Рішення від 07 квітня 2026 р. у справі №692/41/26 — Драбівський районний суд Черкаської області

Справа № 692/41/26

Провадження № 2/692/257/26

08.04.26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 квітня 2026 року с-ще Драбів

Драбівський районний суд Черкаської області в складі:

головуючого судді Левченко Л.О.

за участю секретаря Савенко О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу.

Свою позовну заяву ОСОБА_1 обґрунтовує тим, що 20.11.2010 зареєструвала шлюб з відповідачем у Рацівській сільській раді Чигиринського району Черкаської області.

Від шлюбу сторони мають трьох неповнолітніх дітей:_ ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 . Вказує, що спільне життя сторін фактично припинено, подружні стосунки не підтримуються, спільне господарство не ведеться, емоційний та сімейний зв`язок втраченою. Причиною розірвання шлюбу є розбіжності у поглядах, відсутність взаєморозуміння та взаємної підтримки, що робить подальше спільне життя неможливим. Вказує, що відповідач згоди на розірвання шлюбу не надає, тому просить шлюб розірвати.

Сторони в судове засідання не викликались відповідно до ч. 5 ст. 279 ЦПК України. В ухвалі про відкриття спрощеного позовного провадження від 20.01.2026 відповідачу був наданий строк в 15 днів з дня отримання даної ухвали суду, на подачу відзиву на позовну заяву та роз`яснено право подати заяву із обґрунтованими запереченнями проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження.

03.02.2026 від відповідача ОСОБА_2 надійшло заперечення проти розірвання шлюбу (відзив) у якому відповідач заперечував проти розірвання шлюбу, вважав що це суперечитиме інтересам дітей та сім`ї. Підтвердив, що сторони мають 3 дітей та вказав, що діти негативно ставляться до можливого розлучення батьків. У сім`ї спостерігається нестабільна поведінка позивача, яка створює атмосферу невизначеності та напруження у сім`ї. Також вказує, про наявність фінансової нестабільності у сім`ї, пов`язаної з діями позивача. Вважає, що у разі розірвання шлюбу негативна поведінка позивача може посилитись, що вплине на психоемоційний стан дітей. Вказав, що не ухиляється від виконання сімейних обов`язків, бажає зберегти сім`ю, бере участь у вихованні дітей та готовий врегулювати конфлікт шляхом діалогу, примирення та медіації. Тому просив відмовити у задоволенні позову або призначити строк для примирення подружжя.

12.02.2026 від позивач ОСОБА_1 надійшла відповідь на відзив, у якій позивач наголосила, що спільне проживання подружжя припинено пів року тому і сторони шлюбних відносин не підтримують. Її рішення про розірвання шлюбу є остаточним та зваженим. Просила строк на примирення не надавати та шлюб між сторонами розірвати.

17.02.2026 від відповідача ОСОБА_2 надійшло письмове заперечення проти розірвання шлюбу, де відповідач вказав, що готовий докласти зусиль для примирення просив надати строк на примирення та відкласти розгляд справи.

19.02.2026 від позивач ОСОБА_1 надійшло заперечення (на відповідь на відзив), у якому просила клопотання відповідача про надання строку на примирення відхилити, позов задовольнити у повному обсязі.

Ухвалою суду від 24.01.2026 сторонам надано строк на примирення - 1 місяць, а провадження по справі зупинено.

Ухвалою суду від 25.03.2026 провадження у справі поновлено.

26.03.2026 від відповідача ОСОБА_2 надійшла заява про надання строку на примирення, де відповідач вказав на наявність конфліктів у сім`ї та посилаючись на ст. 111 СК України просив надати строк на примирення тривалістю 6 місяців.

30.03.2026 від позивача ОСОБА_1 надійшло заперечення, у якому позивач вказала, що наданий судом місячний термін до примирення не призвів, стосунки не відновлено, спільне господарство не ведеться, позивач не має наміру зберегти шлюб. Вважала повторне звернення з аналогічним клопотанням зловживанням відповідачем процесуальними правами та навмисним затягуванням розгляду справи. Вказала, що її рішення про розірвання шлюбу є важеним, остаточним та незмінним, подальше відкладення справи поглиблює конфліктну ситуацію та порушує право позивача на розірвання шлюбу у розумні строки. Тому просила відмовити у задоволенні заяви про надання додаткового строку на примирення та шлюб розірвати.

Заяв із обґрунтованими запереченнями проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження від сторін не надходило.

Щодо клопотання відповідача ОСОБА_2 про надання додаткового строку на примирення терміном 6 місяців суд зазначає таке.

Згідно ч. 1 ст. 111 СК України суд вживає заходів щодо примирення подружжя, якщо це не суперечить моральним засадам суспільства.

Закон не визначає, які саме заходи можуть застосовуватися судом для примирення подружжя, і це не випадково, оскільки такі питання можуть вирішуватися виключно у процесі розгляду конкретної справи. Важливою особливістю справ про розірвання шлюбу є те, що суд з урахуванням усіх фактичних обставин може відкласти розгляд справи та призначити подружжю строк для примирення. Системний аналіз норм СК України вказує на те, що шлюб може бути розірвано в судовому порядку за умови, якщо встановлено, що подальше спільне життя подружжя, збереження шлюбу суперечитиме інтересам одного з них чи інтересам їх дітей. З цією метою суди повинні уникати формалізму при вирішенні позовів про розірвання шлюбу, повно та всебічно з`ясовувати фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, враховувати наявність малолітньої дитини, дитини-інваліда та інші обставини життя подружжя, забезпечувати участь у судовому засіданні, як правило, обох сторін, вживати заходів до примирення подружжя.

Отже, надання додаткового строку для примирення є виключно правом суду, а не його обов`язком. Такі висновки викладено у постанові Верховного Суду від 30.05.2019 по справі № 442/6319/16-ц.

Відповідач, звертаючись з клопотанням про надання додаткового строку на примирення вказує на наявність конфліктів та непорозуміння між сторонами та посилається на наявність дітей. У той же час, відповідачем належним чином не обґрунтовано необхідність надання додаткового строку на примирення та ще й у максимальних межах, визначених ч. 7 ст. 240 ЦПК України, не вказано відомостей про заходи, які необхідно провести для примирення подружжя. З матеріалів справи не вбачається, що відповідач протягом наданого судом строку на примирення взагалі вчиняв будь-які дії, спрямовані на примирення з позивачем. Суд звертає увагу, що за клопотанням відповідача сторонам надавався строк на примирення 1 місяць, проте після завершення такого строку та поновлення провадження, позивач продовжує наполягати на позовних вимогах та вказує, що примирення між подружжям не відбулось.

Враховуючи викладене суд відмовляє у задоволенні клопотання відповідача ОСОБА_2 про надання додаткового строку на примирення та продовжує розгляд справи.

Дослідивши надані позивачем письмові докази, суд вважає, що позов підлягає до задоволення, виходячи із наступних підстав.

Судом встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини.

Відповідно до свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_1 виданого 20.11.2010, ОСОБА_2 та ОСОБА_6 , зареєстрували шлюб 20 листопада 2010 року у Рацівській сільській раді Чигиринського району Черкаської області, про що в Книзі реєстрації шлюбів зроблено відповідний актовий запис за № 11, після реєстрації шлюбу прізвище дружини – ОСОБА_7 .

Відповідно до ч. 1 ст. 24 СК України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.

Згідно ч. 1 ст. 55 СК України дружина та чоловік зобов`язані спільно піклуватися про побудову сімейних відносин між собою та іншими членами сім`ї на почуттях взаємної любові, поваги, дружби, взаємодопомоги.

За приписами ч. 3,4 ст. 56 СК України кожен з подружжя має право припинити шлюбні відносини. Примушування до припинення шлюбних відносин, примушування до їх збереження, в тому числі примушування до статевого зв`язку за допомогою фізичного або психічного насильства, є порушенням права дружини, чоловіка на свободу та особисту недоторканність і може мати наслідки, встановлені законом.

Позивач, звертаючись до суду з цим позовом, вказала причини розірвання шлюбу , які не заперечені відповідачем, а навпаки, підтверджені у поданих ним до суду заявах. Після надання строку на примирення позивач продовжує підтримувати заявлені позовні вимоги.

З?ясувавши обставини справи, суд вважає, що шлюб між сторонами носить формальний характер, сімейних відносин сторони не підтримують, взаємні почуття між ними втрачені, сторони разом не проживають і примирення між сторонами неможливе. Крім того, на думку суду, подальше перебування їх у шлюбі буде шкодити їхнім інтересам.

Частиною третьою статті 105 СК України передбачено, що шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду, відповідно до статті 110 цього Кодексу.

Позов про розірвання шлюбу може бути пред`явлений одним із подружжя (ч. 1 ст. 110 СК України). Відповідно до статті 112 СК України суд з`ясовує фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, бере до уваги наявність малолітньої дитини, дитини з інвалідністю та інші обставини життя подружжя. Суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.

Отже, враховуючи викладене, позовні вимоги про розірвання шлюбу підлягають до задоволення. Суд зауважує, що після розірвання шлюбу відповідач не позбавлений можливості налагодити відносини з позивачем, зокрема, поновити шлюбні відносини.

На підставі ст. 141 ЦПК України необхідно стягнути з відповідача на користь позивача на відшкодування її витрат по сплаті судового збору 1331,20грн.

Керуючись ст.ст. 4, 5, 12, 76-84, 133, 141, 206, 263-265 ЦПК України, та ст.ст. 104, 109, 110, 112, 113 СК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 - задовольнити.

Шлюб, укладений між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 ,зареєстрований 20 листопада 2010 року у Рацівській сільській раді Чигиринського району Черкаської області за актовим записом № 11 - розірвати.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 відшкодування витрат по сплаті судового збору в розмірі 1331,20грн.

Рішення може бути оскаржено до Черкаського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів в порядку визначеному ст.ст. 354-356 ЦПК України.

Рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подана апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Сторони по справі:

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 .

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_3 .

Суддя Л.О. Левченко