Рішення від 07 квітня 2026 р. у справі №357/1267/26 — Білоцерківський міськрайонний суд Київської області

Суд: Білоцерківський міськрайонний суд Київської області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: факту народження, з них:

Дата: 07 квітня 2026 р.

Справа: №357/1267/26

Суддя: Бондаренко О. В.

Справа № 357/1267/26

Провадження № 2-о/357/105/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08 квітня 2026 року місто Біла Церква

Білоцерківський міськрайонний суд Київської області у складі головуючого - судді Бондаренко О.В., за участю секретаря судового засідання – Бондар Ж.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду № 3 цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересовані особи: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , Білоцерківська міська рада Київської області, про встановлення факту, що має юридичне значення,

В С Т А Н О В И В :

27.01.2026 представник заявника, адвокат Семенюта Руслан Анатолійович, звернувся до суду з вказаною заявою, шляхом направлення у системі «Електронний суд», що зареєстрована судом 28.01.2026, мотивуючи тим, що ОСОБА_1 , на підставі договору купівлі продажу від 02.04.1984, посвідченого старшим державним нотаріусом Білоцерківської державної нотаріальної контори Трахтман Т.Б. та зареєстрованого в реєстрі за № 1-904, на праві власності належить 1/2 частина будинку АДРЕСА_1 . Одразу після придбання частини будинку заявник зареєстрував за вказаною адресою своє місце проживання і проживає у будинку по даний час. Однак, з`ясувалось, що у договорі купівлі-продажу прізвище «Покупця» - заявника було зазначено як « ОСОБА_4 », що не збігається із записом його прізвища у паспорті громадянина України, де його прізвище зазначено як « ОСОБА_5 ». Так, у родині заявника до отримання паспорта громадянина України усі інші (батько, мати, сестра) були записані як « ОСОБА_5 », а він як « ОСОБА_4 ». Такі орфографічні трансформації запису прізвища в документах однієї родини є регулярною девіацією в практиці документування в умовах українсько-російської міжмовної взаємодії. 17 грудня 1999 року заявник отримав паспорт громадянина України, де його прізвище зазначено як « ОСОБА_5 ». Усі подальші документи заявника також мають зазначення його прізвища як « ОСОБА_5 ». До цього часу Заявник взагалі не звертав уваги на цю різницю у написанні прізвища. Наявність помилки у договорі купівлі-продажу та певна невідповідність між документом, що посвідчує особу та правовстановлюючим документом, наразі є перешкодою заявнику зареєструвати свою власність у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та він не може вчинити жодні дії щодо свого майна. З приводу виправлення зазначеної помилки у договорі купівлі-продажу заявник звернувся через свого представника до Першої Білоцерківської державної нотаріальної контори, проте йому була надана відповідь, що нотаріус внести виправлення у відповідний договір купівлі-продажу не може і рекомендовано звернутись з метою вирішення цієї проблеми до суду. Також, при зверненні до інших органів заявнику було рекомендовано звернутися з метою вирішення цієї проблеми до суду для встановлення факту належності йому правовстановлюючого документу, а саме договору купівлі-продажу. Тому, просив встановити факт належності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , правовстановлюючого документа – договору купівлі-продажу 1/2 частини будинку АДРЕСА_1 , укладеного 02.04.1984 між ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , посвідченого старшим державним нотаріусом Білоцерківської державної нотаріальної контори Трахтман Т.Б. та зареєстровано в реєстрі за №1-904.

02.02.2026 судом постановлено ухвалу, про залишення без руху заяви та встановлення заявнику строку для усунення її недоліків.

12.02.2026 представник заявника, адвокат Семенюта Руслан Анатолійович, подав до суду заяву з додатками, на виконання ухвали суду від 02.02.2026.

16.02.2026 судом постановлено ухвалу, якою заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі, призначено судове засідання для розгляду справи по суті на 17.03.2026 – 14:30.

Заявник - ОСОБА_1 у судове засідання не з`явився, про дату,час та місце засідання повідомлений належним чином та його представник – адвокат Семенюта Руслан Анатолійович подав до суду заяву про розгляд справи за відсутності заявника та його представника, заяву про встановлення факту, що має юридичне значення підтримує у повному обсязі.

Заінтересована особа - ОСОБА_2 у судове засідання не з`явився, про дату, час та місце засідання повідомлена належним чином, направила до суду заяву про розгляд справи за її відсутності, у якій зазначила, що не заперечує проти заяви ОСОБА_1 про встановлення факту, що має юридичне значення.

Заінтересована особа - ОСОБА_3 у судове засідання не з`явилася, про дату, час та місце засідання повідомлений належним чином, заперечень проти заяви та заяви з процесуальних питань до суду не подав.

Заінтересована особа - Білоцерківська міська рада Київської області представника у судове засідання не направила, про дату, час та місце засідання повідомлена належним чином, заперечень проти заяви та заяви з процесуальних питань до суду не подала.

За правилами ч. 2 ст. 247 ЦПК України за умов неявки в судове засідання всіх учасників справи фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, дослідивши матеріали справи, встановив наступні фактичні обставини, з посиланням на докази та норми права.

Згідно із ч.1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

За змістом п.5 ч.2 ст.293 ЦПК України, суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.

Згідно п.6 ч.1 ст. 315 ЦПК України, суд розглядає справи про встановлення факту належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім`я, по батькові, місце і час народження якої, що зазначені в документі, не збігаються з прізвищем, ім`ям, по батькові, місцем і часом народження цієї особи, зазначеним у свідоцтві про народження або в паспорті.

Відповідно до ч. 1 ст. 316 ЦПК України заява фізичної особи про встановлення факту, що має юридичне значення, подається до суду за місцем її проживання.

Встановлено, що заявник - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженець села Каленна Сквирського району Київської області, РНОКПП: НОМЕР_1 , 08.05.1984 зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджено копією паспорта громадянина України Серії НОМЕР_2 , виданого МВ № 2 Білоцерківського МУГУ МВС України в Київській області 17.12.1999, Витягом з реєстру Білоцерківської територіальної громади від 08.01.2026 за № 2026/000331981 та копією картки платника податків, виданої Державною податковою адміністрацією України 07.11.2000.

З договору купівлі-продажу квартири від 02 квітня 1984 року, укладеного між ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , посвідченого старшим державним нотаріусом Білоцерківської державної нотаріальної контори Трахтман Т.Б. зареєстрованого у реєстрі за №1-904 та зареєстрованого Білоцерківським міжміським бюро технічної інвентаризації 02.04.1984 за реєстровим номером 4469 у реєстровій книзі 44, вбачається, що ОСОБА_7 набув у власність 1/2 частину будинку АДРЕСА_1 .

Згідно із довідкою КП КОР «Київське обласне бюро технічної інвентаризації» від 19.12.2025 за № БЦ5783/1, відповідно до паперових носіїв станом на 01.01.2013 за ОСОБА_7 зареєстроване право власності на 1/2 частину будинку АДРЕСА_1 .

12.12.2025 ОСОБА_1 звернувся до Першої Білоцерківської міської державної нотаріальної контори із заявою про внесення виправлення до договору купівлі-продажу квартири від 02 квітня 1984 року, а саме: зазначити його прізвище « ОСОБА_5 » замість « ОСОБА_4 ».

03.02.2026 Перша Білоцерківська міська державна нотаріальна контора надала роз`яснення, у яких зазначила про відсутність підстав для внесення виправлення до договору купівлі – продажу, оскільки згідно Реєстру реєстрації нотаріальних дій Білоцерківської державної нотаріальної контори за 1984 рік із описом документа, на підставі якого було встановлено особу ОСОБА_7 , 1960 р.н., при посвідченні договору купівлі – продажу частини будинку було надано паспорт Серії НОМЕР_3 , виданий 24.05.1977 Сквирським РВВС на ім`я ОСОБА_7 .

З копії свідоцтва про народження Серії НОМЕР_4 від 26.02.1960 вбачається, що ІНФОРМАЦІЯ_3 у селі Каленна Сквирського району Київської області народився ОСОБА_7 , його батьками записані: батько – ОСОБА_8 , мати – ОСОБА_9 .

З копії свідоцтва про народження Серії НОМЕР_5 від 08.10.1965 вбачається, що ІНФОРМАЦІЯ_4 у селі Каленна Сквирського району Київської області народилася ОСОБА_10 , батьками якої записані: батько – ОСОБА_11 , мати – ОСОБА_12 .

З матеріалів справи (копія паспорта НОМЕР_6 , виданого у грудні 1995 року Сквирським РВ ГУМВС України у Київській області, копії паспорта НОМЕР_7 , виданого у травні 2004 року Сквирським РВ ГУМВС України у Київській області, копії свідоцтва про смерть Серії НОМЕР_8 від 09.12.2016, копії свідоцтва про смерть Серії НОМЕР_9 від 20.11.2012) вбачається, що ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , уродженець села Каленна Сквирського району Київської області, помер ІНФОРМАЦІЯ_6 у віці 80 років у селі Каленна Сквирського району Київської області, а ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , уродженка села Каленна Сквирського району Київської області, померла ІНФОРМАЦІЯ_8 у віці 85 років селі Каленна Сквирського району Київської області.

З копії ухвали Сквирського районного суду Київської області від 14.12.2017 у справі № 376/2975/17, провадження № 2/376/1486/2017 вбачається, що між ОСОБА_13 та ОСОБА_1 було укладено мирову угоду щодо поділу майна у порядку спадкування за заповітом, після померлого ІНФОРМАЦІЯ_9 батька - ОСОБА_11 .

Згідно Експертного висновку Українського бюро лінгвістичних експертиз від 11 грудня 2025 року за № 056/1804-n, орфографічне розподібнення ненаголошеного а/о в основі прізвища « ОСОБА_4 » - « ОСОБА_5 » зумовлене затемненням його мотиваційної основи та редукцією ненаголошеного голосного в його російській вимові. Такі орфографічні трансформації запису прізвища в документах однієї родини є регулярною девіацією в практиці документування в умовах українсько-російської міжмовної взаємодії та попри вказані розбіжності у документах прізвища є ідентичними.

У п.1 постанови Пленуму Верховного Суду України №5 від 31.03.1995 «Про судову практику в справах встановлення фактів, що мають юридичне значення» (далі - постанови Пленуму) із змінами та доповненнями від 25.05.1998, роз`яснено, що в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, якщо: згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; встановлення факту не пов`язується з наступним вирішенням спору про право.

З п.12 Постанови Пленуму Верховного Суду України №5 від 31.03.1995 «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» вбачається, що при розгляді справи про встановлення факту належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім`я, по батькові, місце і час народження якої, зазначені в документі, не збігаються з ім`ям, по батькові, прізвищем, місцем і часом народження цієї особи, вказаними у свідоцтві про народження або в паспорті, у тому числі, факту належності правовстановлюючого документа, в якому допущені помилки у прізвищі, імені, по батькові або замість імені чи по батькові зазначені ініціали, суд повинен запропонувати заявникові подати докази про те, що правовстановлюючий документ належить їй і що організація, яка видала документ, не має можливості внести до нього відповідні виправлення. Разом з тим, цей порядок не застосовується, якщо виправлення в таких документах належним чином не застережені або ж їх реквізити нечітко виражені внаслідок тривалого використання, неналежного зберігання, тощо. Це є підставою для вирішення питання про встановлення факту, про який йдеться в документі, відповідно до чинного законодавства.

Згідно із листом Верховного Суду України 01.01.2012 «Про судову практику розгляду справ про встановлення фактів, що мають юридичне значення», громадяни мають право звернутися до суду із заявою про встановлення факту належності правовстановлюючого документа, проте сам по собі факт належності документа не породжує для його власника жодних прав, юридичне значення має той факт, що підтверджується документом. Таким чином, для заявника важливо не так саме одержання документа, як оформлення особистих чи майнових прав, що випливають із цього факту. Це означає, що в судовому порядку можна встановити належність громадянину такого документа, який є правовстановлюючим.

Предметом розгляду заяви є встановлення факту належності правовстановлюючого документу, який необхідний заявнику для оформлення особистих, майнових прав, що випливають із цього факту. Заяву про встановлення факту належності правовстановлюючого документа можуть подавати, зокрема, особа - власник правовстановлюючого документа, якій необхідно довести належність цього документа їй.

У даному випадку, виключним способом захисту права заявника є звернення до суду із заявою в порядку окремого провадження про встановлення факту, що має юридичне значення, а саме: факту належності йому договору купівлі-продажу 1/2 частини житлового будинку з надвірними спорудами АДРЕСА_1 , та заявником доведено у судовому порядку викладені у заяві обставини, та доведено, що встановлення вказаного факту має для нього юридичне значення, а в інший спосіб, окрім судового, вирішити вказане питання виявилося неможливим.

Відповідно до ч.1 ст. 10 ЦПК України, суд при розгляді справи керується принципом верховенства права.

Виконуючи завдання цивільного судочинства, окрім основних принципів: справедливості, добросовісності та розумності, суд касаційної інстанції у окремих своїх постановах керується аксіомою цивільного судочинства: «Placuit in omnibus rebus praecipuum esse iustitiae aequitatisque quam stricti iuris rationem», яка означає «У всіх юридичних справах правосуддя й справедливість мають перевагу перед строгим розумінням права».

Гарантоване ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод право на справедливий суд включає в себе принцип доступу до суду, ефективність якого обумовлюється тим, що особі має бути забезпечена можливість звернутися до суду за вирішенням певного питання, і що держава не повинна чинити правові чи практичні перешкоди для здійснення цього права.

Даючи оцінку встановленим обставинам та доказам у їх сукупності, враховуючи, що встановлення факту не пов`язується з наступним вирішенням спору про право, суд дійшов висновку, що заява підлягає до задоволення.

Відповідно до ч. 7 ст. 294 ЦПК України, при ухваленні судом рішення судові витрати не відшкодовуються, якщо інше не встановлено законом.

Керуючись ст. 4, 12, 13, 76, 77, 81, 263, 265, 268, 273, 293, 294, 315-319, 354, 355 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В :

Заяву задовольнити.

Встановити факт належності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , правовстановлюючого документу - договору купівлі-продажу 1/2 частини житлового будинку з надвірними спорудами АДРЕСА_1 , укладеного 02 квітня 1984 року між ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , посвідченого старшим державним нотаріусом Білоцерківської державної нотаріальної контори Трахтман Т.Б., зареєстрованого у реєстрі за №1-904 та зареєстрованого Білоцерківським міжміським бюро технічної інвентаризації 02.04.1984 за реєстровим номером 4469 у реєстровій книзі 44.

Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення рішення. Учасник справи, якому рішення суду не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Заявник – ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_2 .

Заінтересована особа – ОСОБА_2 , РНОКПП: НОМЕР_10 , місце проживання: АДРЕСА_2 .

Заінтересована особа - ОСОБА_3 , РНОКПП: відсутній, місце проживання: АДРЕСА_2 .

Заінтересована особа - Білоцерківська міська рада Київської області, ЄДРПОУ: 26376300, місцезнаходження: вулиця Ярослава Мудрого, будинок 15, місто Біла Церква, Київська область, 09117.

Рішення складено 08.04.2026.

Суддя: О. В. Бондаренко

Оригінал: reyestr.court.gov.ua