Вирок від 05 квітня 2026 р. у справі №712/10329/24 — Соснівський районний суд м. Черкаси

Справа № 712/10329/24

Провадження № 1-кп/712/279/26

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 квітня 2026 року Соснівський районний суд м. Черкаси у складі:

головуючий суддя ОСОБА_1

секретар ОСОБА_2

з участю:

прокурора ОСОБА_3

обвинуваченого ОСОБА_4

захисника ОСОБА_5

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Черкаси кримінальне провадження №12024250310002736 від 20.08.2024 по обвинуваченню:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Рівне, громадянина України, українця, з середньою освітою, одруженого, маючого на утриманні неповнолітню дитину, працюючого ФОП, учасником бойових дій, інвалідом, депутатом, ліквідатором наслідків аварії на ЧАЕС не являється, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 336 КК України,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_4 , 20.07.2024 будучи військовозобов`язаному, маючому військовий квиток серії НОМЕР_1 , відповідно до довідки військово-лікарської комісії № 4987 від 19.07.2024, визнаному придатним до військової служби у військових частинах забезпечення, ТЦК та СП, ВВНЗ, навчальних центрах, закладах (установах), медичних підрозділах, підрозділах логістики, зв`язку, оперативного забезпечення, охорони та не має підстав для відстрочки, будучи належним чином у встановленому законом порядку повідомленим працівниками ІНФОРМАЦІЯ_2 про призов, а також про кримінальну відповідальність за ухилення від призову на військову службу під час мобілізації на особливий період, що запроваджений Указом Президента України від 24.02.2022 за № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» та затверджений Верховною Радою України та який в подальшому продовжений Указом Президента України № 271/2024 від 06.05.2024 на 90 діб, ознайомленим із вимогами ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» від 21 жовтня 1993 року № 3543-ХІІ, працівниками ІНФОРМАЦІЯ_3 , повідомлено про необхідність явитись 22.07.2024 о 09 годині 00 хвилин до призивної дільниці ІНФОРМАЦІЯ_4 , розташованої за адресою: АДРЕСА_2 , для відправки на мобілізацію і подальшого проходження військової служби у Збройних Силах України у складі військової частини № НОМЕР_2 .

Однак, ОСОБА_4 , без поважних причин, діючи умисно, з метою ухилення від призову за мобілізацією, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, передбачаючи суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, відмовився від підписання та отримання вказаної повістки та 22.07.2024 о 09 годині 00 хвилин не прибув до призовної дільниці ІНФОРМАЦІЯ_4 для відправки на мобілізацію і подальшого проходження військової служби у Збройних Силах України, таким чином ухилився від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 вину визнав та пояснив, що не мав наміру ухилятися від служби та надав суду показання, згідно з якими він обізнаний про загальну мобілізацію в країні та обов`язок проходити військову службу. Разом з тим, він має певні вади зі здоров`ям, через які не може проходити військову службу, про це він повідомив працівників ІНФОРМАЦІЯ_4 . Він дійсно відмовився від отримання повістки та проходження військової служби з вищенаведених причин. Також зазначив про те, що у нього було проведено операційне втручання, про що свідчать медичні документи. У скоєному розкаюється. Крім того, додав, що він активно на постійній основі надає допомогу ЗСУ та надав платіжну інструкцію, яка підтверджує добровільне перерахування коштів на потреби ЗСУ в розмірі 100 000 грн.

Крім, визнання своєї вини обвинуваченим, його вина у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 336 КК України доведена дослідженими судом доказами.

- показами свідка ОСОБА_6 , який пояснив, що 20.07.2024 обвинувачений ОСОБА_4 перебував в ІНФОРМАЦІЯ_5 за адресою: АДРЕСА_2 та відмовився від отримання під особистий підпис повістки про призов на військову службу за мобілізацією на особливий період за станом здоров`я;

- показами свідка ОСОБА_7 , який зазначив, що 20.07.2024 перебував в складі патрульної поліції та отримав виклик , про те, що особа відмовляться від проходження військової служби та ухиляється від призову на військову службу під час мобілізації на особливий період. Приїхавши за адресою: АДРЕСА_2 до ІНФОРМАЦІЯ_4 побачили обвинуваченого ОСОБА_4 , який відмовлявся від проходження військової служби, через стан здоров`я, останній був попереджений про кримінальну відповідальність та його відмова фіксувалась на нагрудні боді-камери.

- свідок ОСОБА_8 , надав аналогічні покази, які надав свідок ОСОБА_7 ;

- даними повідомлення (про кримінальне правопорушення за ознаками статті 336 Кримінального кодексу України), складеним Т.в.о. начальником ІНФОРМАЦІЯ_4 ОСОБА_9 зареєстрованого в ЧРУП ГУНП в Черкаській області, про те, що ОСОБА_4 ухиляється від призову на військову службу під час мобілізації;

- довідкою військово-лікарської комісії № 4987 від 19.072024, відповідно до якої ОСОБА_4 за результатами медичного огляду ВЛК №2 ІНФОРМАЦІЯ_4 від 16.08.2024, визнаний придатним до військової служби, що підтверджується лікарськими документами та медични оглядом ІНФОРМАЦІЯ_4 ;

- копією військового квитка НОМЕР_1 , з відміткою про взяття на військовий облік військовозобов`язаних ІНФОРМАЦІЯ_5 – 25.06.2024 та копією облікової картки до військового квитка;

- розпискою щодо отримання ОСОБА_4 повістки від 20.07.2027 про відправку у команду № НОМЕР_2 на 22.07.2024;

- копією заяви про ознайомлення ОСОБА_4 зі ст. 23 «Відстрочка від призову на військову службу під час мобілізації» від 20.07.2024;

-даними протоколу огляду документа від 27.08.2024, відповідно до якого було оглянуто документи, отримані в ході тимчасового доступу до речей і документів 27.08.2024 в ІНФОРМАЦІЯ_6 ;

- даними постанови про визнання речовими доказами від 27.08.2024 документів, які були вилучені 27.08.2024 у ході тимчасового доступу до речей та документів з ІНФОРМАЦІЯ_3 , які належним чином завірені, а саме: копія довідки №4987 від 19.07.2024 військово-лікарської комісії відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , копія повістки на ім`я ОСОБА_4 від 20.07.2024 на відправку в складі команди № НОМЕР_2 на 22.07.2024, копія військового квитка НОМЕР_1 військовозобов`язаного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , копія облікової картки до військового квитка військовозобов`язаного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , № НОМЕР_3 , копія заяви - ознайомлення ОСОБА_4 зі ст. 23 «Відстрочка від призову на військову службу під час мобілізації» від 20.07.2024., які долучені до матеріалів кримінального провадження;

- даними протоколу про зняття показань технічних приладів та технічних засобів, що мають фукнції фото -, кінозйомки, відеозапису, чи засобів фото -, кінозйомки, відеозапису від 27.08.2024 , відповідно до якої було знято показання з нагрудних камер № 476990, № 267177 поліцейських екіпажу АГАТ 152 (ЄО 39798 від 20.07.2024) за період часу з 11:00 год. до 12:00 год 20.07.2024, з додатком оптичним носієм інформації CD-R;

- даними протоколу огляду від 27.08.2024, відповідно до якого було оглянуто диск CD-R на якому збережено 2 відео файли, та вході огляду відео файлів було виявлено частина входу до території ІНФОРМАЦІЯ_4 ( АДРЕСА_2 ) , двох осіб ( ОСОБА_4 та оператора мобілізаційного відділення ІНФОРМАЦІЯ_4 ОСОБА_6 ) (знімок екрану № 3). ОСОБА_4 відмовився отримувати повістку. Працівник ІНФОРМАЦІЯ_4 в усному вигляді шляхом прочитання тексту повідомляє ОСОБА_4 про кримінальну відповідальність за ухилення від призову на військову службу під час особливого періоду та передбаченою за це санкцією ст. 336 КК України з відповіддю ОСОБА_4 «я зрозумів»;

-даними постанови від 27.08.2024 про визнання речовими доказами, відеозапису подій, що мали місце в ІНФОРМАЦІЯ_5 , розташованому за адресою: АДРЕСА_2 , що знаходяться на СD –R диску;

- даними листа КЗ «Черкаського обласного центру медико – соціальної експертизи Черкаської обласної ради» № 2874/01-09/1 від 29.08.2024, про те, що відповідно до бази даних «Пацієнти» відсутня інформація щодо огляду МСЕК громадянина ОСОБА_4 , і медичні документи за ф.088/0 для розгляду на комісію, на теперішній час не надходили.

Також судом досліджені медичні документи, які надані стороною захисту, щодо наявності захворювань та перенесеного оперативного хірургічного втручання на органи опорно –рухового апарату у обвинуваченого ОСОБА_4 .

Аналізуючи зібрані у кримінальному провадженні та досліджені під час судового розгляду докази в сукупності за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального правопорушення, керуючись Законом, оцінюючи кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення, суд визнає їх належними та допустимими доказами для використання в процесі доказування, оскільки ці докази містять у собі фактичні дані, які логічно пов`язані з тими обставинами, які підлягають доказуванню у даному кримінальному провадженні та становлять предмет доказування, передбачені як джерела доказування у КПК України, зібрані у відповідності з чинним кримінальним процесуальним законодавством.

Недопустимості доказів, згідно вимог ст.ст.87-89 КПК України, судом не встановлено, оскільки всі письмові та речові докази встановлені, зібрані та перевірені органом досудового розслідування, а згодом судом, відповідно до вимог кримінального процесуального законодавства України. Істотних порушень прав та свобод людини, визначених ст.87 КПК України, судом не встановлено. Досліджені в судовому засіданні речові докази, документи відповідають вимогам щодо їх отримання, проведення та оформлення, складені уповноваженими процесуальними особами відповідно, узгоджуються між собою, та у суду сумнівів не викликають. Порушень вимог КПК України, які б могли спростувати висновки суду під час розгляду справи, судом не встановлено.

Дослідивши і перевіривши надані в ході судового розгляду показання свідків, які також є процесуальними джерелами доказів, суд дійшов висновку, що ці показання є конкретними та узгоджуються з сукупністю інших доказів, які судом покладено у вирок. Свідки були попереджені судом про кримінальну відповідальність за дачу завідомо неправдивих показів і підстав сумніватися у показах свідків обвинувачення суд не вбачає.

Суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин даного кримінального провадження, керуючись Законом, оцінює кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення, та доходить до висновку про те, що вина обвинуваченого ОСОБА_4 повністю доведена під час судового розгляду.

Дії ОСОБА_4 суд кваліфікує за ст.336 КК України, як ухилення від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період.

Вирішуючи питання про призначення обвинуваченому покарання, суд керується вимогами ст. ст. 65-67 КК України та приймає до уваги роз`яснення постанови Пленуму Верховного Суду України№7 від 24.10.2003 року «Про практику призначення судами кримінального покарання», виходить із принципів законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання.

Згідно зі ст. 65 КК України, суд призначає покарання у межах, установлених у санкції статті Особливої частини цього Кодексу, що передбачає відповідальність за вчинений злочин, відповідно до положень Загальної частини цього Кодексу, враховуючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання, яке має бути необхідним і достатнім для виправлення засудженого та попередження вчинення ним нових злочинів.

Відповідно до ст. 50 КК України, покарання є заходом примусу, що застосовується від імені держави за вироком суду до особи, визнаної винною у вчиненні злочину, і полягає в передбаченому законом обмеженні прав і свобод засудженого. Покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими, так і іншими особами.

Суд призначає покарання у межах, установлених у санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу, що передбачає відповідальність за вчинений злочин за винятком випадків, передбачених частиною другою статті 53 цього Кодексу, відповідно до положень Загальної частини цього Кодексу, враховуючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.

Водночас Європейський суд з прав людини у справі «Скоппола проти Італії» від 17.09.2009 року (заява № 10249/03) зазначив, що складовим елементом принципу верховенства права є очікування від суду застосування до кожного злочинця такого покарання, яке законодавець вважає пропорційним.

Також у справі «Бакланов проти Росії» (рішення від 09.06.2005 року), так і в справі «Фрізен проти Росії» (рішення від 24.03.2005 року) суд зазначив, що «досягнення справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та вимогами захисту основоположних прав особи лише тоді стає значимим, якщо встановлено, що під час відповідного втручання було дотримано принципу «законності» і воно не було свавільним».

Призначаючи обвинуваченому ОСОБА_4 покарання, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, обставини, при яких його вчинено та особу обвинуваченого.

Так, у відповідності до ст. 12 КК України кримінальне правопорушення передбачене ст. 336 КК, скоєне обвинуваченим є нетяжкими кримінальним правопорушенням.

Обставиною, що відповідно до ст. 66 КК України пом`якшує покарання суд вважає щире каяття.

Суд враховує, що щире каяття характерне тим, що воно засновано на належній критичній оцінці особою своєї протиправної поведінки через визнання вини і готовність нести кримінальну відповідальність, тобто характеризує суб`єктивне ставлення винної особи до вчиненого кримінального правопорушення, яке виявляється в тому, що обвинувачена визнає свою провину, висловлює жаль з приводу вчиненого та бажання виправити ситуацію, що склалася.

Обставин, що відповідно до ст. 67 КК України обтяжують покарання судом не встановлено.

Враховуючи вищезазначене, ступінь суспільної небезпеки скоєного кримінального правопорушення, обставини справи, з урахуванням вимог закону та передбачених цим законом санкцій, ставлення обвинуваченого до вчиненого, суд приходить до висновку, що покарання, достатнє для перевиховання та виправлення обвинуваченого, а також для запобігання вчиненню ним нових кримінальних правопорушень в майбутньому, за вчинення кримінального правопорушення передбаченого ст. 336 КК України, слід призначити у виді трьох років позбавлення волі, визначеного в межах санкції зазначеної статті.

Разом з тим, відповідно до ч.1 ст.75 КК України, якщо суд, крім випадків засудження за корупційне кримінальне правопорушення, кримінальне правопорушення, пов`язане з корупцією, кримінальне правопорушення, передбачене статтями 403, 405, 407, 408, 429 цього Кодексу, вчинене в умовах воєнного стану чи в бойовій обстановці, порушення правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особами, які керували транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебували під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, катування, передбачене частиною третьою статті 127 цього Кодексу, при призначенні покарання у виді виправних робіт, службового обмеження для військовослужбовців, обмеження волі, а також позбавлення волі на строк не більше п`яти років, враховуючи тяжкість кримінального правопорушення, особу винного та інші обставини справи, дійде висновку про можливість виправлення засудженого без відбування покарання, він може прийняти рішення про звільнення від відбування покарання з випробуванням.

Відповідно до ч. 2 ст. 4 КК України кримінальна протиправність і караність, а також інші кримінально-правові наслідки діяння визначаються законом про кримінальну відповідальність, що діяв на час вчинення цього діяння.

Санкцією ст. 336 КК України передбачено покарання у виді позбавленням волі на строк від трьох до п`яти років.

Застосування покарання, у виді позбавлення волі без реального відбуття - це можливість для засудженого працювати та заробляти доходи, з яких сплачуються податки, збори, єдиний соціальний внесок (що забезпечить додаткові бюджетні надходження в період воєнного стану та після нього); це сприяння вирішенню питання дефіциту кадрів в різних галузях економіки в період воєнного стану (оскільки засуджений до покарання, не пов`язаного з позбавленням волі, може працювати на підприємствах, в установах, організаціях, а не відбувати покарання у виді позбавлення волі з ізоляцією від суспільства), що забезпечить додаткові бюджетні надходження, посилить економічну стійкість держави та, як наслідок, посилить обороноздатність України. Трудова діяльність таких засуджених на підприємствах в різних галузях економіки (замість відбування покарання у виді позбавлення волі з ізоляцією від суспільства) допоможе зберегти економічну активність вітчизняних підприємств та українську економіку (чимало підприємств зараз відчуває дефіцит кадрів), а ізоляція від суспільства таких засуджених може лише поглибити проблему дефіциту кадрів у різних галузях економіки.

З урахуванням форми, виду, ступеня вини, мотивів і мети кримінального правопорушення, наявністю обставин, що пом`якшують, та відсутністю обставин, які обтяжують покарання, особи обвинуваченого, який раніше не судимий, на обліку нарколога та лікаря-психіатра не перебуває, за місцем проживання характеризується позитивно, має на утриманні неповнолітню дитину, працює ФОП, здійснює на постійній основі грошові перекази на потреби ЗСУ, про що свідчить квитанція на суму 100 000 грн, суд вважає, що виправлення та перевиховання обвинуваченого, можливе при призначенні йому покарання у вигляді позбавлення волі, без реального відбування покарання із застосуванням іспитового строку.

При прийняті такого рішення, суд також бере до уваги незадовільний стан здоров`я обвинуваченого, про що свідчать медичні документи.

Таке покарання, на переконання суду, відповідатиме його меті, гуманності, справедливості й не потягне за собою порушення засад виваженості, що включає наявність розумного балансу між охоронюваними інтересами суспільства та правами особи, яка притягується до кримінальної відповідальності.

Запобіжний захід ОСОБА_4 під час досудового розслідування та судового розгляду не застосовувався і на теперішній час підстав для його застосування не вбачається.

Процесуальні витрати у провадженні відсутні.

Долю речових доказів необхідно вирішити в порядку ст. 100 КПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 50, 63, 65-67 КК України, ч. 3 ст. 349, 368, 370, 373, 374 КПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

ОСОБА_4 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 336 КК України та призначити йому покарання у вигляді 3 років позбавлення волі.

На підставі ст.75 КК України звільнити ОСОБА_4 від відбування покарання з випробуванням строком на 1 рік.

На підставі п.п. 1, 2 ч.1 ст.76 КК України, покласти на ОСОБА_4 обов`язки: періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації, повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання та роботи.

Речові докази, а саме: копії документів, які приєднанні до матеріалів кримінального провадження відповідно до постанови слідчого СВ Черкаського районного управління поліції ГУНП в Черкаській області від 27.08.2024 та оптичний носій інформації CD-R диск, залишити при матеріалах кримінального провадження.

Вирок може бути оскаржений до Черкаського апеляційного суду через Соснівський районний суд міста Черкаси протягом 30 днів з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Головуючий ОСОБА_1