Суд: Придніпровський районний суд м. Черкас
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Адмінправопорушення
Категорія: Порушення правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна
Дата: 07 квітня 2026 р.
Справа: №711/1116/26
Суддя: Олійник В. М.
Справа № 711/1116/26
Номер провадження 3/711/423/26
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
08 квітня 2026 року м. Черкаси
Суддя Придніпровського районного суду м.Черкаси Олійник В.М., розглянувши справу про адміністративне правопорушення, яка надійшла з Управління патрульної поліції в Черкаській області Департаменту патрульної поліції (протокол серії ЕПР1 № 583352), про притягнення:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП в матеріалах справи відсутній,
до адміністративної відповідальності за ст.124 КУпАП,
ВСТАНОВИВ :
В провадженні Придніпровського районного суду м.Черкаси знаходяться адміністративні матеріали, які надійшли з Управління патрульної поліції в Черкаській області Департаменту патрульної поліції про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст.124 КУпАП.
В судовому засіданні встановлено, що 05.02.2026 о 06.55 год. в м.Черкаси, по вул. В.Чорновола, 85, водій ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом Audi А4 д.н.з. НОМЕР_1 , здійснив обгін транспортного засобу ПАЗ д.н.з. НОМЕР_2 на перехресті з вул. Нарбутівська, при цьому не врахував дорожньої обстановки, не дотримався безпечного бокового інтервалу, що призвело до зіткнення. Після зіткнення транспортний засіб Audi А4 д.н.з. НОМЕР_1 по інерції здійснив наїзд на електроопору. При ДТП транспортні засоби отримали механічні пошкодження з матеріальними збитками, за що передбачена адміністративна відповідальність за ст.124 КУпАП.
Особа стосовно якої складено протокол про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 в судовому засіданні вину у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ст.124 КУпАП не визнав. Пояснив, що дійсно 05.02.2026 вранці він керував технічно справним автомобілем Audi А4 д.н.з. НОМЕР_1 . Рухався по вул. В.Чорновола від вул. Надпільна в напрямку вул. Г.Сагайдачного. Вказана ділянка дороги має по одній смузі руху в кожному напрямку. Попереду нього рухався автобус ПАЗ д.н.з. НОМЕР_2 та тролейбус. Маючи намір випередити вказаний автобус, він завчасно увімкнув відповідний покажчик повороту, розпочав обгін, та в той час, як його транспортний засіб вже був по пасажирські дверцята навпроти автобуса, останній зробив незрозумілий маневр ліворуч, а саме розпочав обгін тролейбусу, в результаті чого здійснив з зіткнення з його автомобілем. Одразу після ДТП водій автобуса почав пояснювати, що він мав намір повернуті ліворуч, так як там Т-образне перехрестя. Потім він казав, що він мав намір здійснити обгін тролейбусу, що рухався попереду. З огляду на викладене, вважає винуватим в ДТП, що відбулася, саме водія ПАЗ, оскільки він не переконався в безпечності маневру, розпочав обгін. Під час оформлення матеріалів їх ознайомлювали зі схемою, яка була складена зі слів водія автобуса. Він з нею погодився і на ній стоїть його підпис.
В судовому засіданні допитаний свідок ОСОБА_2 , який пояснив, що ОСОБА_1 – це його син. Того дня син перебував за кермом автомобіля Audi А4 д.н.з. НОМЕР_1 та віз його з однієї зміни на іншу. Він безпосередньо перебував на передньому пасажирському сидінні. Вони рухалися по вул. В.Чорновола в напрямку вул. Г.Сагайдачного, від вул. Надпільна. Була тягучка на дорозі, аж до пішохідного переходу. Попереду них рухалися тролейбус, автобус ПАЗ та дві легкові автівки. Вони безпосередньо почали їх обганяти. Коли вони проїхали пішохідний перехід, та були вже на Т-образному перехресті, водій автобусу ПАЗ, який також був на перехресті, в правій полосі, не пересвідчившись у безпечності маневру та того, що ліва смуга вільна, увімкнув лівий поворот та різко розпочав маневр. Вони вимушені були тікати в Т-образне перехрестя, при цьому зачепили стовпи, щоб не влетіти в двори, після чого син викрутив кермо та вони знову виїхали на дорогу. При цьому автобус буфером чіпляє їх автомобіль від переднього дзеркала, та роздирає їх машину від переднього дзеркала, передні та задні пасажирські двері. Після ДТП водій ПАЗу вибіг, почав щось незрозуміле пояснюти. Вважає, що якби вони вдарили автобус, то у них би було пошкоджено передню частину їх автомобіля, а удар був боковий. Вважає, що водій Пазу вирішив здійснити обгін тролейбуса, який перебував вже за перехрестям, при цьому не впевнився, що вони вже його на пів-машини обігнали, що і стало причиною ДТП.
Заслухавши поясненням особи стосовно якої складено протокол про адміністративне праворушення ОСОБА_1 , свідка ОСОБА_2 , дослідивши письмові матеріали справи, зокрема схему ДТП, приходжу до наступного:
Так, ч.1 ст.6 Конвенції передбачає, що «кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який … встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення». Відповідно до ч.2 ст.6 Конвенції «кожен, кого обвинувачено у вчиненні кримінального правопорушення, вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку». А згідно з положеннями ч.3 ст.6 Конвенції кожний обвинувачений у вчиненні кримінального правопорушення має щонайменше такі права: мати час і можливості, необхідні для підготовки свого захисту; захищати себе особисто чи використовувати юридичну допомогу захисника, вибраного на власний розсуд, або за браком достатніх коштів для оплати юридичної допомоги захисника одержувати таку допомогу безоплатно, коли цього вимагають інтереси правосуддя, тощо.
Відповідно до ст.19 Закону України «Про міжнародні договори України», ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» стала практика Європейського суду з прав людини є частиною національного законодавства та обов`язкова до застосування судами як джерело права.
Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях зазначав, що допустимість доказів є прерогативою національного права і, за загальним правилом, саме національні суди повноважені оцінювати надані їм докази (п.34 рішення у справі «Тейксейра де Кастор проти Португалії» від 09.06.1998 року, п.54 рішення у справі «Шабельника проти України» від 19.02.2009 року), а порядок збирання доказів, передбачений національним правом, має відповідати основним правам, визнаним Конвенцією про захист прав і основоположних свобод.
Згідно з КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом, а провадження у справах про адміністративні правопорушення, у тому числі й віднесених до компетенції органів внутрішніх справ, здійснюється на основі додержання принципу законності (ч.1, 2 ст.7); завданнями провадження у справах про адміністративні правопорушення є, зокрема, своєчасне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом (ст. 245).
Згідно ст.124 КУпАП адміністративна відповідальність настає у разі порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що призвели до пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна.
Як вбачається із змісту диспозиції ст.124 КУпАП, об`єктивна сторона складу правопорушення, передбаченого даною нормою, характеризується наступними елементами: діянням тобто порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, яке може бути виражене як у дії так і в бездіяльності; наслідками у вигляді пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна; а також причинним зв`язком між наведеними діянням та наслідками.
Відповідно до п.26 постанови пленуму ВСУ «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» від 23.12.2005 року № 14 - суб`єктом адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП, може бути будь-яка особа, яка бере безпосередню участь у процесі руху на дорозі як пішохід, водій, пасажир, погонич тварин. При цьому пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна має бути наслідком порушення Правил дорожнього руху.
Відповідно до вимог п.1.4 ПДР України - кожен учасник дорожнього руху має право розраховувати на те, що й інші учасники дорожнього руху виконують ПДР України.
Відповідно до п.2.3.б ПДР України - для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов`язаний бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі.
Відповідно до п.14.6.а ПДР України – обгін заборонено на перехресті.
На підставі викладеного, суд приходить до висновку, що недотримання водієм ОСОБА_1 п.2.3.б, п.14.6.а ПДР України призвело до пошкодження транспортних засобів.
Дослідивши матеріали справи вважаю, що в діях ОСОБА_1 вбачається склад адміністративного правопорушення, а саме: ст.124 КУпАП - порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів.
Його вина у вчиненні адміністративного правопорушення підтверджується матеріалами адміністративної справи, а саме: протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 583352, схемою місця ДТП, письмовими поясненнями іншого учасника ДТП, поясненнями свідка ОСОБА_2 , поясненнями ОСОБА_1 наданими в судовому засіданні.
Пом`якшуючих та обтяжуючих відповідальність правопорушника обставин судом не вбачається.
Враховуючи, той факт, що правопорушник скоїв дорожньо-транспортну пригоду, чим грубо порушив правила дорожнього руху України, характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь вини, вважаю за необхідне накласти на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу, так як застосування до нього цього стягнення буде достатнім для його виховання в дусі додержання законів України.
На підставі підлягає стягненню на корить держави судовий збір відповідно до ст.4 Закону України «Про судовий збір».
На підставі викладеного та керуючись ст.ст.124, 279, 283 КУпАП,
ПОСТАНОВИВ:
Визнати ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП та притягнути його до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу у розмірі 850 (вісімсот п`ятдесят) гривень.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що дорівнює 665,60 грн.
Відповідно до ч.1 ст.307 КУпАП штраф має бути сплачений не пізніше як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтею 300-1 цього Кодексу, а в разі оскарження такої постанови не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
Роз`яснити, що у випадку несплати накладеного на нього штрафу у передбачений законом строк, до нього можуть бути застосовано подвійне стягнення штрафу в порядку ст.308 КУпАП, тобто у випадку примусового виконання постанови суду.
Постанова може бути оскаржена до Черкаського апеляційного суду через Придніпровський районний суд м.Черкаси протягом десяти днів з дня її винесення.
Суддя: В. М. Олійник
Оригінал: reyestr.court.gov.ua