Рішення від 08 квітня 2026 р. у справі №952/276/24 — Харківський районний суд Харківської області

Суд: Харківський районний суд Харківської області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: споживчого кредиту

Дата: 08 квітня 2026 р.

Справа: №952/276/24

Суддя: Пілюгіна О. М.

Справа № 952/276/24

Провадження № 2/635/1762/2026

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 квітня 2026 року селище Покотилівка

Харківський районний суд Харківської області у складі:

головуючий суддя О.М. Пілюгіна

секретар судового засідання Головінов С.В.

розглянувши у спрощеному провадженні цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «К9» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

представник ОСОБА_1 – Зачепіло Зоряна Ярославівна, яка діє на підставі ордера на надання правничої допомоги серії ВН № 1409709 від 14 лютого 2025 року,

ВСТАНОВИВ:

представник позивача подав до суду позовну заяву та просить стягнути з відповідача на користь ТОВ «Фінансова компанія «К9» заборгованість в розмірі 37234,50 гривень.

В обґрунтування заявлених вимог посилався на те, що 28 квітня 2021 року між ТОВ «Авентус Україна» та відповідачем за допомогою інформаційно-телекомунікаційної системи в електронній формі укладено кредитний договір № 4070655. Кредитний договір підписано електронним підписом відповідача, відтвореним шляхом використання відповідачем одноразового ідентифікатора надісланим на її номер мобільного телефону, згоду на використання якого в якості аналога власноручного підпису надано відповідачем при укладенні Кредитного договору. Невід`ємною частиною Кредитного договору № 4070655 є публічна пропозиція (оферта) Позикодавця, а саме Правила надання коштів у позику, в том числі і на умовах фінансового кредиту ТОВ «Авентус Україна», які було розміщено на сайті товариства. Підписуючи Кредитний договір № 4070655 відповідач підтвердила, що самостійно перед укладенням договору повністю ознайомилася з Правилами, викладеними на сайті товариства, проектом договору та погоджується з ними. На підставі вказаного кредитного договору відповідачу перераховано грошові кошти в якості кредиту у розмірі 12050,00 гривень, на умовах строковості, поворотності та оплатності та встановлено плату в розмірі 1,9% (стандартна процентна ставка) за один день користування кредитними коштами. Строк повернення кредиту за Кредитним договором № 4070655 завершився 18.05.2021. Відповідач довготривалий строк не виконує свої кредитні зобов`язання належним чином. 03 листопада 2021 року між Товариством з обмеженою відповідальністю ТОВ «Авентус Україна» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «К9» укладено договір факторингу № 03/11/2021, за яким ТОВ «ФК «К9» отримало (набуло) право грошової вимоги до боржників ТОВ «Авентус Україна», вказаних у реєстрі боржників, в тому числі і до відповідача за Кредитним договором № 4070655 за загальною сумою заборгованості 37234,50 гривень, з яких: 12050 гривень – сума заборгованості за основною сумою боргу; 25184,50 гривень – сума заборгованості за відсотками. Позивач направив відповідачу письмову вимогу (Повідомлення) від 27 грудня 2023 року за адресою, вказаною при отриманні кредиту, проте у наданий строк заборгованість відповідачем погашена не була, у зв`язку з чим позивач змушений звернутися до суду з позовом.

Ухвалою Харківського районного суду Харківської області від 17 вересня 2024 року відкрито провадження по справі.

17 лютого 2025 року представник відповідача Зачепіло З.Я. подала суду відзив на позовну заяву, в якому не заперечувала проти задоволення позовних вимог в частині повернення за кредитним договором № 4070655 від 28 квітня 2021 року тіла кредиту у розмірі 12050,00 гривень та відсотків у розмірі 4579,00 гривень посилаючись на наступне. Відповідно до змісту позовної заяви, позивач просить суд стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором № 4070655 від 28.04.2021 в розмірі 37234,50 гривень, з яких: 12050,00 гривень – заборгованість за кредитом; 25184,50 гривень – заборгованість за нарахованими процентами, проте позивачем не надано пояснення щодо суми заборгованості за Договором № 4070655, а саме, не надано пояснення щодо нарахування заборгованості за відсотками. Тому заявлені позивачем суми процентів до стягнення не ґрунтуються на умовах кредитного договору і наданому самим же позивачем розрахунку, а тому і не підлягають задоволенню. Іншого належного розрахунку, який би узгоджувався із матеріалами справи, умовами кредитного договору, позивач не представив, а тому позов не може бути задоволений, оскільки він є необґрунтованим, а позовні вимоги – недоведені. Надані позивачем виписка та розрахунок заборгованості за кредитом, підготовлені співробітниками банку – є відображенням односторонніх арифметичних розрахунків позивача і не є правовою підставою для стягнення відповідних сум та не може слугувати доказом безспірності розміру грошових вимог позивача до відповідача. Документами, які можуть підтвердити наявність або відсутність заборгованості, а також встановлювати розмір зазначеної заборгованості, можуть бути виключно документи первинної бухгалтерської документації, оформлені згідно норм ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність», оскільки лише первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій та складені під час здійснення господарської операції – є правовою підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій. Проте, позивачем не надано суду первинних бухгалтерських документів відносно видачі кредиту та його часткового погашення (платіжні доручення, меморіальні ордери, розписки, чеки, та ін.), тому не має підстав вважати, що розмір заборгованості відповідача перед позивачем, а також суми відсотків, зазначені в розрахунку та довідці є правильними. Також в кредитному договорі № 4070655 сторони погодили суму договору у розмірі 12050,00 гривень (п. 1.3 Договору), строк дії Договору - 20 днів (п. 1.4 Договору) тобто до 18.05.2021. З графіку платежів до Договору про надання споживчого кредиту № 4070655 вбачається, що: датою повернення позики та сплати нарахованих процентів є 18.05.2021; сума позики, що підлягає поверненню, складає 12050 грн.; сума нарахованих процентів, що підлягає поверненню, складає 4579 гривень. Разом до сплати 16629,00 гривень. За умовами укладеного кредитного договору сторони по справі погодили сплату заборгованості за позикою до 18.05.2021 та розмір процентів за надану позику в розмірі 4579 гривень. Відтак, у межах строку кредитування, з 28.04.2021 по 18.05.2021, відповідач мав, зокрема, повернути позивачеві позичені кошти і сплачувати проценти. Після закінчення строку користування позикою, починаючи з 18.05.2021, відповідач мав обов`язок незалежно від пред`явлення вимоги позивачем повернути всю заборгованість. Після закінчення строку його дії у позикодавця відсутні правові підстави нараховувати передбачені договором проценти. Крім того розмір нарахованої суми заборгованості за нарахованими відсотками значно перевищує розмір заборгованості за кредитом. Визначений договором розмір відсотків за користування кредитними коштами значно перевищує середньо банківський відсоток по кредитам. Більш того, розмір відсотків більш ніж у два рази перевищує розмір тіла кредиту. А тому умови договору з таким розміром відсотків не відповідає принципу співрозмірності порівняно з тілом кредиту, а також принципу добросовісності, розумності та справедливості відповідно до економічних умов, які існують в країні у зв`язку з військовими діями.

21 лютого 2025 року представник позивача подав суду відповідь на відзив, в якому вказав, що у своїх поясненнях відповідач не заперечує укладення Кредитного договору, отримання кредитних коштів за Кредитним договором, здійснення платежів за Кредитним договором, наявність заборгованості за Кредитним договором. Крім того до позовної заяви доданий детальний розрахунок заборгованості за Кредитним договором, який ґрунтується на умовах кредитного договору. Сума заборгованості відповідача за Кредитним договором відповідно до розрахунку заборгованості за Кредитним договором підрахована з урахуванням всіх платежів відповідача. У відповідності до постанови Верховного Суду від 11.07.2018 по справі № 753/7883/15 доводи сторони про необґрунтованість розрахунку заборгованості є безпідставними, якщо на його спростування сторона не надала власного розрахунку. Кредитним договором встановлено, що у випадку, якщо у споживача на дату закінчення строку кредиту (нового строку кредиту після пролонгації або автопролонгації) наявна заборгованість за кредитом, строк кредиту продовжується кожен раз на один наступний календарний день, що слідує за днем закінчення такого строку, але не більше ніж на 90 календарних днів поспіль, крім випадку, якщо в цей день повинна відбутися пролонгація строку кредиту за ініціативою споживача, відповідно до пп.4.2.2- 4.2.4. Договору. Тобто в даному випадку кожен день автопролонгації є новою датою повернення кредиту. Споживач, дає згоду на автопролонгацію строку кредиту на умовах передбачених в пп.4.3.1 Договору. Споживач вважається таким, що прострочив повернення кредиту, якщо після закінчення періоду автопролонгації у Споживача наявна заборгованість за кредитом та не відбулося продовження строку кредиту за ініціативою Споживача, у порядку передбаченому п.4.2.Договору. Таким чином проценти нараховано у відповідності до положень кредитного договору.

Представник позивача у судове засідання не з`явився, подав суду заяву, в якій підтримав заявлені позовні вимоги в повному обсязі, просив їх задовольнити, також просив розглянути справу за його відсутності.

Відповідач, представник відповідача в судове засідання не з`явилися, представник відповідача подала суду заяву, в якій просила розглянути справу без участі відповідача.

Враховуючи заяви представника позивача та представника відповідача, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності сторін, на підставі наявних у суду матеріалів.

Суд, дослідивши докази по справі, встановив наступні обставини та відповідні до них правовідносини.

Судом встановлено, що 28 квітня 2021 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Авентус Україна» та ОСОБА_1 укладено Договір № 4070655 про надання споживчого кредиту, підписаний ОСОБА_1 електронним підписом одноразовим ідентифікатором М225062.

Згідно п. 1.2 Договору № 4070655 на умовах, встановлених Договором, Товариство надає Споживачу кредит у гривні, а Споживач зобов`язується одержати та повернути кошти кредиту, сплатити проценти за користування ним та виконати інші обов`язки, передбачені Договором.

Відповідно до п.п. 1.4, 1.5 Договору № 4070655, сума кредиту (загальний розмір) складає: 12050,00 гривень; строк кредиту 20 днів; дата повернення кредиту вказується в Графіку платежів, що є Додатком №1 до цього Договору (18 травня 2021 року); строк кредиту може бути продовжено у порядку та на умовах визначених в Розділі 4 цього Договору.

Згідно п.п. 1.5, 1.5.1 Договору № 4070655, тип процентної ставки – фіксована; стандартна процентна ставка становить 1,90% в день та застосовується: у межах строку кредиту, вказаного в п.1.4 цього Договору; у межах нового строку кредиту, якщо відбулася пролонгація за ініціативою Споживача, відповідно до п.4.2 Договору; у межах нового строку кредиту, якщо відбулася автопролонгація, відповідно до п.4.3 Договору.

Відповідно до п. 2.1. Договору № 4070655, кошти кредиту надаються Товариством у безготівковій формі шляхом їх перерахування за реквізитами платіжної картки № НОМЕР_1 або іншої платіжної картки, реквізити якої надані Споживачем Товариству з метою отримання кредиту.

Згідно п. 3.1. Договору № 4070655, нарахування процентів за Договором здійснюється на залишок фактичної заборгованості за кредитом за кожен день користування кредитом, протягом строку кредиту (включаючи періоди пролонгації та автопролонгації), виходячи із фактичної кількості днів у місяці та у році, тобто метод «факт/факт».

Відповідно до п. 4.1 Договору № 4070655, строк кредиту може бути продовжено: за ініціативою Споживача на кількість днів, зазначену в п.1.4. Договору, якщо між Сторонами буде досягнута домовленість про таке продовження у порядку, визначеному пп.4.2.(пп. 4.2.1.-4.2.4.) Договору, або в порядку автопролонгації, на кількість днів та відповідно до умов визначених в п. 4.3 (пп. 4.3.1 - 4.3.2) Договору.

Згідно п. 4.3 Договору № 4070655, сторони домовились, що у випадку, якщо у Споживача на дату закінчення строку кредиту (нового строку кредиту після пролонгації або автопролонгації) наявна заборгованість за кредитом, строк кредиту продовжується кожен раз на один наступний календарний день, що слідує за днем закінчення такого строку, але не більше ніж на 90 календарних днів поспіль, крім випадку, якщо в цей день повинна відбутися пролонгація строку кредиту за ініціативою Споживача, відповідно до пп.4.2.2- 4.2.4. Договору. Тобто в даному випадку кожен день автопролонгації є новою датою повернення кредиту; споживач, дає згоду на автопролонгацію строку кредиту на умовах передбачених в пп.4.3.1 Договору; Споживач вважається таким, що прострочив повернення кредиту, якщо після закінчення періоду автопролонгації у Споживача наявна заборгованість за кредитом та не відбулося продовження строку кредиту за ініціативою Споживача, у порядку передбаченому п.4.2.Договору.

ТОВ «Авентус Україна» повністю виконало свої зобов`язання за Договором № 4070655 про надання споживчого кредиту від 28 квітня 2021 року та надало відповідачу кредит на умовах та розмірі, передбачених цим договором, відповідач кредит отримала, але свої зобов`язання щодо повернення грошових коштів не виконала, в результаті чого станом на 02 листопада 2021 року виникла заборгованість, яка згідно з наданим позивачем розрахунком складає 37234,50 гривень з яких:

- заборгованість за основним боргом у розмірі 12050,00 гривень;

- сума заборгованості за процентами в розмірі 25184,50 гривень (нарахована за стандартною процентною ставкою з 28 квітня 2021 року по 16 серпня 2021 року включно).

03 листопада 2021 року між ТОВ «Авентус Україна» та ТОВ «Фінансова компанія «К9» укладено Договір факторингу № 03/11/2021, відповідно до умов якого ТОВ «Авентус Україна» відступив ТОВ «Фінансова компанія «К9» право грошової вимоги, строк виконання зобов`язань за якою настав або виникне в майбутньому до третіх осіб – боржників, включаючи суму основного зобов`язання (кредиту), плату за кредитом (плату за процентною ставкою), пеню за порушення грошових зобов`язань та інші платежі, право на одержання яких належить ТОВ «Авентус Україна».

За даними платіжної інструкції № 102 від 05 листопада 2021 року ТОВ «Фінансова компанія «К9» здійснено оплату на рахунок ТОВ «Авентус Україна» за договором факторингу № 03/11/2021 від 03 листопада 2021 року.

За даними витягу з Реєстру боржників до Договору факторингу № 03/11/2021 від 03 листопада 2021 року позивач набув право грошової вимоги до відповідача ОСОБА_1 за кредитним договором № 4070655 в загальному розмірі 37234,50 гривень.

За вказаних обставин, суд вважає встановленим факт переходу права вимоги до відповідача від ТОВ «Авентус Україна» до ТОВ «Фінансова компанія «К9».

Крім того, презумпція правомірності договору факторингу, передбачена статтею 204 ЦК України, також не спростована.

Таким чином, між сторонами склалися правовідносини з приводу виконання зобов`язання щодо кредитної заборгованості.

Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

За ч. 1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Сторони є вільними в укладанні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості ( ст. 627 ЦК України).

Відповідно до приписів ст. 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

За змістом ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

За змістом статей 626, 628 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

За змістом ст. 634 цього Кодексу договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

За ст. 3 Закону України «Про електрону комерцію», електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею. (стаття 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Частина 5 статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» передбачає, що пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього. Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору, шляхом перенаправлення (відсилання) до них. Включення до електронного договору умов, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до такого документа, якщо сторони електронного договору мали змогу ознайомитися з ним, не може бути підставою для визнання правочину нікчемним.

Стаття 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначає, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання, зокрема електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.

Відповідно до п. 12 ч. 1 ст .3 Закону України «Про електронну комерцію», одноразовий ідентифікатор - алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-комунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб`єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв`язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти договір.

Отже, наявність електронних підписів сторін підтверджує їх волю, спрямовану на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків, забезпечує ідентифікацію сторін та цілісність документа, в якому втілюється воля останніх.

Абзац другий частини другої статті 639 ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін вважається укладеним в письмовій формі.

Статтею 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти; до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

За змістом статті 1056-1 ЦК України, розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору; фіксована процентна ставка є незмінною протягом усього строку кредитного договору; встановлений договором розмір фіксованої процентної ставки не може бути збільшено кредитодавцем в односторонньому порядку; умова договору щодо права кредитодавця змінювати розмір фіксованої процентної ставки в односторонньому порядку є нікчемною.

Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

За ст. 1049 ЦК України, позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Згідно зі ст. 514 ЦК України, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 516 ЦК України, заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Враховуючи, що відповідач не виконала свої зобов`язання за Договором № 4070655 про надання споживчого кредиту від 28 квітня 2021 року, тому суд вважає що сума заборгованості в загальному розмірі 37234,50 гривень підлягає стягненню з відповідача у примусовому порядку, при цьому виходить з того, що фактично отримані та використані позичальником кошти в добровільному порядку ТОВ «Авентус Україна» та ТОВ «Фінансова компанія «К9» не повернуті, відповідачем не надано даних, що свідчать про погашення заборгованості та про причини несвоєчасного погашення заборгованості за Договором № 4070655 про надання споживчого кредиту від 28 квітня 2021 року у добровільному порядку, відповідач з умовами договору ознайомлена, підписала договір, а беззаперечних доказів, які свідчать про наявність підстав звільнення відповідача від відповідальності за порушення зобов`язання, відповідно до ст. 617 ЦК України, суду не надано.

Посилання відповідача на те, що заявлені позивачем суми процентів не ґрунтуються на умовах кредитного договору і наданому позивачем розрахунку, а також на те, що у позикодавця відсутні правові підстави нараховувати передбачені договором проценти після 18.05.2021, суд розцінює критично і не приймає до уваги за їх безпідставністю виходячи з наступного.

Матеріали справи свідчать про те, що при укладені кредитного договору сторонами були обумовлені усі істотні умови кредитного договору, зокрема стягнення процентів за користування кредитними коштами та їх розмір.

Відповідно до умов Договору № 4070655 про надання споживчого кредиту, ОСОБА_1 надано кредит в розмірі 12050,00 гривень, строк користування кредитом - 20 днів, стандартна процентна ставка - 1,90 % за один день користування кредитом, строк договору визначений п.п. 1.4 та п. 4 Договору, а саме: строк кредиту 20 днів; строк кредиту може бути продовжено; якщо у споживача на дату закінчення строку кредиту (нового строку кредиту після пролонгації або автопролонгації) наявна заборгованість за кредитом, строк кредиту продовжується кожен раз на один наступний календарний день, що слідує за днем закінчення такого строку, але не більше ніж на 90 календарних днів поспіль, крім випадку, якщо в цей день повинна відбутися пролонгація строку кредиту за ініціативою Споживача, відповідно до пп.4.2.2- 4.2.4. Договору.

Таким чином договір № 4070655 було автопролонговано, а строк користування кредитом було продовжено на 90 календарних днів поспіль, за які ТОВ «Авентус Україна» було нараховано відсотки за кожен день користування кредитом в межах дії пролонгованого договору за умовами передбаченими п.п.1.5.1 Договору № 4070655 (стандартна процентна ставка застосовується у межах нового строку кредиту, якщо відбулася автопролонгація).

З наданої позивачем картки обліку договору № 4070655 від 28 квітня 2021 року вбачається, що заборгованість ОСОБА_1 була розрахована в межах строку дії договору, а саме за період з 28 квітня 2021 року по 16 серпня 2021 року нарахована заборгованість у розмірі 37234,50 гривень, з яких 12050,00 гривень – основний борг та 25184,50 гривень – сума заборгованості за процентами за ставкою 228,95 гривень (1,90%) в день.

У порушення норм закону та умов договору відповідач зобов`язання за вказаним договором належним чином не виконала, тому наявні підстави для стягнення з ОСОБА_1 на користь позивача заборгованості за договором № 4070655 про надання споживчого кредиту від 28 квітня 2021 року у розмірі 37234,50 гривень, з яких 12050,00 гривень – основний борг, 25184,50 гривень – сума заборгованості за процентами.

Також, суд не приймає до уваги посилання представника відповідача на те, що позивачем не надано суду первинних бухгалтерських документів відносно видачі кредиту та його часткового погашення (платіжні доручення, меморіальні ордери, розписки, чеки, та ін.), тому не має підстав вважати, що розмір заборгованості відповідача перед позивачем, а також суми відсотків, зазначені в розрахунку та довідці є правильними, оскільки наданий позивачем розрахунок заборгованості містить необхідну інформацію та підтверджує розмір заборгованості за кредитом, а відповідач не заперечувала проти стягнення заборгованості по тілу кредиту у розмірі 12050,00 гривень та частково відсотків у розмірі 4579,00 гривень. Також розрахунок заборгованості не спростовано відповідачем, в тому числі наданням альтернативного розрахунку.

Крім того не є підставою для відмови у стягненні нарахованих процентів та обставина, що їх розмір перевищує розмір заборгованості за кредитом, оскільки на час укладання договору № 4070655 про надання споживчого кредиту ОСОБА_1 була ознайомлена з його умовами, у тому числі з розміром процентної ставки, а тому, у разі якщо вона вважала їх для себе неприйнятними та несправедливими, мала можливість відмовитися від вказаної угоди.

Питання про розподіл судових витрат суд вирішує відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України, а саме – судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 12, 81, 141, 247, 263-265 ЦПК України, ст.ст. 205, 207, 514, 516, 526, 530, 610, 612, 625-628, 634, 638, 639, 1048-1049, 1054, 1056-1 ЦК України, ст.ст. 3, 11, 12 ст. 3 ЗУ «Про електрону комерцію», суд,

УХВАЛИВ:

позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «К9» – задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «К9» суму заборгованості за Договором № 4070655 про надання споживчого кредиту від 28 квітня 2021 року в розмірі 37234 (тридцять сім тисяч двісті тридцять чотири) гривні 50 копійок.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «К9» суму судового збору в розмірі 2422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) гривні 40 копійок.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Харківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 Цивільного процесуального кодексу України.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «К9», код ЄДРПОУ: 44024387, місцезнаходження: місто Київ, вулиця Ярославів Вал, 14а.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , місце проживання: АДРЕСА_1 .

Повне судове рішення складено 09 квітня 2026 року.

Суддя О.М. Пілюгіна

Оригінал: reyestr.court.gov.ua