Суд: Шевченківський районний суд міста Полтави
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Адмінправопорушення
Категорія: Порушення вимог фінансового контролю
Дата: 07 квітня 2026 р.
Справа: №554/4104/26
Суддя: Троцька А. І.
Дата документу 08.04.2026Справа № 554/4104/26
Провадження № 3/554/578/2026
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
08 квітня 2026 року м.Полтава
Суддя Шевченківського районного суду міста Полтави Троцька А.І., при секретарі – Гуренко Д.В., за участю прокурора – Острійчука О.П., особи, що притягується до адміністративної відповідальності – ОСОБА_1 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду протокол про адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.172-6 КУпАП, відносно:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки с.Охтирка Сумської області, зареєстрованої та проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , працюючої лікарем-дерматовенерологом в ТОВ «КП ЛД ЦЕНТР ЗДОРОВ`Я» ,
В С Т А Н О В И В :
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення №149 від 24.03.2026 року слідує, що ОСОБА_1 , будучи членом позаштатної постійно діючої військово-лікарської комісії на базі КП «4-А МКЛ ПМР ім. Л. Куросдова», відповідно до підпункту «r» пункту 2 частини 1 статті 3 Закону України «Про запобігання корупції», примітки до статті 172-6 КУпАП, являючись суб`єктом відповідальності, на якого поширюється дія Закону України «Про запобігання корупції», в порушення вимог частини 1 статті 45 вказаного Закону, несвоєчасно, без поважних причин, тобто після встановленого терміну декларування (до 01.04.2025), а саме лише о 14 год 41 хв 24.03.2026 подала на офіційний веб-сайт Національного агентства з питань запобігання корупції щорічну декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за 2024 рік, чим вчинила адміністративне правопорушення, пов`язане з корупцією, передбачене частиною 1 статті 172-6 КУ пАП.
Після роз`яснення відповідно до ст.268 КУпАП прав особі, що притягується до адміністративної відповідальності, в тому числі права на захист, ОСОБА_1 в судовому засіданні вину у вчиненні адміністративного правопорушення визнала. Пояснила, що вчасно не подала декларацію, оскільки влаштувалась на іншу роботу та забула.
Вирішуючи питання про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.172-6 КУпАП, суд виходить з наступного.
Так, згідно ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Згідно ст. 245 КупАП визначено, що завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
За правилами ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку посадова особа встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються: протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, показаннями потерпілих, свідків, тощо.
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про запобігання корупції» правопорушення, пов`язане з корупцією - діяння, що не містить ознак корупції, але порушує встановлені цим Законом вимоги, заборони та обмеження, вчинене особою, зазначеною у ч. 1 ст. 3 цього Закону, за яке законом встановлено кримінальну, адміністративну, дисциплінарну та/або цивільно-правову відповідальність.
Статтею 68 Конституції України визначено, що кожен зобов`язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей. Незнання законів не звільняє від юридичної відповідальності.
Згідно складу позаштатної постійно діючої військово-лікарської комісії на базі КП «4-А МКЛ ПМР ім. Л. Куроєдова», затвердженого наказом КП «4-А МКЛ ПМР ім. Л. Куроєдова» від 28.04.2023 № 81 /1-од, ОСОБА_1 , лікар-дерматовенеролог, є членом комісії.
Відповідно до ч.1 ст. 1 Закону України «Про запобігання корупції» суб`єкти декларування - особи, зазначені у пункті 1, підпунктах «а», «в»-«ґ» пункту 2, пункті 4 частини першої статті З цього Закону, інші особи, які зобов' язані подавати декларацію відповідно до цього Закону.
Згідно підпункту «ґ» пункту 2 частини першої статті 3 Закону У країни «Про запобігання корупції» суб`єктами, на яких поширюються дія цього Закону, є: голови та члени експертних команд з оцінювання повсякденного функціонування особи, а також голови, їх заступники, члени та секретарі позаштатних постійно діючих військово-лікарських і лікарсько-льотних комісій, які при цьому не є особами, зазначеними у пункті 1 частини першої цієї статті.
Відповідно до ч.1 ст. 172-6 КУпАП передбачена відповідальність за несвоєчасне подання без поважних причин декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.
Згідно примітки до вказаної статті, суб`єктами правопорушень у цій статті (крім правопорушень, визначених частинами другою та третьою цієї статті, у частині неповідомлення або несвоєчасного повідомлення про суттєві зміни у майновому стані) є особи, які відповідно до частин першої та другої статті 45 Закону України "Про запобігання корупції" зобов`язані подавати декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.
Таким чином, відповідно до підпункту «ґ» пункту 2 частини 1 статті З Закону України «Про запобігання корупції» ОСОБА_1 є суб`єктом, на якого поширюється дія вказаного Закону.
Відповідно до частини 1 статті 45 Закону України «Про запобігання корупції», особи, зазначені у пункті 1, підпунктах «а», «в»-«ґ» пункту 2 частини першої статті З цього Закону, зобов`язані щорічно до 1 квітня подавати шляхом заповнення на офіційному веб-сайті Національного агентства декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування (далі - декларація), за минулий рік за формою, що визначається Національним агентством.
ОСОБА_1 доводились вимоги антикорупційного законодавства, зокрема порядок і строки подання декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, також про встановлену відповідальність на неподання чи несвоєчасне подання декларації, про що свідчить її підпис у аркуші ознайомленні з наказом від 03.11.2023 № 254-Аг.
Згідно списку декларацій, оприлюднених в Єдиному державному реєстрі декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, ОСОБА_1 06.03.2024 подала до Реєстру щорічну декларацію за 2023 рік, тобто останній достовірно відомі зобов`язання та обмеження, встановлені Законом України «Про запобігання корупції», типи декларацій, строки їх подання, правила користування Реєстром та електронним цифровим підписом.
Таким чином ОСОБА_1 , будучи членом позаштатної постійно діючої військово-лікарської комісії на базі КП «4-А МКЛ ПМР ім. Л. Куроєдова», зобов`язана була подати щорічну декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за 2024 рік до 01.04.2025.
Однак, відповідно до інформації з публічної частини офіційного веб-сайту Національного агентства з питань запобігання корупції ОСОБА_1 лише о 14 год 41 хв 24.03.2026 подала до Реєстру щорічну декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за 2024 рік, тобто несвоєчасно.
Під час судового розгляду ОСОБА_1 не надано даних щодо поважності причин для несвоєчасного подання декларації.
Таким чином, обставини вчинення правопорушення повністю підтверджуються матеріалами справи, а саме: протоколом про адміністративне правопорушення, рапортом, письмовими поясненнями, повідомленнями про факт несвоєчасного подання декларації, наказами, списком складу комісії, аркушем ознайомлення з наказами, копією декларації.
Таким чином, аналізуючи докази по справі з точки зору їх допустимості, об`єктивності та достатності, за відсутності будь-яких суперечностей, суд вбачає у діях ОСОБА_1 ознаки складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.172-6 КУпАП.
Відповідно до ч. 2 ст. 33 КУпАП, при накладенні стягнення враховується характер вчинених правопорушень, особу порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність.
Обставин, що пом`якшують відповідальність за адміністративні правопорушення, відповідно до ст. 34 КУпАП, та обставин, що обтяжують відповідальність за адміністративне правопорушення, відповідно до ст. 35 КУпАП, не встановлено.
У відповідності до ст. 23 КУпАП, адміністративні стягнення є мірою відповідальності і застосовуються з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, а також запобіганню вчинення нових правопорушень, як самим правопорушником, так і іншими особами.
З урахуванням вищенаведеного, враховуючи тяжкість вчиненого правопорушення та обставини його вчинення, виходячи з форми вини, вважаю за необхідне застосувати адміністративне стягнення у вигляді штрафу у межах санкції ч.1 ст.172-6 КУпАП, а також враховуючи дані про особу правопорушника – у мінімальному розмірі.
Відповідно до статті 40-1 КУпАП, судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.
Відповідно до ч.2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення, ставка судового збору становить 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 23-24, 33-35, 40-1, ч. 1 ст. 172-6, 221, 251, 268, 283-284 КУпАП,
П О С Т А Н О В И В :
ОСОБА_1 визнати винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.172-6 КУпАП, та піддати адміністративному стягненню у виді штрафу у розмірі п`ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п`ятдесят) гривень.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в розмірі 665 гривень 60 копійок.
Роз`яснити правопорушнику, що згідно ст. 307 КУпАП штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення. В порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу, згідно ч. 2 ст. 308 КУпАП з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу та витрати на облік зазначених правопорушень.
Постанова про позбавлення права керування транспортним засобом набирає чинності з наступного дня після закінчення строку на її оскарження, а у випадку такого оскарження - з дня набрання законної сили рішенням за результатами такого оскарження, яке винесено за наслідками розгляду справи по суті.
Строк пред`явлення постанови про накладення адміністративного стягнення до виконання протягом трьох місяців.
Постанова може бути оскаржена до Полтавського апеляційного суду через Шевченківський районний суд міста Полтави протягом 10 діб.
Повний текст постанови виготовлено 08.04.2026 року.
Суддя Троцька А.І.
Оригінал: reyestr.court.gov.ua