Вирок від 07 квітня 2026 р. у справі №278/4837/25 — Житомирський районний суд Житомирської області

Справа № 278/4837/25

В И Р О К

Іменем України

08 квітня 2026 року м. Житомир

Житомирський районний суд Житомирської області у складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

з участю секретаря ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 (в режимі відеоконференції),

обвинуваченого ОСОБА_4 ,

захисник ОСОБА_5 (в режимі відеоконференції),

розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження стосовно

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця, зареєстрованого та мешканця АДРЕСА_1 , громадянина України, одруженого, маючого на утриманні неповнолітню доньку, військовослужбовця за мобілізацією військової частини НОМЕР_1 , солдата, не судимого,

обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 408 Кримінального кодексу України (далі – КК),

в с т а н о в и в:

27 лютого 2024 року близько 20 год. військовослужбовець військової служби за призовом під час мобілізації військової частини НОМЕР_1 солдат ОСОБА_4 в умовах воєнного стану умисно з метою ухилитися від проходження військової служби без дозволу відповідних командирів та поважних причин самовільно залишив район відновлення боєздатності військової частини НОМЕР_1 в АДРЕСА_2 та області, обов`язки військової служби не виконував та проводив час на власний розсуд до 05.08.2025.

Обвинувачений ОСОБА_4 вину в інкримінованому діянні визнав повністю, підтвердив вищенаведені обставини, у вчиненому кається.

Беручи до уваги, що фактичні обставини справи ніким з учасників судового провадження не оспорювалися, суд на підставі ч. 3 ст. 349 Кримінального процесуального кодексу України (далі – КПК) визнав їх встановленими в судовому засіданні та вважав недоцільним дослідження доказів щодо цих обставин, обмежившись допитом обвинуваченого.

Таким чином суд вважає, що вина ОСОБА_4 у вчиненні вищезазначеного діяння доведена, і кваліфікує їх за ч. 4 ст. 408 КК як дезертирство, тобто самовільне залишення місця служби військовослужбовцем з метою ухилитися від військової служби, вчинене в умовах воєнного стану.

При призначенні покарання відповідно до ст. 65 КК суд враховує, що кримінальне правопорушення, передбачене ч. 4 ст. 408 КК, є умисним особливо тяжким військовим злочином.

ОСОБА_4 не судимий, одружений, має на утриманні неповнолітню доньку, по службі характеризується посередньо.

Обставиною, що пом`якшує покарання обвинуваченому, суд визнає щире каяття. Обставин, що обтяжують йому покарання, не встановлено.

Враховуючи наведене, безальтернативний характер санкції ч. 4 ст. 408 КК щодо виду покарання, суд призначає обвинуваченому покарання у виді позбавлення волі. При цьому суд не вбачає підстав для застосування ст. 69 КК та призначення покарання нижче найнижчої межи, визначеної санкцією ч. 4 ст. 408 КК, про що просила захисник, оскільки обов`язковою умовою для призначення більш м`якого покарання, ніж передбачено законом, є наявність як мінімум двох обставин, що пом`якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення.

Цивільний позов у провадженні не пред`явлено, дані про судові витрати відсутні.

Приймаючи до уваги призначене покарання, суд вважає за необхідне залишити в силі обраний раніше стосовно ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, оскільки вважає, що існує ризик переховування обвинуваченого від відбування покарання, а більш м`який запобіжний захід не зможе відвернути цей ризик.

Керуючись ст. ст. 369-371, 373-374 КПК, суд

у х в а л и в:

ОСОБА_4 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 408 КК, та призначити йому покарання у виді позбавлення волі на строк шість років.

Строк відбування покарання обчислювати з дня набрання вироком законної сили, зарахувавши в цей строк строк попереднього ув`язнення обвинуваченого, починаючи з 15.08.2025, з розрахунку один день попереднього ув`язнення за один день позбавлення волі.

До вступу вироку в законну силу запобіжний захід ОСОБА_4 залишити попередній – тримання під вартою.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

На вирок може бути подана апеляція до Житомирського апеляційного суду через Житомирський районний суд протягом тридцяти днів з дня його отримання. Вирок не може бути оскаржено з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися, і дослідження яких визнано судом недоцільним.

Копію вироку негайно після проголошення вручити обвинуваченому та прокурору. Захисник має право отримати копію вироку в суді.

Суддя ОСОБА_1