Вирок від 07 квітня 2026 р. у справі №524/9264/23 — Автозаводський районний суд м. Кременчука

Справа № 524/9264/23

Провадження № 1-кп/524/119/26

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 квітня 2026 року Автозаводський районний суд м. Кременчука у складі головуючого судді ОСОБА_1 ,

за участю: секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

представника потерпілого ОСОБА_4 ,

обвинуваченого ОСОБА_5 ,

захисника ОСОБА_6 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кременчуці Полтавської області кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 13.10.2023 року за № 12023170500002502 за обвинуваченням ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Дивин Коростишівського району Житомирської області, громадянина України, із середньою освітою, одруженого, на утриманні малолітніх чи неповнолітніх дітей не має, учасником бойових дій, АТО та ООС не є, особи з інвалідністю ІІІ групи, не працює, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого:

29.03.2005 Кременчуцьким районним судом Полтавської області за ч. 1 ст. 115 КК України до 12 років позбавлення волі, на підставі ст. 71 КК України частково приєднано невідбуту частину покарання за вироком від 15.10.2002 за ч. 2 ст. 185 КК України у виді 6 місяців позбавлення волі, до остаточного покарання у виді 12 років 6 місяців позбавлення волі; який повідомив, що звільнився 17.02.2017 року з Перевальської виправної колонії Луганської області по відбуттю строку покарання, проте достовірних документальних відомостей про таке звільнення не надано у зв`язку з розташуванням установи виконання покарань на тимчасово непідконтрольній Україні території,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України,

ВСТАНОВИВ:

13 жовтня 2023 року близько 21 години 00 хвилин , більш точного часу в ході судового розгляду не встановлено, в будинку АДРЕСА_2 ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_5 перебували в стані алкогольного сп`яніння внаслідок спільного вживання спиртних напоїв.

У ході сумісного розпивання спиртних напоїв між ними на ґрунті раптово виниклих неприязних відносин виник конфлікт, який переріс у бійку.

Під час зазначеної сварки у ОСОБА_5 виник протиправний умисел, спрямований на умисне заподіяння ОСОБА_7 тілесних ушкоджень. Реалізуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_5 , усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки у вигляді заподіяння тяжких тілесних ушкоджень та бажаючи їх настання, діючи з мотивів особистої неприязні, взявши до рук предмет, зовні схожий на ніж, наніс не менше 4 ударів ОСОБА_7 у область грудної клітки, черевної стінки, обличчя, лівого плеча та правої долонної поверхні.

Вказаними діями ОСОБА_5 заподіяв ОСОБА_7 тілесні ушкодження у вигляді проникаючого колото-різаного поранення грудної клітки з ускладненням гемо-пневмотораксом, а також колото-різаних ран обличчя, лівого плеча, черевної стінки та правої долонної поверхні.

Із заподіяними тілесними ушкодженнями ОСОБА_7 був госпіталізований до КНМП «Кременчуцька перша міська лікарня ім. О.Т. Богаєвського».

Згідно з висновком судово-медичної експертизи № 1274 від 17.11.2023 року у ОСОБА_7 виявлені тілесні ушкодження у вигляді проникаючого колото-різаного пошкодження грудної клітки з ускладненням гемо-пневмотораксом, яке утворилося від дії колюче-ріжучого предмета (не менше ніж від одного удару), можливо від удару ножем, та за ступенем тяжкості відноситься до тяжких тілесних ушкоджень як небезпечних для життя в момент заподіяння. Пошкодження у вигляді колото-різаних ран обличчя, лівого плеча, черевної стінки та правої долонної поверхні (не менше ніж від чотирьох ударів) за ступенем тяжкості відносяться до легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров`я.

Вказаними діями ОСОБА_5 заподіяв умисне тяжке тілесне ушкодження, тобто умисне тілесне ушкодження, небезпечне для життя в момент заподіяння, чим вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 121 КК України.

Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_5 вину не визнав і пояснив, що події 13 жовтня 2023 року розвивалися інакше, ніж викладено в обвинувальному акті.

13 жовтня 2023 року він перебував удома в тяжкому стані здоров`я після струсу мозку, отриманого кількома днями раніше. У нього був сильний головний біль, нудота, запаморочення, він практично не міг нормально ходити, їсти чи пити. Алкоголь не вживав приблизно тиждень до того дня і в день подій фізично не міг його вживати через стан здоров`я.

Вранці йому зателефонував колега ОСОБА_8 . Раніше вони домовлялися про безкоштовну передачу старих склопакетів. Того разу ОСОБА_9 попросив дозволу приїхати та забрати їх. Згодом він подзвонив ще раз і повідомив, що з ним будуть ОСОБА_10 та ОСОБА_11 , і попросив дозволити всім трьом зайти в двір перекусити, оскільки в них із собою горілка. Обвинувачений дозволив, хоча сам гостей не запрошував і не планував їх приймати.

Він зустрів їх біля магазину , а не біля мостика, як зазначено в обвинувальному акті . Усі троє вже були в стані алкогольного сп`яніння з ранку. Вони купили ще горілки, частину випили біля магазину, після чого прийшли у двір.

Обвинувачений тримав на повідку собаку (велику, близьку за породою до ротвейлера), після чого пустив їх за стіл у дворі. Попередив чітко і кілька разів: не заходити в будинок, гараж чи сарай. Сказав, що сам пити не буде через поганий стан здоров`я.

Гості розпивали принесену горілку. Він сидів поруч за столом, алкоголю не вживав (пригубив лише один раз для вигляду), неодноразово просив їх закінчувати та йти, пояснював, що йому фізично погано. ОСОБА_11 позичав у нього 200 грн.

Через деякий час ОСОБА_9 і ОСОБА_12 вийшли з двору (казали, що йдуть міняти гроші). ОСОБА_10 залишився, продовжував пити, сильно сп`янів: хитався, падав, говорив сам із собою.

Він просив ОСОБА_13 лягти на лавку, проспатися і потім іти. Реакції не було. Потім ОСОБА_13 зник зі столу. Обвинувачений почув музику з будинку, зайшов усередину – ОСОБА_13 стояв на кухні біля відкритого холодильника, увімкнув музику, шукав щось із їжі. Обвинувачений вигнав його з будинку без застосування фізичної сили.

Пізніше додому прийшла дружина обвинуваченого, побачила п`яних гостей у дворі, прив`язала собаку. Він пояснив їй, що це колеги, скоро підуть. Дружина пішла до брата передати документи. ОСОБА_13 повернувся й вони з ОСОБА_14 продовжували пити. На той час уже стемніло.

ОСОБА_13 попросив води. Обвинувачений пішов на кухню набрати. У цей момент ОСОБА_13 зайшов услід за ним – у нього в руці було яблуко і ніж. Обвинувачений запитав, що він робить. ОСОБА_13 пішов углиб будинку. Обвинувачений зайшов у спальню – ОСОБА_13 лежав на ліжку дружини. Обвинувачений сказав, що це місце дружини, просив встати. Реакції не було. Тоді він підійшов ближче і скинув йому ноги з ліжка, щоб розбудити.

Раптово ОСОБА_13 ударив обвинуваченого кулаками в ніс (три рази), розбив ніс. Вони впали на ліжко, ОСОБА_13 опинився зверху. Обвинувачений тримав його за руки та груди, притискав, щоб не бив далі. У цей момент побачив у ОСОБА_13 в руці ніж (вважає, що той приніс його з роботи). Намагався викрутити йому руку, утримував зап`ястя. Вони боролися на ліжку, потім упали на підлогу. Обвинувачений штовхав ОСОБА_13 руками й ногами, щоб скинути його з себе.

Він вважає, що саме в цей момент ОСОБА_13 сам себе порізав – або коли ніж випав з руки, або під час котіння по підлозі.

Після боротьби ОСОБА_13 встав, вийшов із будинку, заговорив нормально і показав порізану руку. Обвинувачений ледве підвівся: ніс розбитий, телефон роздавлений, руки в крові. ОСОБА_13 вийшов. Обвинувачений пішов на кухню умиватися. Згодом почув звук машини – вважає, що ОСОБА_13 забрали. ОСОБА_12 ще налив собі горілки і також пішов.

Обвинувачений категорично заперечує нанесення ножових поранень ОСОБА_15 . Ніж у руки не брав, ударів не завдавав. Лише захищався: утримував ОСОБА_13 , щоб він не бив, і штовхав, щоб вирватися з-під нього. Усі поранення потерпілого, на його думку, утворилися внаслідок боротьби, коли той сам махав ножем.

Він вважає розслідування однобоким: не враховано його тяжкий стан здоров`я після струсу мозку, не призначено і не проведено експертизу на стан сп`яніння, не зафіксовано побиття з боку поліцейських, не виконано відтворення обстановки та інших необхідних слідчих дій.

Він дуже шкодує, що пустив цих людей у двір. Після подій кілька разів передавав потерпілому гроші (по 1500 грн) та продукти в лікарню.

Незважаючи на невизнання вини обвинуваченим ОСОБА_5 , його вина у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України, доводиться дослідженими судом такими доказами:

• Показаннями потерпілого ОСОБА_7 , згідно з якими 13 жовтня 2023 р. вранці він зустрівся зі своїми колегами ОСОБА_14 та ОСОБА_16 на ОСОБА_17 . Вони разом випили по сто грамів горілки, приблизно о 08:00–08:30. Потім вони спілкувалися, а десь близько 10:00–10:30 ОСОБА_12 зателефонував ОСОБА_18 і запитав, чи можна приїхати до нього в гості.

Після цього вони втрьох поїхали до будинку ОСОБА_19 на вул. Заміській у м. Кременчуці. Приблизно об 11:00 вони зайшли в місцевий магазин, взяли ще алкоголю, випили по сто грамів і пішли до будинку. У дворі приватного будинку вони сіли за стіл на табуретках і продовжили розпивати горілку. Разом із ними був і сам ОСОБА_20 – тобто їх було четверо. Приблизно до 14:00–14:30 пили всі разом. Потім ОСОБА_9 пішов додому, а ОСОБА_12 сказав, що повернеться, і теж пішов. Він залишився вдвох із ОСОБА_21 .

Десь о 16:00–18:00 ОСОБА_12 повернувся і приніс ще одну літру горілки. Вони продовжили сидіти у дворі і пити. Він приблизно випив за весь день від півлітра до літра горілки, а ОСОБА_21 також брав участь у розпиванні – він бачив, як йому наливали і як він пив разом з ними. Близько 20:00 вже стемніло. Йому стало зле – він відчув сильну втому, ймовірно через алкоголь і довгий день. Він попросив ОСОБА_21 дозволити йому перележати або переночувати. ОСОБА_21 погодився, завів його в будинок, провів у кімнату і показав, де можна лягти. Він ліг і задрімав.

Через деякий час – можливо, кілька хвилин чи більше, він точно не пам`ятає – ОСОБА_21 почав його будити. ОСОБА_21 смикав його за куртку і казав: «Вставай, ти тут лежиш, тут має спати моя жінка, це її місце». Він був сонний, не відразу зрозумів, що відбувається, і пробурмотів щось на кшталт «зараз, зараз». Раптово він відчув гострий удар у груди. Відчув, як по грудях потекло тепле. Він різко схопився. У кімнаті було темно, світло горіло тільки в коридорі. Він побачив, що в руці у ОСОБА_21 металеве лезо – предмет, схожий на ніж. ОСОБА_21 продовжував наносити удари.

Він намагався захищатися: закривався лівою рукою, намагався схопити лезо, щоб відібрати. Під час цього він порізав пальці та руку. Загалом, як йому здалося, було нанесено приблизно шість–сім ударів. Він відступав, намагався відбиватися, але ОСОБА_21 продовжував нападати. В якийсь момент він почув хрускіт у грудях, відчув сильний біль і впав. Він кричав: «Не вбивай мене, не треба». Після цього ОСОБА_21 вийшов із будинку.

Він лежав на підлозі приблизно 10–15 хв. Потім зібрався з силами і викликав поліцію зі свого мобільного телефону. Він не знав точної адреси, тому спочатку не міг її назвати. Поліцейські кілька разів передзвонювали, уточнювали, зрештою знайшли його за сигналом телефону. У цей час ОСОБА_21 вже не було в будинку – він чув тільки голоси на подвір`ї. Невдовзі приїхала поліція та швидка допомога. Його забрали до Кременчуцької першої міської лікарні.

У нього діагностували проникаюче колото-різане поранення грудної клітки з ушкодженням легені (встановили дренажну трубку), множинні колото-різані рани, зокрема на обличчі, плечі, животі, руці. Йому проводили операцію, зашивали рани, ставили крапельниці, робили уколи. Пізніше він перебував на стаціонарному лікуванні, а на момент допиту потребував лікування у невропатолога через наслідки травми.

За його словами, до моменту нападу серйозних конфліктів із ОСОБА_21 не було. Лише одного разу він зробив зауваження, що той слухає російську музику, але це не призвело до сварки. Єдиним поясненням нападу, яке він може припустити, були слова ОСОБА_21 про те, що місце, де він лежав, призначене для його дружини;

• Показаннями свідка ОСОБА_22 , згідно з якими восени 2023 р., десь у вересні чи жовтні, він разом із ОСОБА_23 та ОСОБА_24 (усі троє працювали разом) домовилися зустрітися.

Зустрілися вранці приблизно о 07:30–09:30 на Молодіжному, випили пляшку горілки на трьох (приблизно по 0,5 л на кожного). Потім вирішили поїхати до ОСОБА_25 , щоб забрати склопакети з рамами, які той обіцяв віддати безкоштовно. Вони приїхали до ОСОБА_19 приблизно о 09:30–10:00.

Зайшли в магазин біля його будинку, купили ще дві пляшки горілки ємністю по 0,5 л. Сікана спочатку не було, але згодом він прийшов. Усі четверо сіли у дворі приватного будинку за столом, закушували огірками та іншими закусками. Пили принесену горілку – ще одну пляшку на чотирьох. Жодних конфліктів, сварок чи неприязні між учасниками не було. Усе проходило спокійно, розмовляли, сміялися, як завжди.

Приблизно о 12:30–13:00 ОСОБА_26 та ОСОБА_22 пішли в магазин за горілкою (купили літр або 0,5 л, точно не пам`ятає). ОСОБА_24 залишився у дворі з ОСОБА_27 . ОСОБА_22 поїхав додому і більше не повертався. Чи повертався ОСОБА_26 до ОСОБА_28 – не знає точно, але припускає, що так.

Свідок наголосив, що був у ОСОБА_28 вдома лише один раз – саме в той день. Раніше ніколи не бував. Конфліктів між ОСОБА_23 та ОСОБА_27 чи між будь-ким іншим раніше не спостерігав. Під час перебування у дворі ніхто в будинок не заходив, усе відбувалося на вулиці.

Про подальші події (конфлікт, ножові поранення) свідок нічого не бачив і не знає. Дізнався про ситуацію вже пізніше – йому хтось подзвонив, але деталей не пам`ятає;

• протоколом прийняття заяви про кримінальне правопорушення та іншу подію від 14.10.2023 року (Т.1 а.п. 86);

• протоколом огляду місця події від 14.10.2023 року, згідно якого оглядом місця події є приміщення відділення КНМП «Кременчуцька перша міська лікарня О.Г. Богаєвського, буд. 60/1 в м. Кременчуці (Т.1 а.п. 87);

• протоколом обшуку від 19.10.2023 року з фото таблицями (Т.1 а.п. 93-110);

• протоколом пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 14.10.2023 року з фото таблицями (Т.1 а.п. 116-118);

• протоколом пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 14.10.2023 року з фото таблицями (Т.1 а.п. 119-120);

• довідкою до протоколу пред`явлення фотознімків для впізнання від 14.10.2023 року зі свідком ОСОБА_5 на фотознімку під номером «3» зображений громадянин ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (Т.1 а.п. 121);

• протоколом пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 14.10.2023 року з фото таблицями (Т.1 а.п. 122-123);

• довідкою до протоколу пред`явлення фотознімків для впізнання від 14.10.2023 року зі свідком ОСОБА_5 на фотознімку під номером «2» зображений громадянин ОСОБА_29 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (Т.1 а.п. 124);

• протоколом затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину від 14.10.2023 року (Т.1 а.п.125-130);

• висновком судово-медичної імунологічної експертизи № 1629 від 19.10.2023 року (Т.1 а.п.136-137);

• висновком судово-медичної імунологічної експертизи № 1639 від 19.10.2023 року (Т.1 а.п. 138-139);

• висновком судово-медичної імунологічної експертизи № 1640 від 19.10.2023 року (Т.1 а.п. 140-141);

• висновком судово-медичної імунологічної експертизи № 1641 від 19.10.2023 року (т.1 а.п. 142-143);

• висновком судово-медичної імунологічної експертизи № 1634 від 19.10.2023 року (Т.1 а.п. 144-146);

• висновком судово-медичної імунологічної експертизи № 1631 від 19.10.2023 року (т.1 а.п. 147-149);

• висновком судово-медичної імунологічної експертизи № 1638 від 19.10.2023 року (т.1 а.п. 150-151);

• висновком судово-медичної імунологічної експертизи № 1638 від 19.10.2023 року (Т.1 а.п. 152-153);

• висновком судово-медичної імунологічної експертизи № 1638 від 19.10.2023 року (т.1 а.п. не вказано в документі);

• висновком судово-медичної імунологічної експертизи № 1632 від 19.10.2023 року (т.1 а.п. 158-160);

• висновком судово-медичної експертизи № 1633 від 19.10.2023 року (Т.1 а.п. 161-162);

• висновком судово-медичної експертизи № 1633 від 19.10.2023 року (Т.1 а.п. 163-165);

• висновком судово-медичної експертизи № 1633 від 19.10.2023 року (Т.1 а.п. 165-167);

• висновком судово-медичної експертизи № 551 від 19.10.2023 року (Т.1 а.п. 168-171);

• висновком судово-медичної експертизи № 553 від 19.10.2023 року (т.1 а.п. 172-174);

• висновком судово-медичної експертизи № 552 від 19.10.2023 року (т.1 а.п. 175-177);

• висновком судово-медичної експертизи № 554 від 19.10.2023 року (Т.1 а.п. 178-180);

• висновком судово-медико-криміналістичної експертизи № 214-МК від 23.10.2023 року (Т.1 а.п. 181-184);

• довідкою про витрати на проведення біологічної експертизи в кримінальному провадженні №12023170500002502 від 25.10.2023 року (Т.1 а.п. 185);

• висновком судово-медичної експертизи № СЕ-19/117-23/16516-БД від 25.10.2023 року (Т.1 а.п. 186-188);

• довідкою про витрати на проведення експертизи в кримінальному провадженні №12023170500002502 від 25.10.2023 року (Т.1 а.п. 190);

• висновком судово-медичної експертизи № СЕ-19/117-23/17003-Д від 07.11.2023 року (Т. 1 а.п. 191-201);

• довідкою про витрати на проведення експертизи в кримінальному провадженні №12023170500002502 від 25.10.2023 року (Т.1 а.п. 202);

• висновком судово-медичної експертизи № СЕ-19/117-23/17011-ТР від 07.11.2023 року (Т. 1 а.п. 203-207);

• довідкою про витрати на проведення експертизи в кримінальному провадженні №12023170500002502 від 25.10.2023 року (Т.1 а.п. 208);

• висновком судово-медичної експертизи № СЕ-19/117-23/17020-Д від 08.11.2023 року (Т. 1 а.п. 209-213);

• висновком судово-медичної експертизи № 1274 від 20.10.2023 року (т.1 а.п. 214-215);

• протоколом проведення слідчого експерименту від 19.10.2023 року з фото таблицями та карткою пам`яті (Т.1 а.п. 216-222);

• висновком судово-медичної експертизи № 1347 від 20.11.2023 року (Т.1 а.п. 224);

• протоколом допиту потерпілого ОСОБА_7 від 14.10.2023 року на оптичному диску з відеозаписом (Т.1 а.п. 226);

• протоколом огляду від 24.11.2023 року з фото таблицями та додатком до нього на оптичному диску з відеозаписом з камер відеоспостереження від 13.10.2023 року (Т.1 а.п. 227–232).

Суд також враховує результати перевірки тверджень обвинуваченого щодо неправомірних дій працівників поліції. Згідно з матеріалами кримінального провадження № 62025170010001351 від 22.06.2025, розпочатого на підставі ухвали Автозаводського районного суду м. Кременчука за заявою ОСОБА_5 , старшим слідчим-криміналістом ТУ ДБР у м. Полтаві ОСОБА_30 31.12.2025 прийнято постанову про закриття кримінального провадження на підставі п. 2 ч. 1 ст. 284 КПК України у зв`язку з відсутністю складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 365 КК України.

В ході досудового розслідування ДБР було встановлено, що у протоколі затримання ОСОБА_5 від 14.10.2023 зауваження щодо проведення дії та відомості про наявність тілесних ушкоджень відсутні. Під час обрання запобіжного заходу 17.10.2023 ОСОБА_5 та його захисник не заявляли скарг на насильство. Крім того, згідно з даними первинного медичного огляду при поміщенні до ДУ «ПУВП (№ 23)» 17.10.2023, тілесних ушкоджень на тілі ОСОБА_5 не виявлено. З огляду на це, суд оцінює твердження обвинуваченого про фізичний тиск як спосіб захисту з метою уникнення відповідальності.

Аналізуючи зібрані у кримінальному провадженні та досліджені під час судового розгляду докази, оцінюючи їх з точки зору належності, допустимості, достовірності, а їх сукупність – з точки зору достатності та взаємозв`язку, суд вважає із достовірністю встановленими та доведеними викладені у вироку фактичні обставини вчинення кримінального правопорушення, та доведеною вину ОСОБА_5 у скоєнні умисного тяжкого тілесного ушкодження, тобто умисного тілесного ушкодження, небезпечного для життя в момент заподіяння, кваліфікуючи вказані дії за ч. 1 ст. 121 КК України.

Доводи обвинуваченого ОСОБА_5 про його невинуватість, зокрема твердження про перебування в тяжкому фізичному стані після струсу мозку, який нібито унеможливлював вживання алкоголю та свідомі дії, про те, що він не наносив ударів ножем, а лише захищався шляхом утримання рук потерпілого та штовхання, а всі поранення ОСОБА_7 сам собі заподіяв під час боротьби чи падіння, спростовуються сукупністю досліджених судом доказів, а саме:

– Показаннями потерпілого ОСОБА_7 , які є детальними, послідовними та логічними. Потерпілий чітко описав: після спільного вживання алкоголю у дворі (він випив від 0,5 до 1 л горілки, бачив, як наливали і пив ОСОБА_5 ) він попросив дозволу перележати, обвинувачений сам завів його в будинок і показав ліжко; через кілька хвилин Сікан почав будити його, смикав за куртку, а потім раптово наніс кілька (6–7) ударів металевим лезом у груди та інші частини тіла; потерпілий бачив лезо в руці обвинуваченого, намагався захищатися лівою рукою (прізав пальці), кричав «Не вбивай мене», відчув хрускіт у грудях і впав. Ці показання повністю узгоджуються з висновком судово-медичної експертизи № 1274 від 17.11.2023 року (проникаюче колото-різане поранення грудної клітки з гемо-пневмотораксом від не менше одного удару та не менше чотирьох колото-різаних ран від дії колюче-ріжучого предмета).

– Показаннями свідка ОСОБА_22 , який підтвердив: усі четверо (включаючи Сікана) зранку спільно розпивали горілку у дворі без будь-яких конфліктів; Сікан сидів за столом, брав участь у розпиванні; свідок пішов близько 12:30–13:00, а до того жодних сварок не спостерігав. Це прямо спростовує версію обвинуваченого про те, що він «не планував приймати гостей», «не вживав алкоголь» і «лише сидів поруч для вигляду».

– Висновком судово-психіатричної експертизи № 602 від 17.10.2024 року (комісійної, проведеної провідним експертом ОСОБА_31 , експертами ОСОБА_32 та ОСОБА_33 на підставі всіх медичних матеріалів, включаючи дані про струс мозку 2020 року, МРТ, виписки тощо). Експерти встановили: – ОСОБА_5 в період інкримінованого правопорушення (13.10.2023) та на момент проведення експертизи не страждав жодним хронічним психічним захворюванням чи тимчасовим розладом психічної діяльності; – він виявляє лише ознаки розладу особистості та поведінки органічного походження (F07.9), який не позбавляє його здатності повною мірою усвідомлювати свої дії та керувати ними; – примусових заходів медичного характеру не потребує.

Таким чином, твердження обвинуваченого про «тяжкий стан після струсу мозку», нудоту, неможливість ходити чи вживати алкоголь є необґрунтованими і не впливають на його осудність та умисел.

Версія обвинуваченого про те, що всі поранення ОСОБА_7 заподіяв собі сам під час боротьби (коли ніж випав або під час котіння по підлозі), є непереконливою та спростовується матеріалами справи. Вона не пояснює механізм утворення проникаючого колото-різаного поранення грудної клітки з гемо-пневмотораксом (небезпечного для життя в момент заподіяння), а також множинних колото-різаних ран на обличчі, лівому плечі, черевній стінці та правій долоні, які, згідно з висновком судово-медичної експертизи № 1274 від 17.11.2023, утворилися не менше ніж від чотирьох ударів колюче-ріжучим предметом.

Такі ушкодження об`єктивно не узгоджуються з описаною обвинуваченим «пасивною обороною», яка полягала лише в утриманні рук потерпілого та штовханні його ногами. Слідством не здобуто жодних доказів того, що ніж належав потерпілому чи був принесений ним «з роботи». Крім того, обвинувачений ОСОБА_5 жодним чином не пояснює, чому потерпілий після закінчення «боротьби» спокійно вийшов з будинку, нормально розмовляв, показав порізану руку, а згодом самостійно викликав поліцію та швидку допомогу, замість того, щоб продовжувати напад.

При цьому суд враховує, що підстави оговорювати обвинуваченого ОСОБА_5 у потерпілого ОСОБА_7 відсутні, його показання повністю узгоджуються з письмовими доказами, протоколами слідчих дій , а тому суд бере їх до уваги та враховує при встановлені обставин вчинення кримінального правопорушення.

Всі інші доводи обвинуваченого , а саме однобокість розслідування, відсутність відтворення обстановки тощо також не спростовують його вини, оскільки сукупність доказів є достатньою, взаємозв`язаною та достовірною. Твердження обвинуваченого про невинуватість суд оцінює як прагнення уникнути визначеної законом відповідальності.

При призначенні ОСОБА_5 покарання суд згідно з вимогами ст. 65 КК України враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного, обставини, які пом`якшують та обтяжують покарання.

Так ОСОБА_5 вчинив умисний тяжкий злочин, раніше судимий за особливо тяжкий злочин проти життя та здоров`я особи, характеризується посередньо , інвалід, не працює , осудний, відомості про перебування на обліку в закладах з надання психіатричної або наркологічної допомоги відсутні.

Обставини, які пом`якшують покарання обвинуваченого, судом не встановлено .

Зважаючи на те, що стороною обвинувачення відповідно до вимог п.6 ч.2 ст.291 КПК України не ставиться у провину ОСОБА_5 вчинення злочину за обставини, які обтяжують покарання, суд, розглядаючи провадження в межах висунутого обвинувачення, вважає, що вони не встановлені.

Із врахуванням всіх обставин кримінального провадження та особи обвинуваченого, який вчинив умисний тяжкий злочин, суд вважає за необхідне призначити ОСОБА_5 покарання у виді позбавлення волі в межах санкції ч. 1 ст. 121 КК України з його реальним відбуванням тільки в умовах ізоляції від суспільства, а тому підстави для застосування положень ст.ст. 69, 75 КК України відсутні.

Оскільки судом призначається покарання у виді позбавлення волі з реальним відбуванням, за відсутності виняткових обставин, передбачених ч.3 ст.377 КПК України, враховуючи встановлені та викладені раніше обставини, у тому числі визначені ст.ст.177, 178 КПК України, до набрання вироком законної сили суд залишає запобіжним заходом обвинуваченому ОСОБА_5 тримання під вартою.

Щодо вимоги потерпілого ОСОБА_7 про стягнення з обвинуваченого ОСОБА_5 на його користь процесуальних витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги представника, суд зазначає наступне.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 124 КПК України у разі ухвалення обвинувального вироку суд стягує з обвинуваченого на користь потерпілого всі здійснені ним документально підтверджені процесуальні витрати. Такі витрати складаються, у тому числі, з витрат на правову допомогу (п. 1 ч. 1 ст. 118 КПК України).

Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 91 КПК України розмір процесуальних витрат належить до обставин, які підлягають доказуванню у кримінальному провадженні. Хоча чинне законодавство не встановлює вичерпного переліку доказів на підтвердження витрат на правничу допомогу, воно зобов`язує надати докази на підтвердження їх розміру, що входить до предмета доказування (ст. 91 КПК України).

08.01.2024 року на адресу суду надійшов позов потерпілого про відшкодування моральної шкоди, до якого було додано попередній розрахунок витрат на правничу допомогу в розмірі 5000 грн та договір про надання правової допомоги від 29.12.2023 року.

При цьому, розгляд даної справи по суті було розпочато судом 11.12.2023 року.

У судовому засіданні 31.01.2024 року було оголошено вимоги вказаного позову. Відповідно до ч. 1 ст. 128 КПК України, особа, якій кримінальним правопорушенням завдано майнової та/або моральної шкоди, має право під час кримінального провадження до початку судового розгляду пред`явити цивільний позов до підозрюваного, обвинуваченого.

Враховуючи, що позов було подано потерпілим із порушенням встановленого законом процесуального строку (після початку судового розгляду), після з`ясування думки учасників провадження суд ухвалою, постановленою без виходу до нарадчої кімнати, залишив відповідний позов без розгляду та ухвалив повернути його потерпілому.

Крім того, під час судових дебатів представник потерпілого заявив вимогу про стягнення процесуальних витрат на правничу допомогу. Суд враховує правову позицію Верховного Суду, викладену у постанові від 20 жовтня 2020 року (справа № 208/7801/15-к), згідно з якою для визначення розміру процесуальних витрат на правову допомогу, що підлягають відшкодуванню, особа має надати оригінали документів, які підтверджують ці витрати (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку тощо).

Оскільки потерпілим ОСОБА_7 не було надано суду жодного документального підтвердження фактичного здійснення ним оплати гонорару адвокату, а у прийнятті цивільного позову було відмовлено у зв`язку з недотриманням строків його подання, передбачених ст. 128 КПК України, суд не вбачає законних підстав для задоволення вимоги про стягнення таких витрат.

Процесуальні витрати на залучення експертів у сумі 9795,86 грн відповідно до ст.124 КПК України слід стягнути з обвинуваченого на користь держави, а доля речових доказів вирішується відповідно до ст.100 КПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 370, 371, 373, 374, 376 КПК України, суд

УХВАЛИВ:

ОСОБА_5 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України, та призначити йому покарання у виді позбавлення волі строком на 7 (сім) років.

Запобіжним заходом обвинуваченому ОСОБА_5 до набрання вироком законної сили залишити тримання під вартою.

Строк відбування покарання ОСОБА_5 обчислювати з моменту затримання, тобто з 14 жовтня 2023 року.

Стягнути з ОСОБА_5 на користь держави процесуальні витрати у кримінальному провадженні на залучення експертів для проведення експертиз у розмірі 9795 грн 86 коп.

Відмовити потерпілому ОСОБА_7 у стягненні з обвинуваченого ОСОБА_5 на його користь процесуальні витрат, пов`язаних з наданням оплатою правової допомоги представника.

Скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді Автозаводського районного суду м. Кременчука від 20 жовтня 2023 року (справа № 524/7696/23, провадження № 1-кс/524/2802/23) на майно ОСОБА_5 .

Скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді Автозаводського районного суду м. Кременчука від 17 жовтня 2023 року (справа № 524/7696/23, провадження № 1-кс/524/2766/23) на майно ОСОБА_7 .

Речові докази:

• металеву рукоятку ножа та уламок (фрагмент) леза металевого ножа зі слідами РБК – знищити;

• простирадло, наволочку, чорні спортивні штани та чорну куртку зі слідами РБК, що належать ОСОБА_5 – повернути останньому за належністю;

• куртку з написом «Fashion», кросівки з написом «FILD», джинси синього кольору, одіяло синього кольору з білими зірками, кофту з написом «MC KENZIE», футболку з написом «Lonsdale» та пару шкарпеток, що належать ОСОБА_7 – повернути останньому за належністю ;

• банківські картки АТ КБ «Приватбанк» (2 шт.), посвідчення газети «Кремінь» (2 шт.), пенсійне посвідчення, мобільні телефони «Lenovo» та «Redmi A1», вилучені у ОСОБА_5 – повернути останньому за належністю;

• змиви РБК, фрагменти газет, недопалки цигарок, скляні рюмки, пачки з-під цигарок, поліетиленовий пакет, дактилоскопічні плівки та інші об`єкти біологічного походження – знищити;

• Оптичний диск з відеозаписами з камер відеоспостереження встановлений на фасаді будинку номер 11 по вулиці заміські в місті Кременчуці за 13.10.2023 року – зберігати в матеріалах провадження

На вирок може бути подано апеляцію до Полтавського апеляційного суду протягом 30 днів з моменту його проголошення через Автозаводський районний суд м. Кременчука.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, а у разі її подання, якщо його не скасовано, після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору, а іншим учасникам судового провадження роз`яснити, що вони мають право отримати його копію в суді.

Суддя Автозаводського районного суду

м. Кременчука ОСОБА_34