Постанова від 08 квітня 2026 р. у справі №382/2804/25 — Яготинський районний суд Київської області

Яготинський районний суд Київської області

Cправа №: 382/2804/25

3/382/211/26

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 квітня 2026 року Суддя Яготинського районного суду Київської області Кисіль О.А., розглянувши матеріали, які надійшли від Відділення поліції № 2 Бориспільського районного управління поліції Головного управління національної поліції в Київській області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешканця АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_1 ,

за ч. 2 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

ВСТАНОВИВ:

До Яготинського районного суду Київської області надійшов протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 528990 від 01.12.2025 року та матеріали до нього про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 130 КУпАП, в якому зазначено, що 01 грудня 2025 року о 18 годині 30 хвилин гр. ОСОБА_1 в с. Коптевичівка, Бориспільського району, Київської області по вул. Богдана Хмельницького, 53, керував транспортним засобом Toyota Prius д.н.з. НОМЕР_2 з ознаками алкогольного сп`яніння, а саме: (запах алкоголю з порожнини рота, почервоніння очей, нестійка хода) Від проходження медичного огляду на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу відмовився, чим порушив пункт 2.5 ПДР України.

Про надходження на розгляд суду вказаної справи було повідомлено прокурора Яготинського відділу Бориспільської окружної прокуратури Київської області. Прокурор не скористався правом на участь у розгляді справи. Участь прокурора у вказаній категорії справ не є обов`язковою відповідно до ст. 250 Кодексу України про адміністративні правопорушення (КУпАП).

Відсутність прокурора при розгляді справи не перешкоджає її розгляду по суті та не є підставою для закриття провадження в справі через відсутність події і складу адміністративного правопорушення відповідно до ст. 247 Кодексу України про адміністративні правопорушення (КУпАП). Крім того, відповідно до норм Кодексу України про адміністративні правопорушення відсутність прокурора при розгляді справи не є підставою для відмови судом щодо встановлення обставин та наявності/відсутності складу адміністративного правопорушення в діях/бездіяльності особи відносно якої складено протокол про адміністративне правопорушення.

ОСОБА_1 в судовому засіданні вказав, що за кермом автомобіля не перебував, а передав керування своєму товаришу, даних в судовому засіданні товариша не вказав, також не вказав чи перебували інші пасажири в стані алкогольного сп`яніння. Не заперечував того факту, що авто належить йому.

Постановою судді Яготинського районного суду Київської області від 29.01.2026 року матеріали про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення повернуто до Відділення поліції № 2 Бориспільського районного управління поліції Головного управління національної поліції в Київській області для дооформлення.

12.02.2026 року матеріл повернуто на адтесу суду, згідно раторту поліцейського СРПП ВП №2 Бориспільського РУП ГУНП в Київськоій області старшого сержанта А. Тарасенко вбачається, що під час розгляду особа, яка притягується до адміністративної відповідальності, заперечила факт керування транспортним засобом, стверджуючи, що за кермом перебував його товариш. Доводи порушника жодними доказами не підтверджені, анкетні дані іншої особи не встановлені. Крім того, особа відмовилася від проходження медичного огляду на стан сп`яніння, що зафіксовано відповідним актом.

Суддя, встановивши обставини передбачені ст. 280 КУпАП, заслухавши в судовому засіданні особу, яка притягається до адміністративної відповідальності, дослідивши матеріалами справи про адміністративне правопорушення, переглянувши відео диск, прийшов до наступного висновку.

Статтею 245 КУпАП передбачено, що завданнями провадження у справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, повне і об`єктивне з`ясування всіх обставин справи, вирішення її у точній відповідності із законом.

Згідно з вимог ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинене правопорушення, чи винна особа у його вчиненні, чи підлягає вона відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують чи обтяжують відповідальність, чи заподіяно матеріальну шкоду, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до вимог ст. 251 КУпАП доказами - є будь-які фактичні данні, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення та винність даної особи в його вчиненні та інші обставини що мають значення для вирішення справи. І ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності та іншими доказами, свідченнями та документами, які також повинні бути відносними і допустимими.

Відповідно до п.43 Рішення ЄСПЛ «Кобець проти України» при оцінці доказів суд повинен керуватися критерієм, доведення "поза розумним сумнівом" . Таке доведення має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою.

Відповідно 62 Конституції України особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду. Ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину.

Згідно з ч. 2 ст. 6 Європейської Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини від 04.11.1950 року, кожен обвинувачений у вчиненні правопорушення, вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку.

Диспозиція частини 1 ст. 130 КУпАП передбачає керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції,

Частиною 2 ст. 130 КУпАП установлено адміністративну відповідальність за повторне протягом року вчинення будь-якого з порушень, передбачених частиною першою цієї статті.

У відповідності до змісту ч.2, 3 ст.266 КУпАП особи, які керують транспортними засобами щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають в стані алкогольного чи іншого сп`яніння чи під дією лікарських засобів, підлягають оглядові на стан сп`яніння, який проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів, огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.

У разі незгоди водія на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров`я.

Відповідно до пункту 2.5 Правил дорожнього руху України, визначено обов`язок водія на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

При цьому, під керуванням транспортним засобом слід розуміти виконання функції водія під час руху транспорту, незалежно від того, чи управляє він самохідною машиною, що рухається своїм ходом, або на причепі в іншої машини. При цьому не має значення, де, у якому місці особа управляла транспортом.

Таким чином, доказуванню в даній справі підлягає безпосередній факт керування особою транспортним засобом в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції

Так, до матеріалів справи працівниками поліції долучено диск з відеозаписами з відеореєстраторів патрульних поліцейських, які було переглянуто в судовому засіданні, однак з даного відео не вбачається факт безпосереднього керування саме ОСОБА_1 транспортним засобом. З відео вбачається, що працівниками поліції не було встановлено, хто керував транспортним засобом.

При цьому, в матеріалах справи відсутні й будь-які інші докази того, що даний транспортний засіб дійсно здійснював рух під керуванням саме ОСОБА_1 , оскільки в автомобілі були присутні пасажири, тобто доказів на підтвердження фіксування саме руху та подальшої зупинки автомобіля.

При цьому, працівниками поліції не було з`ясовано, кому саме передав ОСОБА_1 право керування транспортним засобом та чи дана особа мала ознаки сп`яніння.

Об`єктивна сторона зазначеного правопорушення, яке інкримінується ОСОБА_1 полягає у керуванні транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння, а суб`єктивна сторона правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП передбачає умисну форму вини.

Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини від 18.01.1978 року «Ірландія проти Сполученого Королівства» п.161, (Ireland v. The United Kingdom), Series A заява 25, а також рішення Європейського суду з прав людини по справі «Коробов проти України» № 39598/03 від 21.07.2011 року, ст. 17 закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини». Докази повинні буди достатньо переконливими, чіткими і узгодженими між собою висновків чи схожих не спростованих презумпцій факту». Європейським судом з прав людини, по справі «Barbera, Messegue and Jabardo v. Spain»» від 06.12.1998 року встановлено, що принцип презумпції невинності вимагає щоб всі сумніви щодо винуватості особи, яка притягається до адміністративної відповідальності тлумачились на користь даної особи.

Згідно з ч. 3 ст. 62 Конституції України, обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

З огляду на сукупність вищевказаних доказів, винність ОСОБА_1 у встановленому законом порядку не доведена поза розумним сумнівом.

Таким чином, у суду відсутні підстави для притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, зважаючи на те, що достатніх доказів вчинення ним адміністративного правопорушення, визначеного ч. 2 ст. 130 КУпАП під час розгляду адміністративних матеріалів в суді, не здобуто.

Відповідно до ст. 247 КУпАП визначені обставини, що виключають провадження у справі про адміністративне правопорушення, серед яких пунктом 1 визначено відсутність складу адміністративного правопорушення.

За таких обставин та враховуючи зазначені норми Закону, в силу принципу презумпції невинуватості всі сумніви у винуватості особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь, а недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості, а також враховуючи, що огляд особи на стан алкогольного сп`яніння проведений з порушенням вимог ст. 266 КУпАП, суддя приходить до висновку, що провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 130 КУпАП слід закрити, у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого даною статтею.

На підставі наведеного, керуючись ст. 9, ч. 2 ст. 130, ст. ст. 245, 251, 254, 256, 268, п. 1 ч. 1 ст. 247, ст. ст. 280, 283-285 КУпАП України, суддя

ПОСТАНОВИВ:

Провадження в справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 130 КУпАП, закрити у зв`язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.

Постанова набирає законної сили відповідно до ст. 294 КУпАП і може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом десяти днів з дня винесення постанови.

Апеляційна скарга подаються до Київського апеляційного суду

Суддя Кисіль О. А.