Суд: Богунський районний суд м. Житомира
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Адмінправопорушення
Категорія: Порушення правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна
Дата: 07 квітня 2026 р.
Справа: №295/5102/26
Суддя: Костенко С. М.
Справа №295/5102/26
Категорія 146
3/295/1453/26
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
08.04.2026 року м. Житомир
Суддя Богунського районного суду м. Житомира Костенко С.М. розглянув матеріали, які надійшли з відділу АП Управління патрульної поліції ДПП в Житомирській області, про притягнення до адміністративної відповідальності за ст.ст.124, 122-4 КУпАП, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , і.к. НОМЕР_1 , -
в с т а н о в и в :
11.12.2025 о 09 год. 20 хв. в м. Житомирі, проспект Незалежності, 55А, водій ОСОБА_1 , керуючи т/з ВАЗ д.н.з. НОМЕР_2 не був уважним, не стежив за дорожньою обстановкою при перелаштуванні не надав перевагу в русі т/з Hyundai д.н.з. НОМЕР_3 , що рухався в попутному напрямку по тій смузі, на яку він мав намір перелаштуватись та здійснив зіткнення. При ДТП авто отримали механічні пошкодження та завдано матеріальні збитки.
Крім того, 11.12.2026 о 09 год. 20 хв. в м. Житомирі, проспект Незалежності 55А, водій ОСОБА_1 , керуючи ТЗ ВАЗ д.н.з. НОМЕР_2 здійснив зіткнення з ТЗ Hyundai д.н.з. НОМЕР_3 , та в порушення встановлених правил залишив місце ДТП до якого причетний.
Оскільки справи стосуюються однієї події та однієї особи, вони підлягають об`єднанню.
В судове засідання ОСОБА_1 не з`явився. Судом направлено судові повістки за місцем проживання останнього, однак конверт повернувся на адресу суду не врученим, що свідчить про те що ОСОБА_1 умисно ухилявся від її отримання.
Закон виходить з презумпції, що учасник справи повинен дізнатися про хід розгляду справи, тобто діє презумпція обізнаності. Цю ж презумпцію обізнаності слід застосувати і до випадків інформування учасника справи про дату судового розгляду альтернативними способами повідомлення. Тим більше, така презумпція застосовується під час вручення судової повістки. Якщо учасник надав суду телефон та електронну адресу (хоча міг цього і не робити), зазначивши їх в протоколі, то слід припустити, що учасник бажає, принаймні не заперечує, що ці засоби комунікації використовувалися судом. Це, в свою чергу, покладає на учасника справи обов`язок отримувати повідомлення і відповідати на них. З огляду на це, суд який комунікує з учасником справи з допомогою повідомлених ним засобів комунікації, діє правомірно і добросовісно. Тому слід виходити з «презумпції обізнаності»: особа, якій адресовано повідомлення суду через такі засоби комунікації, знає або принаймні повинна була дізнатися про повідомлення. Суд, який добросовісно інформує учасника справи з наміром забезпечити здійснення правосуддя, не повинен нести «ризик незнання» учасника, який надав суду свої номери і адреси, але не користується чи не стежить за ними.
Попри те, що конституційне право на суд є правом, його реалізація покладається на учасників справи певні обов`язки. Практика ЄСПЛ визначає, що сторона, яка задіяна у ході судового розгляду справи, зобов`язані з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки. Як зазначено у рішенні ЄСПЛ у справі «Пономарьов проти України» від 03.04.2008, сторони мають вживати заходи, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження. Заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засобі внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання (рішення ЄСПЛ у справі «Юніон Аліментарія Сандерс С.О. проти Іспанії від 07.07.1989).
Зважаючи на викладене, байдужа поведінка учасника справи, що виявляється зокрема у не отриманні повідомлень суду, не повинна схвалюватися судовою практикою. Навпаки, судова практика повинна стимулювати учасників справи використовувати прогресивні форми роботи (правова позиція ВС рішення № 560/5541/20 від 17.11.2022.
Незважаючи на викладене, ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився, будь-яких заяв та клопотань не подавав, до суду за інформацією щодо стану розгляду справи про притягнення його до адміністративної відповідальності не звертався.
У своїй практиці Європейський Суд з прав людини неодноразово наголошував, сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватись належними їй процесуальними првами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки. З метою недопущення необгрунтованого порушення строків розгляду справи про адміністративне правопорушення, встановлених ст. 277 КУпАП, а також строків накладення адміністративного стягнення, передбачених ст. 38 КУпАП, суд визнає причини неявки ОСОБА_1 у судове засідання неповажними і розцінює його неявку як затягування строків розгляду справи, у зв`язку з цим суд розглядає справу у його відсутність.
Опитана в судовому засіданні ОСОБА_2 пояснила, що 11.12.2025 керувала т/з Hyundai д.н.з. НОМЕР_3 рухалася по проспекту Незалежності в середній смузі руху, несподівано водій т/з ВАЗ д.н.з. НОМЕР_2 , який рухався в лівій смузі здійснив виїзд на її смугу, внаслідок чого сталося зіткнення т/з. Після чого, водій вказаного т/з не зупинився та залишив місце події. Подія була зафіксована камерою відеоспостереження "Безпечне місто", відеозапис якого вона надає суду для дослідження.
Заслухавши пояснення ОСОБА_2 , дослідивши матеріали справи, додатково наданий відеозапис з камери відеоспорстереження, суд приходить до наступного висновку.
Відповідно до вимог ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністратині правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Відповідно до ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, свідків, речовими доказами тощо.
Згідно п. 13.1 Правил дорожнього руху України водій залежно від швидкості руху, дорожньої обстановки, особливостей вантажу, що перевозиться, і стану транспортного засобу повинен дотримувати безпечної дистанції та безпечног інтервалу.
Згідно п. 2.10 (а) Правил дорожнього руху України у разі причетності до дорожньо-транспортної пригоди водій зобов`язаний негайно зупинити транспортний засіб і залишатися на місці пригоди.
Вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративних правопорушень за ст. ст. 124, 122-4 КУпАП, доведена доказами: протоколами про адміністративні правопорушення серії ЕПР1 №618210 від 18.03.2026, серії ЕПР1 №618219 від 18.03.2026; схемою місця ДТП від 11.12.2025; письмовими поясненнями ОСОБА_2 , що 11.12.2025 о 09 год. 20 хв. під час руху по центральній смузі проспекту Незалежності, в лівій смуги рухався т/з ВАЗ з д.н.з. 6298 бежевого кольору, який порівнвшись несподівано почав перестроювання в її смугу, внаслідок чого сталося зіткнення з її т/з; відеозаписом з камери відеоспостереження, з якого вбачається, що т/з ВАЗ д.н.з. НОМЕР_2 , який рухався в крайній лівій смузі порівнявшись з т/з, який рухався в середній смузі почав здійснювати маневр перестроювання, внаслідок чого здійснив зіткнення з т/з Hyundai д.н.з. НОМЕР_3 , не зупиняючись продовжив рух та залишив місце події.
Своїми діями, що виразилися у порушенні правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортного засобу та залишення місця дорожньо-транспортної пригоди ОСОБА_1 порушив вимоги п.п. 13.1, 2.10 «а» Правил дорожнього руху України та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ст. 124, ст.122-4 КУпАП.
Відповідно до ч.2 ст.38 КУпАП справи про адміністративні правопорушення підвідомчі суду (судді), стягнення може бути накладено не пізніше як через три місяці з дня вчинення правопорушення.
Судом встановлено, що подія сталася 11.12.2025, а протокол про адміністративне правопорушення складено лише 18.03.2026 і направлено до суду 24.03.2026, тобто поза межами строків, визначених ст. 38 КУпАП.
Керуючись ст.ст. 38, 283, 284 КУпАП,-
п о с т а н о в и в :
Об`єднати в одне провадження справи №295/5102/26, 295/5103/26.
Справі присвоїти № 295/5102/26.
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні правопорушень, передбачених ст. 124, 122-4 КУпАП та закрити провадження у справі на підставі п.7 ч.1 ст. 247 КУпАП за спливом строку накладення адміністративного стягнення, передбаченого ст. 38 КУпАП.
Постанова може бути оскаржена до Житомирського апеляційного суду через Богунський районний суд м. Житомира протягом 10 днів з дня її винесення.
Суддя С.М. Костенко
Постанова підлягає зверненню до виконання протягом трьох місяців з дня її винесення.
Оригінал: reyestr.court.gov.ua