Рішення від 07 квітня 2026 р. у справі №539/6863/25 — Лубенський міськрайонний суд Полтавської області

Справа № 539/6863/25

Провадження № 2/539/644/2026

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 квітня 2026 року місто Лубни

Лубенський міськрайонний суд Полтавської області у складі:

головуючої судді Рудалєвої Л.В.,

при секретарі судового засідання Бас В.Г.,

сторони у судове засідання не з`явилися,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі Лубенського міськрайонного суду Полтавської області в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Обласного комунального виробничого підприємства теплового господарства «Лубнитеплоенерго» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за послуги з постачання теплової енергії та плати за абонентське обслуговування, інфляційних витрат, 3% річних та пені,

УСТАНОВИВ:

Стислий виклад позиції позивача та заперечень відповідача

Обласне комунальне виробниче підприємство теплового господарства «Лубнитеплоенерго» (місцезнаходження: 37500, Полтавська область, місто Лубни, вулиця Захисників України, будинок №17, ЄДРПОУ 05541083) (далі – позивач) звернулося до Лубенського міськрайонного суду Полтавської області (далі – суд) із позовною заявою до ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) (далі – відповідач) про стягнення заборгованості за послуги з постачання теплової енергії та плати за абонентське обслуговування, пені, інфляційних втрат, 3% річних на суму простроченої заборгованості, в якому просить суд:

Стягнути на користь Обласного комунального виробничого підприємства теплового господарства «Лубнитеплоенерго» (місцезнаходження: 37500, Полтавська область, місто Лубни, вулиця Захисників України, будинок №17, ЄДРПОУ 05541083) з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ):

заборгованість за послуги з постачання теплової енергії за період з 01 лютого 2024 року до 30 листопада 2025 року у сумі 10 029 (десять тисяч двадцять дев`ять) гривень 35 копійок (р/р НОМЕР_2 ТВБВ 10016/0226 ФПОУ AT «Ощадбанк»),

пеню в сумі 154 (сто п`ятдесят чотири) гривні 74 копійки (р/р НОМЕР_3 АТ «УКРГАЗБАНК»),

суму інфляційних втрат в розмірі 755 (сімсот п`ятдесят п`ять) гривень 85 копійок (р/р НОМЕР_3 AT «УКРГАЗБАНК»),

3% річних на суму простроченої заборгованості у сумі 271 (двісті сімдесят одна) гривня 17 копійок (р/р НОМЕР_3 AT «УКРГАЗБАНК»),

витрати на оплату судового збору в сумі 3028 (три тисячі двадцять вісім) гривень 00 копійок (р/р НОМЕР_3 AT «УКРГАЗБАНК»).

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що відповідач з 31 липня 2013 року є власником квартири за адресою: АДРЕСА_2 (далі – квартира), а будинок має централізоване теплопостачання. У зв`язку із несплатою за послуги з центрального опалення, з постачання теплової енергії та за абонентське обслуговування протягом з лютого 2024 року до 30 листопада 2025 року у відповідача перед позивачем виникла заборгованість у сумі 10 029,35 грн, яку слід стягнути у судовому порядку.

Крім того, у зв`язку із несплатою вказаних вище житлово-комунальних послуг позивач просить стягнути пеню, інфляційні втрати та 3% річних за прострочення платежу.

Правовими підставами для звернення до суду позивача є вимоги статей 2, 5, 6, 12 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» щодо договірного характеру надання позивачем та отримання відповідачами послуг із теплопостачання, а також вимоги статті 625 Цивільного кодексу України, яка регулює цивільно-правову відповідальність за невиконання/несвоєчасне виконання зобов`язання.

Відповідач до суду відзив на позовну заяву, а також інших документів, які підтверджують її позицію, не надіслала.

Заяви, клопотання учасників справи

12 лютого та 31 березня 2026 року до суду від позивача надійшли заяви про розгляд справи без участі представника позивача, на позовних вимогах наполягає та просить їх задовольнити, проти ухвалення заочного рішення не заперечує.

Процесуальні дії у справі

Ухвалою від 29 грудня 2025 року суд прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у цій справі, ухвалив проводити розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження із викликом сторін, судове засідання призначив на 12 лютого 2025 року.

Розгляд справи відкладався на 31 березня 2026 року.

Ухвалою від 31 березня 2026 року суд постановив провести заочний розгляд справи, відповідно до вимог статті 244 Цивільного процесуального кодексу України оголосити рішення по справі 08 квітня 2026 року.

Відповідно до статті 280 Цивільного процесуального кодексу України (далі – ЦПК України) суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: 1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не з`явився у судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

У зв`язку із тим, що відповідач, повідомлений належним чином, не з`явився у судове засідання, не надав відзив на позовну заяву, а позивач не заперечує, суд розглядає справу та ухвалює рішення на підставі документів, що в ній містяться.

Відповідно до частини другої статті 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

З огляду на вимоги частини другої статті 247 ЦПК України, у зв`язку із неявкою в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Розглянувши подані документи і матеріали, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив таке.

Обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин, з посиланням на докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини

Відповідно до рішення Лубенського міськрайонного суду Полтавської області від 27 лютого 2014 року у справі № 539/626/14-ц, що набрало законної сили 24 березня 2014 року, задоволено позовні вимоги ОСОБА_1 до територіальної громади Лубенської міської ради про визначення часток у спільній сумісній власності: визнано за ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , померлим ІНФОРМАЦІЯ_2 , на момент смерті останнього, право власності за кожним по 1/3 частині квартири АДРЕСА_3 (далі – рішення суду (а.с.6).

Відповідно до Індивідуального договору про надання послуги з постачання теплової енергії від 01 жовтня 2021 року (далі – договір) ОКВПТГ «Лубнитеплоенерго» забезпечує постачання теплової енергії для споживачів багатоквартирних будинків міста Лубни Полтавської області, у тому числі у квартиру за адресою: АДРЕСА_2 (квартира) (а.с.15-18).

За змістом договору він є публічним договором приєднання, який встановлює порядок та умови надання послуги з постачання теплової енергії для потреб опалення або на індивідуальний тепловий пункт для потреб опалення та приготування гарячої води (далі послуга) індивідуальному споживачу (далі споживач). Цей договір укладається сторонами з урахуванням статей 633, 634, 641, 642 ЦК України (пункт 1).

Даний договір є публічним договором приєднання, який набирає чинності через 30днів з моменту розміщення на офіційному сайті http: lubnyteplo.com.ua. Виконавець має право змінити умови договору. У разі зміни виконавцем умов, крім зміни ціни договору, вони вступають в силу через 30 днів з моменту розміщення змінених умов на офіційному сайті http:lubnyteplo.com.ua (пункт 2).

Згідно з пунктом 4 договору фактом приєднання споживача до умов договору (акцептування договору) є вчинення споживачем будь-яких дій, які свідчать про його бажання укласти договір, зокрема надання виконавцю підписаної заяви-приєднання (додаток), сплата рахунка за надану послуги, факт отримання послуги.

Відповідно до пункту 5 договору виконавець зобов`язується надавати споживачу послугу відповідної якості та в обсязі відповідно до теплового навантаження будинку, а споживач зобов`язується своєчасно та в повному обсязі оплачувати надану послугу в строки і на умовах, що визначені цим договором.

Пунктом 32 договору визначено, що розрахунковим періодом для оплати обсягу спожитої послуги є календарний місяць. Плата за абонентське обслуговування нараховується щомісяця. У разі застосування двоставкових тарифів умовно-постійна частина тарифу нараховується щомісяця. Початок і закінчення розрахункового періоду для розрахунку за платою за абонентське обслуговування завжди збігаються з початком і закінченням календарного місяця відповідно.

У пункті 34 договору визначено, що споживач здійснює оплату за цим договором щомісяця не пізніше останнього дня місяця, що настає за розрахунковим періодом, що є граничним строком внесення плати за спожиту послугу.

Пунктом 41 договору визначено, зокрема, що споживач зобов`язаний оплачувати надану послугу за ціною/тарифом, встановленими відповідно до законодавства, а також вносити плату за абонентське обслуговування у строки, встановлені цим договором

Виконавець зобов`язаний, зокрема, забезпечувати своєчасність надання, безперервність і відповідну якість послуги згідно із законодавством та умовами цього договору, зокрема шляхом створення системи управління якістю відповідно до національних або міжнародних стандартів (пункт 43.1 договору).

Рішенням Полтавської обласної ради встановлюються тарифи, для ОКВПТГ «Лубнитеплоенерго». З 01 листопада 2021 року застосовується двоставковий тариф за послуги з постачання теплової енергії, який складається з : умовно-змінної частини 1685,56 грн/Гкал, умовно-постійної частини 116840,66 грн/Гкал/год в місяць.

Згідно з наказом ОКВПТГ «Лубнитеплоенерго» «Про плату за абонентське обслуговування» від 15 вересня 2021 року №37-О установлено плату за абонентське обслуговування за послуги: з постачання теплової енергії абонентам, будинки яких обладнані вузлами комерційного обліку теплової енергії на рівні граничного розміру плати 33,74 грн в місяць протягом року (а.с.22).

Розпорядженням Лубенського міського голови «Про початок опалювального сезону 2023 -2024 рр. в Лубенській територіальній громаді» від 19 жовтня 2023 року №513-р опалювальний сезон розпочато для всіх споживачів громади 19 жовтня 2023 року.

Рішенням виконавчого комітету Лубенської міської ради Лубенського району Полтавської області «Про закінчення опалювального періоду 2023-2924 років на території Лубенської територіальної громади» від 27 березня 2024 року №79 опалювальний сезон 2023-2024 років закінчено 01 квітня 2024 року.

Розпорядженням Лубенського міського голови «Про початок опалювального сезону 2024 -2025 рр. в Лубенській територіальній громаді» від 21 жовтня 2024 року №517-р опалювальний сезон розпочато для всіх споживачів громади 21 жовтня 2024 року.

Рішенням виконавчого комітету Лубенської міської ради Лубенського району Полтавської області «Про закінчення опалювального періоду 2024-2925 років на території Лубенської територіальної громади» від 26 березня 2025 року №69 опалювальний сезон 2023-2024 років закінчено 01 квітня 2025 року.

Відповідно до виписки із особового рахунку № НОМЕР_4 заборгованість по оплаті за послугу з централізованого опалення, послугу з постачання теплової енергії та за абонентське обслуговування за період з 01 лютого 2024 року до 31 листопада 2025 року складає 10 029,35 грн (а.с.11).

Розрахунок заборгованості за житлово-комунальні послуги з постачання теплової енергії у квартирі, зроблений позивачем, містить інформацію про борг відповідача перед позивачем у сумі 10 029,35 (а.с.23).

Листами від 10 жовтня 2024 року №513/4800 та від 11 грудня 2025 року №513/4156 позивач направив відповідачу повідомлення про заборгованість та про необхідність її оплатити (а.с.9 та 10 відповідно).

Отже, суд встановив, що між позивачем та відповідачем виникли правовідносини, пов`язані із невиконанням останнім зобов`язань по оплаті послуг з постачання теплової енергії.

Вказані правовідносини регулюються Цивільним кодексом України (далі - ЦК України), Законом України «Про житлово-комунальні послуги» станом на дату виникнення спірних правовідносин.

Не погоджуючись із відповідачем, який не сплатив заборгованість за надані позивачем послуги з постачання теплової енергії, позивач звернувся із цим позовом до суду.

Відповідно до частини першої статті 81 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Статтею 76 ЦПК України визначено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності (стаття 89 ЦПК України).

Досліджуючи надані сторонами докази, аналізуючи наведені доводи та заперечення, оцінюючи їх в сукупності, суд виходив з такого.

Норми права, які застосував суд

Основні засади організаційних, господарських відносин, що виникають у сфері надання та споживання житлово-комунальних послуг між їхніми виробниками, виконавцями і споживачами, а також їхні права та обов`язки, визначені Законом України «Про житлово-комунальні послуги».

Відповідно до пункту 5 статті 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» житлово-комунальні послуги результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та/або перебування осіб у житлових і нежитлових приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил, що здійснюється на підставі відповідних договорів про надання житлово-комунальних послуг.

Згідно з пунктом 1 частини першої статті 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» споживач має право одержувати своєчасно та належної якості житлово-комунальні послуги згідно із законодавством і умовами укладених договорів.

Відповідно до частини другої статті 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» індивідуальний споживач зобов`язаний: укладати договори про надання житлово-комунальних послуг у порядку і випадках, визначених законом; своєчасно вживати заходів до усунення виявлених неполадок, пов`язаних з отриманням житлово-комунальних послуг, що виникли з його вини; забезпечувати цілісність обладнання приладів (вузлів) обліку комунальних послуг відповідно до умов договору та не втручатися в їхню роботу; власним коштом проводити ремонт та заміну санітарно-технічних приладів і пристроїв, обладнання, іншого спільного майна, пошкодженого з його вини, яка доведена в установленому законом порядку; оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами.

Відповідно до частини першої статті 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частиною першою статті 611 ЦК України передбачено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до частини п`ятої статті 13 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» у разі, якщо співвласники багатоквартирного будинку не прийняли рішення про вибір моделі договірних відносин та не уклали з виконавцем комунальної послуги відповідний договір (крім послуг з постачання та розподілу природного газу і послуг з постачання та розподілу електричної енергії), з ними укладається індивідуальний договір про надання комунальної послуги, що є публічним договором приєднання. Такі договори вважаються укладеними, якщо протягом 30 днів з дня опублікування тексту договору на офіційному веб-сайті органу місцевого самоврядування та/або на веб-сайті виконавця послуги співвласники багатоквартирного будинку не прийняли рішення про вибір моделі договірних відносин та не уклали відповідний договір з виконавцем комунальної послуги. При цьому розміщується повідомлення про місце опублікування тексту договору у загальнодоступних місцях на інформаційних стендах та/або рахунках на оплату послуг.

Постановою Кабінету Міністрів України від 21 серпня 2019 року № 830 затверджено Правила надання послуги з постачання теплової енергії і типові договори про надання послуги з постачання теплової енергії (далі – Правила).

Відповідно до статей 525, 526, 530 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору і у встановлений строк виконання, одностороння відмова від виконання зобов`язань не допускається.

У разі порушення зобов`язання, настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки, відшкодування збитків та моральної шкоди (стаття 611 ЦК України). Згідно зі статтею 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Частиною другою статті 625 ЦК України визначено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Оцінка суду

Згідно з пунктом 41 Висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення.

Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів.

Щоб дотриматися принципу справедливого суду обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Частиною першою статті 263 ЦПК України визначено, що судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом (частина третя статті 263 ЦПК України).

Згідно з частиною четвертою статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Аналізуючи законодавство України, чинне на момент виникнення спірних правовідносин, суд дійшов висновку про те, що вимоги позивача слід задовольнити з огляду на таке.

Позивач, звернувшись до суду із вказаної позовною заявою, мотивує свою позицію тим, що він надав відповідачу житлово-комунальні послуги – теплову енергію, а також послуги по обслуговуванню та заміні вузла комерційного обліку, вказані послуги відповідач має оплатити відповідно до укладеного договору та як користувач таких послуг. У зв`язку з тим, що відповідач її (заборгованість) не оплатив, позивач просить стягнути її з відповідача.

Відповідач свою позицію щодо заявленого позову до суду не надала.

Суд, оцінюючи докази, що містяться в матеріалах справи, чинне законодавство України із вказаного спірного питання, дійшов наступних висновків.

У вказаному вище рішення суду зазначено, що згідно свідоцтва про право власності на житло від 10 жовтня 1993 року ОСОБА_4 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 на праві спільної сумісної власності належала квартира АДРЕСА_3 .

ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_4 помер і відкрилася спадщина на його частку у вказаній квартирі.

Єдиним спадкоємцем першої черги за законом є дочка померлого ОСОБА_1 . Зі своєю дружиною ОСОБА_4 розірвав шлюб 30 листопада 1994 року.

Відповідачем ОСОБА_1 03 вересня 2013 року в межах строку, передбаченого статею 1270 ЦК України, подано заяву про прийняття спадщини після смерті батька ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 . Тобто з моменту відкриття спадщини, а саме з ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_1 є спадкоємцем 1/3 частини квартири АДРЕСА_3 , а отже і споживачем в розумінні Закону України «Про житлово-комунальні послуги».

Пунктом 5 частини другої статті 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» визначено обов`язок споживача оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором.

Згідно із зазначеними нормами закону споживачі зобов`язані оплатити житлово-комунальні послуги, якщо вони фактично користувалися ними.

Факт відсутності договору про надання житлово-комунальних послуг сам по собі не може бути підставою для звільнення споживача від оплати послуг у повному обсязі.

Вказані висновки суду узгоджуються із висновками, викладеними у постанові Верховного Суду від 25 березня 2024року у справі № 462/1232/23.

Як вбачається із матеріалів справи, 01 жовтня 2021 року на веб-сайті ОКВПТГ «Лубнитеплоенерго» http:lubnyteplo.com.ua опубліковано текст індивідуального договору про надання послуги з постачання теплової енергії. Враховуючи особливості укладання індивідуальних договорів про надання житлово-комунальних послуг у багатоквартирному будинку, встановлені статтею 14 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», цей договір набрав чинності 01 листопада 2021 року. Отже, позивач як суб`єкт підприємницької діяльності надає споживачам послуги з постачання теплової енергії відповідно до індивідуального договору про надання послуги з постачання теплової енергії, що є публічним договором приєднання.

Зібраними у справі доказами підтверджено, що позивач надає комунальні послуги з централізованого опалення, постачання теплової енергії та абонентське обслуговування у квартирі АДРЕСА_3 .

Відповідач, як власник житла отримав житлово-комунальні послуги, проте в односторонньому порядку не виконує покладені законодавством зобов`язання щодо повної оплати вказаних послуг.

На підставі викладеного суд дійшов висновку про наявність правових підстав для стягнення заборгованості з відповідача за послуги з постачання теплової енергії за період з 01 лютого 2024 року до 30 листопада 2025 року у сумі 10 029 (десять тисяч двадцять дев`ять) гривень 35 копійок, оскільки вона в односторонньому порядку не виконує покладені законодавством зобов`язання щодо оплати вказаних послуг.

Щодо стягнення пені, суми інфляційних втрат та суми 3% річних за прострочення платежу суд зазначає таке.

У статті 625 ЦК України визначені загальні правила відповідальності за порушення будь-якого грошового зобов`язання незалежно від підстав його виникнення. Приписи цієї статті поширюються на всі види грошових зобов`язань, якщо інше не передбачено договором або спеціальними нормами закону, який регулює, зокрема, окремі види зобов`язань (постанова Великої Палати Верховного Суду від 16 травня 2018 року у справі № 686/21962/15-ц.

У разі прострочення виконання грошового зобов`язання з оплати отриманих житлово-комунальних послуг, на боржника покладається відповідальність, передбачена частиною другою статті 625 ЦК України (висновок Верховного Суду України, висловлений у постанові від 16 грудня 2015 року у справі № 6-2023цс15, а також у постанові Великої Палати Верховного Суду від 7 липня 2020 року у справі № 712/8916/17).

Тобто на дані правовідносини також поширюється норма статті 625 ЦК України, а тому позивач має законне право на стягнення індексу інфляції та трьох відсотків річних.

Розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помножений на індекс інфляції, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці) у якому (яких) мала місце інфляція (частина третя пункту 3.2. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 14 від 17 грудня 2013 року "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов`язань").

Сума, внесена за період з 1 по 15 число відповідного місяця, індексується за період з урахуванням цього місяця, а внесена з 16 по 31 число не індексується і розрахунок починається з наступного місяця. За аналогією якщо погашення заборгованості відбулося з 1 по 15 число відповідного місяця, інфляційна зміна розраховується без урахування цього місяця, а якщо з 16 по 31 число місяця - інфляційна зміна розраховується з урахуванням цього місяця ( Лист Верховного Суду України від 03 квітня 1997 року N 62-97р).

Сплата трьох процентів річних від простроченої суми (якщо інший їх розмір не встановлений договором або законом), так само як й інфляційні нарахування, не мають характеру штрафних санкцій і є способом захисту майнового права та інтересу кредитора шляхом отримання від боржника компенсації (плати) за користування ним коштами, належними до сплати кредиторові.

Ураховуючи положення пункту 35 Правил та відповідно до пункту 34 Індивідуальних договорів приєднання, споживач здійснює оплату за цим договором щомісяця не пізніше останнього дня місяця, що настає за розрахунковим періодом, що є граничним строком, тобто за зобов`язаннями лютого 2024 року строк оплати 31 березня 2024 року, тобто період прострочення починається з 01 квітня 2024 року.

При нарахуванні індексу інфляції підприємство бере до уваги офіційні дані Державної служби статистики України.

Так, за правилами статті 625ЦК України нарахування інфляційних втрат на суму боргу та трьох процентів річних входять до складу грошового зобов`язання і є особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації від боржника за неналежне виконання зобов`язання.

Враховуючи вищевикладене нарахування підприємством інфляційних втрат на суму боргу та трьох процентів річних узгоджується із вимогами чинного законодавства.

При цьому суд враховує приписи постанови Кабінету Міністрів України від 05 березня 2022 року №206 «Деякі питання оплати житлово-комунальних послуг в період воєнного стану».

В період з 24 лютого 2022 року до 30 грудня 2023 року вказана постанова передбачала заборону нарахування та стягнення неустойки (штрафів, пені), інфляційних нарахувань, процентів річних, нарахованих на заборгованість, утворену за несвоєчасне та/або неповне внесення населенням плати за житлово-комунальні послуги.

Однак, з 30 грудня 2023 року з набранням чинності постановою Кабінету Міністрів України №1405 від 29 грудня 2023 року заборона нарахування та стягнення неустойки (штрафів, пені), інфляційних нарахувань, процентів річних, нарахованих на заборгованість, утворену за несвоєчасне та/або неповне внесення плати за житлово-комунальні послуги населенням, поширюється лише на територіальні громади розташовані на територіях, на яких ведуться бойові дії, тимчасово окуповані Російською Федерацією, або якщо нерухоме майно споживача було пошкоджено внаслідок воєнних (бойових) дій.

Таким чином, позовні вимоги слід задовольнити.

Розподіл судових витрат

Відповідно до частини першої статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог (частина перша статті 141 ЦПК України).

Як вбачається із матеріалів справи, позивач під час подання позову сплатив судовий збір у сумі 3028, 00 грн, що підтверджується Платіжною інструкцією №0000005618 від 25 грудня 2025 року (а.с.1)

Ураховуючи вищевикладене, керуючись статтями 10, 12, 13, 81, 141, 258, 259, 263, 265, 273, 274, 279, 354 Цивільного процесуального кодексу України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позов ОБЛАСНОГО КОМУНАЛЬНОГО ВИРОБНИЧОГО ПІДПРИЄМСТВА ТЕПЛОВОГО ГОСПОДАРСТВА «ЛУБНИТЕПЛОЕНЕРГО» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за послуги з постачання теплової енергії, інфляційних витрат, 3% річних та пені,- задовольнити.

Стягнути на користь ОБЛАСНОГО КОМУНАЛЬНОГО ВИРОБНИЧОГО ПІДПРИЄМСТВА ТЕПЛОВОГО ГОСПОДАРСТВА «ЛУБНИТЕПЛОЕНЕРГО» (місцезнаходження: 37500, Полтавська область, місто Лубни, вулиця Захисників України, будинок №17, ЄДРПОУ 05541083) з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ):

заборгованість за послуги з постачання теплової енергії за період з 01 лютого 2024 року до 30 листопада 2025 року у сумі 10 029 (десять тисяч двадцять дев`ять) гривень 35 копійок (р/р НОМЕР_2 ТВБВ 10016/0226 ФПОУ AT «Ощадбанк»),

пеню в сумі 154 (сто п`ятдесят чотири) гривні 74 копійки (р/р НОМЕР_3 АТ «УКРГАЗБАНК»),

суму інфляційних втрат в розмірі 755 (сімсот п`ятдесят п`ять) гривень 85 копійок (р/р НОМЕР_3 AT «УКРГАЗБАНК»),

3% річних на суму простроченої заборгованості у сумі 271 (двісті сімдесят одна) гривня 17 копійок (р/р НОМЕР_3 AT «УКРГАЗБАНК»),

Стягнути на користь ОБЛАСНОГО КОМУНАЛЬНОГО ВИРОБНИЧОГО ПІДПРИЄМСТВА ТЕПЛОВОГО ГОСПОДАРСТВА «ЛУБНИТЕПЛОЕНЕРГО» (місцезнаходження: 37500, Полтавська область, місто Лубни, вулиця Захисників України, будинок №17, ЄДРПОУ 05541083) з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) судовий збір у сумі 3 028 (три тисячі двадцять вісім) гривень 00 копійок (р/р НОМЕР_3 AT «УКРГАЗБАНК»).

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Позивач та треті особи мають право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому цим Кодексом.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Полтавського апеляційного суду.

Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

З інформацією щодо тексту судового рішення учасники справи можуть ознайомитися за веб-адресою Єдиного державного реєстру судових рішень: http://www.reyestr.court.gov.ua.

Відомості про учасників справи згідно з пунктом 4 частини п`ятої статті 265 ЦПК України:

Позивач: ОБЛАСНЕ КОМУНАЛЬНЕ ВИРОБНИЧЕ ПІДПРИЄМСТВО ТЕПЛОВОГО ГОСПОДАРСТВА «ЛУБНИТЕПЛОЕНЕРГО», адреса: 37500, Полтавська область, місто Лубни, вулиця Захисників України, будинок № 17, ЄДРПОУ 05541083.

Відповідач:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .

Суддя Лубенського міськрайонного суду

Полтавської області Л.В. Рудалєва