Постанова від 07 квітня 2026 р. у справі №127/6861/26 — Вінницький міський суд Вінницької області

Справа № 127/6861/26

Провадження № 3/127/1419/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 квітня 2026 року місто Вінниця

Суддя Вінницького міського суду Вінницької області Гайду Г.В., розглянувши справу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , за вчинення адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 173-2, ч. 2 ст. 173-2 КУпАП,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 01.03.2026 о 02:00 год. за адресою: АДРЕСА_1 , вчинив домашнє насильство фізичного характеру (вштовхував з квартири), психологічного характеру (ображав), чим вчинив відносно дружини ОСОБА_2 , що призвело до підвищення тиску.

Крім того, ОСОБА_1 01.03.2026 о 02:00 год. за адресою: АДРЕСА_1 , вчинив домашнє насильство фізичного характеру (шарпав за одяг, вдарив рукою по голові), психологічного характеру (словесно ображав), відносно пасинка ОСОБА_3 , що призвелодо страхів та головного болю.

У судове засідання ОСОБА_1 зазначив, що виник конфлікт із дружиною під час якого покричали один на одного, однак наразі помирились та вирішили конфлікт.

Суд, дослідивши матеріали справи, що надійшли до суду, вислухавши пояснення ОСОБА_1 , приходить до наступного висновку.

Згідно зі ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Частиною 2 ст. 251 КУпАП передбачено, що обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених ст. 255 цього Кодексу.

Статтею 280 КУпАП встановлено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Диспозиція ч. 1 ст. 173-2 КУпАП передбачає відповідальність за вчинення домашнього насильства, насильства за ознакою статі, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого могла бути чи була завдана шкода фізичному або психічному здоров`ю потерпілого, а так само невиконання термінового заборонного припису особою, стосовно якої він винесений, або неповідомлення уповноваженим підрозділам органів Національної поліції України про місце свого тимчасового перебування в разі його винесення.

Диспозиція ч. 2 ст. 173-2 КУпАП, передбачає відповідальність за вчинення особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за вчинення домашнього насильства, насильства за ознакою статі, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого могла бути чи була завдана шкода фізичному або психічному здоров`ю потерпілого, а так само невиконання термінового заборонного припису особою, стосовно якої він винесений, або неповідомлення уповноваженим підрозділам органів Національної поліції України про місце свого тимчасового перебування в разі його винесення.

Відповідно до ч. 3 ст. 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» від 07.12.2017, домашнє насильство - діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім`ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім`єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.

Так, п. 14 ст. 1 Закону визначено, психологічне насильство, як форму домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров`ю особи.

З протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАД № 667540 від 01.03.2026 слідує, що ОСОБА_1 01.03.2026 о 02:00 год. за адресою: АДРЕСА_1 , вчинив домашнє насильство фізичного характеру (вштовхував з квартири), психологічного характеру (ображав), чим вчинив відносно дружини ОСОБА_2 , що призвело до підвищення тиску.

З чергового протоколу про адміністративне правопорушення серії ВБА № 144013 від 01.03.2026 слідує, що ОСОБА_1 01.03.2026 о 02:00 год. за адресою: АДРЕСА_1 , вчинив домашнє насильство фізичного характеру (шарпав за одяг, вдарив рукою по голові), психологічного характеру (словесно ображав), відносно пасинка ОСОБА_3 , що призвелодо страхів та головного болю.

Вказані обставини у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 173-2, ч. 2 ст. 173-2 КУпАП, крім вищевказаного протоколу також підтверджуються рапортом працівника поліції від 01.03.2026, з якого слідує, що 01.03.2026 під час несення служби у складі екіпажу «Ліра 104-109» на службовий планшет надійшов виклик «Домашнє насильство». Прибувши за адресою: АДРЕСА_1 , ОСОБА_2 повідомила, що її чоловік ОСОБА_1 поводить себе агресивно, ображає її словесно та погрожує, штовхає, також дані дії вчиняє стосовно її сина ОСОБА_3 , а також наніс останньому удар в область голови. В ході спілкування із ОСОБА_1 продовжував поводити себе агресивно та намагався схопити ніж, тому працівниками поліції були прийнято рішення, згідно Закону України «Про Національну поліцію», застосувати фізичну силу та кайданки, щоб останній не завдав шкоди собі та оточуючим. В подальшому після закінчення складання адміністративних матеріалів та винесення ТЗПсК на заборону спілкування та вхід до помешкання постраждалої особи протягом 5 діб, тоді кайданки були зняті і ОСОБА_1 відбув до своєї квартири.

Із протоколу прийняття заяви про кримінальне правопорушення та іншу подію від 01.03.2026 ОСОБА_2 просить прийняти міри адміністративного характеру до чоловіка ОСОБА_1 , який 01.03.2026 близько 02:00 год. вчинив відносно неї домашнє насильство психологічного характеру, виражався нецензурною лайкою, погрожував фізичною розправою, виштовхував із квартири. Крім того, вчинив домашнє насильство психологічного та фізичного характеру відносно її неповнолітнього сина ОСОБА_3 , а саме висловлювався нецензурною лайкою та наніс декілька ударів в область голови.

У письмових поясненнях ОСОБА_2 зазначає, що 01.03.2026 близько 02:00 год. у неї виник конфлікт з її чоловіком ОСОБА_1 , в ході якого її чоловік ображав словесно, штовхав та виганяв з квартири. Також під час даного конфлікту її чоловік образив їхнього сина ОСОБА_3 штовхав та наніс удари в область голови. Згодом під час спілкування із працівниками поліції, її чоловік намагався схопити ніж, тоді працівники поліції застосували силу та спецзасоби кайданки.

Із форми оцінки ризиків вчинення домашнього насильства, вбачається, що визначено рівень небезпечності ОСОБА_1 , як високий.

Крім того, стосовно ОСОБА_1 було винесено терміново заборонний припис серії АА № 095368 від 01.03.2026.

Проаналізувавши докази по справі, суд вважає, що в діях ОСОБА_1 міститься склад адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 173-2, ч. 2 ст. 173-2 КУпАП, оскільки він умисно вчинив дії психологічного та фізичного характеру щодо своєї дружини та пасинка, внаслідок чого була завдана шкода їх здоров`ю.

З урахуванням вище викладеного, суд приходить до висновку, що дії ОСОБА_1 охоплюються складом адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 173-2, ч. 2 ст. 173-2 КУпАП.

Відповідно до ст. 23 КУпАП адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень правопорушником.

При вирішенні питання про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення, суд враховує всі обставини справи, а тому приходить до переконання, що з метою попередження вчинення ОСОБА_1 правопорушень у майбутньому до нього слід застосувати адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі, передбаченому санкцією ч. 2 ст. 173-2 КУпАП, з урахуванням вимог ст. 36 КУпАП.

Відповідно до ст. 40-1 КУпАП з ОСОБА_1 підлягає стягненню судовий збір.

Керуючись ст. ст. 40-1, 173-2, 283, 284, 307, 308 КУпАП, суд

ПОСТАНОВИВ:

Визнати ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 173-2 КУпАП з урахуванням вимог ст. 36 КУпАП та застосувати до нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 30 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 510 гривень.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в розмірі 665,60 гривень.

Постанова може бути оскаржена до Вінницького апеляційного суду протягом десяти днів з дня її винесення.

Відповідно до ч. 1 ст. 307 та ч. 2 ст. 308 КУпАП штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення. При здійснення примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу та витрати на облік зазначених правопорушень.

Строк пред`явлення до виконання 3 місяці.

Суддя: