Суд: Бориспільський міськрайонний суд Київської області
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Цивільне
Категорія: інших видів кредиту
Дата: 18 березня 2026 р.
Справа: №359/5008/25
Суддя: Чирка С. С.
Провадження №2/359/839/26
Справа №359/5008/25
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
19.03.2026р. м. Бориспіль
Бориспільський міськрайонний суд Київської області в складі:
головуючого судді Чирки С.С.,
при секретарі Кривохижі О.М .
за участю
позивача ОСОБА_1
відповідача ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Бориспільської міської ради про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини
ВСТАНОВИВ:
У квітні 2025 року позивач звернувся до суду з вищевказаною позовною заявою, в якій він просить суд встановити додатковий строк для подання до нотаріальної контори заяви про прийняття спадщини, яка відкрилася, після смерті ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Свої позовні вимоги обґрунтовує тим, що вона є донькою ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 . Після смерті матері залишилося спадкове майно, яке складається з земельної ділянки та квартири. Вона є спадкоємцем майна матері за законом. У встановлений законом шестимісячний строк, не звернувся до нотаріальної контори для подання заяви про прийняття спадщини, оскільки перебувала на військовій службі.
Ухвалою судді від 16 травня 2025 року було відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче судове засідання у справі.
22 вересня 2025 року ухвалою Бориспільського міськрайонного суду, закрито підготовче провадження та призначено цивільну справу до судового розгляду по суті.
В судовому засіданні позивач позовні вимоги підтримала у повному обсязі та наполягала на їх задоволенні.
Відповідач ОСОБА_2 у судовому засіданні проти задоволення позову не заперечив.
Представник Бориспільської міської ради у судове засідання не з`явився. Подав заяву про розгляд справи без їх участі.
Заслухавши думку позивача та відповідача, дослідивши письмові матеріали справи суд дійшов наступного висновку.
Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_2 померла ОСОБА_3 . Ця обставина підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 , від 20червня 2024 року (а.с.18).
Згідно інформаційної довідки зі Спадкового реєстру №81664551 від 26.06.2025 року, спадкова справа після смерті ОСОБА_3 – не заводилась.
ОСОБА_1 є дочкою померлої ОСОБА_3 , що підтверджується свідоцтвом про народження ОСОБА_4 , де у графі мати вказана ОСОБА_3 (а.с.11) та копія свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_2 , в результаті якого ОСОБА_4 , змінила прізвища на ОСОБА_5 (а.с.17).
ОСОБА_3 на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку належала земельна ділянка з кадастровим номером 3220882200:04:002:0039 та на праві спільної часткової власності квартира АДРЕСА_1 .
Відповідно до ст. 1217 ЦК України, спадкування здійснюється за заповітом або за законом.
Згідно ст. 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.
Відповідно до ст. 1269 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.
Згідно п. 24 постанови Пленуму Верховного суду України №7 від 30 травня 2008 року «Про судову практику у справах про спадкування», особа, яка не прийняла спадщину в установлений законом строк, може звернутися до суду з позовною заявою про визначення додаткового строку для прийняття спадщини відповідно до частини третьої статті 1272 ЦК України. Суди відкривають провадження в такій справі у разі відсутності письмової згоди спадкоємців, які прийняли спадщину, а також за відсутності інших спадкоємців, які могли б дати письмову згоду на подання заяви до нотаріальної контори про прийняття спадщини. При відсутності інших спадкоємців за заповітом і за законом, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини, а також відмови від її прийняття відповідачами є територіальні громади в особі відповідних органів місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини.
Вирішуючи питання про визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.
Відповідно до листа Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 16.05.2013 № 24-753/0/4-13 «Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування» роз`яснено, що спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно зі спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини (ч. 1ст. 1269 ЦК). Заява про прийняття спадщини подається до нотаріальної контори за місцем відкриття спадщини особисто.
Відповідно до ст. 1272 ЦК України визначено наслідки пропущення строку для прийняття спадщини, зокрема, якщо спадкоємець протягом строку, встановленого ст. 1270 ЦК, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її. За письмовою згодою спадкоємців, які прийняли спадщину, спадкоємець, який пропустив строк для прийняття спадщини, може подати заяву про прийняття спадщини нотаріусу за місцем відкриття спадщини. За позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.
За змістом цієї статті поважними причинами пропуску строку для прийняття спадщини вважаються причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення дій для прийняття спадщини.
Враховуючи те, що в законодавстві не міститься визначення поняття поважності причин пропущення строку для прийняття спадщини, їх поважність повинна визначатися судом у кожному випадку, виходячи з конкретних обставин справи.
Факт пропуску строку для прийняття спадщини не є підставою для усунення від спадкування.
ОСОБА_1 перебуває на військовій службі з 26.02.2024 року, що підтверджується витягом з наказу начальна НОМЕР_3 мобільного прикордонного загону Дерджавної прикордонної служби України №53-ОС від 26.02.2024 року (а.с.27).
Враховуючи викладене, зважаючи, що спадщина після смерті ОСОБА_3 на час розгляду справи ніким не прийнята, відумерлою у встановленому законом порядку не визнана, встановлення додаткового строку для прийняття спадщини є єдиним шляхом отримання спадкового майна, визначення позивачу додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини не порушить прав та інтересів інших осіб, а позивач не могла з поважних причин звернутися з відповідною заявою до нотаріальної контори, врахувавши конкретні обставини цієї справи, суд вважає за можливе позовні вимоги задовольнити та визначити позивачу додатковий строк для подачі заяви про прийняття спадщини строком в 60 днів з дня набрання рішенням суду законної сили.
Крім того, відповідно до ч.1 ст.1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод кожна фізична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.
Встановлено, що ОСОБА_1 ,має обґрунтовані сподівання на набуття права власності на спадкове майно. Відмова позивачу у визначенні додаткового строку для прийняття спадщини призведе до невиправданого втручання у право ОСОБА_1 , на набуття та володіння спадковим майном. Ця обставина свідчитиме про пряме порушення ч.1 ст.1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод.
Суд вважає, що запобігання такого порушення є додатковою підставою для задоволення позову.
Керуючись ст. 258, 259, 263, 264, 265 ЦПК України, ст. ст. 1268, 1272 ЦК України, суд
ВИРІШИВ:
Позовні вимоги задовольнити.
Встановити ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_4 додатковий строк для подання до нотаріальної контори заяви про прийняття спадщини, яка відкрилась після смерті ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , тривалістю у 60 днів з дня набрання рішенням суду законної сили.
Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення складено 30 березня 2026 року.
Суддя Чирка С.С.
Оригінал: reyestr.court.gov.ua