Постанова від 07 квітня 2026 р. у справі №404/5101/12 — Дніпровський апеляційний суд

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 22-ц/803/1093/26 Справа № 404/5101/12 Суддя у 1-й інстанції - Бистрова Л. О. Суддя у 2-й інстанції - Халаджи О. В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 квітня 2026 року м. Дніпро

Дніпровський апеляційний суд у складі:

головуючого - судді Халаджи О. В.

суддів: Агєєва О.В., Красвітної Т.П.,

секретар Кругман А.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Дніпро апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Ворон Артема Ігоровича на ухвалу Південного районного суду міста Кам`янського Дніпропетровської області від 01 вересня 2025 року у справі за скаргою представника заявника ОСОБА_1 - адвоката Ворон Артема Ігоровича на визнання дій державного виконавця Південного відділу державної виконавчої служби у м. Кам`янське Кам`янського району Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) протиправними та зобов`язання вчинити певні дії (суддя першої інстанції Бистрова Л.О.),

В С Т А Н О В И В:

У вересні 2024 року ОСОБА_1 через свого представника звернувся до Південного районного суду міста Кам`янського Дніпропетровської області зі скаргою на дії (бездіяльність) державного виконавця в якій з урахуванням уточнених вимог просив: визнати бездіяльність державного виконавця Південного відділу державної виконавчої служби у м. Кам`янське Кам`янського району Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Лінік С.С. у виконавчому провадженні ВП № 61187399 протиправною; зобов`язати державного виконавця здійснити перерахунок заборгованості по аліментам, врахувавши грошові кошти, арештовані (списані із рахунку) боржника ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 у АТ «Ощадбанк», номер рахунку: НОМЕР_2 , у загальній сумі 41 307,61 грн.; судові витрати, у тому числі витрати на професійну правничу допомогу покласти на Орган виконавчої служби.

Ухвалою Південного районного суду міста Кам`янського Дніпропетровської області від 01 вересня 2025 року у задоволені скарги ОСОБА_1 на дії ДВС відмовлено.

Із вказаною ухвалою не погодився представник ОСОБА_1 – адвокат Ворон А.І. та подав апеляційну скаргу, в якій зазначив, що вона постановлені з порушенням норм матеріального та процесуального права, а також без належного дослідження обставин справи.

З посиланням на доводи аналогічні доводам скарги не дії ДВС зазначає, що на примусовому виконанні в органах ДВС перебуває виконавче провадження по стягненню з нього аліментів на утримання сина. ІНФОРМАЦІЯ_1 сину виповнилося 18 років, однак виконавче провадження не було закінчено у зв`язку із наявністю заборгованості зі сплати аліментів. Не погоджуючись із розміром заборгованості боржник звернувся до ДВС із заявою про перерахунок заборгованості зі сплати аліментів, однак йому було відмовлено у зв`язку із недостатністю документів для такого перерахунку, у зв`язку із чим він звернувся із цією скаргою до суду

Вважає, що суд першої інстанції, займаючи позицію державного виконавця та відмовляючи у задоволені скарги боржника не надав належної оцінки його аргументам, зокрема щодо наявності ситуації коли кошти (субсидії та інші виплати) арештовані банком за ініціативою державного виконавця через бездіяльність того ж державного виконавця не списуються з рахунку та акумулюються на ньому, незаконно збільшуючи борг за аліментами та нараховані на нього штрафи.

Враховуючи наведене просив суд ухвалу Південного районного суду міста Кам`янського Дніпропетровської області від 01 вересня 2025 року скасувати та ухвалити нову, якою задовільнити скаргу ОСОБА_1 про визнання бездіяльності державного виконавця у виконавчому провадженні №61187399 протиправною та зобов`язати останнього здійснити перерахунок заборгованості по аліментам, врахувавши грошові кошти, арештовані (списані із рахунку) боржника у розмірі 41 307,61 грн. також просив судові витрати покласти на органи ДВС.

ДВС не скористалось своїм правом на подання відзиву на апеляційну скаргу, що відповідно до ч.3 ст. 360 ЦПК України не є перешкодою для перегляду рішення суду першої інстанції.

Представник ОСОБА_1 - адвокат Ворон А.І. у судове засідання не з`явився про розгляд справи був повідомлений належним чином та звернувся із заявою про розгляд справи без його участі та участі ОСОБА_1 в якій підтримав апеляційну скаргу у повному обсязі.

Представник Південного ВДВС у м.Кам`янське Кам`янського району Дніпропетровської області Південного МУ Міністерства юстиції (м.Одеса) до суду не з`явився пророзгляд справи повідомлений належним чином.

Згідно із ч. 2 ст. 372 ЦПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Заслухавши доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що вона не підлягає задоволенню з наступного.

Згідно ч. 1 ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Судом першої інстанції встановлено, що на примусовому виконанні у відповідному Відділі перебуває виконавче провадження з примусового виконання виконавчого листа № 2/404/2760 від 09.01.2013 виданого Баглійським районним судом м. Дніпродзержинська, про стягнення з ОСОБА_1 аліментів на утримання сина ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у розмірі 1/4 частини з усіх видів доходу, але не менше ніж 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку на користь ОСОБА_3 починаючи з 09.08.2012 р., до досягнення дитиною віку повноліття, за № НОМЕР_3 .

Згідно відомостей з довідки Форма ОК-5, ОСОБА_1 за період стягнення аліментів отримував доходи, а саме: з 09.09.2012 по 14.05.2019 - в Управлінні соціального Управління соціального захисту населення Кам`янської міської ради ЄДРПОУ 03192520: з 01.01.2017 по 31.05.2017 - ДП «БАР`ЄР» ЄДРПОУ 31330051; - з 01.06.2018 по 30.09.2018 - ТОВ «ТАС ДНІПРОВАГОНМАШ» ЄДРПОУ 5669819; - з 06.05.2020 по 31.05.2022 - КП КМР «Транспорт» ЄДРПОУ 42983447; - з 01.02.2022 по 31.12.2023 Військова частина НОМЕР_4 ЄДРПОУ НОМЕР_5 ; - з грудня 2023 по 29.02.2024 - Військова частина НОМЕР_6 ЄДРПОУ НОМЕР_7 ; - щорічно протягом року у вигляді орендної плати за користування земельною ділянкою у ТОВ «Кам`янське АГРО».

Згідно проведеного перерахунку за весь період стягнення аліментів боржнику нараховано дохід в сумі 2 030 045,21 грн., нараховано податки в сумі 113 215,39 грн., чиста сума після відрахування податків для нарахування аліментів становить 1 916 829,82 грн., *25% = сума аліментів 479 207,45 грн..

В грудні 2018 розмір аліментів з доходу боржника становить 930,75 грн., та менший за 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, тому аліменти нараховані в розмірі 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, що становить 1013,50 грн., відповідно: 479 207,45 грн. - 930,75 (аліменти з доходу) + 1013,50 (50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку) = 479 290,20 грн. сума аліментів яка підлягає сплаті за весь період стягнення.

Сплачено боржником за період з 09.08.2012 по 26.07.2024 через депозитний рахунок відділу - 191 337,66 грн., згідно звітів з роботи 30 231,34 грн., всього сплачено 221 569,00 грн..

Відповідно: 479 290,20 грн. (загальна сума аліментів) – 221 569,00 грн. (сума сплачених аліментів) = 257 721,20 грн. сума заборгованості зі сплати аліментів станом на 26.07.2024.

Згідно розрахунку заборгованості зі сплати аліментів сума боргу за період з 06.02.2020 (з моменту відкриття) по 26.07.2024 складає 156 075,06 грн. сукупний розмір якої перевищує один рік, згідно ст. 71 Закону України "Про виконавче провадження" за наявності заборгованості зі сплати аліментів, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів вводиться нарахування штрафів. У боржника станом на 26.07.2024 наявна заборгованість зі сплати аліментів, сукупний розмір якої перевищує один рік.

Постановою державного виконавця на боржника накладено штраф за несплату аліментів в розмірі 20% від суми заборгованості, згідно розрахунку проведеного 26.07.2024: за період з 06.02.2020 по 26.07.2024 на суму заборгованості 143 122,81 грн., враховуючи, що сума заборгованості після проведення перерахунку становить 156 075,06 грн., державним виконавцем проведено перерахунок нарахування суми штрафу в розмірі 20% від суми боргу, який складає 31 215,01 грн..

За період з 27.07.2024 по 01.08.2025 на депозитний рахунок Відділу державної виконавчої служби у м.Кам`янське Кам`янського району Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) з військової частини НОМЕР_6 надійшли грошові кошти в рахунок погашення заборгованості в сумі 135 543,88 грн., отже враховуючи проведені розрахунки: - заборгованість зі сплати аліментів станом на 01.08.2025 складає 122 177,35 грн., - сума нарахованого штрафу за несплату аліментів 31 215,02 грн., - сума виконавчого збору за наявну заборгованість, що перевищує сукупний розмір аліментних платежів за один рік 15 607,51грн.. Загальна сума заборгованості за виконавче провадження з примусового виконання виконавчого листа № 2/404/2760 від 09.01.2013 виданого Баглійським районним судом м. Дніпродзержинська станом на 01.08.2025 становить 168 999,84 грн..

Відмовляючи у задоволенні скарги ОСОБА_1 , суд першої інстанції виходив із того, що позиція скаржника та його представника про те, що з вказаних ним підстав дії державного виконавця не відповідають вимогам Закону України «Про виконавче провадження», є недоведеною та безпідставною.

Апеляційний суд погоджується з вказаним висновком місцевого суду з огляду на наступне.

У пункті 9 частини третьої статті 129 Конституції України до основних засад судочинства віднесено обов`язковість рішень суду.

Відповідно до статті 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави (частина перша статті 2 ЦПК України).

Суд визначає в межах, встановлених ЦПК України, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання цивільного судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов`язаних із відповідними процесуальними діями, тощо (частина перша статті 11 ЦПК України).

Судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, і за її межами (частина перша статті 18 ЦПК України).

Виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню (частина перша статті 1 Закону України «Про виконавче провадження»).

Виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії (частина перша статті 18 Закону України «Про виконавче провадження»).

Сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи (стаття 447 ЦПК України).

Відповідно до частини другої та третьої статті 451 ЦПК України у разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов`язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене права заявника).

Звертаючись з апеляційною скаргою представник ОСОБА_1 зазначав, що судом першої інстанції не були враховані доводи його уточненої скарги на дії ДВС з приводу платежів, які були списані або заблоковані на його рахунку в банку, однак не включені у розрахунок заборгованості зі сплати аліментів.

Зокрема вказували, що йому було заблоковано нараховану 22.09.2022 року одноразову виплату ПФУ та нараховану 04.10.2023 року, 04.11.2023 року та 03.12.2023 року субсидію на загальну суму 13 670,97 грн. Однак з наявних в матеріалах справи документів, зокрема виписки по картковому рахунку ОСОБА_1 не вбачається, що ці суми були списані з його рахунку, вбачається тільки факт їхнього нарахування.

Наступні суми, які на думку апелянта не включені державним виконавцем до розрахунку заборгованості нараховувались у період з січня 2024 року по серпень 2024 року (на загальну суму 16 275,53 грн.) та у період з вересня 2024 року по березень 2025 року (на загальну суму 12 361,11 грн.), також не відображені у виписці по картковому рахунку, як такі що списані або заблоковані на погашення боргу саме в рамках виконавчого провадження №61187399.

Таким чином підстав вважати, що вказані грошові кошти ОСОБА_1 пішли на погашення заборгованості зі сплати аліментів по утриманню його сина, не має. Тому включення в розрахунок заборгованості за аліментами вказаних сум державним виконавцем не має підстав.

При цьому суд апеляційної інстанції звертає увагу, що розрахунок заборгованості по аліментам містить відомості про погашення у спірний період боржником такої заборгованості, однак у інших сумах та датах на загальну суму 135 543,88 грн.

На підставі наведеного вище суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що скарга ОСОБА_1 є безпідставною та необґрунтованою.

Суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та визначився з правовими нормами, які регулюють спірні правовідносини. Доводи апеляційної скарги про порушення норм матеріального та процесуального права є безпідставними.

Доводи, викладені в апеляційні скарзі, фактично зводяться до переоцінки доказів та незгодою з висновками суду по їх оцінці. Проте, відповідно до вимог ст. 89 ЦПК України, оцінка доказів є виключною компетенцією суду, переоцінка доказів діючим законодавством не передбачена. Судом першої інстанції повно та всебічно досліджені обставини справи, перевірені письмові докази та надано їм належну оцінку.

Отже, розглядаючи справу, суд першої інстанції в достатньо повному обсязі встановив права і обов`язки сторін, що брали участь у справі, обставини справи, перевірив доводи і заперечення сторін, дав їм належну правову оцінку, ухвалив судове рішення, яке відповідає вимогам закону. Висновки суду обґрунтовані і підтверджуються письмовими доказами.

Доводи апеляційної скарг не дають підстав для висновку, що оскаржувана ухвала суду першої інстанції постановлена без додержання норм матеріального і процесуального права. Фактично доводи скарги зводяться до переоцінки доказів та встановлення фактичних обставин справи.

Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення (справа "Серявін та інші проти України" від 10 лютого 2010 року).

Оскільки доводи апеляційної скарги не спростовують правильність висновків суду першої інстанції і не дають підстав вважати, що судом порушено норми процесуального права та/або неправильно застосовано норми матеріального права, апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а оскаржуване судове рішення без змін.

Керуючись статтями, 374, 375, 381-384 ЦПК України, апеляційний суд,

ПОСТАНОВИВ :

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Ворон Артема Ігоровича залишити без задоволення.

Ухвалу Південного районного суду міста Кам`янського Дніпропетровської області від 01 вересня 2025 року залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття. Касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Судді: О.В. Халаджи

О.В. Агєєв

Т.П. Красвітна