Рішення від 05 квітня 2026 р. у справі №552/1387/26 — Київський районний суд м. Полтави

Київський районний суд м. Полтави

Справа № 552/1387/26

Провадження № 2/552/1754/26

Р І Ш Е Н Н Я

іменем україни

06.04.2026 Київський районний суд м. Полтави в складі:

головуючого - судді Самсонової О.А.

секретар судового засідання - Хрипунова Т.В.

учасники справи:

позивач – ОСОБА_1 ,

відповідач – ОСОБА_2 ,

розглянувши цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та стягнення аліментів,

В С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до відповідача ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та стягнення аліментів.

В позовній заяві зазначила, що з 27 березня 2021 року перебуває з відповідачем в шлюбі. Від шлюбу вони мають малолітню дитину – ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Спільне життя з відповідачем не склалось через різні погляди на життя. Спільне проживання та ведення спільного господарства сторонами припинене з серпня 2025 року. З того часу сімейні відносини фактично не підтримуються, примирення не відбулося. Подальше збереження шлюбу позивач вважає неможливим.

Також позивач зазначила, що в даний час дитина проживає з нею та перебуває на її утриманні.

Тому просила шлюб між нею та відповідачем, укладений 27 березня 2021 року, розірвати та стягнути з відповідача на її користь аліменти на утримання малолітньої дитини, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/4 частини заробітку (доходу).

Ухвалою судді Київського районного суду м. Полтави від 02 березня 2026 року відкрито провадження у справі, яку вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін (а.с. 12).

Заперечень проти розгляду справи у спрощеному провадженні сторони суду не надали.

Позивач ОСОБА_1 звернулась до суду з заявою про розгляд справи за її відсутності. Також зазначила, що позов підтримує в повному обсязі та просить його задовольнити.

Відповідач ОСОБА_2 також звернувся до суду з заявою про розгляд справи за його відсутності, зазначив, що проти задоволення позову не заперечує.

Відзиву на позов відповідач не надав.

Враховуючи відсутність підстав, передбачених ст. 223 ЦПК України для відкладення розгляду справи, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності осіб, що в засідання не з`явились.

Суд, дослідивши докази у справі, приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення з наступних підстав.

Судом встановлено, що 27 березня 2021 року Подільським районним у м. Полтаві відділом державної реєстрації актів цивільного стану Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) зареєстровано шлюб ОСОБА_2 та ОСОБА_4 , що підтверджується свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_1 від 27 березня 2021 року (а.с. 4).

Від шлюбу сторони мають малолітню дитину – ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_2 , виданим повторно 12 грудня 2025 року Київським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Полтаві Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (а.с. 8).

Відповідно до ч.1 ст.24 СК України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка, примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.

Як на час звернення з даним позовом до суду, так і на час розгляду справи судом позивач позовні вимоги про розірвання шлюбу підтримувала в повному обсязі та просила задовольнити.

Позиція позивача залишається постійною та однозначною, її дії свідчать про відсутність бажання миритися з відповідачем, зберегти сім`ю, відновити подружні стосунки.

Відповідач позов про розірвання шлюбу визнає.

Враховуючи, що позивач наполягає на розірванні шлюбу, відповідач на розірвання шлюбу згоден, виходячи з приписів ч. 1 ст. 24 СК України, суд приходить до висновку, що сім`я розпалась остаточно, а подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу неможливі.

Відповідно до ст. 112 СК України суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.

Зважаючи на відносини, що виникли між сторонами, відсутність згоди позивача на примирення з відповідачем, згоду відповідача на розірвання шлюбу, збереження шлюбу суперечитиме інтересам обох сторін.

Тому позовні вимоги про розірвання шлюбу підлягають до задоволення.

Згідно ст.113 СК України особа, яка змінила своє прізвище у зв`язку з реєстрацією шлюбу, має право після розірвання шлюбу надалі іменуватися цим прізвищем або відновити своє дошлюбне прізвище.

Позивач, яка у зв`язку з реєстрацією шлюбу змінила прізвище, просить залишити їй прізвище ОСОБА_5 . Вказана вимога також підлягає до задоволення.

Вирішуючи позовні вимоги про стягнення аліментів на утримання малолітнього ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , суд виходить з наступного.

Як встановлено судом, батьками ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є ОСОБА_2 та ОСОБА_1 (а.с.8).

Між сторонами виник спір щодо аліментів на утримання дитини, їх розміру та періодичності сплати.

Дитина проживає з позивачем та перебуває на її утриманні.

Відповідно до ст.180 СК України батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Тому суд приходить до висновку про необхідність стягнути з відповідача на користь позивача аліменти на утримання дитини - ОСОБА_3 .

За вимогами ч. 1 ст. 183 СК України частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом.

Відповідно до ч. 2 ст. 182 СК України розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини.

Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

При ухваленні даного рішення судом враховано обставини, передбачені ст. 182 СК України.

Також при вирішенні питання про розмір аліментів, які підлягають до стягнення з відповідача на користь позивача, суд бере до уваги, що прожитковий мінімум на дитину віком до 6 років, встановлений Законом України «Про Державний бюджет України на 2026 рік» на час розгляду справи становить 2817 грн.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст.27 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року, що ратифікована постановою Верховної Ради України від 27 лютого 1991 року №789-ХІІ і набула чинності для України 27 вересня 1991 року, держави-учасниці визнають право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини.

Батько (-ки) або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

Тому суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача аліменти на утримання малолітньої дитини до досягнення нею повноліття у розмірі 1/4 частини заробітку (доходу), але не менше, ніж 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Саме такий розмір аліментів має забезпечити право малолітнього ОСОБА_3 на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку.

Згідно ч. 1 ст. 191 СК України аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред`явлення позову.

Тому стягнення аліментів на утримання дитини необхідно розпочати з 24 лютого 2026 року – дня звернення позивача до суду з позовом про стягнення аліментів.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 430 ЦПК України суд допускає негайне виконання рішень у справах про стягнення аліментів – у межах суми платежу за один місяць.

Тому дане рішення необхідно допустити до негайного виконання в межах суми платежу за один місяць.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно до розміру задоволених відносно них вимог.

Судові витрати позивача складаються з витрат на сплату судового збору у розмірі 1331 грн 20 коп. за позовною вимогою про розірвання шлюбу.

У зв`язку з задоволенням позовних вимог про стягнення аліментів, за якими позивач від сплати судового збору звільнена, з відповідача необхідно стягнути на користь держави судовий збір у розмірі 1 331 грн 20 коп.

Керуючись ст. 259, 263, 264 ЦПК України,

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та стягнення аліментів задовольнити.

Шлюб, зареєстрований 27 березня 2021 року Подільським районним у м. Полтаві відділом державної реєстрації актів цивільного стану Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми), актовий запис № 54, між ОСОБА_2 та ОСОБА_6 розірвати.

Прізвища сторін після розірвання шлюбу:

його – ОСОБА_5 ,

її – ОСОБА_5 .

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання малолітньої дитини – ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/4 частини заробітку (доходу), але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, до повноліття дитини, починаючи з 24 лютого 2026 року.

В частині стягнення аліментів в межах суми платежу за один місяць рішення підлягає негайному виконанню.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір у розмірі 13311 грн. 20 коп. (одну тисячу триста тридцять одну гривню двадцять копійок).

Рішення може бути оскаржено до Полтавського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний термін з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи:

позивач – ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , проживаюча: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 ,

відповідач – ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , проживаючий: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_4 .

Повне судове рішення складено 06 квітня 2026 року.

Головуючий О.А.Самсонова