Вирок від 31 березня 2026 р. у справі №290/302/26 — Романівський районний суд Житомирської області

УКРАЇНА

Романівський районний суд Житомирської області

290/302/26

В И Р О К

Іменем України

селище Романів 01 квітня 2026 року

Романівський районний суд Житомирської області в складі: головуючого - судді ОСОБА_1 , з участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши в спрощеному провадженні без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження обвинувальний акт у кримінальному провадженні, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12026065620000014 від 05.03.2026, відносно

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українця, громадянина України, уродженця смт. Миропіль Романівського району Житомирської області, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , з середньою освітою, неодруженого, не працюючого, раніше не судимого,

обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 125Кримінального кодексу України (далі КК України), -

встановив:

До Романівського районного суду Житомирської області для розгляду направлено обвинувальний акт у зазначеному кримінальному провадженні, клопотання прокурора про його розгляд у спрощеному порядку без проведення судового розгляду в судовому засіданні, заява потерпілої щодо згоди із встановленими досудовим розслідуванням обставинами, ознайомлення з обмеженням права апеляційного оскарження і згоди з розглядом обвинувального акта у спрощеному провадженні та заява підозрюваного, складена в присутності захисника, щодо беззаперечного визнання своєї винуватості, згоди із встановленими досудовим розслідуванням обставинами, ознайомлення з обмеженням права апеляційного оскарження та згоди з розглядом обвинувального акта у спрощеному провадженні.

Згідно акта, 04 березня 2026 року близько 15 години 32 хвилини ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , перебували у кухні житлового будинку по АДРЕСА_1 , де між ним та його матір`ю виникла словесна суперечка, в ході якої у нього виник раптовий умисел спрямований заподіяння тілесних ушкоджень останній.

В цей же час, день, місці та за вказаних обставин, ОСОБА_3 , діючи умисно, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки, і бажаючи їх настання, маючи фізичну перевагу над потерпілою, яка не могла чинити йому опір, умисно металевим відром наніс один удар в область голови ОСОБА_4 .

Внаслідок протиправних дій, ОСОБА_3 , потерпіла ОСОБА_4 отримала тілесні ушкодження у вигляді садна біля зовнішнього кута лівого ока, що відносяться до легких тілесних ушкоджень, без короткочасного розладу здоров`я.

Такими діями ОСОБА_3 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене частиною 1 статті 125 КК України - умисне легке тілесне ушкодження.

Відповідно до положень статті 12 КК України кримінальне правопорушення, передбачене частиною 1 статті 125 КК України, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_3 , є кримінальним проступком.

Частиною 2 статті 381 Кримінального процесуального кодексу України (далі КПК України) визначено, що суд розглядає обвинувальний акт щодо вчинення кримінального проступку без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження, якщо обвинувачений не оспорює встановлені під час дізнання обставини і згоден з розглядом обвинувального акта.

Згідно доданої до обвинувального акта письмової заяви ОСОБА_3 , яка складена в присутності захисника – адвоката ОСОБА_5 , обвинувачений (на той час підозрюваний) беззаперечно визнав свою винуватість у вчиненні кримінального проступку, передбаченого частиною1 статті 125 КК України, згоден із встановленими досудовим розслідуванням обставинами, ознайомлений з обмеженням права апеляційного оскарження згідно з частиною 2 статті 302 КПК України та погодився на розгляд обвинувального акта у спрощеному провадженні за його відсутності.

Окрім цього, до обвинувального акта долучено матеріали досудового розслідування № 12026065620000014 від 05.03.2026 разом з документами, що засвідчують беззаперечне визнання підозрюваним своєї винуватості, зокрема протокол допиту підозрюваного від 26.03.2026 та протокол слідчого експерименту за участю підозрюваного від 26.03.2026 з ілюстративною таблицею.

Відтак, з урахуванням викладеного, суд вважає за необхідне розглянути обвинувальний акт щодо вчинення кримінального проступку без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження.

Дослідивши матеріали кримінального провадження, суд дійшов висновку, що вина обвинуваченого ОСОБА_3 у вчиненні кримінального проступку, передбаченого частиною 1 статті 125 КК України, доведена повністю встановленими органом досудового розслідування обставинами.

При визначенні виду та міри покарання ОСОБА_3 суд враховує тяжкість та ступінь суспільної небезпеки вчиненого кримінального правопорушення, яке належить до категорії кримінальних проступків, особу обвинуваченого, який раніше не судимий.

Факт визнання вини та щире каяття обвинуваченого визнаються судом обставиною, яка відповідно до статті 66 КК України пом`якшує покарання. Обставинами, які обтяжують покарання ОСОБА_3 , відповідно до статті 67 КК України, є вчинення кримінального правопорушення вчинення кримінального правопорушення щодо особи похилого віку, з якою винний перебуває у сімейних відносинах.

Суд враховує вимоги статті 65 КК України щодо призначення судом покарання у межах, установлених у санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу, що передбачає відповідальність за вчинене правопорушення, відповідно до положень Загальної частини цього Кодексу, з урахуванням того, що особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень.

З урахуванням наведеного суд дійшов висновку про те, що дії обвинуваченого ОСОБА_6 правильно кваліфіковано за частиною 1 статті 125 КК України, як умисне легке тілесне ушкодження, і останньому слід призначити покарання у виді штрафу в межах санкції частини 1 статті 125 КК України в розмірі - 50 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, яке буде необхідним і достатнім для його виправлення та попередження вчинення нових кримінальних правопорушень.

Керуючись статтями 368-374, 381-382 КПК України, суд, -

ухвалив:

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 125 КК України та призначити покарання у виді штрафу в розмірі 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п`ятдесят) гривень.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.

Вирок може бути оскаржений до Житомирського апеляційного суду через Романівський районний суд Житомирської області, з врахуванням положень статті 394 КПК України, шляхом подання апеляції, яка подається протягом 30 днів з моменту його ухвалення.

Копію вироку за результатами розгляду обвинувального акта щодо вчинення кримінального проступку надіслати учасникам кримінального провадження.

Головуючий ОСОБА_1