Рішення від 01 квітня 2026 р. у справі №538/226/26 — Лохвицький районний суд Полтавської області

Суд: Лохвицький районний суд Полтавської області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: позики, кредиту, банківського вкладу, з них

Дата: 01 квітня 2026 р.

Справа: №538/226/26

Суддя: Бондарь В. А.

Справа № 538/226/26

Провадження № 2/538/461/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 квітня 2026 року ЛЛохвицький районний суд Полтавської області в складі:

головуючого судді – Бондарь В.А.

за участю секретаря судового засідання – Андріяка О.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Лохвиця Полтавської області цивільну справу в порядку спрощеного позовного провадження за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитними договорами, -

в с т а н о в и в:

Представник позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» Сімутіна А.А. звернулася до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитними договорами.

Позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що 24.02.2025 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Авентус Україна» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір №8798151. 13.11.2025 року між ТОВ «Авентус Україна» та ТОВ «ФК «ЄАПБ» було укладено договір факторингу № 13112025 за яким ТОВ «Авентус Україна» передало ТОВ «ФК «ЄАПБ» за плату належні йому права вимоги, а ТОВ «ФК «ЄАПБ» прийняло належні ТОВ «Авентус Україна» права вимоги до боржників. Відповідно до Реєстру боржників № 1 від 13.11.2025 року, ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло права грошової вимоги до відповідача в сумі 24060,00 грн, з яких: 6000,00 грн – сума заборгованості за основною сумою боргу, 7200,00 грн –сума заборгованості за відсотками, 10860,00 грн – сума заборгованості за пенею, штрафами. 03.04.2025 року між ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 100015299. 28.07.2025 року між ТОВ «Мілоан» та ТОВ «ФК «ЄАПБ» укладено договір факторингу №28072025, у відповідності до умов якого ТОВ «Мілоан» передало ТОВ «ФК «ЄАПБ» за плату належні права вимоги, а ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло право грошової вимоги належні ТОВ «Мілоан». Відповідно до реєстру боржників № 3 від 28.07.2025 до договору факторингу №28072025 від 28.07.2025, ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло право грошової вимоги до відповідача за договором №100015229 від 03.04.2025 р. в сумі 18945,94 грн, з яких: 5000,00 грн – сума заборгованості за основною сумою боргу; 3320,52 грн – сума заборгованості по процентам за користування кредитом; 1000,00 грн – сума заборгованості по комісії за надання кредиту; 2450,00 грн – сума заборгованості по комісії за обслуговування кредиту; 7175,42 грн – сума заборгованості за неустойкою (штраф, пеня). В зв`язку з вищевикладеним позивач просить стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором та судові витрати.

В судове засідання представник позивача не з`явився, в позовній заяві просив розглядати справи за його відсутності, позовні вимоги підтримав в повному обсязі.

Відповідач в судове засідання не з`явилася, повідомлялася належним чином про дату, час та місце розгляду справи за зареєстрованим місцем проживання, відзиву, клопотань не надав.

За відсутності учасників процесу розгляд цивільної справи здійснено в порядку ч. 2 ст. 247 ЦПК України без фіксації судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Вивчивши та дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступних висновків.

Частиною першою статті 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до частини першої статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Судом встановлено, що 24.02.2025 року між ТОВ «Авентус Україна» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір №8798151.

Кредитний договір підписано електронним підписом Позичальника, що відтворений шляхом використання Позичальником одноразового ідентифікатора і був надісланий на номер мобільного телефону відповідача, який зазначений п. 10 Кредитного договору, адреса та реквізити та підпис сторін.

Відповідно до п.п. 2.1 п. 2 Кредитного договору, кошти кредиту надаються ТОВ «Авентус Україна» у безготівковій формі шляхом їх перерахування за реквізитами платіжної картки реквізити якої надані відповідачем первісному кредитору з метою отримання кредиту.

13.11.2025 року між ТОВ «Авентус Україна» та ТОВ «ФК «ЄАПБ» було укладено договір факторингу № 13112025 за яким ТОВ «Авентус Україна» передало ТОВ «ФК «ЄАПБ» за плату належні йому права вимоги, а ТОВ «ФК «ЄАПБ» прийняло належні ТОВ «Авентус Україна» права вимоги до боржників. Відповідно до витягу з реєстру боржників № 1 від 13.11.2025 року, ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло права грошової вимоги до відповідача в сумі 24060,00 грн, з яких: 6000,00 грн – сума заборгованості за основною сумою боргу, 7200,00 грн –сума заборгованості за відсотками, 10860,00 грн – сума заборгованості за пенею, штрафами.

03.04.2025 року між ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 100015299.

Кредитний договір укладено в електронній формі в Особистому кабінеті позичальника, що створений в інформаційно-комунікаційній системі товариства та доступний зокрема через сайт товариства та/або відповідний мобільний додаток чи інші засоби, відповідно до п. 6 кредитного договору, порядок (технологія) укладення договору та спосіб ідентифікації, верифікації позичальника.

Відповідно до п. 2.1. кредитного договору, кредитні кошти надаються ТОВ «Мілоан» позичальнику у безготівковій формі шляхом їх перерахування за реквізитами платіжної картки, реквізити якої надані відповідачем первісному кредитору з метою отримання кредиту.

28.07.2025 року між ТОВ «Мілоан» та ТОВ «ФК «ЄАПБ» укладено договір факторингу №28072025, у відповідності до умов якого ТОВ «Мілоан» передало ТОВ «ФК «ЄАПБ» за плату належні права вимоги, а ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло право грошової вимоги належні ТОВ «Мілоан». Відповідно до реєстру боржників № 3 від 28.07.2025 до договору факторингу №28072025 від 28.07.2025, ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло право грошової вимоги до відповідача за договором №100015229 від 03.04.2025 р. в сумі 18945,94 грн, з яких: 5000,00 грн – сума заборгованості за основною сумою боргу; 3320,52 грн – сума заборгованості по процентам за користування кредитом; 1000,00 грн – сума заборгованості по комісії за надання кредиту; 2450,00 грн – сума заборгованості по комісії за обслуговування кредиту; 7175,42 грн – сума заборгованості за неустойкою (штраф, пеня).

З моменту отрмання права вимоги до відповідача, позивачем не здійснювалося нарахування жодних штрафних санкцій.

Таким чином, відповідач має непогашену заборгованість перед ТОВ «ФК «ЄАПБ» за кредитними договорами в розмірі 43005,94 грн.

Відповідно до частин першої та другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

В силу приписів ст. ст. 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно з ч. 1 ст. 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо.

Відповідно до ст. 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

У переважній більшості випадків застосування конструкції договору приєднання його умови розроблює підприємець.

Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Судовим розглядом встановлено, що вищевказані кредитні договори були укладені між сторонами в електронній формі. Електронні правочини оформлюються шляхом фіксації волі сторін та його змісту. Така фіксація здійснюється за допомогою складання документу, який відтворює волю сторін. На відміну від традиційної письмової форми правочину воля сторін електронного правочину втілюється в електронному документі.

Статтею 3 Закону України «Про електронну комерцію» № 03.09.2015 р. № 675-УІІІ визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Відповідно до ч. 1 ст. 5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» № 851-ІУ від 22.05.2003 р., електронний документ - документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов`язкові реквізити документа.

Згідно з ч. ч. 1-2 ст. 6 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» для ідентифікації автора електронного документа може використовуватися електронний підпис. Накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа.

Електронний підпис одноразовим ідентифікатором це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору (п. 6 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію»).

Порядок укладення електронного договору визначений ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію», згідно з якою пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі її прийняття.

Істотні умови електронного договору визначені Цивільним кодексом України та ч. 2 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію».

Електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-комунікаційних системах. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього (ч. ч. 3-5 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Частинами 1-2 ст. 639 ЦК України визначено, що договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася. Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

Зі змісту укладеного відповідачем кредитного договору вбачається, що відповідач підписанням цього договору підтвердила, що вона ознайомилася з умовами договору, повністю його розуміє, погоджується з ним і зобов`язується його дотримуватися та виконувати.

Матеріалами справи підтверджується факт неналежного виконання відповідачем взятих на себе зобов`язань за договорами, внаслідок чого утворилася заборгованість на суму, вказану судом вище. Згідно ст. ст. 526-527, 530 ЦК України зобов`язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог закону.

Згідно ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторін.

Статтями 1054 та 1055 ЦК України кредитний договір укладається у письмовій формі, за яким банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

За змістом статті 1056-1 ЦК України розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.

Відповідно до ч. 1 ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

З огляду на викладене, суд прийшов до висновку про обґрунтованість позовних вимог, так як вони підтверджуються зібраними по справі та дослідженими судом письмовими доказами, про які судом зазначено вище. Доказів, які б спростовували висновки суду, відповідачем не надано.

Отже, суд знаходить позов таким, що підлягає задоволенню у повному обсязі.

Питання розподілу судових витрат суд вирішує у відповідності до вимог статті 141 ЦПК України.

Позивачем при подачі позову до суду сплачено судовий збір в сумі 3328,40 грн, який підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

Керуючись ст.ст. 12, 81, 133, 141, 247, 258, 259, 263-268 ЦПК України, суд –

в и р і ш и в:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитними договорами – задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» (код ЄДРПОУ 35625014, реквізити ІВАN № НОМЕР_2 в АТ «ТАСКОМБАНК» суму заборгованості:

За кредитним договором №8798151 в розмірі 24060,00 грн, з яких:

- 6000,00 грн – сума заборгованості за основною сумою боргу;

- 7200 грн – сума заборгованості за відсотками;

- 10860,00 грн – сума заборгованості за пенею, штрафами.

За кредитним договором №100015299 в розмірі 18945,94 грн, з яких:

- 5000,00 грн – сума заборгованості за основним зобов`язанням;

- 3320,52 грн – сума заборгованості по процентам за користування кредитом;

- 1000,00 грн – сума заборгованості по комісії за надання кредиту;

- 2450,00 грн - сума заборгованості по комісії за обслуговування кредиту

- 7175,42 грн – сума заборгованості за неустойкою (штраф, пеня)

Всього стягнути заборгованості за договорами у загальному розмірі 43005,94 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» (код ЄДРПОУ 35625014, реквізити ІВАN № НОМЕР_2 в АТ «ТАСКОМБАНК») судові витрати в розмірі 3328,00 грн.

Апеляційна скарга на рішення суду подається в порядку передбаченому п.15.5 Перехідних положень ЦПК України протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя В.А. Бондарь

Оригінал: reyestr.court.gov.ua