 КУпАП.

За даним фактом складено протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 617540 від 17.03.2026.

Водій ОСОБА_1 17.03.2026 о 15:50 год у м.Суми по вул. Володимирська, 57 керував т/з Hyundai Santa FE д.н.з. НОМЕР_1 на вимогу про зупинку подану за допомогою проблискових маячків синього та червоного кольору та спеціального звукового сигналу не відреагував та збільшив швидкість. Був зупинений шляхом блокування по проспекту Михайла Лушпи поблизу будинку 10, що зафіксовано на відеореєстратор Xiaomi Yi CAR DVR -2904 та відеореєстрато персональний нагрудний Motorola Solutions vb 400-470826. Своїми діями порушив п. 2.4 ПДР та скоїв правопорушення, передбачене ч.1 ст. 122-2 КУпАП.

За даним фактом складено протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 617542 від 17.03.2026.

Водій ОСОБА_1 17.03.2026 о 15:50 год у м.Суми по вул. Володимирська, 57 керував т/з Hyundai Santa FE д.н.з. НОМЕР_1 з ознаками алкогольного сп`яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови , порушення координації рухів, поведінка, що не відповідає обстановці. Від проходження в установленому законом порядку огляду на визначення стану алкогольного сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу за допомогою приладу Drager Alcotest 6820 та прослідувати до закладу охорони здоров`я КНП СОР ОКМЦ СНЗ для проходження огляду на визначення стану алкогольного сп`яніння відмовився , що зафіксовано на відеореєстратор персональний нагрудний Motorola Solutions vb 400-470826. Правопорушення вчинено повторно протягом року. Своїми діями порушив п. 2.5 ПДР та скоїв правопорушення, передбачене ч.2 ст. 130 КУпАП.

За даним фактом складено протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 617445 від 17.03.2026.

ОСОБА_1 у судове засідання не прибув, про день та час розгляду справи повідомлявся належним чином, будь-яких заяв чи клопотань про відкладення розгляду справи не надсилав до суду.

Згідно практики Європейського суду з прав людини, сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно виконувати процесуальні обов`язки.

Суд звертає увагу на те, що особа, яка притягується до адміністративної відповідальності повинна добросовісно використовувати надані їй процесуальні права, не зловживати ними та зобов`язана демонструвати готовність брати участь у судовому розгляді і утримуватися від використання методів, які пов`язані зі зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби, передбачені законом для прискорення процедури слухання. І така позиція суду відповідає практиці Європейського суду з прав людини і, зокрема, рішенню від 7 липня 1989 року «Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії» .

В даному випадку, неявка ОСОБА_1 , неповідомлення про причини свого неприбуття, відсутність його письмових заперечень чи пояснень, клопотань про відкладення розгляду справи, є демонстрацією недобросовісного використання своїх процесуальних прав.

Статтею ст. 268 КУпАП не передбачено обов`язкової участі у розгляді адміністративного матеріалу особи, стосовно якої складено протокол за ч.1 ст. 122-2, ст. 122-4, 124, ч.2 ст. 130 КУпАП. При цьому, особа, яка притягається до відповідальності наділений правом подати суду письмові пояснення та докази.

За таких обставин, було прийнято рішення розглянути справу у відсутність особи, що притягається до адміністративної відповідальності, на підставі доказів, що наявні в матеріалах справи.

Відповідно до ч. 2 ст. 36 КУпАП, якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених. До основного стягнення в цьому разі може бути приєднано одне з додаткових стягнень, передбачених статтями про відповідальність за будь-яке з вчинених правопорушень.

Правила, встановлені ст. 36 КУпАП, допускають розгляд одним і тим же органом справ про адміністративні правопорушення відносно особи, яка вчинила кілька адміністративних правопорушень.

Враховуючи, що у провадженні Зарічного районного суду знаходиться кілька справ про вчинення адміністративного правопорушення однією особою, перебувають у провадженні одного судді, призначені на один день та стосуються однієї особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, суд зобов`язаний об`єднати їх в одне провадження під одним номером: справа №591/3158/26, провадження №3/591/874/26.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступних висновків.

Відповідно до ст. 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Згідно ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Ч.1 ст. 122-2 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за невиконання водіями вимог поліцейського, а водіями військових транспортних засобів - вимог посадової особи військової інспекції безпеки дорожнього руху Військової служби правопорядку у Збройних Силах України про зупинку транспортного засобу.

Ст. 124 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна

Ст. 122-4 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за залишення водіями транспортних засобів, іншими учасниками дорожнього руху на порушення встановлених правил місця дорожньо-транспортної пригоди, до якої вони причетні.

Відповідно до п.2.5 ПДР водій повинен на вимогу працівника міліції пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану алкогольного сп`яніння, впливу наркотичних чи токсичних речовин.

Адміністративна відповідальність за повторне протягом року керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, встановлена ч. 2 ст. 130 КУпАП.

Огляд на стан сп`яніння – це один із заходів забезпечення провадження у справах про адміністративне правопорушення, порядок застосування та наслідки порушення якого встановлені ст.266 КУпАП.

Зокрема, згідно ч.2 ст.266 КУпАП огляд водія на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.

При цьому, відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи у його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

У даному випадку, надіслані суду протоколи про адміністративні правопорушення складені та підписані уповноваженими на те особами: за ч.1 ст. 122-2 , ч.2 ст. 130 КУпАП– командиром №1 взводу №3 роти № 1 батальйону УПП в Сумській області старшим лейтенантом поліції Толкачовим Б.О. , за ст. 122-4 , ст. 124 КУпАП поліцейським №1 взводу , №3 роти, № 1 батальйону УПП в Сумській області молодшим лейтенантом поліції ОСОБА_2 (а.с.1, 21, 41, 50).

Матеріали справи дають підстави стверджувати про те, що поліцейським було дотримано норми чинного законодавства під час проведення огляду на стан сп`яніння, а саме: вимоги ст. 266 КУпАП та Порядку.

Крім того, зазначені у протоколах обставини підтверджуються також матеріалами справи, що додані до протоколів:

- актом огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів, згідно якого ОСОБА_1 від проходження огляду на стан сп`яніння відмовився (а.с. 54);

- направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції (а.с.55);

- копією постанови Ковпаківського районного суду м.Суми від 05.02.2026 про притягнення ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП (а.с. 58-60);

- схемою місця ДТП (а.с.5);

- письмовими поясненнями ОСОБА_3 та ОСОБА_4 (а.с. 6,7 );

- фототаблицями (а.с. 8-15).

З досліджених у судовому засіданні відеозаписів на оптичних носіях даних переконливо та в достатній мірі підтверджені обставини, викладені в протоколах , виконання працівниками поліції вимог КУпАП при їх складанні та дотримання процедури при виявленні у водія ознак сп`яніння та керування транспортним засобом саме гр. ОСОБА_1 (а.с. 62).

Таким чином, матеріалами підтверджено наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративних правопорушень, передбачених ч.1 ст. 122-2, ст. 122-4, 124, ч.2 ст. 130 КУпАП.

Згідно довідки старшого інспектора з ОД відділу АП УПП в Сумській області Западні О. від 19.03.2026 ОСОБА_1 притягувався до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 130 КУпАП протягом року. Відповідно до відомостей інформаційно-телекомунікаційної системи «Інформаційний портал Національної поліції» інформація про наявність у ОСОБА_1 посвідчення водія відсутня (а.с. 57).

Слід зазначити, що у Постанові Об`єднаної палати Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду, від 4 вересня 2023 року у справі № 702/301/20, ОП ККС ВС зазначила, що особі, яку визнано винною у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого відповідною частиною статей 286, 286-1 КК України, суд може призначити додаткове покарання у вигляді позбавлення права керувати транспортними засобами незалежно від того, чи мала така особа на момент вчинення кримінального правопорушення отримане у передбаченому законом порядку посвідчення на право керування транспортними засобами.

В Україні визнається і діє принцип верховенства права (ст. 8 Конституції України).

Справедливість - одна з основних засад права, є вирішальною у визначенні його як регулятора суспільних відносин, одним із загальнолюдських вимірів права. Зазвичай справедливість розглядають як властивість права, виражену, зокрема, в рівному юридичному масштабі поведінки й у пропорційності юридичної відповідальності вчиненому правопорушенню.

Окремим виявом справедливості є питання відповідності покарання вчиненому злочину. Категорія справедливості передбачає, що покарання за злочин повинно бути домірним злочину. Справедливе застосування норм права - є передусім недискримінаційний підхід, неупередженість. Це означає не тільки те, що передбачений законом склад злочину та рамки покарання відповідатимуть один одному, а й те, що покарання має перебувати у справедливому співвідношенні із тяжкістю та обставинами скоєного і особою винного.

Виходячи із системного аналізу зазначених норм, об`єднана палата вважає, що правова природа додаткового покарання у виді позбавлення права керувати транспортними засобами не зводиться виключно до вилучення посвідчення водія та не вичерпується такою дією, а застосовується на певний період, тривалість якого визначається судом відповідно до санкції відповідної частини статей 286, 286-1 КК, і полягає у забороні керувати транспортними засобами.

Так, внаслідок порушення особою, незалежно від наявності чи відсутності у неї посвідчення подія, правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту створюється реальна небезпека для життя і здоров`я інших осіб та спричиняється відповідна шкода, а тому додаткове покарання у виді позбавлення права керувати транспортними засобами в окремих випадках є необхідним з метою попередження спричинення такою особою шкоди здоров`ю чи навіть смерті іншим особам через порушення нею правил дорожнього руху в майбутньому, а також для дієвого впливу на сприйняття суспільством, у тому числі іншими водіями.

При цьому, слід звернути увагу на підвищену суспільну небезпечність дій осіб, які керують транспортними засобами, не маючи достатніх теоретичних і практичних знань та не отримавши у передбаченому законом порядку посвідчення водія, оскільки вірогідність настання дорожньо-транспортної пригоди у такому випаду є значно вищою, а тому попереджувальна мета додаткового покарання у виді позбавлення права керувати транспортними засобами у такому випадку набуває особливого значення.

Каральна мета такого додаткового покарання досягається як безпосередньою забороною керувати транспортними засобами (позбавлення суб`єктивного права), так і покладенням на особу у зв`язку з цим уповноваженим органом з питань пробації певних обов`язків, а також роз`яснення особі наслідків невиконання покладених обов`язків та ухилення від відбування додаткового покарання.

Підхід щодо неможливості призначення додаткового покарання у виді позбавлення права керувати транспортними засобами особі, яка не отримувала посвідчення водія на право керування транспортними засобами, не відповідає засаді справедливості та принципу рівності всіх перед законом, а також нівелює попереджувальну мету покарання.

ЄСПЛ неодноразово звертав увагу на недосконалість чинного законодавства України і необхідність дотримання принципу правової визначеності (п. 53 рішення від 06.11.2008 у справі «Єлоєв проти України» (Yeloyev v. Ukraine), заява № 17283/02); п. 19 рішення від 18.12.2008 у справі «Новік проти України» (Novik v. Ukraine), заява № 48068/06), а КСУ у п. 3.4 і 3.6 свого рішення від 11.10.2011 (справа № 10-рп/2011), аналізуючи положення міжнародних актів, наголосив, що «не вбачається різниці між кримінальними та адміністративними протиправними діяннями, оскільки вони охоплюються загальним поняттям «правопорушення», а відмінність адміністративного правопорушення від злочину полягає, насамперед, у тому, що воно є менш суспільно небезпечним». У цьому рішенні КСУ поширив певні гарантії кримінального процесу і на процес притягнення особи до адміністративної відповідальності. ЄСПЛ також за певних умов поширює стандарти Конвенції для кримінального провадження на справи про адміністративні правопорушення (рішення від 30.01.2015 у справі «Швидка проти України» (Shvydka v. Ukraine), заява № 17888/12; рішення від 09.06.2011 у справі «Лучанінова проти України» (Luchaninova v. Ukraine), заява № 16347/02); рішення від 15.05.2008 у справі «Надточій проти України» (Nadtochiy v. Ukraine), заява № 7460/03).

З огляду на викладене, виходячи із системного аналізу процесуальних норм законодавства України, усталеної судової практики ЄСПЛ, на вирішення порушеного питання поширюються гарантії ст. 6 Конвенції, що у свою чергу надає можливість застосувати аналогію закону.

Відповідно до положень ч. 2 ст. 36 КУпАП, стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених, тобто за ч.2 ст. 130 КУпАП.

Враховуючи безальтернативну санкцію, яка передбачає накладення штрафу з позбавленням права керування т/з суд призначає саме таке стягнення.

На підставі ч.3 ст. 30 КУпАП якщо особою, позбавленою права керування транспортним засобом, до закінчення строку дії такого стягнення вчинено нове адміністративне правопорушення, за яке застосовано стягнення у виді позбавлення права керування транспортним засобом, до стягнення за вчинення нового адміністративного правопорушення приєднується невідбута частина стягнення. При цьому загальний строк позбавлення права керування транспортним засобом може перевищувати гранично допустимий строк, передбачений частиною другою цієї статті.

Окрім того, суд вважає за необхідне застосувати до ОСОБА_1 оплатне вилучення транспортного засобу автомобіля Hyundai Santa FE д.н.з. НОМЕР_1 , оскільки як цим протоколом так і попередньою постановою суду від 05.02.2026 року підтверджено факт керування наведеним транспортним засобом - автомобілем Hyundai Santa FE д.н.з. НОМЕР_1 , саме ОСОБА_1 та вчинення при цьому наведених правопорушень.

Про необхідність застосування згаданого виду стягнення свідчить і той факт, що ОСОБА_1 достеменно знав про те, що він позбавлений права керування за вчинені аналогічні правопорушення, не дивлячись на що, він все одно свідомо, нехтуючи правилами безпеки дорожнього руху та наражаючи на небезпеку оточуючих, на тому ж транспортному засобі повторно вчиняє такі ж правопорушення, що несуть значну суспільну небезпеку.

Таким чином, враховуючи характер скоєного правопорушення, особу правопорушника, вважаю за необхідне застосувати до нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами та з оплатним вилученням належного йому транспортного засобу.

Відповідно до ст. 40-1 КУпАП з правопорушника необхідно стягнути судовий збір у сумі 665,60 грн.

Керуючись ст. 36, ч.1 ст. 122-2, ст. 122-4, 124, ч.2 ст. 130, ст. 283, 284 КУпАП,

П О С Т А Н О В И В:

Об`єднати в одне провадження матеріали справи про адміністративне правопорушення №591/3158/26, провадження №3/591/874/26 , справи №591/3160/26, провадження №3/591/875/26, справи №591/3170/26, провадження №3/591/880/26, справи №591/3182/26, провадження №3/591/884/26, присвоївши об`єднаній справі номер №591/3158/26, провадження №3/591/874/26.

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 130 КУпАП, та накласти на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу на користь держави в сумі 34000 грн з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 3 (три) роки.

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, та накласти на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу на користь держави в сумі 850 грн.

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 122-4 КУпАП, та накласти на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу на користь держави в сумі 3400 грн.

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 122-2 КУпАП, та накласти на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу на користь держави в сумі 153 грн.

На підставі ч. 2 ст. 36 КУпАП, накласти на ОСОБА_1 остаточне адміністративне стягнення у вигляді штрафу на користь держави у розмірі двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 34 000 (тридцять чотири тисячі) грн. 00 коп. з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 3 (три) роки та з оплатним вилученням транспортного засобу - автомобіля Hyundai Santa FE д.н.з. НОМЕР_1 , належного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

У відповідності із ст. 307 та ч. 2 ст. 308 КУпАП штраф має бути сплачений правопорушником не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня отримання копії постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження постанови - не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення. У разі несплати правопорушником штрафу у вказаний строк, постанова про накладення штрафу надсилається в порядку примусового виконання та з правопорушника підлягає стягненню подвійний розмір штрафу, зазначеного у постанові про стягнення штрафу.

Постанова може бути оскаржена протягом 10-денного строку до Сумського апеляційного суду через Зарічний районний суд м. Суми.

Суддя О.М. Ковтун