Рішення від 07 квітня 2026 р. у справі №282/201/26 — Любарський районний суд Житомирської області

Справа № 282/201/26

Провадження № 2-а/282/7/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 квітня 2026 року

селище Любар

Любарський районний суд Житомирської області у складі:

головуючого судді Носач В.М.,

при секретарі судового засідання Власюк Н.О.,

за участю

розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження справу за позовом ОСОБА_1 , інтереси якого представляє Томашевська Оксана Анатоліївна, до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення передбаченого ч.3 ст.210-1 КУпАП, -

УСТАНОВИВ:

Представник позивача звернувся до суду з позовом в інтересах ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення, передбаченого ч.3 ст.210-1 КУпАП

Позовні вимоги мотивує тим, що 21.05.2025 ІНФОРМАЦІЯ_2 винесено постанову №4/237 у справі про адміністративне правопорушення за частиною 3 ст.210-1 КУпАП про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності та накладено штраф у сумі 17000 грн (згідно ч.2 ст.308 КУпАП у подвійному розмірі 34000 грн).

Про існування даної постанови позивач дізнався із листа ІНФОРМАЦІЯ_3 від 10.02.2026 № 2203/548, який надійшов позивачу на його адресу звичайним листом в поштову скриньку 13.02.2026. Таким чином, датою отримання постанови є 13.02.2026.

З постанови від 21.05.2025 №4/237 вбачається, що громадянину ОСОБА_1 13.03.2025 засобом поштового зв`язку Любарською селищною радою відповідно до розпорядження №4/133 від 13.03.2025 було надіслано повістку за адресою місця проживання, відповідно до якої йому належало з`явитися до ІНФОРМАЦІЯ_3 27.03.2025 за адресою: АДРЕСА_1 . Належним підтвердженням оповіщення військовозобов`язаного ОСОБА_1 про виклик до ІНФОРМАЦІЯ_3 є день отримання ним поштового відправлення, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення. Проте, у визначений час він не з`явився. Про наявність поважних причин неявки не повідомляв. Громадянин ОСОБА_1 від надання пояснень до протоколу в порядку ст.63 Конституції відмовився. На розгляд справи ОСОБА_1 не з`явився, про день, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, шляхом отримання повідомлення особисто під підпис.

На момент складання постанови громадянин ОСОБА_1 не оспорив допущене порушення шляхом надання підтверджуючих документів, які б свідчили про відсутність складу адміністративного правопорушення.

За дане правопорушення начальником ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.3 ст.210-1 КУПАП у виді штрафу в розмірі 17000 грн.

Зазначає, що копію постанови ОСОБА_1 фактично отримав 13.02.2026, яка надійшла позивачу на його адресу звичайним листом в поштову скриньку.

Сторона позивача вважає, що зазначений протокол про адміністративне правопорушення було складено протиправно та з порушенням діючого законодавства, а тому підлягає скасуванню, а провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності позивача за ч.3 ст.210-1 КУпАП підлягає закриттю у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП з огляду на наступне.

Вказує, що в основу оскаржуваної постанови покладено те, що ОСОБА_1 не з`явився 27.03.2025 за повісткою до ІНФОРМАЦІЯ_3 . На думку ІНФОРМАЦІЯ_3 належним підтвердженням оповіщення військовозобов`язаного ОСОБА_1 про виклик до ІНФОРМАЦІЯ_3 є день отримання ним поштового відправлення, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення.

Разом з тим, представник позивача звертає увагу суду, що відповідач в постанові про адміністративне правопорушення не зазначає, з якою метою було викликано позивача до ІНФОРМАЦІЯ_3 , не зазначає коли саме позивач отримав повістку, а також ким було отримано такий лист з повісткою про виклик.

Вказує, що ОСОБА_1 не отримував а ні від ІНФОРМАЦІЯ_3 , а ні від ІНФОРМАЦІЯ_3 , а ні від Любарської селищної ради жодних документів про необхідність явки до ТЦК та СП.

З якою метою позивача було викликано до ІНФОРМАЦІЯ_3 відповідач не зазначає.

Позивач вказує, що норми діючого законодавства вимагають щоб повістка була вручена особисто і підписана особою, якій вона призначена. Проте позивач не підписував повістку про вручення (відривну частину – розписку про те, що повістка про виклик, одержана позивачем із засвідченням його особистим підписом). Таким чином позивач не був належним чином повідомлений про необхідність явки до ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Наголошує, що будь-яких доказів, а також посилання на такі докази, на підтвердження отримання позивачем повістки про виклик зазначена постанова не містить.

Оскаржувана постанова містить лише посилання, що належним підтвердженням оповіщення військовозобов`язаного ОСОБА_1 про виклик до ІНФОРМАЦІЯ_4 є день отримання ним поштового відправлення, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення, однак коли саме було отримано такий лист, а також ким саме було отримано такий лист відповідач не зазначає.

Окрім того, представник позивача вказує, що частиною 3 статті 210-1 КУпАП визначено, що порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, вчинених в особливий період тягне за собою накладення штрафу на громадян від однієї тисячі до однієї тисячі п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Однак на позивача було накладено штраф у розмірі 17000 гривень, що взагалі не передбачено чинним законодавством.

Виходячи з наведених правових норм, в контексті спірних правовідносин, визначальним для кваліфікації дій позивача як порушення правил військового обліку, є факт його неявки за повісткою до ІНФОРМАЦІЯ_5 на 27.03.2025 р.

Повістку про виклик до ІНФОРМАЦІЯ_3 позивач не отримував, а відтак позивач не був належним чином оповіщений та обізнаний про необхідність прибути до ІНФОРМАЦІЯ_3 .

За таких підстав, вважає, що в діях позивача відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, а постанова №4/217 від 07.01.2025 р. є протиправною та підлягає скасуванню.

Ухвалою суду від 11 березня 2026 року поновлено ОСОБА_1 строк звернення до суду з адміністративним позовом. Відкрито провадження у даній справі за правилами спрощеного позовного провадження та призначено судове засідання.

17 березня 2026 року до суду від ІНФОРМАЦІЯ_6 надійшов відзив на позовну заяву, в якому представник відповідача просить відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог.

Представник відповідача зазначає, що з метою забезпечення оборони держави, підтримання бойової і мобілізаційної готовності Збройних Сил України та інших військових формувань Указом Президента України від 24.02.2022 №65/2022 «Про загальну мобілізацію» на всій території України оголошено проведення загальної мобілізації.

Відповідними Законами вносились зміни до даних Указів, на підставі яких продовжено дію воєнного стану та загальну мобілізацію.

Таким чином, з 24 лютого 2022 року в Україні триває особливий період.

Відповідно до п.30, п.30-1, п.30-2, п.30-3, п.34 «Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації на особливий період», затвердженого постановою КМУ №560 від 16.05.2024, розпорядженням ІНФОРМАЦІЯ_3 №4/133 від 13.03.2025 Любарську селищну раду було зобов`язано оповістити військовозобов`язаних, в тому числі ОСОБА_1 щодо необхідності прибуття до ІНФОРМАЦІЯ_3 на 08 год 30 хв 27 березня 2025 року.

Повістку направлено Позивачу засобами поштового зв`язку АТ «Укрпошта» рекомендованим поштовим відправленням з описом вкладення за зареєстрованою адресою проживання: АДРЕСА_2 .

З рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення видно, що представником АТ «Укрпошта» на поштовому відправленні, адресованому позивачу, було проставлено відмітку «отримання такого поштового відправлення особою». Таким чином, у відповідності до вимог ч.2 п.41 Порядку вважається, що громадянин ОСОБА_1 був належним чином оповіщеним про виклик до ІНФОРМАЦІЯ_7 , а належним підтвердженням цього є проставлена відмітка про день отримання такого поштового відправлення особою, а саме 14.03.2025.

Отже, громадянин ОСОБА_1 під час дії особливого періоду, маючи обов`язок з`являтися за викликом до територіального центру комплектування та соціальної підтримки, порушуючи вимоги абзацу другого частини першої статті 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», пунктів 23, 24 Порядку №560, не з`явився за викликом до ІНФОРМАЦІЯ_3 у строк визначений в повістці, протягом трьох днів від визначених у повістці дати та часу прибуття, не повідомив про причини неявки, окрім того в подальшому не прибув в строк, що не перевищує сім календарних днів.

Таким чином, своїми діяннями (бездіяльністю) позивач порушив законодавство про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію в особливий період, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.3 ст.210-1 КУпАП.

Тому під час розгляду справи, проаналізувавши матеріали справи про адміністративне правопорушення, дослідивши наявні у справі докази (зокрема, розпорядження ІНФОРМАЦІЯ_3 № 4/133 від 13.03.2025, яким Любарську селищну раду було зобов`язано оповістити військовозобов`язаних, в тому числі ОСОБА_1 щодо необхідності прибуття до ІНФОРМАЦІЯ_3 на 08 год 30 хв 27 березня 2025 року, повідомлення про вручення поштового відправлення з відміткою про отримання такого поштового відправлення особою та за відсутності будь-яких доказів від позивача, які б свідчили про неналежне виконання працівниками Укрпошти своїх службових обов`язків щодо вручення поштового відправлення відповідно до визначених в Правилах, начальник ІНФОРМАЦІЯ_8 прийшов до висновків, що факт оповіщення позивача, відповідно до пункту 41 Порядку про необхідність прибути до ІНФОРМАЦІЯ_3 , та факт неприбуття за даною повісткою доведено. А тому в діях позивача наявний склад правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 210-1 КУпАП, за яке його і було притягнуто до адміністративної відповідальності та застосовано адміністративне стягнення у виді штрафу в мінімальних межах санкції частини третьої статті 210-1 КУПАП, а саме: 1000 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 17000 грн.

Представник відповідача вказує, що факт повідомлення позивача про дату час і місце розгляду справи документально підтверджений, оскільки у наявному в матеріалах справи про адміністративне правопорушення, міститься особистий підпис позивача, який підтверджує: ознайомлення з правами та обов`язками передбаченими статтею 268 КУпАП та змістом статті 63 Конституції України. Ознайомлення з інформацією про дату, час і місце розгляду справи. Ці обставини підтверджуються матеріалами справи про адміністративне правопорушення за ч.3 ст.210-1 КУпАП відносно ОСОБА_1 .

У силу положень процесуального законодавства, особистий підпис особи у відповідному процесуальному документі має належну доказову силу та засвідчує її згоду або підтвердження відповідної інформації.

Представник відповідача зазначає, що позивач з власної ініціативи не прибув на розгляд справи до ІНФОРМАЦІЯ_9 , а за наявності даних про своєчасне сповіщення його про дату, час і місце розгляду справи, та оскільки від нього не надходило клопотань про відкладення розгляду справи, справу було розглянуто без його участі.

3 огляду на вищезазначене, представник відповідача вважає, що права позивача, передбачені ст. 268 КУпАП, не були порушені.

Від представника позивача надійшла відповідь на відзив, в якій він заперечує щодо змісту та стверджень відповідача, які містяться у відзиві на позовну заяву, вважає їх неприйнятними та такими, що не відповідають ані дійсності, ані діючому законодавству.

Зазначає, що на зазначеному рекомендованому повідомленні міститься відмітка про отримання датована 14.03.2025 та міститься у графі «підпис» прізвище особи якій було нібито надіслано та вручено відправлення та зазначено « ОСОБА_2 ». Проте, дане рекомендоване повідомлення не містить особистого підпису ОСОБА_1 , а тому неможливо достеменно стверджувати, що ОСОБА_1 отримав повістку №4/973 яка нібито була у поштовому відправленні 0601122931866. Вказує, що доказів того, що поштове відправлення 0601122931866 містило повістку про виклик №4/973 відповідачем не надано та не доведено. Звертає увагу, що на офіційному сайті АТ «Укрпошта» в розділі трекінг поштових відправлень зазначено, що дані про відправлення за номером 0601122931866 на даний час відсутні, тому що не зареєстровані в системі. Вказує, що відповідачем не додано до відзиву до позовної заяви, а ні копії конверту, в якому була повістка №4/973, а ні копії самої повістки №4/973.

Представник позивача вважає, що оскільки, в межах даної справи та в контексті спірних правовідносин, визначальним є факт неявки позивача за повісткою про виклик №4/973 із вимогою з`явитись за викликом до ІНФОРМАЦІЯ_3 на 08:30 на 27.03.2025, то згідно абзацу 9 ст.38 КУпАП адміністративне стягнення за вчинення правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 210-1 КУпАП може бути накладено не пізніше 27.03.2026, а тому станом на 07.04.2026 строки притягнення позивача до адміністративної відповідальності сплинули згідно абз.9 ст.38 КУпАП, а відтак справа підлягає закриттю.

Позивач та його представник у судове засідання не з`явилися. Представник позивача подав до суду клопотання про розгляд справи без участі позивача та його заявника. Просить скасувати постанову №4/237 від 21.05.2025, провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП закрити у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП. Також просить закрити провадження у справі на підставі абз.9 ст.38 КУпАП у зв`язку зі спливом строку притягнення позивача до адміністративної відповідальності.

Представник відповідача в судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений вчасно та належним чином. Подав до суду відзив, в якому просить розгляд справи проводити без участі представника відповідача.

У відповідності до ч.4 ст.229 КАС України, у зв`язку з розглядом справи за відсутності осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, дослідивши позов та докази, яким він обґрунтовується, дійшов наступного висновку.

21 травня 2025 року начальником ІНФОРМАЦІЯ_10 ОСОБА_3 винесено постанову №4/237 по справі про адміністративне правопорушення за ч.3 ст.210-1 КУпАП відносно ОСОБА_1 .

Із вказаної постанови слідує, що гр. ОСОБА_1 прибув до ІНФОРМАЦІЯ_9 для уточнення даних.

Громадянину ОСОБА_1 засобом поштового зв`язку Любарською селищною радою відповідно до розпорядження №4/133 віл 13.03.2025 надіслано повістку за адресою місця проживання, відповідно до якої йому належало з`явитися до ІНФОРМАЦІЯ_3 27.03.2025 р. за адресою: АДРЕСА_1 . Належним підтвердженням оповіщення військовозобов`язаного ОСОБА_1 про виклик до ІНФОРМАЦІЯ_3 є день отримання ним поштового відправлення, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення. Проте, у визначений час він не з`явився. Про наявність поважних причин неявки не повідомляв. Громадянин ОСОБА_1 від надання пояснень до протоколу в порядку ст. 63 Конституції відмовився.

На розгляд справи ОСОБА_1 не з`явився, про день, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, шляхом отримання повідомлення особисто під підпис.

Громадянин ОСОБА_1 під час дії особливого періоду, маючи обов`язок з`являтися за викликом до територіального центру комплектування та соціальної підтримки, грубо порушуючи вимоги абзацу другого частини першої статті 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», пункту 23, 24 Порядку проведення призову громадян на військову службу, під час мобілізації, на особливий період, затвердженого постановою КМУ від 16.05.2024 №560, не з`явився за викликом до ІНФОРМАЦІЯ_3 , що за адресою: АДРЕСА_1 у строк визначений в повістці, протягом трьох днів від визначених у повістці дати та часу прибуття не повідомив про причини неявки, окрім того в подальшому не прибув до ІНФОРМАЦІЯ_3 . в строк що не перевищує сім календарних днів.

Таким чином, своїм умисним діянням (бездіяльністю) ОСОБА_1 порушив законодавство про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію в особливий період, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 210-1 КУпАП. На гр. ОСОБА_1 накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в сумі 17000,00 грн.

Не погоджуючись із вказаною постановою, ОСОБА_1 звернувся до суду.

Відповідно до вимог ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб`єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Згідно ч.2 ст.19 Конституції України орган державної влади, місцевого самоврядування та їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та у спосіб передбачений Конституцією та законами України.

Як передбачено ст.9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Згідно з ст.280 КУпАП закріплює обов`язок посадової особи при розгляді справи про адміністративне правопорушення з`ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна дана особа в його вчиненні.

Відповідно до ст.251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Отже, притягнення особи до адміністративної відповідальності, можливе лише за наявності події адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами.

Згідно з п.1 ст.247 КпАП України, обов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події адміністративного правопорушення. Наявність події правопорушення доводиться шляхом надання доказів.

Відповідно до ч.2 ст.71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Відповідно до статті 252 КУпАП та ч.1 ст.90 КАС України орган (посадова особа) та суд оцінюють докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Статтею 72 КАС України передбачено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

За положеннями статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статті 78 цього Кодексу. Суб`єкт владних повноважень має довести правомірність прийнятого ним рішення.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У частині 3 ст.210-1 КУпАП визначена відповідальність за вчинення дій, передбачених частиною першою цієї статті, в особливий період.

Згідно ч.1 ст.210-1 КУпАП адміністративна відповідальність настає за порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію.

Дана норма права є бланкетною, тобто закріплює лише загальні ознаки правила поведінки, а для їх встановлення необхідно керуватись положеннями інших нормативно-правових актів.

Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв`язку з виконанням ними конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни визначає Закон України "Про військовий обов`язок і військову службу", Закон України "Про борону України", Закон України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію", "Порядок організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів" затверджений постановою КМУ №1487 від 30.12.2022, інші закони України, а також прийняті відповідно до них укази Президента України та інші нормативно-правові акти щодо забезпечення обороноздатності держави, виконання військового обов`язку, проходження військової служби, служби у військовому резерві та статусу військовослужбовців, міжнародні договори України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Відповідно до ст.1 Закону України "Про оборону України" особливий період - період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій Указом Президента України №64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні" від 24.02.2022, у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України з 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року введено на всій території України воєнний стан, який триває і по теперішній час.

З метою забезпечення оборони держави, підтримання бойової і мобілізаційної готовності Збройних Сил України та інших військових формувань, Указом Президента України від 24.02.2022 №65/2022 "Про загальну мобілізацію" на всій території України оголошено проведення загальної мобілізації. Таким чином, з 24 лютого 2022 року на всій території Україні триває особливий період.

Відповідно до ч.10 ст.1 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу" громадяни України, які приписані до призовних дільниць або перебувають у запасі Збройних Сил України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України чи проходять службу у військовому резерві, зобов`язані, зокрема прибувати за викликом районного (об`єднаного районного), міського (районного у місті, об`єднаного міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки (далі - відповідні районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки), Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, відповідного підрозділу Служби зовнішньої розвідки України для оформлення військово-облікових документів (посвідчень призовника, військових квитків, тимчасових посвідчень військовозобов`язаних), приписки, проходження медичного огляду, направлення на підготовку з метою здобуття або вдосконалення військово-облікової спеціальності, призову на військову службу або на збори військовозобов`язаних та резервістів.

Згідно п.1 Положення про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, вбачається, що територіальні центри комплектування та соціальної підтримки є органами військового управління, що забезпечують виконання законодавства з питань військового обов`язку і військової служби, мобілізаційної підготовки та мобілізації.

Відповідно до ч. 1 ст. 22 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" громадяни зобов`язані з`являтися за викликом до територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строк та місце, зазначені в повістці (військовозобов`язані, резервісти Служби безпеки України - за викликом Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, військовозобов`язані, резервісти розвідувальних органів України - за викликом відповідного підрозділу розвідувальних органів України), для взяття на військовий облік військовозобов`язаних чи резервістів, визначення їх призначення на особливий період, направлення для проходження медичного огляду.

Згідно п. 41 Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16.05.2024 № 560, належним підтвердженням оповіщення резервіста або військовозобов`язаного про виклик до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу чи відповідного підрозділу розвідувальних органів, Центрального управління або регіональних органів СБУ у разі надсилання повістки засобами поштового зв`язку є:

день отримання такого поштового відправлення особою, що підтверджується інформацією та/або документами від поштового оператора;

день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати поштове відправлення чи день проставлення відмітки про відсутність особи за адресою місця проживання особи, повідомленою цією особою територіальному центру комплектування та соціальної підтримки під час уточнення своїх облікових даних;

день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати поштове відправлення чи день проставлення відмітки про відсутність особи за адресою задекларованого/зареєстрованого місця проживання в установленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила територіальному центру комплектування та соціальної підтримки іншої адреси місця проживання.

Згідно п. 82 Правил надання послуг поштового зв`язку, затверджених постановою КМ України № 270 від 05.03.2009, рекомендовані листи з позначкою Повістка ТЦК під час доставки за зазначеною адресою вручаються особисто адресату (одержувачу). У разі відсутності адресата (одержувача) за зазначеною на рекомендованому листі адресою працівник об`єкта поштового зв`язку інформує адресата (одержувача) за наявним номером телефону та/або вкладає до абонентської поштової скриньки повідомлення про надходження рекомендованого листа з позначкою Повістка ТЦК.

Якщо протягом трьох робочих днів після інформування відділенням поштового зв`язку адресат (одержувач) не з`явився для одержання рекомендованого листа з позначкою Повістка ТЦК, працівник об`єкта поштового зв`язку робить позначку адресат відсутній за зазначеною адресою, яка засвідчується його підписом з проставленням відбитка поштового пристрою, порядок використання якого встановлюється призначеним оператором поштового зв`язку, і не пізніше ніж протягом наступного робочого дня повертає такий лист до відправника.

Отже, належним підтвердженням оповіщення резервіста або військовозобов`язаного про виклик до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати поштове відправлення чи день проставлення відмітки про відсутність особи за адресою місця проживання особи, повідомленою цією особою територіальному центру комплектування та соціальної підтримки під час уточнення своїх облікових даних.

Як вбачається із матеріалів справи про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч.3 ст.210-1 КУпАП, завідувачу Військово-облікового бюро Любарської селищної ради Ользі Шуляк направлено до виконання розпорядження від 13 березня 2025 року №4/133 начальника ІНФОРМАЦІЯ_11 про оповіщення військовозобов`язаних та довести їх до відома у частині, що стосується забезпечення їх прибуття за викликом до ІНФОРМАЦІЯ_12 - на 8-30 год. 27 березня 2025 року, для взяття на військовий облік, уточнення облікових даних, при необхідності проходження військово-лікарської комісії. Під номером 9 списку військовозобов`язаних зазначені прізвище ОСОБА_1 .

Із рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення слідує, що ОСОБА_1 14.03.2025 отримав лист адресований йому 13 березня 2025 року Любарською селищною радою.

01 травня 2025 року ОСОБА_1 отримав повістку про виклик на розгляд справи №4/237 про адміністративне правопорушення передбачене ч.3 ст.210-1 КУпАП, про що свідчить його розписка.

Із повідомлення ОСОБА_1 адресованого 01.05.2025 начальнику ІНФОРМАЦІЯ_3 слідує, що від надання пояснень ОСОБА_1 відмовився згідно ст.63 Конституції України, в присутності двох свідків.

Як слідує із оскаржуваної постанови ОСОБА_1 , 13.03.2025 засобами поштового зв`язку Любарською селищною радою, відповідно до розпорядження №4/133 від 13.03.2025 було надіслано повістку за адресою місця проживання, відповідно до якої йому належало з`явитися до ІНФОРМАЦІЯ_3 27.03.2025 за адресою: АДРЕСА_1 . Належним підтвердженням оповіщення військовозобов`язаного ОСОБА_1 про виклик до ІНФОРМАЦІЯ_3 є день проставлення у поштовому рекомендованому повідомленні відмітки про вручення поштового відправлення. Проте, у визначений час він не з`явився. Про наявність поважних причин неявки не повідомляв.

Аналізуючи докази у справі та законодавство, яке регулює спірні правовідносини, суд дійшов висновку, що повістка про виклик на 27.03.2025 до ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_1 була вручена позивачу працівниками пошти 14.03.2025, а тому слід вважати належним повідомленням ОСОБА_1 про необхідність явки до ТЦК відповідно до п.41 Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16.05.2024 року №560, дії ОСОБА_1 містять склад адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачено ч.3 ст.210-1 КУпАП.

Згідно з приписами ч.2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що посадовою особою начальником ІНФОРМАЦІЯ_3 при розгляді справи про адміністративне правопорушення, передбаченого ч.3 ст.210-1 КУпАП, дотримано процедуру та порядок складання адміністративних матеріалів. Постанова від 21.05.2025 №4/237 обґрунтована, винесена начальником ІНФОРМАЦІЯ_3 на підставі та у порядку передбаченому законодавством, тому у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 слід відмовити.

Суд вважає безпідставними покликання представника позивача відносно того, що на рекомендованому повідомленні про вручення поштового відправлення міститься лише запис "Кот" та відсутній підпис позивача, так як саме на працівників поштового зв`язку покладено обов`язов встановити особу одержувача поштової кореспонденції, тоді як чинне законодавство України не покладає на відповідача обов`язку щодо перевірки належного інформування та вручення такими працівниками поштової кореспонденції адресату.

Твердження представника позивача про те, що на офіційному сайті АТ «Укрпошта» в розділі трекінг поштових відправлено зазначено, що дані про відправлення за номером 0601122931866 на даний час відсутні, тому що не зареєстровані в системі, суд до уваги не приймає, так як така інформація про відстеження поштового відправлення зберігається протягом обмеженого часу. Разом з тим, належним доказом вручення позивачу повістки ОСОБА_1 є саме рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення.

Щодо застосування строків передбачених ст. 38 КУпАП суд зазначає наступне.

Згідно змісту оскаржуваної постанови позивач під час дії особливого періоду, маючи обов`язок з`являтися за викликом до територіального центру комплектування та соціальної підтримки, 27.03.2025, не з`явився за викликом до ІНФОРМАЦІЯ_3 , у строк визначений в повістці, протягом трьох днів від визначених у повістці дати та часу прибуття не повідомив про причини неявки, окрім того в подальшому не прибув до ІНФОРМАЦІЯ_3 . в строк що не перевищує сім календарних днів. Таким чином, своїм умисним діянням (бездіяльністю).

Згідно ч. 7 ст. 38 КУпАП, адміністративне стягнення за вчинення в особливий період правопорушень, передбачених статтями 210, 210-1 цього Кодексу, може бути накладено протягом трьох місяців з дня його виявлення, але не пізніше одного року з дня його вчинення.

У цій справі днем вчинення правопорушення є день, коли позивач без поважних причин не з`явився за повісткою , тобто 27.03.2025.

За змістом п. 7 ч. 1 ст. 247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у разі закінчення на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених ст. 38 цього Кодексу.

Встановлено, що спірна постанова про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення за ст. 210-1 КУпАП прийнята 21 травня 2025 року, тобто в межах тримісячного строку, передбаченого ч.9 ст. 38 КУпАП.

Згідно з частиною першої статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Оцінивши належність, допустимість, достовірність доказів наданих сторонами, а також достатність і взаємний зв`язок цих доказів у їх сукупності, суд вважає, що відповідачем задокументовано та доведено належними і допустимими доказами факт вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення яке полягало у неявці за викликом до ІНФОРМАЦІЯ_13 під час дії особливого періоду.

Отже, оскаржувана постанова про притягнення позивача до адміністративної відповідальності за ч.3 ст.2120-1 КУпАП є правомірною та скасуванню не підлягає.

Оскільки суд дійшов висновку про відмову в задоволенні позову, відповідно до ст.139 КАС України судові витрати у вигляді витрат по сплаті судового збору слід покласти на позивача.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 243-244, 246, 250, 272, 286 КАС України, суд

У Х В А Л И В:

В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення передбаченого ч.3 ст.210-1 КУпАП - відмовити.

Рішення суду може бути оскаржене до Сьомого апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Головуючий суддя В.М. Носач