Постанова від 07 квітня 2026 р. у справі №127/11613/26 — Вінницький міський суд Вінницької області

Суд: Вінницький міський суд Вінницької області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Адмінправопорушення

Категорія: Вчинення домашнього насильства, насильства за ознакою статі, невиконання термінового заборонного припису або неповідомлення про місце свого тимчасового перебування

Дата: 07 квітня 2026 р.

Справа: №127/11613/26

Суддя: Гайду Г. В.

Справа № 127/11613/26

Провадження № 3/127/2382/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 квітня 2026 року місто Вінниця

Суддя Вінницького міського суду Вінницької області Гайду Г.В., розглянувши справу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , паспорт № НОМЕР_1 , виданий органом № 7310 від 02.05.2024, РНОКПП: НОМЕР_2 , за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 173-2 КУпАП,

ВСТАНОВИВ:

До Вінницького міського суду Вінницької області надійшли матеріали про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, передбаченої ч. 2 ст. 173-2 КУпАП.

Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ВБА № 144019 від 03.04.2026, ОСОБА_1 22.01.2026 о 15:00 год. за адресою: АДРЕСА_1 , вчинив домашнє насильство психологічного та фізичного характеру відносно своєї неповнолітньої сестри ОСОБА_2 , а саме словесно принижував та наносив удари ременем по тілу, чим спричинив шкоду психологічному та фізичному здоров`ю.

У судовому засіданні ОСОБА_1 повідомив, що його сестра зв`язалась із підозрілими подругами та багато часу приділяє даним особам, які негативно впливають на сестру, внаслідок чого вона почала пропускати уроки в школі, погано себе поводити та ображати їхню бабусю, на зауваження довгий час не реагувала. Зазначив, що мусив якось реагувати на дану ситуацію, що склалась за для її життя та намагався звернути її увагу, тоді ж взяв ремінь та вдарив по стільцю можливо ненароком зачепив її, бо сестра рухалась в той момент, але даний вчинок здійснив не зі зла та не умисно.

Суд, дослідивши матеріали справи, що надійшли до суду, вислухавши пояснення ОСОБА_1 , приходить до наступного висновку.

Згідно зі ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

Згідно ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Статтею 280 КУпАП встановлено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Диспозиція ч. 2 ст. 173-2 КУпАП, передбачає відповідальність за вчинення особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за вчинення домашнього насильства, насильства за ознакою статі, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого могла бути чи була завдана шкода фізичному або психічному здоров`ю потерпілого, а так само невиконання термінового заборонного припису особою, стосовно якої він винесений, або неповідомлення уповноваженим підрозділам органів Національної поліції України про місце свого тимчасового перебування в разі його винесення.

Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення ВБА № 144019 від 03.04.2026 слідує, що ОСОБА_1 22.01.2026 о 15:00 год. за адресою: АДРЕСА_1 , вчинив домашнє насильство психологічного та фізичного характеру відносно своєї неповнолітньої сестри ОСОБА_2 , а саме словесно принижував та наносив удари ременем по тілу, чим спричинив шкоду психологічному та фізичному здоров`ю.

З рапорту працівника поліції Гринькової А. слідує, що 03.04.2026 близько 20:30 год. перебуваючи на чергуванні у складі екіпажу «МГР» на вчинення домашнього насильства «Ліра - 109», за адресою: АДРЕСА_1 , під час опрацювання повідомлення про вчинення домашнього насильства, було встановлено, що 22.01.2026 о 15:00 год. ОСОБА_1 вчинив домашнє насильство психологічного та фізичного характеру відносно своєї неповнолітньої сестри ОСОБА_2 , а саме словесно принижував та наносив удари ременем по тілу. Встановивши всі обставини, працівниками поліції на місці було прийнято рішення про складання адміністративних матеріалів про вчинення домашнього насильства. Відносно ОСОБА_1 було складено протокол про адміністративне правопорушення за ч. 2 ст. 173-2 КУпАП.

У своїх поясненнях ОСОБА_1 зазначає, що проживає за адресою: АДРЕСА_1 , спільно із бабусею та неповнолітньою сестрою, під час сварки із сестрою не втримався та наніс їй удари ременем.

В матеріалах справи наявні письмові пояснення ОСОБА_3 , де вона вказує, що проживає разом із братом та бабусею, та те, що близько місяця тому її бабуся здійснювала відносно неї психологічний тиск, ображала її, мотивуючи це тим, що вона мало спілкується із бабусею та братом та більшу частину часу проводить в телефоні. Разом з тим, ОСОБА_3 заначає, що разом з ними проживає ще бабусина подруга, яка постійно намовляє бабусю проти неї протягом довгого часу, тоді коли їй це все набридло, вона вирішила купити лезо та порізати руки ним, що і зробила для привернення уваги бабусі та аби це припинилось, однак бабуся пошкоджень не побачила, а лише через деякий час поміти лезо, про яке запитала у неї.

Крім того, її брат ОСОБА_1 також здійснював стосовно неї психологічне та фізичне насильство, а саме бив ременем по тілу. Через дану поведінку її бабуся вважає, що у неї проблеми із психікою, через це звернулась до дитячого психолога у якого вона проходить лікування.

Із форми оцінки ризиків вчинення домашнього насильства, вбачається, що визначено рівень небезпечності ОСОБА_1 , як низький.

Так, суд звертає увагу, що викладені в протоколі обставини ґрунтуються виключно на поясненнях ОСОБА_3 . Будь-яких належних та допустимих доказів, як це визначено нормами чинного законодавства, на підтвердження того, що ОСОБА_1 дійсно вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 173-2 КУпАП, яке полягало у вчиненні домашнього насильства, що могло задати шкоди психологічному здоров`ю потерпілого, до протоколу про адміністративне правопорушення не долучено.

Таким чином, суд вважає, що дії, які вчинені ОСОБА_1 , не містять ознак домашнього насильства в розумінні Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству», невід`ємною складовою якого мають бути умисні дії фізичного, психологічного чи економічного характеру, які могли завдати чи завдали шкоди фізичному або психічному здоров`ю потерпілого. Конфлікт між учасниками носив обопільний характер, крім того, ОСОБА_3 також у своїх поясненнях висловлює претензії і до своєї бабусі, що свідчить більше про її образу, а ніж домашнє насильство стосовно неї.

Разом з тим суд звертає увагу, що в матеріалах справи відсутні будь-які підтверджуючі докази того, що внаслідок дій ОСОБА_1 , була завдана шкода фізичному або психічному здоров`ю ОСОБА_3 , що є складом адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 173-2 КУпАП.

Відтак, приймаючи до уваги норми ст. 62 Конституції України, що всі сумніви щодо недоведеності вини особи тлумачяться на її користь, суд приходить до висновку, що завдання шкоди фізичному або психічному здоров`ю потерпілої чи можливість завдання такої шкоди будь-якими доказами не доведено.

Враховуючи вищевикладене, суд не вбачає достатніх доказів для притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, оскільки складом правопорушення є наявність об`єктивних та суб`єктивних ознак, за наявності яких діяння вважається адміністративним правопорушенням, суд вважає, що в даному випадку склад правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 173-2 КУпАП, відсутній.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю, за таких обставин, як відсутність події і складу адміністративного правопорушення.

Керуючись ст. ст. 173-2, 283, 284 КУпАП, суд

ПОСТАНОВИВ:

Провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, передбаченої ч. 2 ст. 173-2 КУпАП - закрити у зв`язку з відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення.

Постанова може бути оскаржена до Вінницького апеляційного суду протягом десяти днів з дня її винесення.

Суддя:

Оригінал: reyestr.court.gov.ua