Рішення від 02 квітня 2026 р. у справі №759/16363/25 — Шевченківський районний суд міста Полтави

Дата документу 03.04.2026Справа № 759/16363/25

Провадження № 2/554/2560/2026

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 квітня 2026 року Шевченківський районний суд міста Полтави

в складі головуючого судді Чуванової А.М.,

за участю секретаря судового засідання Єсліковської О.А.,

за участю учасників справи:

позивач: ОСОБА_1 ,

представник позивача: адвокат Бондаренко А.О.,

представник відповідача: Сазонова С.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Саламандра» про стягнення суми страхового відшкодування,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Саламандра» про стягнення суми страхового відшкодування, в якому просить стягнути з ПрАТ СК «Саламандра» доплату належного страхового відшкодування в сумі 51 085,85 грн.; інфляційне збільшення боргу – 7 14,63 грн.; нарахування 3 % річних на суму заборгованості (згідно ст. 625 ЦКУ) –1892,17 грн.; пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення – 17550,36 грн.; витрати на правничу допомогу у розмірі 10 000,00 грн. Разом – 88 443,01 грн.

В обґрунтування позовних вимог зазначила, що 19.01.2024 року о 20 год. 14 хв. за адресою: р-н Солом`янський, м. Київ, вул. Волинська, 57, сталася дорожньо-транспортна пригода за участі автомобілів HYUNDAI GRAND SANTA FE реєстраційний номер НОМЕР_1 , що належить ОСОБА_1 , під керуванням водія ОСОБА_2 , та LINCOLN CORSAR реєстраційний номер НОМЕР_2 , під керуванням водія ОСОБА_3 , внаслідок події два транспортних засоби отримали механічні пошкодження.

Цивільно-правова відповідальність водія автомобіля LINCOLN CORSAR реєстраційний номер НОМЕР_2 була застрахована у ПрАТ «Саламандра» за полісом № 218890544, який діяв на дату скоєння ДТП.

26.02.2024 року було проведено огляд пошкодженого автомобіля позивача HYUNDAI GRAND SANTA FE реєстраційний номер НОМЕР_1 .Огляд пошкоджень проходив у присутності представника страховика ОСОБА_4 , яким позивачу не було надано підтверджуючих документів, на підставі яких він проводив огляд. 14.03.2024 року СОД ФОП ОСОБА_5 у відповідності до Договору було складено Звіт №2120 про оцінку вартості (розміру) майнової шкоди, завданої власнику КТЗ HYUNDAI GRAND SANTA FE реєстраційний номер НОМЕР_1 , в якому розмір збитку складає 194 859,57 грн.

22.03.2024 року позивачем було відправлено заяву на виплату страхового відшкодування з повним пакетом документів щодо ДТП як на поштову адресу страховика, так і на електронну адресу, а також у Вайбер-чат страховика, про що позивач отримав відповідне підтвердження від представника компанії у переписці Вайбер.

Постановами Солом`янського районного суду м.Києва від 28.02.2024 року визнано обопільну провину водіїв у скоєнні ДТП, отже розмір страхового відшкодування кожному з учасників ДТП має бути визначено у розмірі 50% від розміру заподіяної шкоди.

ПрАТ "СК «Саламандра» не повідомила належним чином позивача про прийняття рішення щодо відшкодування та його розмір. Єдиним каналом інформування та подальшого спілкування зі страховиком була переписка у чаті Вайбер з представником компанії, який вказав суму нарахованого страхового відшкодування у розмірі 92 687,87 грн.

Сума страхового відшкодування позивачці у розмірі 50% від суми збитку згідно Звіту №2120 про оцінку вартості (розміру) майнової шкоди, складеного СОД ФО-П ОСОБА_5 , має дорівнювати 97 429,78 грн. Оскільки нарахована сума страхового відшкодування, зазначена у листуванні в чаті месенджера Вайбер представником ПрАТ "СК «Саламандра» не відповідала сумі, яка має бути компенсована страховиком на основі звіту №2120 від 14.03.2024 року, складеного СОД ФОП ОСОБА_5 , позивач попросила представника компанії у Вайбер надати калькуляцію щодо цієї суми, але отримала відмову.

14.05.2024 року Національним банком України прийнято рішення про анулювання ліцензій ПрАТ "СК «Саламандра» на здійснення страхової діяльності. Анулювання ліцензій ПрАТ "СК «Саламандра» не мало впливати на терміни та суми виплати страхових відшкодувань та не мало призводити до порушень положень та вимог Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».

21.08.2024 року на розрахунковий рахунок позивача надійшла виплата від МТСБУ у справі №1066776 згідно наказу №3.1/15720 у сумі 46 343,93 грн.

11.12.2024 року позивач отримала відповідь від МТСБУ з відмовою у врегулюванні ситуації.

27.01.2025 року представником позивача на адресу ПрАТ «СК «Саламандра» було відправлено адвокатський запит щодо доплати страхового відшкодування у справі №00500225.01.24, який також містив вимогу надати обґрунтовану калькуляцію цієї виплати.

06.02.2025 року страховик надав відповідь, де зокрема зазначив, що у разі, якщо особа вже отримала страхове відшкодування, але не згодна із сумою отриманого страхового відшкодування, вона може звернутися до суду для оскарження рішення страховика в судовому порядку.

Пункт 16.6. вищезгаданого Договору оферти № 03/ДСЦПВ зазначає, що заневиконання чи неналежне виконання умов Договору Сторони несутьвідповідальність відповідно до чинного законодавства України. При порушенніКомпанією строку виплати страхового відшкодування Клієнт має право вимагатисплату пені в розмірі 0,01% від невиплаченої суми за кожен день прострочення, алене більше 10% від невиплаченої суми.

Однак, цей пункт суперечить статті 36.5 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», яка передбачає, що за кожен день прострочення виплати страхового відшкодування (регламентної виплати) з вини страховика (МТСБУ) особі, яка має право на отримання такого відшкодування, сплачується пеня з розрахунку подвійної облікової ставки Національного банку України, яка діє протягом періоду, за який нараховується пеня.

Граничний термін сплати страхового відшкодування щодо вищезазначеного страхового випадку, згідно у п.36.2 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», сплив 20.06.2024 року.

За період протермінування виплати у сумі 97 429,78 грн. за період з 21.06.2024 року по 20.08.2024 року (61 день): інфляційні виплати з урахуванням індексу інфляції складають 584,58 грн.; нарахування 3 % річних на суму заборгованості (згідно ст. 625 ЦКУ) – 487,15 грн.; нарахування пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення – 4221,96грн.

За період протермінування виплати решти суми страхового відшкодування у розмірі 51085,85 грн. за період з 21.08.2024 року до 21.07.2025 року (335 днів) інфляційні виплати на прострочену суму боргу з урахуванням індексу інфляції складають 7 330,05 грн.; нарахування 3 % річних на суму заборгованості (згідно ст. 625 ЦКУ) – 1405,02 грн.; нарахування пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення – 13328,40 грн.

Таким чином, сума невиплаченого страхового відшкодування, штрафних санкцій, нарахування відсотків та інфляційних витрат за протермінованими оплатами на користь позивача складає 78 443,01 грн.

Ухвалою суду від 24.02.2026 року відкрито провадження по справі за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

09.06.2026 року від представника Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Саламандра» надійшов відзив на позов, в якому представник просить позовну заяву залишити без задоволення. Зазначає, що відповідач, як страховик, зобов`язаний відшкодовувати не повний матеріальний збиток у розумінні вартості відновлення транспортного засобу без урахування зносу деталей, а саме витрати на відновлювальний ремонт з урахуванням зносу деталей та вузлів, що підлягають заміні. Зазначене обмеження прямо закріплено у спеціальній нормі статті 29 Закону, яка є нормою спеціального характеру і підлягає пріоритетному застосуванню до правовідносин з обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.

Оскільки, у цій справі сторони не дійшли згоди, відповідач реалізував своє право на проведення незалежної оцінки, результатом якої став Звіт № 234/03-24 від 24.03.2024 року. Зазначений Звіт складено у повній відповідності до вимог статті 29 Закону — з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу деталей, що підлягають заміні. Страхове відшкодування було виплачене в повному обсязі на підставі цього Звіту, що підтверджується Страховим актом №0050225.01.24/1. Натомість Звіт №2120 від 14.03.2024 року, складений на замовлення позивача СОД ФОП ОСОБА_5 , визначав розмір збитків без урахування коефіцієнту фізичного зносу замінюваних деталей, що суперечить вимогам статті 29 Закону і, відповідно, не може слугувати підставою для визначення розміру страхового відшкодування за договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності.

З огляду на викладене, ПрАТ «СК «Саламандра» повністю та належним чином виконало всі покладені на нього зобов`язання як страховика за договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів: забезпечило проведення експертної оцінки збитків відповідно до вимог чинного законодавства, розрахувало страхове відшкодування з урахуванням зносу замінюваних деталей згідно зі статтею 29 Закону, оформило страховий акт №0050225.01.24/1 та здійснило виплату відшкодування. Будь-які вимоги позивача щодо доплати різниці між розміром шкоди, визначеним без урахування зносу, та виплаченим страховим відшкодуванням підлягають пред`явленню до винної у ДТП особи відповідно до статті 1194 ЦК України та усталеної судової практики Верховного Суду України, а не до страховика. Позовні вимоги в цій частині є юридично необґрунтованими та не підлягають задоволенню.

Позивач у позовній заяві стверджує, що граничний термін сплати страхового відшкодування сплив 20.06.2024 року та нараховує пеню, 3% річних і інфляційні збільшення починаючи з 21.06.2024 року. Відповідач вважає за необхідне, перш за все, звернути увагу суду на те, що розрахунок позивача є помилковим вже у частині визначення початкової дати перебігу строку для виплати, а відтак і дати початку нарахування будь-яких санкцій. До матеріалів позову позивачем долучена заява про страхове відшкодування, датована 29.03.2024 року.

Відповідно до пункту 36.2 статті 36 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страховик зобов`язаний прийняти рішення про здійснення страхового відшкодування та виплатити його не пізніш як через 90 днів з дня отримання заяви про страхове відшкодування.

Таким чином, відлік 90-денного строку, передбаченого зазначеною нормою, починається з дати подання заяви — 29.03.2024 року, а граничний строк для виплати страхового відшкодування відповідно спливає 27.06.2024 року. Перший день можливого прострочення міг настати не раніше 28.06.2024 року. Натомість позивач у своїх розрахунках безпідставно вказує іншу дату, що призводить до неправомірного збільшення бази нарахування санкцій.

З огляду на викладене, розрахунок позивача щодо пені, 3% річних та інфляційних збільшень є помилковим вже у вихідних параметрах (а.с.109-111).

12.03.2026 року від представника позивача ОСОБА_1 – адвоката Бондаренко А.О. надійшла відповідь на відзив, у якій представник просить позов ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Саламандра» задовольнити з урахуванням окремо поданої заяви позивача про зменшення розміру позовних вимог у частині пені, 3 % річних та інфляційних втрат.

Щодо доводів відповідача про належне виконання ним зобов`язань як страховика та нібито безпідставність вимог позивача про доплату страхового відшкодування зазначає, що відповідач у відзиві некоректно ідентифікує основний доказ, поданий позивачем, називаючи його «звітом №2120», тоді як поданий документ є Висновком експерта №2120.

Посилання відповідача на статтю 29 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» саме по собі не спростовує позовних вимог, оскільки позивач не заперечує, що при визначенні розміру страхового відшкодування у зв`язку з пошкодженням транспортного засобу підлягають врахуванню витрати на його відновлювальний ремонт з урахуванням фізичного зносу.Висновок експерта №2120 прямо підтверджує врахування фізичного зносу. Так, на арк. 19 висновку наведено формулу його розрахунку та визначено коефіцієнт фізичного зносу Ез = 0,499. На арк. 20 цей показник безпосередньо застосовано у формулі визначення вартості матеріального збитку. На арк. 21 наведено остаточний висновок експерта про те, що вартість матеріального збитку, завданого власнику транспортного засобу, становить 194 859,57 грн.

Доводи відповідача про те, що розрахунок, виконаний на його замовлення, є належною підставою для визначення розміру страхового відшкодування, а Висновок експерта №2120 від 14.03.2024 року нібито не відповідає вимогам закону, є безпідставними. Посилання відповідача на п. 22.1 ст. 22, ст. 29 та п. 36.2 ст. 36 Закону №1961-IV саме по собі не доводить правомірності його розрахунку, оскільки наведені норми визначають загальний спеціальний порядок відшкодування шкоди, але не надають розрахунку страховика заздалегідь встановленої сили порівняно з іншими доказами у справі. Відповідно до ч. 2 ст.89 ЦПК України жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили, а згідно зі ст.110 ЦПК України висновок експерта оцінюється судом разом з іншими доказами.

Отже, доводи відповідача у цій частині не спростовують позовних вимог, оскільки фізичний знос у Висновку експерта №2120 враховано, а заперечення відповідача ґрунтуються на неправильному тлумаченні змісту цього доказу та підміні предмета спору.

Щодо проведення розрахунку страховика без особистого огляду колісного транспортного засобу, то з наданих відповідачем документів чітко вбачається, що Протокол огляду транспортного засобу від 26.02.2024 року був складений і підписаний іншою особою — представником страховика ОСОБА_6 . Сам же Звіт №234/03-24 складено та підписано оцінювачем ОСОБА_7 майже через місяць після огляду — 24.03.2024 року (із зазначенням дати оцінки станом на день ДТП — 19.01.2024 року).

Звіт страховика за своїм змістом виходить за межі звичайної оціночної діяльності щодо непошкодженого та укомплектованого КТЗ. Таким чином, звіт страховика не може вважатися більш переконливим доказом лише з тієї підстави, що він підготовлений на замовлення відповідача, а його доказова цінність у частині визначення розміру матеріального збитку є істотно зниженою.

Відповідач безпідставно ототожнює розрахунок, виконаний на його замовлення, з належним способом визначення розміру страхового відшкодування, тоді як Висновок експерта №2120 підтверджує, що розмір матеріального збитку визначено з урахуванням фізичного зносу відповідно до вимог ст. 29 Закону №1961-IV.

Так само безпідставним є і твердження відповідача про те, що заявлена позивачем сума є різницею між розміром шкоди, визначеним без урахування зносу, та виплаченим страховим відшкодуванням. Предметом спору є саме недоплачена частина страхового відшкодування, яка, на думку позивача, підлягала виплаті відповідачем відповідно до Закону №1961-IV з урахуванням фізичного зносу. Сам по собі факт складання відповідачем страхового акта та здійснення часткової виплати не підтверджує належного виконання ним зобов`язання у повному обсязі та не спростовує доводів позову про недоплату страхового відшкодування.

Щодо доводів відповідача про визначення початку перебігу строку для виплати страхового відшкодування, позивач виходить з того, що до матеріалів справи долучено заяву про страховевідшкодування, датовану 29.03.2024 року. Відповідно до п. 36.2 ст. 36 Закону №1961-IVстраховик зобов`язаний прийняти рішення про здійснення страхового відшкодуваннята виплатити його не пізніш як через 90 днів з дня отримання заяви про страховевідшкодування.

Отже, з урахуванням дати заяви 29.03.2024 року, 90-денний строк для виплати страхового відшкодування спливав 27.06.2024 року, а початок прострочення слід визначати з 28.06.2024 року.

Отже, відзив відповідача не містить належних і переконливих підстав для відмови у позові та підлягає відхиленню, а позовні вимоги — задоволенню з урахуванням поданих позивачем пояснень, доказів та уточненого розрахунку санкцій (а.с.134-144).

Ухвалою суду від 03.04.2026 року провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Саламандра» про стягнення суми страхового відшкодування - закрито в частині позовних вимог про стягнення з Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Саламандра» грошових коштів в сумі 982,07 грн.

Позивач ОСОБА_1 в судовому засіданні уточнений позов підтримала, просила вимоги задовольнити з підстав, вказаних у позовній заяві.

В судовому засіданні представник позивача - адвокат Бондаренко А.О. уточнений позов підтримав, просив вимоги задовольнити з підстав, зазначених у позовній заяві.

Представник відповідача Сазонова С.І. в судовому засіданні заперечувала проти задоволення позову з підстав, вказаних у відзиві.

Заслухавши представника позивача, її представника та представника відповідача, дослідивши матеріали справи, суд вважає позов таким, що підлягає задоволенню частково, виходячи з наступного.

Відповідно до ч.1 ст.19 ЦПК України, суди розглядають в порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.

Згідно ст.13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до матеріалів справи, 19.01.2024 року о 20 год. 14 хв. за адресою: Солом`янський район, м. Київ, вул. Волинська, 57, сталася дорожньо-транспортна пригода за участі автомобілів HYUNDAI GRAND SANTA FE реєстраційний номер НОМЕР_1 , що належить ОСОБА_1 , під керуванням водія ОСОБА_2 , та LINCOLN CORSAR реєстраційний номер НОМЕР_2 , під керуванням водія ОСОБА_3 , внаслідок події два транспортних засоби отримали механічні пошкодження.

Судом встановлено, що цивільно-правова відповідальність водія автомобіля LINCOLN CORSAR реєстраційний номер НОМЕР_2 була застрахована у ПрАТ «Саламандра» за полісом № 218890544, який діяв на дату скоєння ДТП.

Постановами Солом`янського районного суду м.Києва від 28.02.2024 року визнано обопільну провину водіїв у скоєнні ДТП (а.с.49-50).

26.02.2024 року було проведено огляд пошкодженого автомобіля позивача HYUNDAI GRAND SANTA FE реєстраційний номер НОМЕР_1 та складено протокол №2120.Огляд пошкоджень проходив у присутності представника страховика ОСОБА_4 (а.с.34-35).

14.03.2024 року СОД ФОП ОСОБА_5 у відповідності до Договору було складено Висновок експерта №2120 про оцінку вартості (розміру) майнової шкоди, завданої власнику КТЗ HYUNDAI GRAND SANTA FE реєстраційний номер НОМЕР_1 , в якому розмір збитку складає 194 859,57 грн. (а.с.18-33).

29.03.2024 року позивачем було відправлено заяву до ПрАТ «СК «Саламандра» на виплату страхового відшкодування з повним пакетом документів щодо ДТП (а.с.13-14).

За змістом Висновку експерта №2120 автотоварознавчого дослідженняпідтверджено врахування фізичного зносу. А саме,наведено формулу його розрахунку та визначено коефіцієнт фізичного зносу Ез = 0,499, саме цей показник безпосередньо застосовано у формулі визначення вартості матеріального збитку. Наведено остаточний висновок експерта про те, що вартість матеріального збитку, завданого власнику транспортного засобу, становить 194 859,57 грн.

09.08.2024 року ПрАТ «СК «Саламандра» затверджено Страховий акт №0050225.01.24/1, згідно з яким ДТП, яка сталася 19.01.2024 року, кваліфікована як страховий випадок, та прийняте рішення про виплату страхового відшкодування в сумі 46343,93 грн., розрахунок страхового відшкодування додається (а.с.113).

21.08.2024 року на розрахунковий рахунок позивача надійшла виплата від МТСБУ у справі №1066776 згідно наказу №3.1/15720 у сумі 46 343,93 грн.

Згідно з ч.1 ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до ч.1 ст.12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.

За змістом ч.1 ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

За змістом ст.22 ЦК України, особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).

Відповідно до ст.1166 ЦК України, шкода завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Згідно до ч.2 ст.1187 ЦК України, шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Відповідно до статті 979 ЦК України за договором страхування одна сторона (страховик) зобов`язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов`язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

Відносини у сфері обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів врегульовані Законом України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» №1961-IV від 01.07.2004, який діяв на час ДТП 19.01.2024 року (далі за текстом - Закон).

Згідно зі ст.6 цього Закону страховим випадком є дорожньо-транспортна пригода, що сталася за участю забезпеченого транспортного засобу, внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована, за шкоду, заподіяну життю, здоров`ю та/або майну потерпілого.

Відповідно до п.22.1 ст.22 Закону у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю, майну третьої особи.

Статтею 29 Закону унормоване, що у зв`язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов`язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України.

З метою компенсації спричинених збитків позивач ОСОБА_1 як власник автомобіля в порядку, визначеному Законом, звернулася до відповідача ПрАТ «СК «Саламандра» з повідомленням про ДТП, а також надала відповідачу заяву про виплату страхового відшкодування.

Відповідно до п.34.2 ст.34 Закону Протягом 10 робочих днів з дня отримання повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду страховик зобов`язаний направити свого представника (працівника, аварійного комісара або експерта) на місце настання страхового випадку та/або до місцезнаходження пошкодженого майна для визначення причин настання страхового випадку та розміру збитків.

Наявний в матеріалах справи протокол огляду транспортного засобу позивача містить відомості про складення його судовим експертом та у присутності представника страховика Палківського О.

Відповідно до п.34.4 ст.34 Закону для визначення причин настання страхового випадку та розміру збитків страховиком та МТСБУ залучаються їх працівники. Страховиком, МТСБУ та потерпілими також можуть залучатися аварійні комісари, експерти або юридичні особи, у штаті яких є аварійні комісари чи експерти.

Як вбачається з матеріалів справи, саме на підставі Звіту № 234/03-24 від 24.03.2024 року страховик здійснив визначення розміру страхового відшкодування позивачеві (а.с.114-115), та відповідач виплатив позивачу суму 46 343,93 грн.

Разом з тим, позивачем залучено для визначення розміру завданих збитків судового експерта. Наявний в матеріалах справиВисновок експерта №2120 про оцінку вартості (розміру) майнової шкоди, завданої власнику КТЗ HYUNDAI GRAND SANTA FE реєстраційний номер НОМЕР_1 , складений 14.03.2024 року СОД ФОП ОСОБА_5 у відповідності до Договору та містить посилання на використання результатів огляду об`єкта дослідження, на додавання до звіту результатів огляду (акту огляду та фотографій), в якому розмір збитку складає 194 859,57 грн.

Відповідно до п.36.2 ст.36 Закону страховик протягом 15 днів з дня узгодження ним розміру страхового відшкодування з особою, яка має право на отримання відшкодування, за наявності документів, зазначених у статті 35 цього Закону, повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду, але не пізніш як через 90 днів з дня отримання заяви про страхове відшкодування зобов`язаний: у разі визнання ним вимог заявника обґрунтованими - прийняти рішення про здійснення страхового відшкодування та виплатити його. Якщо відшкодування витрат на проведення відновлювального ремонту пошкодженого майна (транспортного засобу) з урахуванням зносу здійснюється безпосередньо на рахунок потерпілої особи (її представника), сума, що відповідає розміру оціненої шкоди, зменшується на суму визначеного відповідно до законодавства податку на додану вартість. При цьому доплата в розмірі, що не перевищує суми податку, здійснюється за умови отримання страховиком документального підтвердження факту оплати проведеного ремонту. Якщо у зв`язку з відсутністю документів, що підтверджують розмір заявленої шкоди, страховик не може оцінити її загальний розмір, виплата страхового відшкодування здійснюється у розмірі шкоди, оціненої страховиком. Страховик має право здійснювати виплати без проведення експертизи (у тому числі шляхом перерахування коштів особам, які надають послуги з ремонту пошкодженого майна), якщо за результатами проведеного ним огляду пошкодженого майна страховик і потерпілий досягли згоди про розмір та спосіб здійснення страхового відшкодування і не наполягають на проведенні оцінки, експертизи пошкодженого майна; у разі невизнання майнових вимог заявника або з підстав, визначених статтями 32 та/або 37 цього Закону, - прийняти вмотивоване рішення про відмову у здійсненні страхового відшкодування (регламентної виплати).

З наведеної норми закону вбачається, що страховик мав узгодити суму страхового відшкодування з позивачем та виплатити таке відшкодування, оскільки його обов`язком є не лише виплата страхового відшкодування в розмірі, визначеному самим страховиком, а і узгодження такої суми з потерпілою особою.

Позивач стверджує, і це не спростоване відповідачем, що сума страхового відшкодування з ним узгоджена не була. Вимога позивача про доплату суми страхового відшкодування залишена без відповіді.

Відповідачем не доведено, що він надсилав ОСОБА_1 повідомлення щодо розрахунку та розміру страхового відшкодування, отже, слід констатувати, що виплата страхового відшкодування відбулася без узгодження з її отримувачем.

Таким чином, судом встановлено, що відповідачем ПрАТ «СК «Саламандра» не було дотримано порядку здійснення виплати страхового відшкодування, а розмір встановлених збитків обґрунтований у спосіб, що не відповідає діючому законодавству.

Статтею 76 ЦПК України визначене, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Відповідно до ст.83 ЦПК України сторони та інші учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду.

За приписами ч.2 ст.78 ЦПК України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно із ст.79 ЦПК України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи, а відповідно до ст.80 цього Кодексу достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання. Відповідно до ч.ч.1,2 ст.106 ЦПК України учасник справи має право подати до суду висновок експерта, складений на його замовлення. Порядок проведення експертизи та складення висновків експерта за результатами проведеної експертизи визначається відповідно до чинного законодавства України про проведення судових експертиз.

Позивачем було замовлено експертне дослідження з метою встановлення вартості спричиненого йому матеріального збитку. Висновок експерта №2120 від 14.03.2024 року, наданий на замовлення позивача, суд вважає належним та допустимим доказом, оскільки він був складений у відповідності до вимог чинного законодавства, зокрема, й Методики товарознавчої експертизи та оцінки дорожніх транспортних засобів, з урахуванням приписів ст.ст.102,106 ЦПК України.

У висновку експерт зазначив про обізнаність про кримінальну відповідальність за надання завідомо неправдивого висновку, для проведення огляду автомобіля при експертному дослідженні позивачем був запрошений представник відповідача, експерт безпосередньо оглянув автомобіль для виявлення пошкоджень.

На спростування цього висновку експерта відповідачем жодних доказів не надано, визначена ним вартість завданих збитків не спростована, тобто не доведено, що вона визначена експертом неправильно, у той час як за вимогами ч.1 ст.81 ЦПК України відповідач зобов`язаний довести ті обставини, на які він посилається як на підставу своїх заперечень проти вимог позивача.

З урахуванням вищевказаних вимог чинного законодавства, встановлених судом обставин справи, з огляду на те, що висновок експерта, наданий позивачем, одержаний у порядку, встановленому законом, суд вважає його належним, допустимим та достатнім за своїм змістом доказом, яким позивач обґрунтовує розмір заподіяної шкоди.

Таким чином, є встановленим обов`язок відповідача ПрАТ «СК «Саламандра» у зв`язку з настанням страхового випадку відшкодувати ОСОБА_1 суму недоплаченого страхового відшкодування в розмірі 51085,85 грн. (сума завданого збитку 194 859,57 грн. : 2 – 46 343,93 грн. сплаченого страхового відшкодування).

Стосовно вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача пені, інфляційних збитків та 3% річних суд дійшов таких висновків.

Відповідно до положень ст.526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Виконання зобов`язань, реалізація, зміна та припинення певних прав у договірному зобов`язанні можуть бути зумовлені вчиненням або утриманням від вчинення однією із сторін у зобов`язанні певних дій чи настанням інших обставин, передбачених договором, у тому числі обставин, які повністю залежать від волі однієї із сторін.

Як регламентує ст.530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

За змістом ст.610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до частин 1, 2 ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Боржник, який прострочив виконання зобов`язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення.

Відповідно до ч.2 ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Як унормоване в п.36.1, п.36.2 та п.36.5 ст.36 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», страховик, керуючись нормами цього Закону, приймає вмотивоване рішення про здійснення страхового відшкодування або про відмову у здійсненні страхового відшкодування.. Рішення про здійснення страхового відшкодування приймається у зв`язку з визнанням майнових вимог заявника або на підставі рішення суду в разі, якщо спір про здійснення страхового відшкодування розглядався в судовому порядку. Страховик протягом 15 днів з дня узгодження ним розміру страхового відшкодування з особою, яка має право на отримання відшкодування, за наявності документів, зазначених у статті 35 цього Закону, повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду, але не пізніш як через 90 днів з дня отримання заяви про страхове відшкодування зобов`язаний: у разі визнання ним вимог заявника обґрунтованими - прийняти рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) та виплатити його.

Із заявою ОСОБА_1 про виплату страхового відшкодування до ПрАТ «СК «Саламандра» звернулась 29.03.2024 року, відповідач здійснив виплату страхового відшкодування у розмірі 46 343,93 грн. станом на дату подачі позову визначений позивачем залишок невиплаченого страхового відшкодування становить 51 085,85 грн.

Граничний термін сплати страхового відшкодування щодо вищезазначеного страхового випадку, згідно у п.36.2 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», сплив 27.06.2024 року.

За період невиплати суми стразового відшкодування 97 429,78 грн. з 28.06.2024 року по 20.08.2024 року ( 54 дні): інфляційні виплати з урахуванням індексу інфляції складають 584,58 грн.; нарахування 3 % річних на суму заборгованості (згідно ст. 625 ЦКУ) – 431,25 грн.; нарахування пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення – 3 737,47грн.

За період невиплати решти суми страхового відшкодування у розмірі 51085,85 грн. за період з 21.08.2024 року до 21.07.2025 року (335 днів) інфляційні виплати на прострочену суму боргу з урахуванням індексу інфляції складають 6 865,51 грн.; нарахування 3 % річних на суму заборгованості (згідно ст. 625 ЦКУ) – 1405,02 грн.; нарахування пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення – 6858,80 грн.

Таким чином, сума невиплаченого страхового відшкодування, штрафних санкцій, нарахування відсотків та інфляційних витрат за протермінованими оплатами на користь позивача складає 70 968,48 грн.

Щодо твердження відповідача про відсутність у ПрАТ «СК «Саламандра» зобов`язань відшкодувати шкоду, за наявності рішення НБУ від 14.05.2024 року про позбавлення ліцензій страховика та проведення процедури ліквідації товариства, суд зазначає наступне.

За пунктом 52.2 статті 52 Закону України № 1961-IV встановлено, що виключення страховика із членів МТСБУ та/або позбавлення статусу повного члена МТСБУ здійснюється рішенням загальних зборів членів МТСБУ за поданням дирекції МТСБУ з таких підстав: а) подання страховиком заяви про припинення членства в МТСБУ або позбавлення статусу повного члена МТСБУ; б) відсутність у страховика ліцензії на обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності або її анулювання; в) припинення дії договору про співпрацю між МТСБУ та страховиком - членом МТСБУ згідно із законодавством; г) виключення страховика - члена МТСБУ з Державного реєстру страховиків (перестраховиків); ґ) неплатоспроможність (банкрутство) страховика - члена МТСБУ; д) ліквідація страховика - члена МТСБУ як юридичної особи; е) наявність заборгованості страховика - члена МТСБУ з оплати перестрахувальних платежів за договорами перестрахування, укладеними відповідно до вимог МТСБУ, понад шість місяців; є) порушення страховиком - членом МТСБУ вимог законодавства, положень Статуту МТСБУ, рішень органів управління МТСБУ або договору про співпрацю з МТСБУ.

Положеннями пунктів 52.4, 52.5 статті 52 цього Закону страховик у разі припинення його членства в МТСБУ втрачає право укладати будь-які договори обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності. Припинення повного членства в МТСБУ позбавляє страховика права укладати договори міжнародного страхування.

МТСБУ відповідно до Закону України № 1961-IV відшкодовує шкоду за страховика - учасника МТСБУ, що визнаний банкрутом та/або ліквідований (виключений з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань); в інших випадках страховик зобов`язаний самостійно відшкодувати шкоду, у тому числі в процедурі банкрутства та ліквідації як юридичної особи.

Отже, анулювання ПрАТ «СК «Саламандра» ліцензій на провадження діяльності з надання фінансових послу у сфері страхування, припинення його членства в МТСБУ, перебування в стані припинення (ліквідації), не звільняє його від обов`язку виконати свої зобов`язання згідно з укладеними ним договорами обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності.

Аналогічний правовий висновок наведений в постанові Великої Палати Верховного Суду від 22 лютого 2022 року у справі № 201/16373/16-ц (провадження № 14-27цс21).

Відтак, суд приходить до висновку про часткове задоволення позовних вимог ОСОБА_1 та стягнення з відповідача на користь позивача страхового відшкодування в розмірі 70 968,48 грн.

Питання про розподіл судових витрат суд вирішує відповідно до вимог ст.141 ЦПК України.

Судовий збір, сплачений позивачем у справі, становить 1211,20 60 грн.

Враховуючи, що позов задоволений на 91,62 %, з ПрАТ «СК «Саламандра» на користь позивача підлягає стягненню 1109,70 грн.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 4, 12, 13,82, 141, 142, 258, 259, 264, 265 ЦПК України, ст.ст. 11, 13, 16, 525, 526, 610, 979, 1166, 1187 ЦК України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Саламандра» про стягнення суми страхового відшкодування - задовольнити частково.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Саламандра», місцезнаходження: 36023 м.Полтава, вул.Колективна, 10, код ЄДРПОУ: 21870998, на користь ОСОБА_1 , адреса: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_3 , страхове відшкодування в розмірі 51085,85 гривень, інфляційне збільшення боргу – 7 450,09 гривень, нарахування 3% річних на суму заборгованості – 1 836,27 гривень, пеня в розмірі подвійної облікової ставки НБУ – 10 596,27 гривень, а всього : 70 968,48 гривень.

В задоволенні решти позовних вимог позивачу - відмовити.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Саламандра», місцезнаходження:36023 м.Полтава, вул.Колективна, 10, код ЄДРПОУ 21870998, на користь ОСОБА_1 , адреса: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_3 , судовий збір в розмірі 1109,70 гривень.

Рішення може бути оскаржене на підставі ч. 1 ст. 354 ЦПК України протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Полтавського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги у тридцяти денний строк з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.

Учасники справи:

позивач: ОСОБА_1 , адреса: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_3 ;

відповідач: Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «Саламандра», місцезнаходження: 36023 м.Полтава, вул.Колективна, 10, код ЄДРПОУ 21870998.

Повний текст судового рішення складено 08 квітня 2026 року.

Суддя А.М.Чуванова