Постанова від 07 квітня 2026 р. у справі №202/12260/25 — Дніпровський апеляційний суд

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 22-ц/803/3386/26 Справа № 202/12260/25 Суддя у 1-й інстанції - Мачуський О. М. Суддя у 2-й інстанції - Пищида М. М.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 квітня 2026 року м. Дніпро

Дніпровський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого – Пищиди М.М.

суддів – Ткаченко І.Ю., Свистунової О.В.

за участю секретаря судового засідання – Літвінова І.Г.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпро цивільну справу за апеляційною скаргою Дніпровської міської ради на ухвалу Індустріального районного суду міста Дніпра від 18 грудня 2025 року за позовом Дніпровської міської ради до ОСОБА_1 про стягнення безпідставно збережених коштів орендної плати за фактичне користування земельною ділянкою без достатньої правової підстави, -

В С Т А Н О В И В:

У грудні 2025 року до суду надійшла позовна заява Дніпровської міської ради до ОСОБА_1 про стягнення безпідставно збережених коштів орендної плати в сумі 1492856,14 за фактичне користування земельною ділянкою, розташованою за адресою: АДРЕСА_1 , без достатньої правової підстави.

Разом з позовною заявою, подано заяву про забезпечення позову, в якій останній просить вжити заходу забезпечення позову, шляхом накладення арешту на нерухоме майно ОСОБА_1 та на грошові кошти, що обліковуються на розрахункових рахунках останнього, в межах суми стягнення в розмірі 1492856,14 гривень, до набрання рішенням по справі законної.

В обґрунтування заяви зазначено, що відповідачем безпідставно збережено грошові кошти у розмірі орендної плати за користування земельною ділянкою. На даній земельній ділянці розташований належний відповідачу будинок площею 150 кв.м. Враховуючи значний розмір заборгованості відповідача, представник заявника вважає,що накладення арешту на нерухоме майно відповідача та грошові кошти, розміщені на рахунках останнього буде співмірним та може потенційно забезпечити виконання судового рішення в разі задоволення позовних вимог.

Ухвалою Індустріального районного суду міста Дніпра від 18 грудня 2025 року у задоволенні заяви в.о. голови ДМР Підлубного Е.С. про забезпечення позову по цивільній справі за позовною заявою Дніпровської міської ради до ОСОБА_1 про стягнення безпідставно збережених коштів орендної плати за фактичне користування земельною ділянкою без достатньої правової підстави – відмовлено.

Не погодившись з вказаним рішенням суду, Дніпровська міська рада звернулася до суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення суду скасувати, ухвалити нове судове рішення, яким заяву про забезпечення позову задовольнити.

В обґрунтування апеляційної скарги посилається на те, що судом першої інстанції було неповно та неправильно встановлено деякі обставини, що мають значення для справи, внаслідок неправильного дослідження і оцінки наданих суду доказів.

Перевіривши матеріали справи, законність та обґрунтованість рішення суду, в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу залишити без задоволення.

Встановлено, що у грудні 2025 року ДМР звернулась до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення безпідставно збережених коштів орендної плати за фактичне користування земельною ділянкою без достатньої правової підстави, в якому просить стягнути з відповідача на свою користь кошти у розмірі 1 492 856,14 грн, набутих без достатньої правової підстави, внаслідок несплаченої орендної плати за користування земельною ділянкою.

Разом з позовною заявою, подано заяву про забезпечення позову, в якій просить накласти арешт на нерухоме майно ОСОБА_1 та на грошові кошти, що обліковуються на розрахункових рахунках останнього, в межах суми стягнення в розмірі 1492856,14 гривень, до набрання рішенням по справі законної.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Частиною 3 статті 150 ЦПК України встановлено, що заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

За положеннями ч. 4 ст. 152 ЦПК України у разі подання заяви про забезпечення позову до подання позовної заяви заявник повинен пред`явити позов протягом десяти днів, а у разі подання заяви про арешт морського судна - тридцяти днів з дня постановлення ухвали про забезпечення позову.

Крім цього, Пленум Верховного Суду України у пункті 4 своєї постанови від 22 грудня 2006 року № 9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», роз`яснив, що розглядаючи заяву про забезпечення позову, суддя має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову позовним вимогам. При встановленні зазначеної відповідності слід враховувати, що вжиті заходи не повинні перешкоджати господарській діяльності юридичної особи або фізичної особи, яка здійснює таку діяльність і зареєстрована відповідно до закону як підприємець. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів. Наприклад, обмеження можливості господарюючого суб`єкта користуватися та розпоряджатися власним майном іноді призводить до незворотних наслідків.

Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів.

Заходи забезпечення позову повинні бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Співмірність передбачає співвідношення негативних наслідків від вжиття заходів про забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов`язання після пред`явлення вимоги чи подання позову до суду, наприклад, реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації.

Судом встановлено, що між сторонами виник спір щодо несплати відповідачем орендної плати за користування земельною ділянкою за відсутності правовстановлюючих документів у розмірі 1492856,14 грн.

Відповідно до Витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно право власності на житловий будинок, загальною площею 150 кв.м. житловою площею 52.7 кв.м, розташованого за адресою по АДРЕСА_2 зареєстроване за відповідачем .

Колегія звертає увагу, що, заявляючи про забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти та на нерухоме майно, які обліковуються на розрахункових рахунках ОСОБА_1 у розмірі1492856,14 грн грн, позивачем ні суду першої інстанції, ні суду апеляційної інстанції не надано доказів вартості об`єкту нерухомого майна щодо якого вжиті заходи забезпечення позову у даній справі, житлового будиноку, загальною площею 150 кв.м. житловою площею 52.7 кв.м, розташованого за адресою по АДРЕСА_2 , що свідчить про неспростування правильності висновків районного суду, про відмову в задоволенні заяви про забезпечення позову.

Клопотань про витребування відповідних доказів не заявлялось.

Отже, виходячи із співмірності таких заходів заявленим позовним вимогам і відповідності виду забезпечення позову позовним вимогам, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про відмову у задоволенні заяви про забезпечення позову .

Відповідно до частини 1 статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Наведені в апеляційній скарзі доводи апелянта правильності висновків щодо наявності підстав для задоволення заяви про забезпечення позову не спростовують, а тому ухвали суду першої інстанції підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга – без задоволення.

Колегія наголошує, що позивач не позбавлений можливості звернення до суду з іншою заявою про забезпечення позову.

Керуючись ст.ст. 259, 268, 367, 375, 381-383 ЦПК України, апеляційний суд,-

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Дніпровської міської ради – залишити без задоволення.

Ухвалу Індустріального районного суду міста Дніпра від 18 грудня 2025 року – залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення та протягом тридцяти днів може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги до Верховного Суду.

Вступна та резолютивна частини постанови проголошені 08 квітня 2026 року.

Повний текст постанови складено 09 квітня 2026 року.

Судді: