Постанова від 08 квітня 2026 р. у справі №949/499/26 — Дубровицький районний суд Рівненської області

Справа №949/499/26

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 квітня 2026 року м. Дубровиця

Суддя Дубровицького районного суду Рівненської області Тарасюк А.М., розглянувши адміністративні матеріали, які надійшли з ВП №1 Сарненського РВП ГУНП в Рівненській області про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого в АДРЕСА_1 , пенсіонера,

за ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Роз`яснивши ОСОБА_1 права та обов`язки передбачені ст. 268 КУпАП та ст. 63 Конституції України, суд

в с т а н о в и в:

Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 622112 від 23 березня 2026 року, ОСОБА_1 , 19.09.2020 року об 19 год. на 23 км +150 м автодороги Т-18-09 Переброди-Дубровиця-Володимирець-Суховоля керував транспортним засобом Opel Montery, номерний знак НОМЕР_1 , перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння, що підтверджується висновком експерта від 27.10.2020 року №1461, результат якого становить 2,09‰ (проміле), чим порушив вимоги п. 2.9а Правил дорожнього руху, за що відповідальність передбачена ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Протокол підписано ОСОБА_1 , у графі "пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності по суті порушення" зазначено "пояснення надасть у суді".

На підтвердження обставин зазначених у протоколі, матеріали справи містять:

- супровідний лист СУ ГУНП в Рівненській області від 05.01.2026 року №865-2026, яким скеровано до ВП №1 Сарненського РВП ГУНП в Рівненській області постанови про закриття кримінального провадження із копіями матеріалів кримінального провадження для вирішення питання про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП (а.с.5);

- постанова старшого слідчого відділу розслідування злочинів у сфері транспорту СУ ГУНП в Рівненській області Колядки А.В., від 26 грудня 2025 року (а.с.6-19);

- копії матеріалів кримінального провадження із висновками експерта (а.с.20-35);

- оптичний диск до протоколу №622112 від 23.03.2026 року (а.с.36).

У судовому засіданні ОСОБА_1 свою вину визнав та підтвердив обставини зазначені у протоколі.

Допитаний у якості свідка поліцейський офіцер громади ВП №1 Сарненського РВП ГУНП в РІвненській області ОСОБА_2 суду повідомив, що протягом тривалого часу не міг знайти ОСОБА_1 для порушення відносно нього адміністративного провадження, оскільки останній рідко перебував за місцем проживання через хворобу.

Щодо невідповідності дати вчинення ОСОБА_1 правопорушення, зазначеної ним у протоколі матеріалам справи та дійсним обставинам пояснення надати не зміг.

Заслухавши пояснення ОСОБА_1 та свідчення ОСОБА_2 , дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення та з`ясувавши повно, всебічно, об`єктивно усі обставини справи, приходжу до наступного висновку.

Згідно ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Згідно ст. 10 КУпАП, адміністративне правопорушення визнається вчиненим умисно, коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала їх або свідомо допускала настання цих наслідків.

Згідно з ч. 5 ст. 14 Закону України "Про дорожній рух", учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно дотримувати вимог цього закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху.

Згідно п. 1.3. Правил дорожнього руху України, учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих правил. Особи, які їх порушують, несуть відповідальність згідно із законодавством (п. 1.9).

Згідно з положеннями ст. 16 Закону України "Про дорожній рух" водій зобов`язаний не допускати випадків керування транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також не передавати керування транспортним засобом особі, яка перебуває в такому стані або під впливом таких препаратів.

Зі змісту п. 2.9а Правил дорожнього руху вбачається, що водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння.

Відповідно до диспозиції ч. 1 ст. 130 КУпАП встановлена адміністративна відповідальність в тому числі і за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного сп`яніння.

Згідно роз`яснень Пленуму Верховного Суду України "Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті" керування транспортним засобом слід розуміти як виконання функцій водія під час руху такого засобу. Цією ж постановою Пленуму визначено, що для притягнення до відповідальності за ст. 130 КУпАП не має значення, протягом якого часу особа, яка перебуває у стані сп`яніння чи під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, керувала транспортним засобом. Правопорушення вважають закінченим з того моменту, коли він почав рухатись.

Відповідно до ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Відповідно до вимог ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Відповідно до ст. 245 КУпАП, завданням провадження в справах про адміністративне правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що спричиняють вчиненню адміністративний правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян в дусі додержання законів, зміцнення законності.

Відповідно до ст. 19 Закону України «Про міжнародні договори України», ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» стала практика Європейського суду з прав людини є частиною національного законодавства та обов`язкова до застосування судами як джерело права. У рішенні по справі «О`Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29.06.2007 року, Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати (далі Суд) постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі.

Основними доказом по справі про вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення є протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №622112 від 23 березня 2026 року, постанова про закриття кримінального провадження від 26.12.2025 року, матеріали кримінального провадження, висновок експерта №1461 від 27.10.2020 року, у підсумку якого зазначено, що у крові ОСОБА_1 виявлений етиловий спирт в концентрації 2,09% (проміле, що відповідає середньому ступеню алкогольного сп`яніння).

Зважаючи на вказане, вважаю, що відомості у протоколі про адміністративне правопорушення про те, що ОСОБА_1 порушив п. 2.9.а) ПДР, є достовірними та допустимими доказами.

За таких обставин, встановлюючи наявність адміністративного правопорушення в діях особи, щодо якої складено протокол про адміністративне правопорушення, та даючи оцінку фактичним даним, наявним в матеріалах справи, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, суд приходить до переконання, що в діях ОСОБА_1 наявні ознаки адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, а його вину у вчиненому правопорушенні, в тому, що він керував транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння, доведено повністю і є усі підстави для притягнення його до адміністративної відповідальності.

Однак, при вирішенні питання щодо накладення адміністративного стягнення у відношенні ОСОБА_1 , суд враховує вимоги ст. 7 КУпАП, в якій вказано, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження у справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Згідно із нормою ч. 11 ст. 38 КУпАП, у разі закриття кримінального провадження, але за наявності в діях порушника ознак адміністративного правопорушення, адміністративне стягнення може бути накладено не пізніш як через три місяці з дня прийняття рішення про закриття кримінального провадження.

З матеріалів адміністративної справи вбачається, що кримінальне провадження було закрито постановою від 26 грудня 2025 року, відтак з урахуванням вимог ч. 11 ст. 38 КУпАП, гранично можливим терміном притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 є 26 березня 2026 року.

Отже, на даний час, з дня, зазначеного датою вчинення правопорушення, минув трьохмісячний термін, в межах якого можливе накладення адміністративного стягнення.

На підставі п. 7 ст. 247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю в зв`язку з закінченням на момент розгляду справи строків накладення адміністративного стягнення.

При цьому суд відмічає, що постанова про закриття кримінального провадження із матеріалами для вирішення питання притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАп надійшли до ВП №1 Сарненського РВП ГУНП в Рівненській області 23.01.2026 року, та зареєстровано за №6235-2026 (а.с.5).

Протокол про адміністративне правопорушення ЕПР1 №622112 відносно Перепелиці складено ОСОБА_2 23 березня 2026 року, та скеровано до суду 25.03.2026 року.

Також суд звертає увагу на якість складеного поліцейським офіцером громади ВП №1 Сарненського РВП ГУНП в РІвненській області Шахом Олександром Миколайовичем адміністративного протоколу, у якому у розділі "опис установлених даних" зазначено, що ОСОБА_1 , керував транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння 19.09.2019 року, однак за матеріалами кримінального провадження, подія мала місце 19.09.2020 року, що не відповідає обставинам справи.

Відповідно до ст. 282 КУпАП, орган (посадова особа), який розглядає справу, встановивши причини та умови, що сприяли вчиненню адміністративного правопорушення, вносить у відповідний державний орган чи орган місцевого самоврядування, громадську організацію або посадовій особі пропозиції про вжиття заходів щодо усунення цих причин та умов. Про вжиті заходи протягом місяця з дня надходження пропозиції повинно бути повідомлено орган (посадову особу), який вніс пропозицію.

Зважаючи на вищевикладене, керуючись ст. 282 КУпАП, суд відмічає, що причинами та умовами уникнення ОСОБА_1 адміністративної відповідальності є неналежне виконання поліцейським ОСОБА_2 своїх посадових обов`язків, в тому числі в частині якості складення адміністративних матеріалів.

Отже, враховуючи те, що на момент розгляду даної справи закінчився трьохмісячний термін притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, то вважаю необхідним справу провадженням закрити у зв`язку із закінченням строків накладення адміністративного стягнення.

Виходячи з вищенаведеного та керуючись ст.ст. 38, 247, 282, 284, 287, 294 КУпАП, суд,-

п о с т а н о в и в :

Визнати ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Закрити провадження у справі щодо ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП в зв`язку з закінченням на момент розгляду справи строків накладення адміністративного стягнення.

Копію постанови направити начальнику ВП №1 Сарненського РВП ГУНП в Рівненській області для вжиття заходів та відповідного реагування.

Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена до Рівненського апеляційного суду через Дубровицький районний суд Рівненської області протягом десяти днів з дня винесення постанови.

Суддя: підпис.

Згідно з оригіналом.

Суддя Дубровицького

районного суду Тарасюк А.М.