Рішення від 06 квітня 2026 р. у справі №546/67/26 — Решетилівський районний суд Полтавської області

єдиний унікальний номер справи 546/67/26

номер провадження 2/546/300/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 квітня 2026 року м. Решетилівка

Решетилівський районний суд Полтавської області у складі:

головуючого судді Романенко О.О.,

за участі секретаря судового засідання Гудзенко С.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Решетилівка в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу 546/67/26 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання малолітньої дитини,-

в с т а н о в и в :

29.01.2026 до Решетилівського районного суду Полтавської області надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання малолітньої дитини.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з відповідачем ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , 10 вересня 2011 року уклали шлюб. Даний шлюб між ними було розірвано, про що 04 лютого 2025 року Решетилівським районним судом Полтавської області було ухвалене відповідне рішення. Від шлюбу сторони маєть спільну дитину: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , що підтверджується свідоцтвом про народження Серія НОМЕР_1 від 11 вересня 2015 року. Син проживає з позивачкою та перебуває на її утриманні. Жодної матеріальної допомоги на утримання дитини відповідач добровільно не надає, хоча є працездатним та може працювати, стягнень по виконавчим документам з нього не проводиться, інших неповнолітніх дітей, непрацездатних батьків, повнолітніх дочки, сина немає.

У зв`язку із зазначеним, позивачка просить стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , аліменти на утримання малолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , у розмірі 1/4 частини з усіх видів доходів (заробітку), але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку до досягнення дитиною повноліття, починаючи від дня подачі позовної заяви до суду.

За результатами автоматизованого розподілу справ між суддями, 29.01.2026 справу передано на розгляд головуючому судді Романенко О.О.

У порядку визначеному ч. 6 ст.187 ЦПК України судом 02.02.2026 направлено запит до органу реєстрації з метою з`ясування зареєстрованого місця проживання відповідача та позивача для вирішення питання щодо належної підсудності даного спору суду, відповіді на які надійшли 09.02.2026.

Ухвалою суду від 11.02.2026 відкрито провадження у справі, ухвалено розгляд справи проводити у порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін та призначено проведення першого судового засідання на 09:00 годину 11.03.2026.

У встановлений судом строк, відповідач правом на надання відзиву не скористався.

У судове засідання 07.04.2026 сторони не з`явились, про дату час та місце судового розгляду повідомлені належним чином.

Позивачка у судове засідання не з`явилася, 02.03.2026 подала до суду клопотання, в якому просить проводити розгляд справи за її відсутності, позовні вимоги підтримує в повному обсязі, не заперечує проти винесення заочного рішення (а.с.23).

Відповідач у судове засідання повторно не з`явився, про дату час та місце судового засідання повідомлений належним чином, шляхом направлення повісток на 11.03.2026 та 07.04.2026 за зареєстрованим місцем проживання, конверти з повістками повернулися з відмітками «адресат відсутній за вказаною адресою» (а.с.22, 28), а також шляхом публікації оголошення про виклик в судове засідання на офіційному веб-сайті Судової влади України (а.с.26).

Відповідно до п. 2, 7 ч. 2 ст. 43 ЦПК України учасники справи зобов`язані сприяти своєчасному, всебічному, повному та об`єктивному встановленню всіх обставин справи та виконувати інші процесуальні обов`язки, визначені законом або судом.

Клопотання про розгляд справи за його відсутності чи інших заяв по суті або з процесуальних питань від відповідача до суду не надходило. Відповідач не надав заперечень проти зазначених у позові обставин.

Належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи відповідач, згідно вимог ч. 8 ст. 128 ЦПК України, в судове засідання повторно не з`явився, в порушення ч. 3 ст. 131 ЦПК України про причини неявки суд не повідомив, відзив на позовну заяву не подав, у зв`язку з чим, враховуючи письмову згоду позивачки, на підставі ухвали Решетилівського районного суду Полтавської області від 07.04.2026 проведено заочний розгляд даної справи згідно з вимогами ст. ст. 280-282 ЦПК України на підставі наявних у справі доказів.

Згідно вимог статті 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Повно та всебічно дослідивши письмові докази у справі, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі з наступних підстав.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 перебували в шлюбі, який розірвано рішенням Решетилівського районного суду Полтавської області від 04 лютого 2025 року, справа № 546/1330/24, рішення набрало законної сили 07.03.2025 (а.с.4-5).

Сторони мають спільного сина - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серія НОМЕР_1 від 11 вересня 2015 року (а.с.3).

Із копії довідки про склад сім`ї виконавчого комітету Решетилівської міської ради Полтавської області від 27.01.2026 № 01.5-19/43 вбачається, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , проживає разом із сином ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , та матір`ю ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_7 (а.с.6).

Спір у справі виник із сімейних правовідносин та його вирішення регулюється нормами сімейного законодавства.

Згідно ст. 27 Конвенції про права дитини, прийнятої 44-ю сесією Генеральної Асамблеї ООН 20.11.1989 року, батько(-ки) або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини. Батьки зобов`язані утримувати своїх дітей незалежно від того, перебувають вони в шлюбі чи шлюб між ними розірвано.

Згідно з ст.141 СК України мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, а проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їх прав та не звільняє від обов`язків щодо дитини.

Відповідно до ст.180 СК України батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

У відповідності до положень ст.ст.1-3 Конвенції ООН «Про права дитини» в усіх діях щодо дітей першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини, зокрема, передбачено, що дитині забезпечується такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов`язки її батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом, і з цією метою вживаються всі відповідні законодавчі і адміністративні заходи.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 27 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року, яка ратифікована Постановою Верховної Ради України № 789XІІ (78912) від 27 лютого 1991 року та набула чинності для України 27 вересня 1991 року, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

Згідно зі ст.8 Закону України «Про охорону дитинства», кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.

Відповідно до ч. 8 ст. 7 СК України, регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини.

Згідно ч. 1 ст.182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров`я та матеріальне становище дитини, стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів, наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина, наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, інші обставини, що мають істотне значення.

Частиною 2 статті 182 СК визначено, що розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини, а мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Відповідно до ч.3 ст.181 СК України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.

Згідно зі ст.183 СК України, частка заробітку (доходу) батьків, яка буде стягуватись як аліменти на дитину, визначається судом.

У відповідності до вимог ч.1 ст.184 СК України, суд за заявою одержувача визначає розмір аліментів у твердій грошовій сумі .

У відповідності до вимог ч.1 та ч.6 ст.81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Як встановлено судом, неповнолітній син, батьками якого є сторони у справі, перебуває на повному матеріальному утриманні позивачки ОСОБА_1 , відповідач не бере участі у витратах, пов`язаних з утриманням сина, тобто не виконує обов`язку, передбаченого ст.180 СК України.

Враховуючи встановлені у справі обставини по наявним письмовим доказам, а також те, що відповідач, будучи належним чином повідомленим про суть пред`явлених вимог, не надав суду жодних доказів, що свідчать про обставини, які суд повинен врахувати при розгляді справи, суд прийшов до висновку, що наявні підстави для задоволення позову та стягнення з відповідача аліментів на утримання неповнолітньої дитини у розмірі 1/4 частки його заробітку, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно, починаючи з дня пред`явлення даного позову до суду, тобто з 29.01.2026, і до досягнення дитиною повноліття.

У відповідності до вимог ч. 1 ст. 430 ЦПК України суд допускає стягнення аліментів у межах суми за один місяць до негайного виконання.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд виходить з наступного.

Згідно з ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до п. 3. ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір», від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі - у справах про стягнення аліментів.

Згідно з ч. 6 ст. 141 ЦПК України, якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Позивачка звільнена від сплати судового збору на підставі п. 3 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір».

Зважаючи на те, що позов підлягає задоволенню у повному обсязі, позивачку звільнено від сплати судового збору за пред`явлення позову про стягнення аліментів, судові витрати зі сплати судового збору за позовну вимогу про стягнення аліментів за ставкою станом на день пред`явлення позову - 29.01.2026, що становить 1331,20 грн, підлягають стягненню з відповідача на користь держави.

На підставі викладеного, відповідно до ст. ст. 180, 182, 183, 191 СК України, керуючись ст. ст. 12, 13, 141, 259, 263-265, 280-282, 352, 354, 430 ЦПК України, суд

в и р і ш и в:

Позов позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання малолітньої дитини - задовольнити.

Стягнути із ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , аліменти на утримання неповнолітньої дитини - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , у розмірі 1/4 частини заробітку (доходу) щомісячно, але не менше ніж 50% прожиткового мінімуму для дітей відповідного віку, починаючи з 29.01.2026 і до досягнення дитиною повноліття.

Стягнути із ОСОБА_2 на користь держави судовий збір у розмірі 1331,20 гривень (одна тисяча триста тридцять одну гривню 20 копійок).

Рішення в частині стягнення аліментів в межах платежу за один місяць підлягає негайному виконанню.

Заочне рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Полтавського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів.

Роз`яснити відповідачу, що заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому ЦПК України.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відповідачу направити копію заочного рішення в порядку, передбаченому статтею 272 ЦПК України, протягом двох днів з дня його складення у повному обсязі.

Повний текст рішення складено 08.04.2026.

Учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , телефон: НОМЕР_3 , електронна пошта та кабінет в підсистемі Електронний суд системи ЄСІТС - відсутні;

відповідач - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_4 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 , телефон: НОМЕР_5 , електронна пошта та кабінет в підсистемі Електронний суд системи ЄСІТС - відсутні.

Суддя О.О. Романенко