Постанова від 07 квітня 2026 р. у справі №357/4138/26 — Білоцерківський міськрайонний суд Київської області

Справа № 357/4138/26

3/357/1846/26

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08.04.2026 cуддя Білоцерківського міськрайонного суду Київської області Олена Гавенко розглянувши матеріали, що надійшли від полку патрульної поліції в м. Біла Церква та Білоцерківському районі батальйон № 1 ДПП УПП у київській області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживає за адресою: АДРЕСА_1 , працює БЦРЛ стоматологом, ідентифікаційний персональний номер: НОМЕР_1

за ч. 2 ст. 173-2 КУпАП,

У С Т А Н О В И В:

Згідно протоколу серія ВАД № 332137 від 06.03.2026 року, ОСОБА_1 06.03.2026 о 18 год. 30 хв. за адресою: АДРЕСА_1 у присутності свого малолітнього онука ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 умисно висловлював образи, погрози в сторону своєї доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , що проживає разом із ними, чим завдав шкоди психічному здоров`ю дитини та вчинив домашнє насильство психологічного характеру.

В судовому засіданні ОСОБА_4 вину не визнав, зазначив, що не погрожував доньці, не вчиняв будь-яких дій, що пов`язані з домашнім насильством в сім`ї. Зазначив, що донька неодноразово викликала на нього працівників поліції, проте причина такої поведінки йому не відома.

Суддя, дослідивши матеріали справи, заслухавши думку ОСОБА_1 , приходить до наступного висновку.

Відповідно до ст.ст. 245, 280 КУпАП провадження у справах про адміністративні правопорушення має забезпечувати повне, всебічне й об`єктивне з`ясування всіх обставин справи, що сприяє постановленню законного та обґрунтованого рішення, яке виключало б його двозначне тлумачення і сумніви щодо доведеності вини певної особи у вчиненні адміністративного правопорушення.

З`ясовуючи ці обставини, суд повинен виходити з положень ст.251 КУпАП, згідно з якою доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Розглядаючи справу про адміністративне правопорушення, суд з урахуванням вимог ст.252 КУпАП оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Відповідно до положень КУпАП обов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події і складу адміністративного правопорушення.

Положеннями статті 9 КУпАП визначено, що адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Згідно диспозиції ч.2 ст.173-2 КУпАП вчинення домашнього насильства, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого була завдана шкода фізичному або психічному здоров`ю потерпілого, вчинене стосовно малолітньої чи неповнолітньої особи.

Відповідно до п.3 ч.1 ст.1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» домашнє насильство - діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім`ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім`єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.

Пунктом 14 статті 1 вказаного Закону передбачено, що психологічне насильство - це форма домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров`ю особи.

Окрім того, обов`язковою ознакою об`єктивної сторони цього правопорушення є наявність наслідків у виді завдання чи можливості завдання шкоди фізичному або психічному здоров`ю потерпілого.

Для встановлення події правопорушення, зазначеного у ч.1 ст.173-2 КУпАП необхідно з`ясувати чи дійсно особа, яка притягується до адміністративної відповідальності, вчинила домашнє насильство.

З аналізу вищевказаних норм вбачається, що домашнє насильство, яке охоплюється диспозицією ч.1 ст.173-2 КУпАП, має місце тоді, коли будь-які діяння фізичного, психологічного чи економічного характеру тягнуть за собою можливість настання чи настання шкоди фізичному або психічному здоров`ю потерпілого.

Таким чином, під домашнє насильство, зокрема психологічного характеру, яке утворює склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.173-2 КУпАП, підпадають лише такі діяння, якими цілеспрямовано та навмисно спричиняється емоційна невпевненість, страх або іншим чином завдається шкода психічному здоров`ю іншого члена сім`ї.

Отже, самі по соб висловлювання образ, погроз не формують собою домашнє насильство та утворюють склад адміністративного правопорушення у тому випадку, коли такі висловлювання спрямовані на обмеження волевиявлення особи, якщо такі дії викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров`ю особи.

З пояснень ОСОБА_1 вбачається, що між ним та донькою постійно виникають конфлікти.

При цьому не доведено та в протоколі не зазначено яким чином ОСОБА_1 вчинене домашнє насильство стосовно малолітнього ОСОБА_2 .

Обставини подій, описані у протоколі серії ВАД № 332137 від 06.03.2026 року не дозволяють зробити висновок про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.173-2 КУпАП, оскільки в ньому не зазначено не лише про характер вчиненого психологічного насильства відносно малолітнього ОСОБА_2 , а й про завдання внаслідок цього шкоди його фізичному або психічному здоров`ю дитини.

Будь-яких інших доказів на підтвердження факту вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.173-2 КУпАП, за обставин викладених у протоколі, матеріали справи про адміністративне правопорушення не містять. Відео з бодікамер, які містяться в матеріалах справи, не містять підтвердження вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 173-2 КУпАП, оскільки висвітлюють складання адміністративних матеріалів та відбирання пояснень від сторін.

Таким чином, перевіривши доказ у справі на допустимість, проаналізувавши його, суддя дійшов висновку, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.173-2 КУпАП, не підтверджена, а відтак провадження у справі підлягає закриттю за відсутності складу адміністративного правопорушення на підставі п.1 ст.247 КУпАП.

Керуючись ст.ст. 7, 173-2 ч.2, 245, 247, 256, 278, 280 КУпАП, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Закрити провадження в справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 173-2 КУпАП на підставі п.1 ч.1 ст. 247 КУпАП у зв`язку із відсутністю складу адміністративного правопорушення.

Постанова судді може бути оскаржена особою яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником або на неї може бути внесено протест прокурора, протягом десяти днів з дня винесення постанови до Київського апеляційного суду через Білоцерківський міськрайонний суд.

СуддяО.Л. Гавенко