Вирок від 06 квітня 2026 р. у справі №161/2854/26 — Луцький міськрайонний суд Волинської області

Справа № 161/2854/26

Провадження № 1-кп/161/724/26

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Луцьк 07 квітня 2026 року Луцький міськрайонний суд Волинської області під головуванням

судді - ОСОБА_1

за участю секретаря - ОСОБА_2

прокурора - ОСОБА_3

потерпілого - ОСОБА_4

обвинуваченого - ОСОБА_5

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Луцьку кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12026035580000022 від 12.01.2026 про обвинувачення ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українця, громадянина України, уродженця м. Луцьк Луцького району Волинської області, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , із середньою освітою, працюючого виставником на малому підприємстві «Полум`я», неодруженого, має на утриманні одну малолітню дитину, раніше не судимого

-за ст.125 ч.2 КК України, -

В С Т А Н О В И В:

Обвинувачений ОСОБА_5 , 11 січня 2026 року близько 10 години 00 хвилин, перебуваючи поблизу будинку №1 по вулиці Софії Ковалевської у місті Луцьку Волинської області, керуючись метою заподіяння тілесних ушкоджень іншій людині, усвідомлюючи значення та кримінально-протиправний характер своїх дій, в ході раптово виниклого словесного конфлікту із потерпілим ОСОБА_4 , умисно наніс один удар ногою в ділянку правої гомілки останнього та ряд ударів кулаками обох рук в ділянку голови та обличчя, чим спричинив потерпілому ОСОБА_4 тілесні ушкодження у вигляді закритої черепно-мозкової травми з струсом головного мозку; забійних саден обличчя та волосяної частини голови, гематоми навколо обох очей, садна передньої поверхні правого колінного суглобу, обширного синця на передньо-зовнішній поверхні правої гомілки, які згідно висновку судової медичної експертизи №38 від 20.01.2026 за ступенем тяжкості відносяться до легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров?я.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_5 свою вину у вчиненні інкримінованого йому кримінальному проступку визнав повністю та показав, що дійсно, у вказані час, місце та спосіб вчинив зазначений в обвинувальному акті кримінальний проступок. У вчиненому ОСОБА_5 щиро розкаявся та просив суд суворо його не карати. Цивільний позов потерпілого ОСОБА_4 визнав частково.

Крім повного визнання вини самим обвинуваченим, його вина у вчиненому повністю підтверджується зібраними та дослідженими в судовому засіданні доказами, фактичні обставини яких не оспорюються учасниками судового процесу, зокрема:

- показами даними в судовому засіданні потерпілим ОСОБА_4 , який показав, що 11.01.2026 рухався на ринок, на зустріч йому йшов ОСОБА_5 і відразу почав словесний конфлікт, після чого наніс удар ногою, в результаті чого потерпілий впав на сніг, а обвинувачений продовжив наносити удари кулаками в голову, факт побиття побачив сусід у вікно, який вийшов та почав розбороняти бійку. Після чого потерпілий викликав поліцію та швидку оскільки жалівся на головний біль, і був доставлений до лікувального закладу. Також в своїх показах потерпілий вказав на часті конфлікти протягом багатьох років через неподілену земельну ділянку. Цивільний позов підтримує, просить задовольнити. Разом з тим, потерпілий поклався на розсуд суду щодо визначення виду та розміру покарання обвинуваченому.

Відповідно до ст. 349 КПК України, при визначенні обсягу доказів, що підлягають дослідженню, судом постановлено не досліджувати інші докази по кримінальному провадженні, оскільки вони не оспорюються учасниками судового розгляду.

Аналізуючи зібрані та досліджені докази в їх сукупності, суд вважає доведеною вину обвинуваченого ОСОБА_5 у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ст.125 ч.2 КК України.

Таким чином, обвинувачений ОСОБА_5 своїми умисними протиправними діями, які виразились у нанесенні умисного легкого тілесного ушкодження, що спричинило короткочасний розлад здоров`я, вчинив кримінальний проступок, передбачений ст.125 ч.2 КК України.

Обговорюючи питання про вид і міру покарання відносно обвинуваченого ОСОБА_5 , суд враховує ступінь вчиненого ним кримінального правопорушення, який відповідно до ст.12 КК України відноситься до кримінальних проступків, всі обставини справи та дані про особу обвинуваченого.

Обставини, що пом`якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_5 суд відносить щире каяття та активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення.

Обставини, що обтяжуть його покарання, суд не вбачає.

При визначенні виду та розміру покарання обвинуваченому ОСОБА_5 , судом враховується те, що останній раніше не судимий, свою вину визнав повністю, розкаявся у вчиненому, має постійне місце проживання, має на утриманні малолітню дитину, потерпілий на призначенні суворого покарання ОСОБА_5 не наполягав в ході судового слідства, крім того, обвинувачений в подальшому зобов`язався дотримуватись бездоганної поведінки, тому суд приходить до висновку, що його виправлення та перевиховання можливе без ізоляції від суспільства, тобто покарання ОСОБА_5 , слід призначити в межах санкції ст.125 ч.2 КК України у виді шрафу в розмірі 70 неоподатковуваних мінімумів доходів громадня, що на думку суду буде необхідним та достатнім для його виправлення і перевиховання, а також попередження вчинення нових злочинів, і відповідатиме вимогам ст.65 КК України.

Цивільний позов потерпілого ОСОБА_4 – про відшкодування моральної шкоди, слід задовольнити частково.

При визначенні розміру відшкодування моральної шкоди в користь потерпілого ОСОБА_4 – суд враховує положення ст.23 ч.3 ЦК України, згідно яких розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності та справедливості. А тому, приймаючи до уваги встановлені судом фактичні обставини справи та викладені вище вимоги законодавства України з цього приводу, суд вважає, що в даному конкретному випадку, як встановлено під час досудового розслідування, так і в ході судового слідства, в потерпілого ОСОБА_4 внаслідок нанесення тілесних ушкоджень, виявлено короткочасний розлад здоров`я, а тому з врахуванням глибини душевних страждань, вимушених та незворотних змін у житті потерпілого ОСОБА_4 , які настали в результаті вчинення обвинуваченим злочину, що такий розмір в сумі 10 000 тисяч гривень відшкодування моральної шкоди відповідає положенням ст.23 ч.3 ЦК України.

Керуючись ст.ст.368, 371, 374 КПК України, суд, -

У Х В А Л И В :

ОСОБА_5 визнати винним у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ст.125 ч.2 КК України та призначити покарання у виді штрафу у розмірі 70 ( сімдесят) неоподотковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 1190 ( тисячу сто дев`яносто) гривень.

Цивільний позов потерпілого ОСОБА_4 задовольнити частково.

Стягнути з обвинуваченого ОСОБА_5 на користь потерпілого ОСОБА_4 моральну шкоду в розмірі 10 000 (десять) тисяч гривень.

На вирок суду може бути подана апеляція до Волинського апеляційного суду, шляхом її подачі через Луцький міськрайонний суд протягом 30 днів, з дня його проголошення.

ГОЛОВУЮЧИЙ: