Рішення від 22 березня 2026 р. у справі №570/3868/25 — Рівненський районний суд Рівненської області

Справа № 570/3868/25

Номер провадження 2/570/237/2026

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 березня 2026 року м.Рівне

Рівненський районний суд Рівненської області в особі судді Гладишевої Х.В.,

за участю секретаря судового засідання Ярошик І.Р.,

учасники справи:

позивач - не з`явилася,

представник позивача - не з`явився,

відповідачі - не з`явилися,

розглянувши у судовому засіданні в залі судових засідань Рівненського районного суду Рівненської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про визнання батьківства, -

в с т а н о в и в:

До Рівненського районного суду Рівненської області звернулася ОСОБА_1 з позовною заявою до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , про визнання батьківства.

Короткий зміст заяв по суті справи.

У позовній заяві позивач просила визнати ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с.Золота Нива, Великоновосілківського району Донецької області батьком ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця смт.Велика Новосілка, Великоновосілківського району Донецької області.

Внести зміни до актового запису про народження ОСОБА_4 №86 від 05.09.2014 року, складеного відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Великоновосілківського районного управління юстиції у Донецькій області, виключивши відомості про батька ОСОБА_3 , зазначивши батьком дитини ОСОБА_2 , громадянина України, уродженця смт.Велика Новосілка, Великоновосілківського району Донецької області та змінивши відомості стосовно прізвища та по батькові дитини, вказавши прізвище « ОСОБА_5 » замість « ОСОБА_6 », а по батькові « ОСОБА_7 » замість « ОСОБА_8 ».

Також позивачка просилапризначити по справі судово-генетичну експертизу на встановлення батьківства, проведення якої доручити експертам Науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України у Волинській області (43006, м. Луцьк, вул. Винниченка, 43) на вирішення якої поставити питання: чи є ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець с. Золота Нива, Великоновосілківського району Донецької області, громадянин України біологічним батьком малолітнього ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця смт. Велика Новосілка, Великоновосілківського району Донецької області матір`ю якого є ОСОБА_1 , громадянка Республіки Грузія.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивачка зазначає, що має сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 виданого Відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Великоновосілківського районного управління юстиції у Донецькій області 05.09.2014 року.

На момент народження ОСОБА_4 вона перебувала у шлюбі з ОСОБА_3 , тому відомості про батька у свідоцтві про народження дитини були внесені відповідно до ч. 1 ст. 122 Сімейного кодексу України, а саме походження дитини від подружжя було визначено на підставі Свідоцтва про шлюб та документа закладу охорони здоров`я про народження дружиною дитини.

Проте, насправді біологічним батьком хлопчика ОСОБА_4 є ОСОБА_2 .

06.04.2011 року вона зареєструвала шлюб з ОСОБА_3 , однак подружнє життя з ним не склалося. З ОСОБА_2 підтримувала особисті стосунки з 2013 року коли проживала у м.Мар`їнка Донецької області, куди переїхала з Грузії. ОСОБА_2 постійно її підтримував, а з середини 2014 року вони почали проживати як одна сім`я, вели спільне господарство, разом виховували сина, до якого ОСОБА_2 ставився як до рідного сина.

З об`єктивних причин зареєстрований шлюб з ОСОБА_3 не розірвала.

Після початку війни 24.02.2022 року вони разом з ОСОБА_2 та сином переїхали в с.Бронники Рівненської області та стали на облік як внутрішньо переміщені особи. Живуть однією сім`єю та утримують дитину. Син навчається в Бронницькій гімназії Городоцької сільської ради Рівненського району Рівненської області з 18 травня 2022 року, їх сім`я проживає за адресою: АДРЕСА_1 без реєстрації місця проживання. До складу сім`ї не зареєстрованих осіб входить: ОСОБА_4 та ОСОБА_2 .

Також, згідно нотаріально посвідченої заяви від 04.02.2025 року ОСОБА_2 підтвердив, що визнає ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 своїм сином, та те, що вони разом проживають з ОСОБА_9 однією сім`єю у цивільному шлюбі.

Враховуючи викладене, позивачка повідомляє, що біологічним батьком ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , є ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в відтак варто визнати його батьком та внести відповідні зміни до актового запису про народження дитини.

Відзив на позовну заяву від відповідачів до суду не надходив.

Процесуальні дії у справі

Ухвалою Рівненського районного суду Рівненської області від 21.08.2025 року прийнято до розгляду позовну заяву та відкрито загальне позовне провадження у даній справі, призначено підготовче судове засідання.

Ухвалою Рівненського районного суду Рівненської області від 02.10.2025 року клопотання представника позивача – адвоката Шевчука В.С. про призначення судової молекулярно-генетичної експертизи задоволено та призначено у справі судово-генетичну експертизу, провадження у справі зупинено.

27.01.2026 року до суду надійшов висновок експерта №СЕ-19/103-25/14516-БД від 16.01.2026 року.

Ухвалою Рівненського районного суду Рівненської області від 30.01.2026 року провадження у справі поновлено, справу призначено до судового розгляду.

В судове засідання учасники справи, будучи повідомленими про час та дату розгляду справи, не з`явилися.

Від позивачки надійшла заява про розгляд справи без її участі, де вказала про те, що позовні вимоги підтримує та просить їх задоволити.

Відповідач ОСОБА_2 до суду не з`явився, направляв заяву про розгляд справи у його відсутність, оскільки він проходить службу в ЗСУ, заявлені вимоги позивачки визнає в повному обсязі та визнає, що є батьком ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Відповідач ОСОБА_3 до суду не з`явився, був повідомлений про розгляд справи завчасно та належним чином, жодних заяв та клопотань до суду не направляв, відзиву чи заперечень на позовну заяву до суду не направляв.

Верховний Суд у постанові від 01.10.2020 у справі № 361/8331/18 зазначив про те, що якщо учасники судового процесу не з`явилися в судове засідання, а суд вважає, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення, не відкладаючи розгляду справи, він може вирішити спір по суті. Основною умовою відкладення розгляду справи є не відсутність у судовому засіданні сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

Відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

З огляду на вказане, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Фактичні обставини справи, встановлені судом.

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_3 народився ОСОБА_4 , батьком записаний – ОСОБА_3 , матір`ю – ОСОБА_1 , про що відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Виликоновосілківського районного управління юстиції у Донецькій області 05.09.2014 року складено відповідний актовий запис №86.

Згідно Витягу з Державного реєстру актів цивільного стану №00014408632 від 05.09.2014 року, здійснено реєстрацію актового запису про народження ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , актовий запис №86, відомості про батька – ОСОБА_3 , матір – ОСОБА_1 .

Згідно свідоцтва про шлюб серія НОМЕР_2 виданого Мар`їнським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Покровського району Донецької області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції 25.07.2025 року повторно, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 перебуває в зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 .

Згідно довідки від 29.07.2025 року №760 виданої Городоцькою сільською радою Дзаламідзе Моніці про те, що вона та її сім`я проживає за адресою: АДРЕСА_1 без реєстрації місця проживання. До складу сім`ї не зареєстрованих осіб входить: ОСОБА_4 та ОСОБА_2 . Також повідомлено, що проживають без реєстрації з 19 квітня 2022 року по теперішній час. До складу сім`ї не зареєстрованих осіб входить: ОСОБА_4 , син 2014 року народження, ОСОБА_2 – співмешканець 1978 року народження.

Згідно довідки Бронницької гімназії Городоцької сільської ради Рівненського району Рівненської області №21 від 29.07.2022 року ОСОБА_4 , 2014 року народження, дійсно навчається в Бронницькій гімназії Городоцької сільської ради Рівненського району Рівненської області з 18 травня 2022 року.

Згідно характеристики Бронницької гімназії Городоцької сільської ради Рівненського району Рівненської області від 31.07.2025 року №51-25 встановлено, що ОСОБА_4 , дійсно навчається в Бронницькій гімназії з травня 2022 року, характеризується позитивно, батьки співпрацюють з учителем, радяться, реалізують поради у відносинах з дитиною. Систематично відвідують батьківські збори.

Згідно нотаріально посвідченої заяви від 04.02.2025 року ОСОБА_2 підтвердив, що визнає ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 своїм сином, та те, що вони разом з його матір`ю ОСОБА_9 проживають однією сім`єю у цивільному шлюбі.

Згідно висновку експерта №СЕ-19/103-25/14516-БД від 16.01.2026 року встановлено, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , може бути біологічним батьком ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , матір`ю якого є ОСОБА_1 . Ймовірність походження ДНК-профілів від дитини – ОСОБА_4 та біологічних батьків ОСОБА_1 і ОСОБА_2 становить 99,99999999989%.

Норми права, які підлягають застосуванню при вирішенні спору та мотиви їх застосування

Між сторонами виникли правовідносини, врегульовані нормами Сімейного кодексу України, зокрема, в частині визнання батьківства за рішенням суду.

Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави (ч. 1 ст. 2 ЦПК України).

Відповідно до ч.1 ст. 5 СК України держава охороняє сім`ю, дитинство, материнство, батьківство, створює умови для зміцнення сім`ї.

Відповідно до ст. 10 ЦПК України, суд при розгляді справи керується принципом верховенства права. Суд розглядає справи відповідно до Конституції України, законів України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Вимогами ст. 12 ЦПК України визначено, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Частиною 1 ст. 9 Конституції України передбачено, що чинні міжнародні договори, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України.

Відповідно до п. 1 ст. 3 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року в редакції зі змінами, схваленими резолюцією 50/155 Генеральної Асамблеї ООН від 21 грудня 1995 року (далі - Конвенція про права дитини), в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.

Відповідно до ст. 7 Конвенції про права дитини, дитина має бути зареєстрована зразу ж після народження і з моменту народження має право на ім`я і набуття громадянства, а також, наскільки це можливо, право знати своїх батьків і право на їх піклування.

Відповідно до ст. 51 Конституції України визначено, що батьки зобов`язані утримувати дітей до їх повноліття. Повнолітні діти зобов`язані піклуватися про своїх непрацездатних батьків. Сім`я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.

Відповідно до ст. 125 СК України, якщо мати та батько дитини не перебувають у шлюбі між собою, походження дитини від батька визначається за заявою матері та батька дитини, за рішенням суду.

Частиною 1 ст. 126 СК України передбачено, що походження дитини від батька визначається за заявою жінки чи чоловіка, які не перебувають у шлюбі між собою. Така заява може бути подана як до, так і після народження дитини до органу державної реєстрації актів цивільного стану.

Частиною 1 ст. 135 СК України передбачено, що при народженні дитини у матері, яка не перебуває у шлюбі, у випадках, коли немає спільної заяви батьків, заяви батька або рішення суду, запис про батька дитини у Книзі реєстрації народжень провадиться за прізвищем матері, а ім`я та по батькові батька дитини записуються за її вказівкою.

Відповідно до ст. 128 СК України за відсутності заяви, право на подання якої встановлено статтею 126 цього Кодексу, батьківство щодо дитини може бути визнане за рішенням суду. Підставою для визнання батьківства є будь-які відомості, що засвідчують походження дитини від певної особи, зібрані відповідно до Цивільного процесуального кодексу України. Позов про визнання батьківства може бути пред`явлений матір`ю, опікуном, піклувальником дитини, особою, яка утримує та виховує дитину, а також самою дитиною, яка досягла повноліття. Позов про визнання батьківства може бути пред`явлений особою, яка вважає себе батьком дитини. Позов про визнання батьківства приймається судом, якщо запис про батька дитини у Книзі реєстрації народжень вчинено відповідно до частини першої статті 135 цього Кодексу.

Отже, передумовою звернення до суду із заявою про встановлення на підставі статті 128 СК України факту батьківства є запис про батька дитини у книзі записів народжень за вказівкою матері.

Відповідно до ч. 4 ст. 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Відповідно до роз`яснень пункту 9 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 3 від 15.05.2008 "Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів", за нормою статей 213, 215 ЦПК України, рішення щодо визнання батьківства (материнства) має ґрунтуватися на всебічно перевірених судом даних, що підтверджують або спростовують заявлені вимоги чи заперечення проти них, а його резолютивна частина - містити всі відомості, необхідні для реєстрації батьківства (материнства) в органах РАЦС (прізвище, ім`я та по батькові матері й батька, число, місяць і рік їх народження, громадянство, а також номер актового запису про народження дитини, коли та яким органом його вчинено).

Пунктом 4 постанови Пленуму Верховного Суду України від 15.05.2006 № 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» визначено, що справи про визнання батьківства суд розглядає у позовному провадженні. Пунктом 9 вказаної постанови визначено, що питання щодо походження дитини суд вирішує на підставі будь-яких доказів про це. Визнання батьківства (материнства) має ґрунтуватися на всебічно перевірених судом даних, що підтверджують або спростовують заявлені вимоги чи заперечення проти них.

Рішення щодо визнання батьківства (материнства) має ґрунтуватися на всебічно перевірених судом даних, що підтверджують або спростовують заявлені вимоги чи заперечення проти них, а його резолютивна частина - містити всі відомості, необхідні для реєстрації батьківства (материнства) в органах реєстрації актів цивільного стану (прізвище, ім`я та по батькові матері й батька, число, місяць і рік їх народження, громадянство, а також номер актового запису про народження дитини, коли та яким органом його вчинено).

Для з`ясування факту батьківства необхідним є застосування спеціальних знань, зокрема призначення судово-біологічної (судово-генетичної) експертизи.

Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), рішення якого є джерелом права згідно із статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», зауважив, що «на сьогодні ДНК-тест є єдиним науковим методом точного встановлення батьківства стосовно конкретної дитини; його доказова цінність суттєво переважає будь-який інший доказ, наданий сторонами, з метою підтвердити або спростувати факт оспорюваного батьківства» (рішення у справі «Калачова проти російської федерації» № 3451/05, § 34, від 07.05.2009).

У разі коли ухилення сторони у справі зазначеної категорії від участі в експертизі або від подання необхідних матеріалів, документів тощо унеможливлює її проведення, суд відповідно до статті 109 ЦПК України може визнати факт, для з`ясування якого її було призначено, або відмовити в його визнанні (залежно від того, хто зі сторін ухиляється, а також яке значення має для них ця експертиза).

У постанові Верховного Суду від 16.05.2018 у справі № 591/6441/14-ц зазначено, що СК України не визначає особливостей предмету доказування у цій категорії справ. Доказами у такій справі можуть бути будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються на підставі пояснень сторін, третіх осіб, показань свідків, письмових або речових доказів, висновків експертів. Тобто при вирішенні спору про визнання батьківства мають враховуватись усі передбачені законом докази в їх сукупності. Керуючись цим загальним правилом, встановлення батьківства на підставі частини другої статті 128 СК України можливо за наявності належних і обґрунтованих доказів (відомостей), які засвідчують походження дитини від певної особи. Для встановлення батьківства правове значення мають фактичні дані, які підтверджують спільне проживання матері і батька дитини, ведення ними спільного господарства до народження дитини або спільне її виховання чи утримання, а також докази, що підтверджують визнання особою батьківства. Підставою для категоричного висновку для визнання батьківства в судовому порядку може бути висновок судово-генетичної або судово-імунологічної експертизи.

Висновок судово-медичної (молекулярно-генетичної) експертизи є підставою для категоричного висновку для визнання батьківства, оскільки ДНК-тест є єдиним науковим методом точного встановлення батьківства стосовно конкретної дитини і його доказова цінність суттєво переважає будь-який інший доказ, наданий сторонами, з метою підтвердити або спростувати факт оспорюваного батьківства (постанова Верховного Суду від 25 серпня 2020 року у справі № 478/690/18, провадження № 61-18333св19)

Так, ухвалою Рівненського районного суду Рівненської області від 02.10.2025 року задоволено клопотання представника позивача - адвоката Шевчук В.С. та призначено у справі судово-генетичну експертизу проведення якої доручено експертам Науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України у Волинській області.

Згідно висновку експерта №СЕ-19/103-25/14516-БД від 16.01.2026 року встановлено, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , може бути біологічним батьком ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , матір`ю якого є ОСОБА_1 . Ймовірність походження ДНК-профілів від дитини – ОСОБА_4 та біологічних батьків ОСОБА_1 і ОСОБА_2 становить 99,99999999989%.

Отже, висновком експерта №СЕ-19/103-25/14516-БД від 16.01.2026 року встановлено факт біологічного батьківства ОСОБА_2 відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

При цьому, суд враховує позицію відповідача ОСОБА_2 , який у нотаріально посвідченій заяві підтвердив, що визнає ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , своїм сином.

Крім того, судом на підставі наданих доказів встановлено, що позивачка ОСОБА_1 та відповідач ОСОБА_2 спільно проживають однією сім`єю в цивільному шлюбі, як внутрішньо переміщені особа за адресою: АДРЕСА_1 , ведуть спільний побут, виховують сина.

Водночас, відповідач ОСОБА_3 до суду не з`явився, жодних заяв та клопотань до суду не направляв, заперечень чи відзиву на позовну заяву до суду не подавав, а також будь-яких доказів на спростування доводів позивачки відповідачем не надано.

На підставі викладеного, приймаючи до уваги встановлені вище обставини, з огляду на усталену позицію Верховного суду про те, що висновок судово-медичної (молекулярно-генетичної) експертизи є підставою для категоричного висновку для визнання батьківства, суд визнає доведеним факт батьківства громадянина України ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с.Золота Нива, Великоновосілківського району Донецької області відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця смт.Велика Новосілка, Великоновосілківського району Донецької області, а тому позов підлягає до задоволення.

Розподіл судових витрат між сторонами.

За правилами ч. 1, п. 1 ч. 2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, у разі задоволення позову покладаються на відповідача.

За подання позовної заяви позивачка сплатила судовий збір в розмірі 1 226,20 грн, що підтверджується квитанцією від 06.08.2025 року.

Оскільки, суд ухвалив рішення про задоволення позовних вимог в повному обсязі, з відповідачів слід стягнути пропорційно на користь позивача судові витрати із сплати судового збору в розмірі 613,10 грн з кожного, що разом становить суму 1 226,20 грн.

Керуючись ст.ст.12, 13, 76-81, 141, 142, 206, 247, 258, 259, 264, 265, 268, 274, 354 ЦПК України, суд -

у х в а л и в:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про визнання батьківства - задоволити повністю.

Визнати ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с.Золота Нива, Великоновосілківського району Донецької області батьком ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця смт.Велика Новосілка, Великоновосілківського району Донецької області.

Внести зміни до актового запису про народження ОСОБА_4 №86 від 05.09.2014 року, складеного відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Великоновосілківського районного управління юстиції у Донецькій області, виключивши відомості про батька ОСОБА_3 , зазначивши батьком дитини ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця смт.Велика Новосілка, Великоновосілківського району Донецької області та змінивши відомості стосовно прізвища та по батькові дитини, вказавши прізвище « ОСОБА_5 » замість « ОСОБА_6 », а по батькові « ОСОБА_7 » замість « ОСОБА_8 ».

Стягнути з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 сплачений судовий збір в розмірі 613,10 грн з кожного, що разом становить суму 1 226,20 грн.

На рішення може бути подана апеляційна скарга безпосередньо до Рівненського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Сторони справи:

позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , паспорт громадянина Грузії № НОМЕР_3 виданий 16.06.2025 року, РНОКПП – НОМЕР_4 , адреса перебування на обліку як внутрішньо переміщеної особи та фактичного проживання: АДРЕСА_1 ;

відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспорт громадянина України серія НОМЕР_5 виданий Великоновосілківським РВ УМВС України в Донецькій області 25.06.1986 року, РНОКПП – НОМЕР_6 , адреса перебування на обліку як внутрішньо переміщеної особи та фактичного проживання: АДРЕСА_1 ;

відповідач: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , паспорт громадянина України серія НОМЕР_7 виданий Мар`їнським РВ УМВС України в Донецькій області 05.03.1998 року, РНОКПП – НОМЕР_8 , адреса перебування на обліку як внутрішньо переміщеної особи та фактичного проживання: АДРЕСА_2 .

Повний текст рішення складено та проголошено 01 квітня 2026 року.

Суддя Гладишева Х.В.