Постанова від 29 березня 2026 р. у справі №212/6414/25 — Дніпровський апеляційний суд

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 33/803/112/26 Справа № 212/6414/25 Суддя у 1-й інстанції - Ваврушак Н. М. Суддя у 2-й інстанції - Акуленко В. В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 березня 2026 року м. Кривий Ріг

Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Дніпровського апеляційного суду Акуленко В.В., розглянувши апеляційну скаргу особи, що притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 на постанову судді Покровського районного суду м. Кривий Ріг Дніпропетровської області від 22 серпня 2025 року, якою

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешкає за адресою: АДРЕСА_1 ,

притягнуто до адміністративної відповідальності за ст. 122-4, ст. 124, ч. 4 ст.130 КУпАП та остаточно накладено стягнення у виді штрафу в розмірі 34 000 (тридцять чотири тисячі) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 3 роки. Стягнуто з нього судовий збір в розмірі 605,60 грн.

В С Т А Н О В И В:

Згідно з постановою судді, 23 травня 2025 року о 14:30 годині в м. Кривий Ріг у Покровському районі по вул. Джона Маккейна біля будинку 13 водій ОСОБА_1 на думку суду керував транспортним засобом марки «Audi А6», номерний знак НОМЕР_1 , не був уважним, не слідкував за дорожньою обстановкою, не вибрав безпечної швидкості руху, не вжив всіх заходів для зменшення швидкості аж до зупинки у разі виникнення перешкоди та здійснив наїзд на рекламний щит, розташований біля магазину «Покровський». Внаслідок ДТП транспортний засіб та рекламний щит отримали механічні пошкодження з матеріальними збитками. На думку суду ОСОБА_2 порушив п. п. 2.3.б., 12.1., 12.3 ПДР України, та скоїв адміністративне правопорушення за ст. 124 КУпАП.

Крім цього, 23 травня 2025 року о 14:30 годині в м. Кривий Ріг у Покровському районі по вул. Джона Маккейна біля будинку 13 водій ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом марки «Audi А6», номерний знак НОМЕР_1 , після вчинення ДТП залишив місце дорожньо-транспортної пригоди до якої був причетний. На думку суду ОСОБА_2 порушив п. 2.10.а. ПДР України, та скоїв адміністративне правопорушення за ст. 122-4 КУпАП.

Також, 23 травня 2025 року о 14:30 годині в м. Кривий Ріг у Покровському районі по вул. Джона Маккейна біля будинку 13 водій ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом марки «Audi А6», номерний знак НОМЕР_1 , перебував з явними ознаками алкогольного сп`яніння: різкий запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови та координації рухів після вчинення ДТП. Від проходження у встановленому законодавством порядку огляду на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу та в медичному закладі відмовився. На думку суду вказаними водій ОСОБА_2 порушив вимоги п.2.10є ПДР України та скоїв адміністративне правопорушення передбачене ч. 4 ст. 130 КУпАП.

На вказане рішення суду Лисенком подана апеляційна скарга, в якій він просить постанову судді скасувати та закрити провадження по справі відносно нього у зв`язку з відсутністю події та складу адміністративного правопорушення. Вважає постанову суду першої інстанції відносно нього необґрунтованою та незаконною. Вказує, що судом першої інстанції не в повному обсязі вивчені матеріали справи, не надано належної оцінки схемі нібито ДТП, відсутні пошкодження на транспортному засобі, таким чином, відповідно до чинного законодавства відсутні докази вчинення ним ДТП, що в свою чергу виключають і скоєнням ним адміністративних правопорушень передбачених ст. 122-4 та ч. 4 ст. 130 КУпАП

Заслухавши учасників процесу, перевіривши матеріали справи слід зазначити наступне.

Відповідно до ст. 294 КУпАП апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги.

Як встановлено судом першої інстанції 23 травня 2025 року о 14:30 годині в м.Кривий Ріг у Покровському районі по вул. Джона Маккейна біля будинку 13 водій ОСОБА_1 на думку суду керував транспортним засобом марки «Audi А6», номерний знак НОМЕР_1 , не був уважним, не слідкував за дорожньою обстановкою, не вибрав безпечної швидкості руху, не вжив всіх заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу у разі виникнення перешкоди та здійснив наїзд на рекламний щит, розташований біля магазину «Покровський». Після чого залишив місце ДТП та вжив алкогольні напої, що на думку поліцейських та суду свідчить про порушення ним вимог п. п. 2.3.б., 12.1., 12.3, 2.10а, 2.10є ПДР України та вчинення адміністративних правопорушень, передбачених ст.ст. 122-4, 124, ч. 4 ст. 130 КУпАП.

Разом з тим, дані висновки є передчасними.

Апеляційний суд не погоджується із висновком суду першої інстанції щодо наявності в діях ОСОБА_2 складу правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, тобто порушення правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження рекламного щита, з огляду на наступні обставини.

Так, об`єктивна сторона ст. 124 КУпАП виражається у порушенні учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна.

Відповідно до пункту 43 рішення Європейського суду з прав людини від 14.02.2008 у справі «Кобець проти України» (з урахуванням первісного визначення принципу «поза розумним сумнівом» у справі «Авшар проти Туреччини») доказування, зокрема, має випливати із сукупності ознак чи неспростованої презумпції, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що винуватість особи доведено поза розумним сумнівом.

Як вбачається з матеріалів справи, фотозображення автомобіля марки «Audi А6», номерний знак НОМЕР_1 , виконанні в чорному- білому кольорі та дуже низької якості.

Жодних механічних пошкоджень на транспортному засобі не вбачається. Крім того, не відображені пошкодження автомобіля і на схемі ДТП. На вказаній схемі взагалі відсутній автомобіль що належить ОСОБА_2 . Також, на схемі ДТП не зафіксовано жодних пошкоджень рекламного щиту.

З відеозапису на бодікамерах поліцейських, вбачається, ОСОБА_2 пояснив, що не виїжджав на своєму автомобілі та не скоював жодних ДТП, до спричинення механічних ушкоджень рекламного щита біля магазину не має ніякого відношення.

Пояснення ОСОБА_2 , матеріалами справи та схемою ДТП жодним чином не спростовані. Також взагалі відсутні будь-які докази, що підтверджують факт керування ОСОБА_2 автомобілем та його причетність до інкримінованої ДТП поза розумним сумнівом.

Так, свідок свідок ОСОБА_3 показав, що він є власником транспортного засобу марки «Ауді А6», номерний знак НОМЕР_1 , він дозволив ОСОБА_1 користуватися. Стверджує, що він, як власник, щодня оглядав свій автомобіль та впевнений, що 23 травня 2025 року будь-яких пошкоджень не було.

Свідок ОСОБА_4 показала, що вона часто відвідує магазин «Покровський» та стверджує, що рекламний щит там не закріплений та часто подає від вітру.

Суд першої інстанції не звернув увагу, на наведене вище. Та фактично визнав ОСОБА_2 винним у вчиненні ДТП на підставі рапортів поліцейських та протоколу про адміністративне правопорушення, що є неприпустимим.

З урахуванням викладеного, апеляційний суд, вважає, що вина ОСОБА_2 у вчиненні адміністративного правопорушення за ст. 124 КУПАП, не доведена поза розумним сумнівом, тому провадження відносно нього підлягає закриттю на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, у зв`язку з відсутністю складу правопорушення.

Так, статтею 122-4 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за залишення водіями транспортних засобів, іншими учасниками дорожнього руху на порушення встановлених правил місця дорожньо-транспортної пригоди, до якої вони причетні.

У разі причетності до дорожньо-транспортної пригоди водій зобов`язаний, зокрема, негайно зупинити транспортний засіб і залишатися на місці пригоди, пункт 2.10.а. ПДР.

Як вбачається з матеріалів справи та відеозапису робітників поліції, ОСОБА_2 пояснив, що жодного ДТП не скоював, знаходився вдома разом з дружиною та другом, де вживав алкогольні напої. Його покази судом першої інстанції жодним чином не спростовані.

Таким чином, жодних доказів робітниками поліції про вчинення ДТП ОСОБА_2 до суду першої інстанції не надано, а з матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_2 не вчиняв та не розумів, що нібито був причетний до ДТП, тому в його діях безумовно відсутня суб`єктивна сторона правопорушення, а відтак він не може нести відповідальність за ст. 122-4 КУПАП.

Також, як вбачається з матеріалів справи про адміністративне правопорушення, ОСОБА_2 визнаний винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 130 КУпАП.

Частина 4 ст. 130 КУпАП передбачає відповідальність за вживання особою, яка керувала транспортним засобом, після дорожньо-транспортної пригоди за її участю алкогольних напоїв, наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів, а також лікарських препаратів, виготовлених на їх основі (крім тих, що входять до офіційно затвердженого складу аптечки або призначені медичним працівником), або після того, як транспортний засіб був зупинений на вимогу поліцейського, до проведення уповноваженою особою медичного огляду з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння, а також щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, чи до прийняття рішення про звільнення від проведення такого огляду.

Згідно з п. 2.10 «є» ПДР України у разі причетності до дорожньо-транспортної пригоди водій зобов`язаний до проведення медичного огляду не вживати без призначення медичного працівника алкогольних напоїв, наркотичних засобів, а також лікарських препаратів, виготовлених на їх основі (крім тих, які входять до офіційно затвердженого складу аптечки).

Отже, доказуванню в даному випадку підлягає факт керування транспортним засобом, та факт вживання алкогольних напоїв після настання ДТП.

Крім того, диспозиція ч. 4 ст. 130 КУпАП не включає такої кваліфікуючої ознаки, як відмова від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння, та не відсилає до положень ч. 1 цієї статті.

Апеляційний суд зауважує, що єдиним доказом на підтвердження вживання алкогольних напоїв після нібито дорожньо-транспортної пригоди, яка спростована вище, є протокол, однак відповідно до відеозаписи, на якому ОСОБА_2 зазначає, що дійсно вживав спиртні напої, однак він знаходився дома, за кермом не перебував та жодного ДТП не скоював, а тому в його діях відсутня суб`єктивна сторона правопорушення за ч. 4 ст. 130 КУпАП.

Крім того, слід зазначити, що вживання алкогольних напоїв вдома, не є адміністративним правопорушенням відповідно до чинного КУпАП.

Відповідальність за ч. 4 ст. 130 КУпАП настає, лише у разі керування транспортним засобом в стані алкогольного сп`яніння, але такий факт матеріалами справи не доведений.

Відповідно до ст. 62 Конституції України ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним способом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

При цьому апеляційний суд усвідомлює суспільну небезпеку правопорушень, пов`язаних із забезпеченням безпеки дорожнього руху, необхідність невідворотності покарання порушників та створення умов, які б перешкоджали поширенню таких дій.

Проте необхідність дотримання вимог ст. 62 Конституції України (щодо неможливості обґрунтовувати обвинувачення припущеннями та тлумачення всіх сумнівів щодо доведеності вини особи на її користь), вимог ст. 6 Конвенції (щодо забезпечення прав обвинувачених), а також застосування основних принципів і європейських стандартів щодо рівня доказового забезпечення («поза розумним сумнівом») дає підстави апеляційному суду дійти висновку про недоведеність достатніми та неспростованими доказами факту порушення ОСОБА_2 вимог п. 2.10 «є» ПДР України та вчинення правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 130 КУпАП.

Враховуючи викладене, всі наявні в матеріалах справи докази у своїй сукупності не доводять вину ОСОБА_2 у порушенні ним вимог п. п. 2.3.б., 12.1., 12.3, 2.10а, 2.10є Правил дорожнього руху України, а відтак і вчинення адміністративних правопорушень, передбачених ст.ст. 122-4, 124, ч. 4 ст. 130 КУпАП.

За таких обставин, доводи апеляційної скарги є слушними, постанову суду першої інстанції слід скасувати, а провадження по справі закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст.247 КУпАП.

На підставі викладеного, керуючись ст. 294 КУпАП, суддя,

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу особи, що притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 задовольнити.

Постанову судді Покровського районного суду м. Кривий Ріг Дніпропетровської області від 22 серпня 2025 року відносно ОСОБА_1 скасувати та закрити провадження у справі за п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, в зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративних правопорушень, передбачених ст. 122-4, ст. 124, ч.4 ст. 130 КУпАП.

Постанова є остаточною та оскарженню не підлягає.

Суддя