Вирок від 07 квітня 2026 р. у справі №539/502/26 — Лубенський міськрайонний суд Полтавської області

Суд: Лубенський міськрайонний суд Полтавської області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Кримінальне

Категорія: Домашнє насильство

Дата: 07 квітня 2026 р.

Справа: №539/502/26

Суддя: Бєссонова Т. Д.

Справа № 539/502/26

Провадження № 1-кп/539/191/2026

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08.04.2026 м.Лубни

Лубенський міськрайонний суд Полтавської області

у складі: головуючого судді - ОСОБА_1 ,

за участю секретаря – ОСОБА_2

прокурора – ОСОБА_3

потерпілих : ОСОБА_4

неповнолітнього ОСОБА_5

законного представника неповнолітнього потерпілого ОСОБА_5 - ОСОБА_4

обвинуваченого - ОСОБА_6

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Лубни кримінальне провадження №12025170570000774 від 03.12.2025 за обвинуваченням:

ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українця, громадянина України, уродженця м. Лубни Полтавської області, з середньою спеціальною освітою, не одруженого, утриманців не має, не працюючого, особою з інвалідністю не являється, перебуває на військовому обліку у ІНФОРМАЦІЯ_2 , без реєстрації місця проживання, фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , раніше не судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 126-І КК України,-

в с т а н о в и в :

ОСОБА_6 у період часу з 25.09.2025 по 12.01.2026 умисно вчиняв фізичне, психологічне та економічне насильство по відношенню до своєї матері ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та неповнолітнього брата ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , із якими спільно проживає однією сім`єю. Тобто на його дії поширювалася сфера дії Закону України «Про запобігання та протидії домашньому насильству», оскільки відповідно до п. 4,11 ч. 2 ст. З предметом регулювання вищевказаного закону є правовідносини, що виникають у процесі запобігання та протидії домашньому насильству осіб, які спільно проживають (проживали) однією сім`єю.

Так, 25.09.2025, приблизно о 12 годині 00 хвилин, ОСОБА_6 , перебуваючи за адресою свого проживання: АДРЕСА_1 , вчинив у присутності свою неповнолітнього брата ОСОБА_5 . ІНФОРМАЦІЯ_4 , домашнє насильство відносно своєї матері ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 у вигляді висловлювання нецензурною лайкою, тим самим вчинив психологічне насильство, що виражалося у словесних образах та нецензурних висловлюваннях, приниженні людської честі та гідності, залякуванні та погроз в бік потерпілої фізичною розправою, плюванні в обличчя, в результаті чого ОСОБА_4 та неповнолітньому ОСОБА_5 завдана психологічна шкода.

Також, цього ж дня, тобто 25.09.2025, приблизно о 19 годині 00 хвилин, ОСОБА_6 , перебуваючи за адресою свого проживання: АДРЕСА_1 , вчинив у присутності свого неповнолітнього брата ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , домашнє насильство відносно своєї матері ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 у вигляді висловлювання нецензурною лайкою, тим самим вчинив психологічне насильство, що виражалося у словесних образах та нецензурних висловлюваннях, приниженні людської честі та гідності, залякуванні та погроз в бік потерпілої фізичною розправою, в результаті чого ОСОБА_4 та неповнолітньому ОСОБА_5 завдана психологічна шкода.

За вказані дії, постановою Лубенського міськрайонного суду Полтавської області від 05.11.2025 ОСОБА_6 визнано винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 173-2 та ч. 2 ст. 173-8 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 30 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, тобто 510 (п`ятсот десять) гривень.

Крім того, 08.10.2025, приблизно о 21 годині 00 хвилин, ОСОБА_6 , перебуваючи за адресою свого проживання: АДРЕСА_1 , вчинив домашне насильство відносно свого брата ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 фізичного характеру, а саме наніс один удар по нозі.

Також, цього ж дня, тобто 08.10.2025, приблизно о 21 годині 00 хвилин, ОСОБА_6 , перебуваючи за адресою свого проживання: АДРЕСА_1 , вчинив у присутності свого неповнолітнього брата ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , домашнє насильство відносно своєї матері ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 у вигляді висловлювання нецензурною лайкою, тим самим вчинив психологічне насильство, що виражалося у словесних образах та нецензурних висловлюваннях, приниженні людської честі та гідності, залякуванні та погроз в бік потерпілої фізичною розправою, в результаті чого ОСОБА_4 та неповнолітньому ОСОБА_5 завдана психологічна шкода.

Крім того, 08.10.2025, приблизно о 22 годині 30 хвилин, ОСОБА_6 , перебуваючи за адресою свого проживання: АДРЕСА_1 , вчинив у присутності свого неповнолітнього брата ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , домашнє насильство відносно своєї матері ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 фізичного характеру, а саме вчинив бійку, в результаті чого ОСОБА_4 та неповнолітньому ОСОБА_5 завдана психологічна шкода.

Крім того, 02.11.2025, приблизно о 15 годині 00 хвилин, ОСОБА_6 , перебуваючи за адресою свого проживання: АДРЕСА_1 , вчинив домашнє насильство відносно своєї матері ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , У вигляді умисного позбавлення житла останньої та нанесення тілесних ушкоджень, тим самим вчинив фізичне та економічне насильство, а саме вчинив бійку, вигнав потерпілу з будинку, чим позбавив її можливості користуватися житлом та не впускав в будинок, в результаті чого ОСОБА_4 завдана фізична та психологічна шкода.

13.11.2025 постановою Лубенського міськрайонного суду Полтавської області справи №539/5793/25, №539/5794/25, №539/5795/25 та №539/5796/25 стосовно ОСОБА_6 за вчинення адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1, 2 ст. 173-2 КУпАП об`єднано в одне провадження №539/5793/25.

За вказані дії, постановою Лубенського міськрайонного суду Полтавської області від 13.11.2025 ОСОБА_6 визнано винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1, 2 ст. 173-2 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 40 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, тобто 680 (шістсот вісімдесят) гривень.

Однак, незважаючи на притягнення до адміністративної відповідальності за фактом вчинення домашнього насильства ОСОБА_6 належних висновків для себе не зробив, та діючи умисно, в порушення вимог ст. 28 Конституції України, згідно якої кожен має право на повагу до його гідності та ніхто не може бути підданий катуванню, жорстокому, нелюдському або такому, що принижує його гідність, поводженню, а також в порушення вимог Закону України «Про запобігання та протидії домашньому насильству», безпричинно, умисно, систематично вчиняв фізичне, психологічне та економічне насильство щодо своєї матері ОСОБА_4 та неповнолітнього брата ОСОБА_5 за наступних обставин:

02.12.2025, приблизно о 18 годині 00 хвилин, ОСОБА_6 , перебуваючи у стані наркотичного сп`яніння за адресою свого проживання: АДРЕСА_1 , вчинив у присутності свого неповнолітнього брата ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , відносно своєї матері ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 домашнє насильство фізичного характеру, а саме наніс один удар кулаком правої руки в область правого передпліччя.

У відповідності до висновку судово-медичної експертизи № 366 від 05.12.2025, у результаті нанесення ОСОБА_6 удару, потерпілій ОСОБА_4 заподіяно тілесні ушкодження у вигляді синця по зовнішній поверхні лівого плеча в середній третині, спиця но задній поверхні лівого плеча в нижній третині, як утворились від дії тупого (тупих) предмету (предметів), можливо від ударів кулаком сторонньої людини або іншим предметом з подібними характеристиками, ушкодження могли утворитися в указаний в постанові строк і по ступені тяжкості відносяться до легких тілесних ушкоджень (п.2.3.26) п.2.3.5. «Правил судово - медичного визначення ступені тяжкості тілесних ушкоджень» Наказу № 6 МОЗ України від 17.01.1995 року).

Крім того, 02.12.2025, приблизно о 18 годині 00 хвилин, ОСОБА_6 , перебуваючи у стані наркотичного сп`яніння за адресою свого проживання: АДРЕСА_1 , вчинив відносно свого неповнолітнього брата ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 домашнє насильство фізичного характеру, а саме наніс один удар правою ногою в область грудної клітини, два удари правою ногою в область лівого стегна, один удар лобом об лоб потерпілого.

У відповідності до висновку судово-медичної експертизи № 367 від 05.12.2025, у результаті нанесення ОСОБА_6 ударів, потерпілому ОСОБА_5 заподіяно тілесні ушкодження у вигляді синців: в області лобу зліва, 2-а синці по передній поверхні лівого передпліччя в нижній третині по задній поверхні лівого ліктьового суглобу синець, по внутрішній поверхні правого плеча в верхній третині синець, по зовнішній поверхні лівого стегна в верхній третині, подряпини по тильній поверхні лівої стопи, які утворилися від дії тупого (тупих) предмету (предметів), синці - можливо від ударів кулаком сторонньої людини та від ударів ногами сторонньої людини (синець по зовнішній поверхні лівого стегна в верхній третині) або іншим предметом з подібними характеристиками, ушкодження могли утворитися в указаний строк і по ступені тяжкості відносяться до легких тілесних ушкоджень (п.2.3.26) п.2.3.5. «Правил судово - медичного визначення ступені тяжкості тілесних ушкоджень» Наказу № 6 МОЗ України від 17.01.1995 року).

Крім того, 07.01.2026, приблизно о 12 годині 30 хвилин, ОСОБА_6 , перебуваючи за адресою свою проживання: АДРЕСА_1 , вчинив у присутності свого неповнолітнього брата ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , відносно своєї матері ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 домашнє насильство фізичного характеру, а саме наніс один удар кулаком правої руки в область лівого передпліччя, один удар ступнею правої ноги в область живота.

У відповідності до висновку судово-медичної експертизи № 05 від 12.01.2026, у результаті нанесення ОСОБА_6 ударів, потерпілій ОСОБА_4 заподіяно тілесні ушкодження у вигляді забою м`яких тканин лівого передпліччя, які утворилися від дії тупого (тупих) предмету (предметів), можливо в указаний строк, при чому в ділянку лівої руки було спричинено не менш одного травматичного діяння і по ступеню тяжкості відносяться до легких тілесних ушкоджень (п.2.3.2.6) п.2.3.5. «Правил судово - медичного визначення ступені тяжкості тілесних ушкоджень» Наказу № 6 МОЗ України від 17.01.1995 року).

Крім того, 07.01.2026, приблизно о 12 годині 30 хвилин, ОСОБА_6 , перебуваючи за адресою свого проживання: АДРЕСА_1 , вчинив відносно неповнолітнього брата ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , домашнє насильство фізичного характеру, а саме наніс один удар кулаком правої руки в область потилиці.

У відповідності до висновку судово-медичної експертизи № 04 від 12.01.2026, у результаті нанесення ОСОБА_6 удару, потерпілому ОСОБА_5 заподіяно тілесні ушкодження у вигляді забою м`яких тканин голови справа, які утворилися від дії тупого (тупих) предмету (предметів), можливо в указаний строк, при чому в ділянку голови було спричинено не менш одного травматичного діяння і по ступеню тяжкості відносяться до легких тілесних ушкоджень (п.2.3.2.6) п.2.3.5. «Правил судово - медичного визначення ступені тяжкості тілесних ушкоджень» Наказу № 6 МОЗ України від 17.01.1995 року).

Крім того, 12.01.2026, приблизно о 18 годині 40 хвилин, ОСОБА_6 , перебуваючи за адресою свого проживання: АДРЕСА_1 , вчинив відносно неповнолітнього брата ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , домашнє насильство фізичного характеру, а саме наніс два удари кулаками правої та лівої руки одночасно в область правої та лівої щоки, один удар кулаком лівої руки в область шелепи справа, один удар кулаком лівої руки в область шиї справа, один удар кулаком правої руки в область потилиці зліва.

У відповідності до висновку судово-медичної експертизи № 08 від 13.01.2026, у результаті нанесення ОСОБА_6 ударів, потерпілому ОСОБА_5 заподіяно тілесні ушкодження у вигляді:

-струсу головного мозку, синця в області правої шоки, синця у правій виличній ділянці, забою м`яких тканин голови у лівій потиличній ділянці, які утворилися від дії тупого (тупих) предмету (предметів), можливо в указаний строк, при чому в ділянку голови було спричинено не менше трьох травматичних діянь і по ступеню тяжкості кваліфікуються лише у своїй сукупності, оскільки кожен з ударів міг нести свій еквівалент у розвиток черепно - мозкової травми, відносяться до легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров`я (н.2.3.2.а) п.2.3.3. «Правил судово- медичного визначення ступені тяжкості тілесних ушкоджень» Наказу № 6 МОЗ України від 17.01.1995 року);

-синця у правій поперековій ділянці, подряпини в області правої лопатки, які утворились від дії тупого (тупих) предмету (предметів), можливо в указаний строк, при чому по тулубу було спричинено не менше двох травматичних діянь і по ступеню тяжкості як кожне окремо так і в своїй сукупності відносяться до легких тілесних ушкоджень (п.2.3.2.б) п.2.3.5. «Правил судово - медичного визначення ступені тяжкості тілесних ушкоджень» Наказу № 6 МОЗ України від 17.01.1995 року) );

Всі вищезазначені тілесні ушкодження утворились від дії тупого (тупих) предмету (предметів), можливо в указаний строк і по ступені тяжкості в своїй сукупності відносяться до легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров`я (н.2.3.2.а) п.2.3.3. «Правил судово - медичного визначення ступені тяжкості тілесних ушкоджень» Наказу № 6 МОЗ України від 17.01.1995 року).

Крім того, 12.01.2026, приблизно о 18 годині 40 хвилин, ОСОБА_6 , перебуваючи за адресою свого проживання: АДРЕСА_1 , вчинив у присутності свого неповнолітнього брата ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , відносно своєї матері ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 домашнє насильство фізичного характеру, а саме наніс два удари кулаком правої руки в область живота та один удар кулаком правої руки в область обличчя зліва.

У відповідності до висновку судово-медичної експертизи № 09 від 13.01.2026, у результаті нанесення ОСОБА_6 ударів, потерпілій ОСОБА_7 заподіяно тілесні ушкодження у вигляді синця в лівій скронево - виличній ділянці голови з розповсюдженням синця на ліву завушну ділянку, який утворився від дії тупого (тупих) предмету (предметів), можливо в указаний строк, при чому в ділянку голови було спричинено не менш одного травматичного діяння і по ступеню тяжкості відносяться до легких тілесних ушкоджень (п.2.3.2.б) п.2.3.5. «Правил судово - медичного визначення ступені тяжкості тілесних ушкоджень» Наказу № 6 МОЗ України від 17.01.1995 року).

У відповідності до висновку судово-психологічної експертизи № 1085 від 16.12.2025, конфліктна та агресивна поведінка ОСОБА_6 постає для ОСОБА_4 психотравмуючою тавикликає формування й фіксацію негативних психоемоційних зміндосліджуваної.

На підставі висновку судово-псіїхологічної експертизи № 1086 від 16.12.2025, конфліктна та агресивна поведінка ОСОБА_6 постає для ОСОБА_5 психотравмуючою та викликає формування й фіксацію негативних психоемоційних змін досліджуваного.

Зважаючи на вищевикладене, ОСОБА_6 , маючи єдиний умисел на вчинення домашнього насильства відносно своєї матері ОСОБА_4 та свого меншого брата неповнолітнього ОСОБА_5 , систематично, а саме; 25.09.2025, 08.10.2025, 02.11.2025, 02.12.2025, 07.01.2026 та 12.01.2026 вчиняв фізичне, психологічне та економічне насильство щодо осіб, із якими перебуває у сімейних відносинах, що призвело до психологічних страждань останніх.

Таким чином, своїми умисними діями ОСОБА_6 , вчинив домашнє насильство, тобто умисне систематичне вчинення фізичного, психологічного та економічного насильства щодо осіб з якими винний перебуває у сімейних відносинах, що призводить до розладів здоров`я, психологічних страждань, погіршення якості життя потерпілих, тобто злочин передбачений ст. 126-1 КК України.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_6 свою вину у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 126-І КК України, не визнав, показав, що після смерті його батька ОСОБА_8 почались конфлікти у сім`ї через майно батька, яке батько залишив ОСОБА_4 . В вересні 2026 року його мати ОСОБА_4 зняла його з реєстрації в будинку за адресою: АДРЕСА_1 , де він проживав. 25.09.2025 року за адресою: АДРЕСА_1 відбувся скандал з матір`ю, в присутності молодшого брата ОСОБА_5 , під час якого він висловлювався нецензурною лайкою, за що його притягли до адміністративної відповідальності. На всі скандали його провокують навмисно, під час конфліктів він відштовхував матір від себе, умисно жодних тілесних ушкоджень не наносив. Намагається налагодити в сім`ї мир та злагоду.

Винуватість ОСОБА_6 у вчиненні кримінальних правопорушень повністю підтверджуються наступними дослідженими судом доказами

Показаннями потерпілої ОСОБА_4 , яка в судовому засіданні пояснила, що ІНФОРМАЦІЯ_6 помер її чоловік ОСОБА_8 . На момент смерті її чоловікові належала квартира та частина земельної ділянки( паю). Спадщину після смерті чоловіка прийняла вона та мати чоловіка, оскільки у її дітей ОСОБА_6 та ОСОБА_5 відомості про батька зазначено відповідно до ст.135 СК України. Вона успадкувала частину квартири та частину земельної ділянки (паю). З середини вересня 2025 року син ОСОБА_6 став в агресивній формі вимагати в неї автомобіль Фольксваген Кадді, який належить особисто їй, але за життя ним користувався її чоловік і тому син вважає це своєю спадщиною. Оскільки ОСОБА_6 не має посвідчення водія, вона заборонила йому користуватись автомобілем і попередила, що викличе поліцію, якщо він візьме авто. З середини вересня 2025 року ОСОБА_6 агресивно, неадекватно поводиться в сім`ї, на зауваження не реагує, висловлюється нецензурною лайкою, хапає за руки, погрожує закрити в підвалі, застосовує фізичну силу до неї і її молодшого сина ОСОБА_5 , за те, що останній під час скандалів викликає поліцію. Це відбувається за місцем її проживання: АДРЕСА_1 .

25.09.2025 року ОСОБА_6 двічі, в присутності молодшого брата ОСОБА_5 вчинив скандал, висловлювався нецензурною лайкою, погрожував фізичною розправою.

08.10.2025 ОСОБА_6 вдарив ОСОБА_5 по нозі, та висловлювався на її адресу нецензурною лайкою, а через деякий час того ж дня вчинив бійку в присутності неповнолітнього брата.

02.11.2025 року вчинив бійку, вигнав її з будинку.

За вказані дії постановами Лубенського міськрайонного суду Полтавської області ОСОБА_6 притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення домашнього насильства.

02.12.2025 ОСОБА_6 , в присутності неповнолітнього ОСОБА_5 вчинив сварку, та наніс їй удар кулаком в передпліччя, та через те, що неповнолітній ОСОБА_5 викликав поліцію наніс йому один удар ногою в груди, два удари по лівій нозі та удар лобом в лоб ОСОБА_5 . За вказаними діями було порушено кримінальне провадження відносно ОСОБА_6 .

07 січня 2026 ОСОБА_6 , в присутності неповнолітнього ОСОБА_5 вчинив сварку, наніс їй один удар кулаком в ліве передпліччя та один удар ногою в живіт. ОСОБА_5 один удар кулаком в голову.

12 січня 2026 в присутності неповнолітнього ОСОБА_5 наніс їй два удари кулаком в живіт та один удар кулаком в обличчя зліва та наніс неповнолітньому ОСОБА_5 два удари кулаками правої та лівої руки одночасно в область правої та лівої щоки, один удар кулаком лівої руки в область шелепи справа, один удар кулаком лівої руки в область шиї справа, один удар кулаком правої руки в область потилиці зліва.

Дії ОСОБА_6 негативно впливають на її життя та життя неповнолітнього ОСОБА_5 , їх психоемоційний стан, негативно впливають на її здоров`я, вона була вимушена покинути роботу, відвідувати психолога з сином.

Показами неповнолітнього потерпілого ОСОБА_5 , даними в судовому засіданні в присутності його законного представника ОСОБА_4 , який пояснив, що 25.05.2025 року за місцем їх проживання, за адресою: АДРЕСА_1 , ОСОБА_6 вів себе неадекватно, на адресу його та його матері ОСОБА_4 обзивався нецензурною лайкою, погрожував закрити у підвалі, через те, що йому не дозволили користуватись автомобілем, в цей день викликали поліцію два рази.

08.10.2025, за цією ж адресою, ОСОБА_6 нецензурно лаявся, погрожував йому та матері, вдарив його по нозі, хватав за руки, робив підсічки, користувався тим що він сильніший, оскільки він займався козацькими єдиноборствами, а саме «хортингом».

02.11.2025, за місцем їх проживання нецензурно лаявся, виганяв з дому, не давав заходити в будинок, було страшно, вони викликали поліцію.

02.12.2025, коли він прийшов зі школи, ОСОБА_9 був дуже агресивний, скандалив, вдарив ногою в грудну клітку, в живіт, лобом в голову, ногою по ногам. Вдарив ОСОБА_4 кулаком в плече. Вони викликали поліцію, написали заяви на ОСОБА_6 , було відкрито кримінальне провадження, з якого він дізнався, що ОСОБА_6 в цей день був в стані наркотичного сп`яніння.

07 січня 2026 ОСОБА_6 вчинив сварку, наніс ОСОБА_4 один удар кулаком в ліве передпліччя та один удар ногою в живіт, а йому наніс один удар кулаком в голову.

12 січня 2026 ОСОБА_6 , перебуваючи вдома агресував, обзивався, провокував. Його поведінку потерпілий знімав на телефон, через що він напав на нього та наніс два удари кулаками правої та лівої руки одночасно в область правої та лівої щоки, один удар кулаком лівої руки в область шелепи справа, один удар кулаком лівої руки в область шиї справа, один удар кулаком правої руки в область потилиці зліва. ОСОБА_4 вдарив два рази кулаком в живіт та по ребрах, та кулаком в обличчя.

-протоколом прийняття заяви ОСОБА_4 про кримінальне правопорушення від 02.12.2025 (а.с.61), рапортом чергового Лубенського РВП від 02.12.2025 (а.с.60), витягом з ЄРДР від 03.12.2025 (а.с.54-56);

-висновком судово-психологічної експертизи № 1085 від 16.12.2025, згідно якого конфліктна та агресивна поведінка ОСОБА_6 постає для ОСОБА_4 психотравмуючою та викликає формування та фіксацію негативних психоемоційних змін досліджуваної (а.с.79-81);

-висновком судово-медичної експертизи №366 від 04.12.2025 , згідно якого у потерпілої ОСОБА_4 встановлені тілесні ушкодження у вигляді синця по зовнішній поверхні лівого плеча в середній третині, спиця но задній поверхні лівого плеча в нижній третині, як утворились від дії тупого (тупих) предмету (предметів), можливо від ударів кулаком сторонньої людини або іншим предметом з подібними характеристиками, ушкодження могли утворитися в указаний в постанові строк і по ступені тяжкості відносяться до легких тілесних ушкоджень (п.2.3.26) п.2.3.5. «Правил судово - медичного визначення ступені тяжкості тілесних ушкоджень» Наказу № 6 МОЗ України від 17.01.1995 року). Беручи до уваги локалізацію та механізм спричинення тілесних ушкоджень виявлених при судово-медичній експертизі ОСОБА_4 слід вважати, що вищезазначені тілесні ушкодження в цілому не могли утворитись при одночасному падінні на площину. (а.с.83-84);

-висновком судово-психологічної експертизи № 1086 від 16.12.2025, згідно якого конфліктна та агресивна поведінка ОСОБА_6 постає для ОСОБА_5 психотравмуючою та викликає формування та фіксацію негативних психоемоційних змін досліджуваного (а.с.100-103);

-висновком судово-медичної експертизи №367 від 04.12.2025 , згідно якого у потерпілого ОСОБА_5 встановлені тілесні ушкодження у вигляді синців: в області лобу зліва, 2-а синці по передній поверхні лівого передпліччя в нижній третині по задній поверхні лівого ліктьового суглобу синець, по внутрішній поверхні правого плеча в верхній третині синець, по зовнішній поверхні лівого стегна в верхній третині, подряпини по тильній поверхні лівої стопи, які утворилися від дії тупого (тупих) предмету (предметів), синці - можливо від ударів кулаком сторонньої людини та від ударів ногами сторонньої людини (синець по зовнішній поверхні лівого стегна в верхній третині) або іншим предметом з подібними характеристиками, ушкодження могли утворитися в указаний строк і по ступені тяжкості відносяться до легких тілесних ушкоджень (п.2.3.26) п.2.3.5. «Правил судово - медичного визначення ступені тяжкості тілесних ушкоджень» Наказу № 6 МОЗ України від 17.01.1995 року). Беручи до уваги локалізацію та механізм спричинення тілесних ушкоджень виявлених при судово-медичній експертизі ОСОБА_5 слід вважати, що вищезазначені тілесні ушкодження в цілому не могли утворитись при одночасному падінні на площину, однак не можливо категорично виключити можливість утворення одного або кількох ушкоджень( синець по задній поверхні лівого ліктьового суглобу) виявлених при судово-медичній експертизі ОСОБА_5 при падінні в момент спричинення тілесних ушкоджень (а.с.104-105);

- протоколом огляду місця події з фототаблицею до нього від 12.01.2026 ( а.с.63-68), згідно з яким слідчим ОСОБА_10 , на підставі заяви ОСОБА_4 від 12.01.2026, в присутності понятих ОСОБА_11 , ОСОБА_12 та за участю потерпілої ОСОБА_4 з 17-00 год. до 17-30 год. було оглянуто домоволодіння, розташоване за адресою : АДРЕСА_1 . в ході якого підозрюваний ОСОБА_6 перешкоджав фотозйомці.

-протоколом проведення слідчого експерименту від 12.01.2026, з фототаблицею до нього, за участю потерпілої ОСОБА_4 в ході якого остання дала покази щодо механізму спричинення їй тілесних ушкоджень обвинуваченим ОСОБА_6 (а.с.85-90);

Згідно висновку судово-медичної експертизи № 13 від 13.01.2026 покази потерпілої ОСОБА_4 дані нею під час проведення слідчого експерименту в цілому не протирічать даним судово-медичної експертизи ОСОБА_4 в частині давності, характеру та механізму спричинення потерпілій тілесних ушкоджень (а.с. 91);

-протоколом проведення слідчого експерименту від 12.01.2026, з фототаблицею до нього, за участю неповнолітнього потерпілого ОСОБА_5 , в присутності законного представника ОСОБА_4 та психолога ОСОБА_13 , в ході якого останній дав покази щодо механізму спричинення йому тілесних ушкоджень обвинуваченим ОСОБА_6 (а.с.106-112);

Згідно висновку судово-медичної експертизи № 12 від 13.01.2026 покази неповнолітнього потерпілого ОСОБА_5 дані ним під час проведення слідчого експерименту в цілому не протирічать даним судово-медичної експертизи ОСОБА_5 в частині давності, характеру та механізму спричинення потерпілому тілесних ушкоджень в ділянці голови та лівого стегна (а.с. 113);

-постановою Лубенського міськрайонного суду Полтавської області від 05.11.2025 року про притягнення ОСОБА_6 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.173-2 та ч.2 ст.173-8 КУпАП та накладення адміністративного у виді штрафу в розмірі 510 грн., яка набрала законної сили 18.11.2025 (а.с.118-119);

-постановою Лубенського міськрайонного суду Полтавської області від 13.11.2025 року про притягнення ОСОБА_6 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.173-2 та ч.2 ст.173-2 КУпАП та накладення адміністративного у виді штрафу в розмірі 680 грн., яка набрала законної сили 25.11.2025 (а.с.120-122).

-протоколом про прийняття заяви ОСОБА_4 про кримінальне правопорушення від 08.01.2026 р.(а.с.123-124);

- довідкою КП «ЛЛІЛ» ЛМР №89 про наявністю у ОСОБА_4 забою лівого передпліччя, в зв`язку з побиттям сином ОСОБА_6 07.01.2026 біля 12-00 год, (а.с.125);

-висновком судово-медичної експертизи № 05 від 09.01.2026, згідно якого у потерпілої ОСОБА_4 встановлені тілесні ушкодження у вигляді забою м`яких тканин лівого передпліччя, які утворилися від дії тупого (тупих) предмету (предметів), можливо в указаний строк, при чому в ділянку лівої руки було спричинено не менш одного травматичного діяння і по ступеню тяжкості відносяться до легких тілесних ушкоджень (п.2.3.2.6) п.2.3.5. «Правил судово - медичного визначення ступені тяжкості тілесних ушкоджень» Наказу № 6 МОЗ України від 17.01.1995 року). Беручи до уваги локалізацію та механізм спричинення тілесних ушкоджень виявлених при судово-медичній експертизі ОСОБА_4 слід вважати, що вищезазначені тілесні ушкодження в цілому не могли утворитись при одночасному падінні на площину та вищезазначені тілесні ушкодження не могли бути спричинені нею «при умисному нанесенні їх власноручно» (а.с.126-127)

-протоколом про прийняття заяви неповнолітнього ОСОБА_5 про кримінальне правопорушення від 08.01.2026 р.(а.с.128-129);

- довідкою КП «ЛЛІЛ» ЛМР № 88 про наявність у ОСОБА_5 забою м`яких тканин голови праворуч в зв`язку з побиттям братом ОСОБА_6 07.01.2026 біля 12-00 год (а.с.130);

-висновком судово-медичної експертизи № 04 від 09.01.2026, згідно якого у неповнолітнього потерпілого ОСОБА_5 встановлені тілесні ушкодження у вигляді забою м`яких тканин голови справа, які утворилися від дії тупого (тупих) предмету (предметів), можливо в указаний строк, при чому в ділянку голови було спричинено не менш одного травматичного діяння і по ступеню тяжкості відносяться до легких тілесних ушкоджень (п.2.3.2.6) п.2.3.5. «Правил судово - медичного визначення ступені тяжкості тілесних ушкоджень» Наказу № 6 МОЗ України від 17.01.1995 року). Беручи до уваги локалізацію та механізм спричинення тілесних ушкоджень виявлених при судово-медичній експертизі ОСОБА_5 слід вважати, що вищезазначені тілесні ушкодження в цілому не могли утворитись при одночасному падінні на площину та вищезазначені тілесні ушкодження не могли бути спричинені ним «при умисному нанесенні їх власноручно» (а.с.131-132)

-протоколом про прийняття заяви неповнолітнього ОСОБА_5 про кримінальне правопорушення від 12.01.2026 р., рапортом чергового Лубенського РВП ГУНП (а.с.133-134, 137);

-висновком судово-медичної експертизи № 08 від 13.01.2026, згідно якого у неповнолітнього потерпілого ОСОБА_5 встановлені тілесні ушкодження у вигляді

Беручи до уваги локалізацію та механізм спричинення тілесних ушкоджень виявлених при судово-медичній експертизі ОСОБА_5 слід вважати, що вищезазначені тілесні ушкодження в цілому не могли утворитись при одночасному падінні на площину та вищезазначені тілесні ушкодження не могли бути спричинені ним «при умисному нанесенні їх власноручно» (а.с.135-136);

-протоколом про прийняття заяви ОСОБА_4 про кримінальне правопорушення від 12.01.2026 р.(а.с.138);

-висновком судово-медичної експертизи № 09 від 13.01.2026, згідно якого у потерпілої ОСОБА_4 встановлені тілесні ушкодження у вигляді синця в лівій скронево - виличній ділянці голови з розповсюдженням синця на ліву завушну ділянку, який утворився від дії тупого (тупих) предмету (предметів), можливо в указаний строк, при чому в ділянку голови було спричинено не менш одного травматичного діяння і по ступеню тяжкості відносяться до легких тілесних ушкоджень (п.2.3.2.б) п.2.3.5. «Правил судово - медичного визначення ступені тяжкості тілесних ушкоджень» Наказу № 6 МОЗ України від 17.01.1995 року). Беручи до уваги локалізацію та механізм спричинення тілесних ушкоджень виявлених при судово-медичній експертизі ОСОБА_4 слід вважати, що вищезазначені тілесні ушкодження в цілому не могли утворитись при одночасному падінні на площину та вищезазначені тілесні ушкодження не могли бути спричинені нею «при умисному нанесенні їх власноручно» (а.с.139-140);

-протоколом проведення слідчого експерименту від 15.01.2026, з фототаблицею до нього, за участю потерпілої ОСОБА_4 в ході якого остання дала покази щодо механізму спричинення їй тілесних ушкоджень обвинуваченим ОСОБА_6 07.01.2026 , 12.01.2026 та механізму спричинення тілесних ушкоджень неповнолітньому ОСОБА_5 обвинуваченим ОСОБА_6 07.01.2026 та 12.01.2026 (а.с.141-146);

-протоколом проведення слідчого експерименту від 15.01.2026, з фототаблицею до нього, за участю неповнолітнього потерпілого ОСОБА_5 за участю законного представника ОСОБА_4 та психолога ОСОБА_14 в ході якого останній дав покази щодо механізму спричинення йому тілесних ушкоджень обвинуваченим ОСОБА_6 07.01.2026 , 12.01.2026 та механізму спричинення тілесних ушкоджень потерпілій ОСОБА_4 обвинуваченим ОСОБА_6 07.01.2026 та 12.01.2026 (а.с.149-156);

Згідно висновку судово-медичної експертизи № 16 від 16.01.2026 покази ОСОБА_4 дані нею під час проведення слідчого експерименту в якості потерпілої від 15.012026 в цілому не протирічать даним судово-медичної експертизи ОСОБА_4 в частині давності, характеру та механізму спричинення потерпілій тілесних ушкоджень 07.01.2026 та 12.01.2026. Покази ОСОБА_5 дані ним під час проведення слідчого експерименту в якості свідка від 15.012026 в цілому не протирічать даним судово-медичної експертизи ОСОБА_4 в частині давності, характеру та механізму спричинення потерпілій тілесних ушкоджень 07.01.2026 та 12.01.2026. (а.с 147-148);

Згідно висновку судово-медичної експертизи № 15 від 16.01.2026 покази неповнолітнього потерпілого ОСОБА_5 дані ним під час проведення слідчого експерименту в якості потерпілого від 15.01.2026 в цілому не протирічать даним судово-медичної експертизи ОСОБА_5 в частині давності, характеру та механізму спричинення потерпілому тілесних ушкоджень 07.01.2026 та 12.01.2026 Покази ОСОБА_4 дані нею під час проведення слідчого експерименту в якості свідка від 15.012026 в цілому не протирічать даним судово-медичної експертизи ОСОБА_5 в частині давності, характеру та механізму спричинення потерпілій тілесних ушкоджень 07.01.2026 та 12.01.2026. (а.с. 157-158);

З висновку КП «ЛЛІЛ» Лубенської міської ради щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння від 02.12.2025 року ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 перебував у стані наркотичного сп`яніння. (а.с.159)

Оцінивши у сукупності досліджені в судовому засіданні докази, суд вважає доведеною вину ОСОБА_6 в інкримінованих йому кримінальних правопорушеннях, а тому знаходить правильною кваліфікацію його дій за ст.126-1 КК України як домашнє насильство, тобто умисне систематичне вчинення фізичного, психологічного та економічного насильства щодо осіб з якими винний перебуває у сімейних відносинах, що призводить до розладів здоров`я, психологічних страждань, погіршення якості життя потерпілих.

Прокурор просив суд визнати ОСОБА_6 винним у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ст. 126-1 КК України, враховуючи дані про особу обвинуваченого, відсутність обставин, що пом`якшують покарання та наявність обставини що обтяжують покарання обвинуваченого, а саме вчинення кримінального правопорушення у стані наркотичного сп`яніння та у присутності дитини, та призначити покарання у виді позбавлення волі строком 2 роки з випробуванням, на підставі ст.75 строком 2 роки з покладенням відповідно до п.1,2 ч.1 ст.76 , п.2,4 ч.3 ст. 76 КК України. На підставі ч. 1 ст. 91-1 КК України застосувати до обвинуваченого ОСОБА_6 обмежувальні заходи, поклавши на нього обов`язок: заборонити листування, телефонні переговори із потерпілими ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , а також інші контакти через засоби зв`язку чи електронні комунікації особисто або через третіх осіб строком три місяці; заборонити перебування в місці проживання осіб, які постраждали від домашнього насильства за адресою : АДРЕСА_1 строком на три місяці; заборонити наближатись на відстань 300 метрів до місця проживання осіб, котрі постраждали від домашнього насильства за адресою : АДРЕСА_1 строком на три місяці; пройти програму для кривдників на строк три місяці.

Аналізуючи зібрані по справі докази, які характеризують особу обвинуваченого, суд вбачає наступне:

ОСОБА_6 є громадянином України, з середньою спеціальною освітою, не одружений, утриманців не має, не працює, депутатом не являється, перебуває на військовому обліку призовників у ІНФОРМАЦІЯ_2 , особою з інвалідністю не являється, раніше не судимий, на обліку у лікаря психіатра, нарколога не перебуває, на обліку в управлінні соціального захисту населення не перебуває, за місцем проживання характеризується позитивно, про що свідчать: довідки лікарів, УПСЗН, ІНФОРМАЦІЯ_7 , характеристика з місця проживання та його свідчення.

Кримінальне правопорушення за ст.126-1 КК України, відповідно до статті 12 КК України віднесене до нетяжких злочинів.

Обставин, що пом`якшують покарання обвинуваченого згідно зі статтею 66 КК України, судом не встановлено.

Обставинами, що обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_6 згідно статті 67 КК України, є вчинення кримінального правопорушення у стані наркотичного сп`яніння, вчинення кримінального правопорушення у присутності дитини.

При призначенні покарання ОСОБА_6 суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного, відсутність обставин що пом`якшують покарання та наявність обставин, що обтяжують покарання.

Судом при призначенні покарання враховуються вимоги статті 50 КК України, що метою покарання є не тільки кара, а також виправлення засудженого, а також запобігання вчинення нових кримінальних правопорушень. Виходячи із вказаних вимог закону особі, яка вчинила злочин, має бути призначено покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень.

Враховуючи відсутність обставин що пом`якшують покарання та наявність обставин, що обтяжують покарання, а саме: вчинення кримінального правопорушення у стані наркотичного сп`яніння, вчинення кримінального правопорушення у присутності дитини, з урахуванням особи винного, який не працює, депутатом не являється, перебуває на військовому обліку призовників у ІНФОРМАЦІЯ_2 , особою з інвалідністю не являється, раніше не судимий, утриманців не має, за місцем проживання характеризуються позитивно, суд дійшов висновку, що ОСОБА_6 має бути призначене покарання в межах санкції статті 126-1 КК України у виді обмеження волі . Та наведених вище обставин справи, суд дійшов висновку, що перевиховання та виправлення обвинуваченого можливе без ізоляції від суспільства тому вважає за можливе призначити покарання із застосуванням статті 75 КК України з покладенням на нього обов`язків, передбачених статтею 76 КК України.

Крім того, відповідно до ч.1 ст.91-1 КК України, в інтересах потерпілих від злочину, пов`язаного з домашнім насильством, одночасно з призначенням покарання, не пов`язаного з позбавленням волі, або звільненням з підстав, передбачених цим Кодексом, від кримінальної відповідальності чи покарання, суд може застосувати до особи, яка вчинила домашнє насильство, один або декілька обмежувальних заходів.

Відповідно до ч.2,3 ст.91-1 КК України заходи, передбачені частиною першою цієї статті, застосовуються до особи, яка на момент вчинення домашнього насильства досягла 18-річного віку. Заходи, передбачені частиною першою цієї статті, можуть застосовуватися на строк від одного до трьох місяців і за потреби можуть бути продовжені на визначений судом строк, але не більше як на 12 місяців.

Відповідно до Типової програми для кривдників, що затверджена 01 жовтня 2018 року наказом Міністерства соціальної політики України №1434, передбачено комплекс заходів за результатами оцінки ризиків, спрямованих на зміну насильницької поведінки кривдника; формування у нього нової, неагресивної моделі поведінки у приватних стосунках, відповідального ставлення до власних вчинків та їхніх наслідків, до виконання батьківських обов`язків, на викорінення дискримінаційних уявлень про соціальні ролі та обов`язки жінок і чоловіків. Завданнями програми є: сприяння зміні насильницької поведінки кривдника; сприяння засвоєнню кривдником моделі сімейного життя на засадах тендерної рівності, взаєморозуміння:, взаємоповаги і дотримання прав усіх членів родини, формування у кривдника конструктивної моделі поведінки у приватних стосунках; сприяння оволодінню кривдником знаннями про основні норми законодавства в сфері запобігання та протидії домашньому насильству та/або насильству за ознакою статі, а також про види відповідальності за його вчинення; формування у кривдника відповідального ставлення до власної поведінки та її наслідків для себе та оточуючих; сприяння розвитку у кривдника емоційного інтелекту та самосвідомості; розвиток навичок кривдника до конструктивного безконфліктного спілкування, ефективної та ненасильницької комунікації; розвиток здатності кривдника виявляти, аналізувати та усвідомлювати свої негативні думки, когнітивні фільтри, помилки, емоції, керувати ними, розуміти їх наслідки.

Суд вважає за необхідне відповідно до п.1, 3, 4, 5 ч.1 ст.91-1 КК України в інтересах потерпілих від кримінального правопорушення, пов`язаного з домашнім насильством, застосувати щодо ОСОБА_6 обмежувальні заходи: заборону перебувати в місці спільного проживання з особами, які постраждали від домашнього насильства; заборону наближатися на відстань 300 метрів до місця, де особи, які постраждали від домашнього насильства, можеють постійно чи тимчасово проживати, тимчасово чи систематично перебувати у зв`язку з роботою, навчанням, лікуванням чи з інших причин; заборону листування, телефонних переговорів з особами, які постраждали від домашнього насильства, інших контактів через засоби зв`язку чи електронних комунікацій особисто або через третіх осіб; направлення для проходження програми для кривдників.

До набрання вироком законної сили запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_6 залишити раніше обраний- у виді особистого зобов`язання.

Речові докази та процесуальні витрати на залучення експертів відсутні.

Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлявся.

Керуючись статтями 368, 370, 373, 374 КПК України, суд

У Х В А Л И В:

ОСОБА_6 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого статтею 126-1 КК України, та призначити покарання у виді обмеження волі строком на 2 (два) роки.

Застосувати до ОСОБА_6 вимоги статті 75 КК України і звільнити його від відбування покарання з випробуванням, визначивши іспитовий строк – 2 (два) роки.

На підставі статті 76 КК України покласти на засудженого ОСОБА_6 такі обов`язки:

- періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання;

- не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

На підставі п. 1,3,4,5 ч. 1 ст. 91-1 КК України застосувати до обвинуваченого ОСОБА_6 обмежувальні заходи, поклавши на нього обов`язок:

заборонити перебувати в місці спільного проживання з особами, які постраждали від домашнього насильства ОСОБА_4 та ОСОБА_5 за адресою: АДРЕСА_1 строком на три місяці;

заборонити наближатися на відстань 300 метрів до місця, де особи, які постраждали від домашнього насильства ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , проживають за адресою: АДРЕСА_1 строком на три місяці;

заборонити листування, телефонні переговори з особами, які постраждали від домашнього насильства ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , інші контакти через засоби зв`язку чи електронних комунікацій особисто або через третіх осіб строком на три місяці;

пройти програму для кривдників строком на три місяці.

Роз`яснити обвинуваченому ОСОБА_6 , що умисне невиконання обмежувальних заходів, передбачених ст. 91-1 КК України, або умисне невиконання обмежувальних приписів, або умисне ухилення від проходження програми для кривдників особою, щодо якої такі заходи застосовані судом, є підставою для притягнення до кримінальної відповідальності за ст. 390-1 КК України.

Запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_6 до набрання вироком законної сили залишити раніше обраний- особисте зобов`язання.

Речові докази відсутні.

Цивільний позов у кримінальному проваджені - відсутній.

Вирок може бути оскаржений до Полтавського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого КПК України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору та потерпілим .

Головуючий суддя ОСОБА_1

Оригінал: reyestr.court.gov.ua