Рішення від 05 квітня 2026 р. у справі №564/583/26 — Костопільський районний суд Рівненської області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 564/583/26

06 квітня 2026 року

Костопільський районний суд Рівненської області

в складі судді Снітчук Р.М.

за участі секретаря Ажнюк О.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Костопіль у порядку спрощеного позовного провадження з викликом (повідомленням) сторін цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_3 звернулася до суду з позовною заявою до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу.

В обґрунтування заявлених вимог покликається на те, що сторони зареєстрували шлюб 13 лютого 1988 року. Від шлюбу неповнолітніх дітей не мають.

Причиною звернення до суду з даним позовом вказує те, що спільне сімейне життя у сторін не склалося. З травня 2022 року вони разом не проживають, подружні стосунки не підтримують, спільне господарство не ведуть, втартили почуття любові та поваги один до одного.

Подальше перебування в шлюбі з відповідачем вважає неможливим і таким, що суперечить її інтересам, наміру зберегти сім`ю не має.

У судове засідання позивач ОСОБА_4 не з`явилася, представник позиваача адвокат Остапенко В.С. подав письмову заяву про розгляд справи у їх відсутності, просив позов задовольнити, проти заочного розгляду справи не заперечував.

Відповідач ОСОБА_5 у судове засідання не з`явився, подав письмову заяву про розгляд справи у його відсутності, проти розірвання шлюбу не заперечував.

Згідно ч. 4 ст. 206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши письмові докази у справі, суд вважає заявлені вимоги обгрунтованими і такими, що підлягають до задоволення.

Частина 1 статті 24 Сімейного кодексу України вказує на те, що шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка.

Згідно до ч. 3, ч. 4 ст. 56 Сімейного кодексу України кожен з подружжя має право припинити шлюбні відносини.

Відповідно до ч. 2 ст. 112 Сімейного кодексу України суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.

Судом встановлено, що сторони зареєстрували шлюб 13 лютого 1988 року. Від шлюбу неповнолітніх дітей не мають.

Спільне сімейне життя у сторін не склалося. З травня 2022 року сторони разом не проживають, спільне господарство не ведуть, подружні стосунки не підтримують, наміру зберегти сім`ю не мають.

Таким чином, з`ясувавши фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу та інші обставини життя сторін, суд дійшов висновку про те, що подальше їх спільне життя та збереження сім`ї є неможливим і таким, що суперечить інтересам позивача та наведені вище обставини є підставою для розірвання шлюбу.

Відповідно до ч.1 ст.142 ЦПК України у разі визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого ним при поданні позову. Аналогічне положення щодо повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову, також передбачено ч. 3 ст. 7 Закону України про судовий збір.

Оскільки відповідачем позов визнано до початку розгляду справи по суті, позивачу необхідно повернути з державного бюджету 50% судового збору, сплаченого при поданні позову, що становить 665 грн. 60 коп.

На підставі викладеного, керуючись ч. 1 ст. 24, ст. 110, ч. 2 ст. 112 Сімейного Кодексу України, ст. 10 - 13, 81, 89, 258, 259, 263-265, ЦПК України,

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу – задовольнити.

Розірвати шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_6 , зареєстрований 13 лютого 1988 року Костопільським райвідділом ЗАГС Рівненської області, актовий запис № 15.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 50% судового збору,що становить 665 (шістсот шістдесят п`ять) грн. 60 коп.

Повернути ОСОБА_3 з державного бюджету 50% відсотків судового збору, що становить 665 (шістсот шістдесят п`ять) грн. 60 коп., сплаченого при зверненні до суду згідно квитанції АТ КБ «Приватбанк» №2.523969551.1 від 09.02.2026.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до Рівненського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подачі апеляційної скарги через Костопільський районний суд Рівненської області.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Позивач – ОСОБА_7 , зареєстрована АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .

Відповідач – ОСОБА_2 , фактичне місце проживання АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 .

Повний текст рішення складено 06 квітня 2026 року.

СуддяР. М. Снітчук