Рішення від 10 березня 2026 р. у справі №204/10053/25 — Чечелівський районний суд міста Дніпра

Справа № 204/10053/25

Провадження № 2/204/687/26

ЧЕЧЕЛІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА ДНІПРА

49006, м. Дніпро, проспект Лесі Українки 77-б тел. (056) 371 27 02, inbox@kg.dp.court.gov.ua

_______________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(повний текст)

11 березня 2026 року Чечелівський районний суд міста Дніпра в складі:

головуючої судді Чудопалової С.В.

за участю секретаря судового засідання Янчук П.П.

представника позивача ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Дніпрі цивільну справу за позовною заявою Органу опіки та піклування – Центральна адміністрація Дніпровської міської ради (адреса місця знаходження: пр. Л.Українки, буд. 65, м. Дніпро, 49006), в інтересах малолітньої дитини: ОСОБА_2 до ОСОБА_3 (адреса місця реєстрації: АДРЕСА_1 ) про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів,- В С Т А Н О В И В:

Позивач, орган опіки та піклування, який діє в інтересах малолітньої дитини ОСОБА_2 , звернувся до суду з позовною заявою до відповідача ОСОБА_3 про позбавлення її батьківських прав та стягнення аліментів. Позовні вимоги мотивовані тим, що в управлінні-службі у справах дітей Центральної адміністраціїДніпровської міської ради на обліку перебуває дитина ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка перебуває у складних життєвих обставинах, у зв`язку із тим, що батьки ухиляються від виконання батьківських обов`язків. Реєстрація народження дівчинки була проведена відповідно до ст. 133 Сімейного кодексу України. До управління-служби у справах дітей Центральної адміністраціїДніпровської міської ради 15.09.2025 надійшов лист від КНП «Міська багатопрофільна клінічна лікарня матері та дитини ім. проф. М. Ф. Руднєва» Дніпровської міської ради щодо малолітньої ОСОБА_2 , яку 12.09.2025 о 21:47 у супроводі поліції доставлено до лікарні без супроводу батьків. Згідно з рапортом поліцейського, дитина була вилучена з сім?ї по виклику «домашнє насильство», а саме: по приїзду на виклик за адресою: АДРЕСА_1 виявлено заявницю ОСОБА_4 , яка переживала за безпеку дитини, оскільки її мати - ОСОБА_3 перебувала в стані алкогольного сп?яніння, поводила себе агресивно, у зв?язку з чим дитину доставлено до дитячої лікарні.З метою проведення профілактичної роботи та з`ясування обставин, спеціалістами управління-служби у справах дітей був здійснений вихід за адресою: АДРЕСА_1 , де мешкала дитина ОСОБА_2 .В результаті чого, було з`ясовано, що ОСОБА_3 , не піклується про свою дитину, зловживає алкоголем, помешкання де проживає родина перебуває у антисанітарному стані, у дитини відсутнє ліжко, чисті речі.Головою Центральної адміністрації Дніпровської міської ради прийнято розпорядження від 17.09.2025 щодо негайного відібрання малолітньої дитини - ОСОБА_2 , від матері ОСОБА_3 , у зв?язкуіз виникненням безпосередньої загрози життю та здоров?ю дитини. З часу вилучення дитини з родини до теперішнього часу матір станом здоров`я дівчинки не цікавилася, вихованням та розвитком не займалася, матеріальної підтримки не надавала. Своїми діями та бездіяльністю відносно дитини, остання не бажають змінити ставлення до виховання та утримання доньки, у зв`язку з чим позивач звернувся до суду із даними позовними вимогами.

Ухвалою суду від 29.09.2025 відкрито провадження по справі та призначено підготовче засідання.

Представник позивача ОСОБА_1 в судовому засіданні позовні вимоги підтримала в повному обсязі, надала пояснення аналогічні викладеним у позові, просила позбавити батьківських прав ОСОБА_3 відносно малолітньої доньки ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та стягнути з відповідача аліменти у розмірі 1/4 частини з усіх видів заробітку на користь закладу чи особи, куди дитину буде влаштовано. Не заперечувала щодо ухвалення заочного рішення

Відповідач в судове засідання не з`явилася, про час та місце розгляду справи була неодноразово повідомлена у встановленому законом порядку, а саме направленням на адресу проживання судових повісток, які повернулися поштовою кореспонденцією із відмітками: «адресат відсутній за вказаною адресою» та «за закінченням терміну зберігання». Будь яких заяв про відкладення розгляду справи до суду не надходило, у зв`язку із чим, суд, враховуючи згоду представника позивача, ухвалив відповідно до ст. 280 ЦПК України проводити заочний розгляд справи з ухваленням заочного рішення.

Свідок ОСОБА_5 , який працює інспектором сектора ювенальної превенції Дніпропетровського РУП № 1 в судовому засіданні пояснив, що до поліції звернулася бабуся дитини, з приводу того, що її донька не виконує батьківських обов`язків, щодо своєї дитини ОСОБА_2 , а саме не здійснює належного догляду за дівчинкою, не забезпечує її харчуванням, зловживає спиртними напоями. У квартирі встановлено антисанітарні умови для проживання. Відносно ОСОБА_6 неодноразово складалися адміністративні протоколи, проводили профілактичні бесіди, однак остання належних висновків не зробила. У будинку де проживає родина постійний безлад, бруд, сморід, проблеми з продуктами харчуванням та їжею, неналежні умови для проживання. Відповідачка систематично зловживає алкогольними напоями, веде аморальний спосіб життя, в цілях безпеки, дитину було доставлено до лікарні.

Заслухавши пояснення представника позивача, свідка, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступних обставин.

Судом встановлено, що згідно долученої копії свідоцтва про народження Серії НОМЕР_1 малолітня дитина ОСОБА_2 народилася ІНФОРМАЦІЯ_1 у м. Дніпро, про що Департаментом адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпровської міської ради 08.08.2024 в Книзі реєстрації народжень вчинений актовий запис № 1294 та видане свідоцтво про народження.

Відповідно до листа начальника відділу державної реєстрації актів цивільного стану по Новокодацькому та Чечелівському районах у місті Дніпрі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) від 17.09.2025 зазначено, матір`ю записана ОСОБА_3 , батьком відповідно до ч. 1 ст. 135 Сімейного кодексу України (за вказівкою матері) записано ОСОБА_7 (а.с.10-11).

До управління-служби у справах дітей Центральної адміністраціїДніпровської міської ради 15.09.2025 надійшов лист від Комунального некомерційного підприємства «Міська багатопрофільна клінічна лікарня матері та дитини ім. проф. М.Ф. Руднєва» Дніпровської міської ради щодо малолітньої ОСОБА_8 , яку 12.09.2025 о 21:47 у супроводі поліції доставлено до лікарні без супроводу дорослих. Згідно рапорту поліцейського, дитина була вилучена з сім?ї по виклику «домашнє насильство», а саме: по приїзду на виклик за адресою: АДРЕСА_1 , виявлено заявницю ОСОБА_4 , яка переживала за безпеку дитини, оскільки її мати - ОСОБА_3 перебуває в стані сильного алкогольного сп`яніння, поводить себе агресивно у зв`язку з чим дитину доставлено до дитячої лікарні

16.09.2025 спеціалістами управління-служби у справах дітей адміністрації спільно з представником Дніпровського міського центру соціальних служб та інспектором СЮПВПДРУП№1 ГУНП в Дніпропетровській області здійснено вихід в родину за адресою: АДРЕСА_1 .Під час виходу в родину встановлено, що вдома перебувала мати дитини, ОСОБА_3 ,співмешканець матері – ОСОБА_9 та бабуся дитини - ОСОБА_4 . Крім того зазначено, що мати та її співмешканець перебували в стані алкогольного сп`яніння, в жінки був помічений тремор рук. У помешканні, де проживає родина, антисанітарія, для дитини відсутнє дитяче ліжко, мати пояснила, що дівчинка спить разом з нею, відсутні чисті дитячі речі, дитяча ванночка. З матір`ю проведено профілактичну бесіду щодо відповідального ставлення до виховання дитини та щодо вживання алкогольних напоїв.(а.с.19).

Згідно з листа начальника відділення поліції №3 Дніпровського районного управління поліції №1 Головного управління національної поліції вДніпропетровській області від 17.09.2025, до відділення по спецлінії «102» надійшло звернення від ОСОБА_4 про те, що за адресою: АДРЕСА_1 перебуває донька заявниці, яка зловживає алкогольними напоями, кидається у бійку, у квартирі є дитина. На місце події направлено УПП в Дніпропетровській області. Прибувши на місце за вказаною адресою виявлено ОСОБА_3 та її малолітню дитину, ОСОБА_2 . Також зазначено, що мати зловживає спиртними напоями, поводить себе агресивно, санітарні умови незадовільні, мати перебувала в стані алкогольного сп?яніння. Дитина мала недоглянутий вигляд, жінка не реагувала на доньку, в ході бесіди встановлено, що це характерна поведінка жінки. Бабуся (заявниця) повідомила, що доглядати дитину не може та категорично відмовляється. На місце події викликано бригаду швидкої медичної допомоги, дитину доставлено та передано до КНІ «МБКЛМД Руднєва» ДМР, оскільки стан матері ніс пряму загрозужиттю та здоров`ю дитини.

Враховуючи вищезазначене, поведінка ОСОБА_3 та умови в яких перебувала дитина, створюють загрозу життю та здоров`ю дитини, що може призвести в подальшому до негативних наслідків.

Головою Центральної адміністрації Дніпровської міської ради прийнято розпорядження від 17.09.2025 щодо негайного відібрання малолітньої дитини - ОСОБА_2 від матері - ОСОБА_3 , у зв`язку з виникненням безпосередньої загрози життю та здоров?ю дитини.

Згідно листа директора Дніпровського міського центру соціальних служб від 28.11.2025 вбачається, що родина ОСОБА_3 з 08.10.2025 отримує у Центрі соціальну послугу соціального супроводу сімей, які перебувають у складних життєвих обставинах, згідно з Державним стандартом.Фахівцем Центру в межах соціального супроводу проводилась робота з ОСОБА_3 направлена на недопущення соціального сирітства, створення належних та комфортних санітарно-гігієнічних умов для повернення дитини у родину, позитивного мікроклімату в сім`ї, ведення здорового способу життя, працевлаштування, роз`яснено правові наслідки у разі неналежного виконання батьківських обов`язків тощо.Незважаючи на проведену роботу, жінка не налаштована на вирішення даного питання, санітарно-гігієнічні умови житла не поліпшені та непридатні для проживання малолітньої дитини. Також зазначено, що ОСОБА_10 схильна до зловживання алкоголем та бродяжництва.Неодноразові рекомендації фахівця із соціальної роботи щодо звернення за медичною допомогою до лікаря-нарколога чи психіатра ігноруються.Жінка має низький батьківський потенціал, частково прислухається дорекомендацій фахівця, але не має реального наміру їх виконувати.

Відповідно листа завідувача відділення термінового влаштування комунальних заклад соціального захисту «Центр Соціальної підтримки дітей та сімей «Обійми» Дніпровської міської ради від 01.12.2025, дитина ОСОБА_2 з 15.10.2025 перебуває в комунальному закладі соціального захисту «Центр соціальної підтримки дітей та сімей» «Обійми» ДМР. В листі зазначено, що на час влаштування до закладу дитина була збуджена, мала підвищену емоційну та рухову активність, не мала емоційної прив`язаності, йшла до всіх хто її кликав, що свідчить про відсутність відчуття безпеки, яке формується завдяки чуйному реагуванню батьків на потреби дитини. Дитина чула та розуміла звернення до себе, але не реагувала, робила те що їй хочеться, що свідчить про недоліки домашнього виховання, не сформованість взаємодії з дорослими. ОСОБА_11 мала поганий сон, апетит. Під час сну часто прокидалась, починала неприродно кричати, коли до неї звертались, падала обличчям на подушку, ховалась, реакція дитини нагадувала страх, переляк, що може свідчити про прояви домашнього насилля. За час перебування дитини в закладі емоційний стан дитини змінився, стала реагувати на своє ім`я, повторювати рухи.Розумовий розвиток дитини не відповідає віковим можливостям, ОСОБА_11 має затримку мовного розвитку, не розмовляє. Дитина потребує роботи з розвитку самостійності, самообслуговування, не вміє тримати ложку, пити з чашки.За час перебування у закладі мати дитини ОСОБА_3 ні в телефонному режимі, ні іншими засобами інформації чи зв`язку до закладу не зверталась, долею дитини не цікавилась, матеріальної допомоги не надавала.

Із наданих документів вбачається, що постановами Чечелівкького районного суду м. Дніпра ОСОБА_3 неодноразово було притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 184 КУпАП та ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.

Як вбачається із матеріалів справи, ОСОБА_3 не дивлячись на систематичні попередження з боку спеціалістів управління-служби у справах дітей продовжила вести аморальний спосіб життя, зловживати алкогольними напоями, ухилятися від виконання своїх батьківських обов`язків.

Внаслідок чого, 28.10.2025 головою Центральної адміністрації Дніпровської міської ради було прийнято розпорядження № 336-р «Про затвердження висновку щодо доцільності позбавлення батьківських прав ОСОБА_3 відносно дитини ОСОБА_2 та підписано відповідний висновок № 336-р від 28.10.2025.

Відповідно до ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Дитина має бути забезпечена можливістю здійснення її прав, установлених Конституцією України, Конвенцією про права дитини, іншими міжнародними договорами України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, згідно до положень ст. 7 СК України.

Декларація прав дитини, проголошена Генеральною Асамблеєю ООН 20 листопада 1959 року, як принципове положення визначила, що дитина повинна зростати в умовах турботи.

Відповідно до ст. 18 Конвенції про права дитини, ратифікованою Постановою ВР N 789-XII від 27.02.1991 року, держави-учасниці докладають всіх можливих зусиль до того, щоб забезпечити визнання принципу загальної та однакової відповідальності обох батьків за виховання і розвиток дитини. Батьки або у відповідних випадках законні опікуни несуть основну відповідальність за виховання і розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.

Згідно до ст. 20 Конвенції дитина, яка тимчасово або постійно позбавлена сімейного оточення або яка в її власних якнайкращих інтересах не може залишатися в такому оточенні, має право на особливий захист і допомогу, що надаються державою.

Статтею 27 Конвенції передбачено, що держави-учасниці визнають право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батько (-ки) або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

Статтею 150 Сімейного кодексу України закріплені обов`язки батьків по вихованню та розвитку дітей, у числі яких передбачені турбота про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток, забезпечення здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, підготовка її до самостійного життя. Ухилення батьків від виконання своїх батьківських обов`язків є підставою для покладання на них відповідальності, установленої законом.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 164 Сімейного кодексу України мати може бути позбавлена судом батьківських прав, якщо вона ухиляється від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини.

Відповідно до п. 16 Постанови Пленуму ВСУ №3 від 30.03.2007 року « Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав» ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

Підсумовуючи викладене, судом встановлено, що відповідачка по справі ОСОБА_3 є матір`ю малолітньої дитини – ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , але ухиляється від виконання своїх батьківських обов`язків по утриманню та вихованню доньки. Відомості про батька дитини ОСОБА_2 , внесені до актового запису про народження відповідно до ч. 1 ст. 135 Сімейного кодексу України. У матері дитини було відібрано доньку без позбавлення батьківський прав, оскільки остання ухилялася від виконання своїх батьківських обов`язків. З часу вилучення дівчинки з родини, тобто з 17.09.2025 до теперішнього часу матір станом здоров`я доньки не цікавився, матеріальної підтримки не надавала. Відповідачка належним чином не піклується про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема не забезпечує необхідним харчуванням, медичним доглядом, лікуванням дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання. Своїми діями та бездіяльністю відносно дитини, відповідачка фактично самоусунулася від виконання батьківських обов`язків. Усі вище викладені факти свідчать про безпідставне ставлення відповідачки до своєї дитини, про байдужість та повне ігнорування її життям.

Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки матері, свідомого нехтування нею своїми обов`язками. Суд на перше місце ставить «якнайкращі інтереси дитини», оцінка яких включає знаходження балансу між усіма елементами, необхідними для прийняття рішення. Позбавлення батьківських прав є виключною мірою, правові наслідки позбавлення батьківських прав визначено ст. 166 СК України. Позбавлення батьківських прав допускається лише тоді, коли змінити поведінку батьків у кращий бік неможливо, і лише за наявності вини у діях батьків.

З врахуванням вищенаведеного, оцінюючи належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок у їх сукупності та враховуючи обґрунтованість висновку органу опіки та піклування, суд приходить до висновку про наявність підстав для задоволення позову у зв`язку з чим слід позбавити ОСОБА_3 батьківських прав щодо доньки ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Крім того, необхідно зазначити, що позбавлення батьківських прав не тягне невідворотних наслідків, оскільки не позбавляє особу, яка позбавлена батьківських прав, на спілкування з дитиною і побачення з нею, а також права на звернення до суду з позовом про поновлення батьківських прав.

Розглядаючи вимоги позивача про стягнення з ОСОБА_3 аліментів на малолітню дитину до її повноліття суд виходить з наступного.

Відповідно до ст. 141 СК України мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини.

Згідно ст. 180 СК України батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Крім того, відповідно до ч. 1 ст. 27 Конвенції ООН про права дитини та ст. 8 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, культурного, морального і соціального розвитку. Також, згідно з ч. 2 ст. 27 Конвенції ООН про права дитини батьки, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей, умов життя, необхідних для розвитку дитини.

Відповідно до ч. 1 ст. 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров`я та матеріальне становище дитини; стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення.

Відповідно до ч. 2 ст. 182 СК України розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.

Згідно ч. 3 ст. 181 СК України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.

Факт відсутності у батька або матері можливості надавати дитині відповідного розміру утримання не знаходиться в переліку обставин, які враховуються судом при визначенні розмірів аліментів. Ця обставина не звільняє батьків від обов`язку по утриманню дитини.

Судом враховується, що кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України. Згідно ч. 1 ст. 191 СК України аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред`явлення позову.

За таких обставин, виходячи з принципів розумності та справедливості, а також враховуючи те, що відповідачка знаходиться у працездатному віці, має можливість працювати та сплачувати аліменти на утримання малолітньої доньки, суд вважає необхідним стягнути з відповідача аліменти на утримання дитини ОСОБА_2 , в розмірі частини з усіх видів заробітку батька, але не менше ніж 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи стягнення з 23.09.205 до досягнення дитиною повноліття, на користь закладу чи особи, куди дитину буде влаштовано.

Таким чином, суд вважає позовні вимоги повністю доведеними, а тому ці вимоги також підлягають задоволенню.Відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України суд вважає на необхідне стягнути з відповідачки на користь позивача сплачений судовий збір у розмірі 1211 грн. 20 коп.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 18, 20, 27 Конвенції про права дитини, ратифікованою Постановою ВР N 789-XII від 27.02.1991 року, т. 51 Конституції України, ст. ст. 11, 60, 212-215, 263-265, 280 - 282, 288 ЦПК України, ст.ст. 150, 164, 166 СК України, суд, -

УХВАЛИВ :

Позовну заяву Органу опіки та піклування – Центральна адміністрація Дніпровської міської ради до ОСОБА_3 про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів- задовольнити.

Позбавити батьківських прав ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_2 відносно малолітньої доньки – ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Стягнути з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_2 , аліменти на утримання дитини ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі частини з усіх видів заробітку матері, але не менше ніж 50% прожиткового мінімуму для однієї дитини відповідного віку, починаючи стягнення з 23.09.205 до досягнення дитиною повноліття, на користь закладу чи особи, куди дитину буде влаштовано.

Стягнути з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_2 на користь держависудовий збір у розмірі 1211 (одна тисяча двісті одинадцять) гривень 20 копійок.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи. Позивач має право оскаржити заочне рішення шляхом подачі апеляційної скарги до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Відповідно до п. 4 ч. 5 ст. 265 ЦПК України, суд вважає необхідним зазначити у резолютивній частині рішення наступні дані:

Позивач – Орган опіки та піклування Центральної адміністрації Дніпровської міської ради (юридична адреса: 49006, м. Дніпро, проспект Лесі Українки, буд.65);

Відповідач – ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_2 , (адреса місця реєстрації: АДРЕСА_1 ).

Суддя С.В. Чудопалова