Постанова від 07 квітня 2026 р. у справі №671/28/26 — Волочиський районний суд Хмельницької області

Справа №: 671/28/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 квітня 2026 року м. Волочиськ

Суддя Волочиського районного суду Хмельницької області Бабій О.М., з участю: секретаря судового засідання Кошонько Н.С., особи, що притягується до адміністративної відповідальності,- ОСОБА_1 , його законного представника ОСОБА_2 , захисника Шустіної Л.О., потерпілої ОСОБА_3 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Волочиську справу про адміністративні правопорушення відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , за ст. 124 КУпАП,

ВСТАНОВИЛА:

28 серпня 2025 року о 21 год. 00 хв. по вул. Незалежності, 45 в м. Волочиську Хмельницького району Хмельницької області неповнолітній ОСОБА_1 , керуючи електросамокатом «VEVI», в порушення вимог ПДР України, виїхав на пішохідний перехід, в результаті чого відбулося зіткнення з автомобілем «TOYOTA YARIS», номерний знак НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_3 , внаслідок чого автомобіль та електросамокат отримали механічні пошкодження, а ОСОБА_1 – легкі тілесні ушкодження, що спричинили короткочасний розлад здоров`я.

В судовому засіданні ОСОБА_1 свою вину у вчиненні правопорушення не визнав та пояснив, що дійсно керував електросамокатом у вказаному в протоколі місці в зазначений час та виїхав на пішохідний перехід, пересікаючи його, в цей час, майже закінчивши переїзд пішохідного переходу, з ним зіткнувся автомобіль. Від удару ОСОБА_1 отримав тілесні ушкодження та що відбулось далі - не пам`ятає. Вказав, що йому відомо, що не можна їхати, керуючи електросамокатом, через пішохідний перехід, проте він не виїхав раптово, а тому не був причиною ДТП.

Невизнання вини ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення суд сприймає критично, як таке, що спрямоване на ухилення від відповідальності за скоєне.

Крім визнання ОСОБА_1 обставин, за яких відбулась ДТП, а саме: місця, часу та того, що він керував електросамокатом, пересікаючи пішохідний перехід, винуватість ОСОБА_1 у вчиненому правопорушенні підтверджується іншими дослідженими судом доказами.

Так, потерпіла ОСОБА_3 в судовому засіданні пояснила, що 28 серпня 2025 року близько 21 год. вона керувала автомобілем «TOYOTA YARIS», номерний знак НОМЕР_1 , та по вул. Незалежності, 45 в м. Волочиську раптово на пішохідний перехід виїхав самокат, вона почала гальмувати і маневрувати праворуч, але не встигла і відбулось зіткнення. Після чого ОСОБА_3 зупинилась та вийшла з автомобіля, підійшла до водія самоката і запитала його прізвище. Перехожі викликали швидку допомогу, автомобіль був пошкоджений. Щодо ОСОБА_3 була винесена постанова про притягнення її до адміністративної відповідальності за перевищення швидкості.

В судовому засіданні досліджено також письмові докази:

- протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 549576 від 24 грудня 2025 року, в якому зафіксовані обставини вчинення правопорушення (а.с. 1);

- протокол огляду місця ДТП від 29 серпня 2025 року з фототаблицями та схемою ДТП, де зафіксовано місце ДТП, учасники, розташування транспортних засобів, слідова інформація (а.с. 4-16);

- висновок судової фототехнічної експертизи № СЕ-19/123-25/13953-ФП від 29 вересня 2025 року, згідно з яким швидкість автомобіля з відеоряду «Video 2025-08-28 at 11.04.45.mp4» знаходиться в межах від 51,3 км/год до 68,3 км/год; час, який минає з моменту виїзду електросамоката на проїзну частину дороги по розмітці нерегульованого пішохідного переходу до моменту зіткнення, знаходиться в межах від 1,7 с до 1,9 с.; швидкість автомобілю з відеоряду «Video 2025-08-28 at 15.16.56.mp4» знаходиться в межах від 59,6 км/год до 65,6 км/год (а.с. 17-24);

- висновок судово-медичної експертизи № 172 від 05 листопада 2025 року про тілесні ушкодження, виявлені у ОСОБА_1 (а.с. 32-35);

- висновок судово-медичної експертизи зразка крові № 2141 від 17 жовтня 2025 року, згідно з яким під час судово-медичної експертизи зразка крові ОСОБА_1 наявність етилового алкоголю не виявлено, не виявлено: метиловий, пропілів, бутиловий, аміловий спирти та їх ізомери (а.с. 36);

- висновок судової інженерно-транспортної експертизи обставин і механізму дорожньо-транспортної пригоди № СЕ-19/123-25/14896-ІТ від 05 грудня 2025 року, згідно з яким не надано категоричної відповіді на питання про те, дії кого із водіїв перебувають у прямому причинному зв`язку з настанням ДТП (а.с. 40-56).

Опитаний в судовому засіданні експерт ОСОБА_4 підтримав складений ним висновок № СЕ-19/123-25/14896-ІТ від 05 грудня 2025 року та пояснив відсутність категоричних та однозначних відповідей у висновку тим, що у вихідних даних певні математичні величини були задані в певних діапазонах (від певного числа до певного числа), через що існують різні варіанти, що не дозволило надати одну категоричну відповідь. При цьому щодо водія самоката – технічні дослідження не здійснювались, оскільки для оцінки його дій не потрібне застосування спеціальних знань. Вказав, що в даному випадку ОСОБА_1 не є пішоходом, оскільки він керував електросамокатом та, керуючи ним, він не мав знаходитись на пішохідному переході і його там перебування як водія не надавало йому будь-якої переваги в русі. В даному випадку для дотримання ПДР України ОСОБА_1 належало «спішитись» і перевести електросамокат через пішохідний перехід, в такому випадку він був би пішоходом;

- постанову слідчого від 11 грудня 2025 року про закриття кримінального провадження щодо ОСОБА_3 у зв`язку з відсутністю в її діях складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України, з посиланням на те, що у ОСОБА_1 не виявлено тілесних ушкоджень середньої тяжкості (а.с. 57-59);

- постанову серії ЕНА № 6405109 від 24 грудня 2025 року про притягнення ОСОБА_3 до адміністративної відповідальності за ст. 125 КУпАП за перевищення швидкості в населеному пункті, а саме: рух зі швидкістю 62,6 км/год при дозволеній швидкості 50 км/год (а.с. 61);

- диск відеозапису з камери відеоспостереження, з якого вбачається момент зіткнення електросамокату та автомобіля по вул. Незалежності в м. Волочиськ (а.с. 63).

Статтею 124 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна.

Дослідивши докази у їх сукупності, суд вважає їх належними та допустимими і такими, що доводять винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.

Відповідно до ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визначається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

В силу ст. 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Згідно зі ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ст. 251 КУпАП, доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Відповідно до п. 26 постанови Пленуму ВСУ «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» від 23.12.2005 року № 14 - суб`єктом адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП, може бути будь-яка особа, яка бере безпосередню участь у процесі руху на дорозі як пішохід, водій, пасажир, погонич тварин. При цьому пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна має бути наслідком порушення Правил дорожнього руху.

Згідно з п. 1.3. та п. 1.9. ПДР України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 1306 від 10 жовтня 2001 року, учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими; особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність, згідно із законодавством.

Відповідно до ч. 12 ст. 121 КУпАП під транспортними засобами у статтях 121-126, 127-1- 128-1, частинах першій і другій статті 129, статтях 132-1, 133-1, 133-2, 139 і 140 слід розуміти всі види автомобілів, трактори та інші самохідні машини, трамваї і тролейбуси, а також мотоцикли та інші транспортні засоби.

Таким чином, визначення транспортного засобу для цілей застосування ст.124 КУпАП, вказаний нормативний акт не містить, а тому для вказаних цілей слід керуватися нормами спеціального законодавства та Правилами дорожнього руху, затвердженими Постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 № 1306 (далі - Правила).

Відповідно до п. 1.10. Правил, транспортний засіб - це пристрій, призначений для перевезення людей і (або) вантажу, а також встановленого на ньому спеціального обладнання чи механізмів.

Отже, під загальне визначення транспортного засобу підпадають усі без винятку пристрої, призначені для перевезення людей і (або) вантажу, а також встановленого на ньому спеціального обладнання чи механізмів, зокрема велосипеди, гужові транспортні засоби, візки, самокати, тощо. Даний термін охоплює всі види транспортних засобів, які можуть рухатися дорогами загального користування.

Також, пунктом 1 статті 1 Закону України «Про деякі питання використання транспортних засобів, оснащених електричними двигунами, та внесення змін до деяких законів України щодо подолання паливної залежності і розвитку електрозарядної інфраструктури та електричних транспортних засобів» № 2956-IX від 24.02.2023, який набрав чинності 23.03.2023, визначено, що електричний колісний транспортний засіб - це дво- і більше колісний транспортний засіб, оснащений виключно електричними тяговими двигунами (одним чи декількома) та системою акумулювання електричної енергії (акумуляторною батареєю), яка має технічні можливості заряджатися від зовнішнього джерела електричної енергії.

За положеннями частин 1, 2, 5 статті 14 Закону України «Про дорожній рух», учасниками дорожнього руху є особи, які використовують автомобільні дороги, вулиці, залізничні переїзди або інші місця, призначені для пересування людей та перевезення вантажів за допомогою транспортних засобів. До учасників дорожнього руху належать водії та пасажири транспортних засобів, пішоходи, особи, які рухаються в кріслах колісних, велосипедисти, погоничі тварин. Учасники дорожнього руху зобов`язані знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативно-правових актів з питань безпеки дорожнього руху.

Відповідно до правової позиції Верховного Суду, викладеної в постанові від 15.03.2023 у справі № 127/5920/22, використання електросамоката чи іншого подібного засобу (моноколеса, сегвея тощо) для переміщення особи як учасника дорожнього руху є джерелом підвищеної небезпеки, якщо в конкретному випадку такий засіб приводився в рух за допомогою встановленого на ньому електричного двигуна; для кваліфікації діяльності, пов`язаної з таким використанням електричного самоката, характеристика електросамоката як механічного транспортного засобу з урахуванням потужності електродвигуна, встановленого на ньому, значення не має.

Відтак, електросамокат відноситься до транспортних засобів.

З огляду на викладене, ОСОБА_1 на момент ДТП був водієм транспортного засобу, в розумінні ПДР України, а тому повинен був дотримуватися ПДР України саме як водій транспортного засобу.

Відповідно до вимог п. 1.4. ПДР України - кожен учасник дорожнього руху має право розраховувати на те, що й інші учасники дорожнього руху виконують ПДР України.

Згідно з п. 2.3. «б» ПДР України - для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов`язаний бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі.

Відповідно до п. 1.10. ПДР України:

- пішохідний перехід – це ділянка проїзної частини або інженерна споруда, призначена для руху пішоходів через дорогу. Пішохідні переходи позначаються дорожніми знаками 5.38.1, 5.38.2, 5.39 , 5.40.1, 5.40.2 , 5.41.1 , 5.41.2, дорожньою розміткою 1.14.1 , 1.14.2, 1.14.3, пішохідними світлофорами. За відсутності дорожньої розмітки межі пішохідного переходу визначаються відстанню між дорожніми знаками або пішохідними світлофорами, а на перехресті за відсутності пішохідних світлофорів, дорожніх знаків та розмітки - шириною тротуарів чи узбіч. Регульованим вважається пішохідний перехід, рух по якому регулюється світлофором чи регулювальником, нерегульованим - пішохідний перехід, на якому немає регулювальника, світлофори відсутні або вимкнені чи працюють у режимі миготіння жовтого сигналу.

Відповідно до п. 11.13. ПДР України – забороняється рух транспортних засобів по тротуарах і пішохідних доріжках, крім випадків, коли вони застосовуються для виконання робіт або обслуговування торговельних та інших підприємств, розташованих безпосередньо біля цих тротуарів або доріжок, за відсутності інших під`їздів і за умови виконання вимог пунктів 26.1, 26.2 та 26.3 цих Правил.

На підставі викладеного, суд приходить до висновку, що недотримання водієм ОСОБА_1 п. 1.4. та п. 11.13. ПДР України призвело до пошкодження транспортних засобів (автомобіля та самоката) та отримання тілесних ушкоджень ОСОБА_1 .

Розглядаючи позицію сторони захисту, що в діях водія ОСОБА_3 також вбачаються порушення ПДР України, які призвели до ДТП, тому стосовно неї теж мав би бути складений протокол про адміністративне правопорушення, суд виходить із такого.

В даному випадку протокол про адміністративне правопорушення, який надійшов на розгляд до Волочиського районного суду Хмельницької області, складено стосовно ОСОБА_1 .

Враховуючи, що протокол про адміністративне правопорушення - це офіційний документ, до нього висуваються певні вимоги, він є доказом у справі, розгляд справи про адміністративне правопорушення, виходячи зі змісту статей 7, 254, 279 КУпАП, здійснюється в межах протоколу.

У розумінні положень КУпАП, розгляд судом справи про адміністративне правопорушення проводиться щодо особи, відносно якої складено протокол, та в межах, встановлених протоколом про адміністративне правопорушення. Тому суд вирішує питання в межах протоколу про адміністративне правопорушення щодо наявності вини в діях особи, стосовно якої він складений, а саме: ОСОБА_1 , та не вирішує питання про винуватість ОСОБА_3 у вчиненні ДТП, оскільки щодо неї протокол про вчинення адміністративного правопорушення до суду не надходив.

Відповідно до ч. 2 ст. 38 КУпАП, якщо справа про адміністративне правопорушення підвідомча суду (судді), стягнення може бути накладено не пізніш як через три місяці з дня вчинення правопорушення.

12.01.2026 адміністративні матеріали стосовно ОСОБА_1 надійшли до Волочиського районного суду Хмельницької області, а вчинив адміністративне правопорушення останній 28.08.2025, тобто кінцевий термін притягнення до відповідальності сплив 28.11.2025.

Отже, протокол про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 надійшов до суду поза межами строків накладення адміністративного стягнення.

Відповідно до п. 7 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у разі закінчення на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених статтею 38 цього Кодексу.

Оскільки на момент розгляду справи (та її надходження до суду) строк, передбачений ч. 2 ст. 38 КУпАП, закінчився - провадження у справі підлягає закриттю.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 13, 38, 124, 280, 283, 284 КУпАП, -

ПОСТАНОВИЛА:

ОСОБА_1 визнати винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.

Провадження у справі стосовно ОСОБА_1 закрити на підставі ст. 38 КУпАП у зв`язку із закінченням строку накладення адміністративного стягнення.

На постанову може бути подана апеляційна скарга протягом десяти днів з дня її винесення.

Суддя О.М. Бабій