Постанова від 07 квітня 2026 р. у справі №539/1314/26 — Лубенський міськрайонний суд Полтавської області

Справа № 539/1314/26

Провадження № 3/539/289/2026

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 квітня 2026 року місто Лубни

Суддя Лубенського міськрайонного суду Полтавської області Пилипчук М. М., розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення, які надійшли від Лубенського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції в Полтавській області, про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ; місце проживання: АДРЕСА_1 ; паспорт № НОМЕР_1 , виданий 15 січня 2020 року, орган видачі 533, РНОКПП НОМЕР_2 ) за частиною першою статті 184 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП), -

ВСТАНОВИВ:

24 березня 2026 року до Лубенського міськрайонного суду Полтавської області надійшов адміністративний матеріал про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 184 КУпАП.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 24 березня 2026 року справа № 539/1314/26 передана для розгляду судді Пилипчуку М. М.

Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення від 18 березня 2026 року серії ВАД № 996008, ОСОБА_1 ухилилася від виконання своїх передбачених законодавством батьківських обов`язків щодо забезпечення належних умов життя та виховання своїх малолітніх дітей, а саме, перебуваючи у відрядженні в місті Полтаві, ОСОБА_1 залишила своїх малолітніх дочок: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , на свого неповнолітнього сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , без нагляду дорослих за адресою: АДРЕСА_2 . Малолітні діти ОСОБА_2 та ОСОБА_3 зателефонували своєму батькові ОСОБА_5 , який, злякавшись за життя та здоров`я дітей, оскільки вони залишились без нагляду дорослих, повідомив про вищевказані обставини поліцію. ОСОБА_1 порушила статтю 150 Сімейного кодексу України та статтю 12 Закону України «Про охорону дитинства», скоїла правопорушення, за яке передбачена відповідальність за частиною першою статті 184 КУпАП.

Зазначені обставини підтверджені матеріалами справи.

Дії ОСОБА_1 кваліфіковано за частиною першою статті 184 КУпАП, яка передбачає відповідальність за невиконання батьками або особами, що їх замінюють, обов`язків щодо виховання дітей.

Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення від 18 березня 2026 року серії ВАД № 996008, ОСОБА_1 була повідомлена про розгляд адміністративної справи в Лубенському міськрайонному суді Полтавської області. У графі «пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, по суті порушення» та у графі «підпис особи, яка притягається до адміністративної відповідальності» ОСОБА_1 поставила свій підпис та вказала, що з протоколом згодна.

У судове засідання ОСОБА_1 не з`явилась. Судові повістки направлено на адресу місця реєстрації, зазначену в протоколі про адміністративне правопорушення.

У матеріалах справи є письмова заява ОСОБА_1 з проханням розглянути справу без її участі, вказувала, що свою вину у вчиненні адміністративного правопорушення вона визнає.

Стаття 7 КУпАП передбачає, що ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше, як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження у справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Відповідно до статті 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно з частиною першою статті 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, а також іншими документами.

Статтею 252 КУпАП визначено, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Згідно з частиною першою статті 184 КУпАП ухилення батьків або осіб, які їх замінюють, від виконання передбачених законодавством обов`язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання малолітніх та/або неповнолітніх дітей тягне за собою попередження або накладення штрафу від п`ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Об`єктом вказаного адміністративного правопорушення є суспільні відносини у сфері охорони прав та інтересів дитини. Об`єктивна сторона даного правопорушення полягає в ухиленні батьків від належного виховання своєї малолітньої та/або неповнолітньої дитини.

Відповідно до частини першої статті 12 Закону України «Про охорону дитинства» виховання в сім`ї є першоосновою розвитку особистості дитини. На кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я та безпеку, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.

Протокол про адміністративне правопорушення від 18 березня 2026 року серії ВАД № 996008 відповідає вимогам статей 254, 256 КУпАП, складений уповноваженою на те особою, визначеною статтею 255 КУпАП, а наведені у ньому обставини об`єктивно підтверджуються іншими доказами, наявними у справі, дослідженими судом.

Вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 184 КУпАП, доведена наявними у матеріалах справи доказами, а саме: протоколом про адміністративне правопорушення від 18 березня 2026 року серії ВАД № 996008, рапортом працівника поліції від 17 березня 2026 року, повідомленням начальника СВ Лубенського РВП, письмовими поясненнями ОСОБА_5 , письмовими поясненнями ОСОБА_6 , письмовими поясненнями ОСОБА_1 від 18 березня 2026 року, наданими нею правоохоронним органам, згідно з якими остання також підтвердила обставини, викладені у протоколі про адміністративне правопорушення, зокрема той факт, що дійсно залишила двох малолітніх доньок на свого неповнолітнього сина на кілька днів; вона сподівалась, що її неповнолітній син належним чином пригляне за меншими сестрами, проте він їх залишив та пішов у своїх справах, внаслідок чого діти злякались, що залишились самі.

Інших доказів та доводів, які б спростовували зазначені факти та обставини про вчинене адміністративне правопорушення, при розгляді справи не встановлено.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що дії ОСОБА_1 містять склад адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 184 КУпАП.

Статтею 23 КУпАП визначено, що адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.

При накладенні адміністративного стягнення суд враховує характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь її вини, щире каяття порушниці, яке є обставиною, що пом`якшує відповідальність, та відсутність обставин, що обтяжують відповідальність.

Суд вважає за необхідне накласти на ОСОБА_1 адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - таке стягнення буде достатнім для досягнення мети адміністративного стягнення. Суд вважає, що саме такий вид стягнення відповідатиме завданню КУпАП щодо охорони прав і свобод громадян, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання норм права, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, сумлінного виконання своїх батьківських обов`язків та відповідальності перед суспільством.

Відповідно до статті 40-1 КУпАП судовий збір у провадженні у справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення. Розмір і порядок сплати судового збору встановлюється законом.

Відповідно до пункту 5 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення ставка судового збору встановлюється у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб. До суду не подано доказів того, що ОСОБА_1 належить до осіб, які звільняються від сплати судового збору, тому з неї необхідно стягнути судовий збір у розмірі 665,60 грн.

На підставі викладеного, керуючись статтями 7, 23, 40-1, 184, 245, 251, 252, 256, 280, 283 - 285 КУпАП, Законом України «Про судовий збір», -

ПОСТАНОВИВ:

Визнати ОСОБА_1 винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 184 КУпАП, і накласти на неї адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 50 (п`ятдесяти) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п`ятдесят) гривень.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 665 (шістсот шістдесят п`ять) гривень 60 копійок.

Роз`яснити, що відповідно до частини першої статті 307 КУпАП штраф має бути сплачений порушником не пізніше ніж через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніше ніж через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

У разі несплати штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 КУпАП, надіслати постанову про накладення штрафу для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, роботи або за місцем знаходження її майна в порядку, встановленому законом.

Відповідно до статті 308 КУпАП, у разі несплати штрафу у строк, встановлений частиною першою статті 307 КУпАП, у порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, стягується подвійний розмір штрафу.

Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення до Полтавського апеляційного суду в порядку, визначеному статтею 294 КУпАП.

Строк пред`явлення постанови до виконання - три місяці з дня набрання нею законної сили.

Суддя М. М. Пилипчук