Рішення від 08 квітня 2026 р. у справі №645/7626/25 — Немишлянський районний суд міста Харкова

Справа № 645/7626/25

Провадження № 2/645/608/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 квітня 2026 року м. Харків

Немишлянський районний суд міста Харкова у складі:

головуючого - судді Сілантьєвої Е.Є.

за участі секретаря судових засідань – Хілінського М.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Харкові в спрощеному провадженні в порядку заочного розгляду цивільну справу за позовом Акціонерного товариства «Комерційний Банк «ГЛОБУС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

в с т а н о в и в:

Позивач - Акціонерне товариство «Комерційний банк «Глобус», через свого представника – адвоката Рибитва О.А. звернувся до суду з позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором про надання комплексу послуг банківського обслуговування в АТ «КБ «Глобус» від 10.01.2022 року у загальному розмірі в сумі 61177,36 грн., а також понесені судові витрати у розмірі 3028,00 грн.

Позовні вимоги обґрунтовуються тим, що 10.01.2022 року між АТ «КБ «Глобус» та відповідачем ОСОБА_1 укладено договір про надання комплексу послуг банківського обслуговування в АТ «КБ «Глобус», шляхом подачі заяви-анкети на приєднання до вказаного договору за умовами якого ОСОБА_1 отримав кредит в розмірі 41498,00 грн, на строк 36 місяців з 10.01.2022 по 09.01.2025 (пільговий період 14 місяців з 10.01.2022 по 10.03.2023), розмір процентної ставки 0,00001%, реальна процентна ставка 43,27 %, комісія за управління кредитом 2,90%. У порушення умов кредитного договору про належне, повне і своєчасне виконання зобов`язань, відповідач зобов`язання за кредитним договором належним чином не виконує. Станом на 01.08.2025 року має заборгованість по кредиту у розмірі 61177,36 грн., а саме: прострочену заборгованість за кредитом у розмірі 34701,68 грн. та прострочену заборгованість по процентам (комісіям) в розмірі 26475,68 грн. Оскільки відповідач взятих на себе зобов`язань не виконує позивач звернувся з позовом до суду.

Ухвалою Немишлянського районного суду міста Харкова від 30.10.2025 року провадження по справі відкрито та призначено розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

У судове засідання представник позивача не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений своєчасно та належним чином. 04.03.2026 представник позивача – Мала В.В. через підсистему «Електронний суд» подала заяву про проведення розгляду справи без участі представника позивача та за наявними у матеріалах доказами, проти ухвалення заочного рішення не заперечувала.

Відповідно до ч. 3 ст. 211 ЦПК України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності.

Відповідач ОСОБА_1 у судове засідання повторно не з`явився, про день та час слухання справи був повідомлений своєчасно і належним чином. Викликався у судове засідання в порядку ст. 128 ЦПК України шляхом направлення судових повісток за зареєстрованим місцем проживання відповідно до відомостей з Реєстру територіальної громади міста Харкова. Причини неявки відповідач суду не повідомив, будь-яких заяв та клопотань від відповідача не надходило.

Відповідач в установлений ч. 7 ст. 178 ЦПК України строк не подав до суду відзив на позовну заяву, у зв`язку із чим суд вирішує справу за наявними матеріалами, що передбачено ч. 8 ст. 178 ЦПК України.

Враховуючи повторну неявку належним чином повідомленого відповідача в судове засідання, який не повідомив про причини неявки та не подав відзив, відповідно статті 280 ЦПК України, суд, за згодою представника позивача, вважає за можливе проводити заочний розгляд справи та ухвалити заочне рішення.

У зв`язку з тим, що розгляд справи відбувався за відсутності сторін, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Суд, дослідивши надані докази у їх сукупності доходить наступного висновку.

10.01.2022 року між АТ «КБ «Глобус» та ОСОБА_1 укладений Договір про надання комплексу послуг банківського обслуговування в АТ «КБ «Глобус», шляхом подачі Анкети – заяви №41690029 на приєднання до Договору, за змістом якої сторонами було погоджено умови кредитування та графік платежів, а саме: сума кредиту 41498,00 грн, строк кредитування 36 місяці з 10.01.2022 по 09.01.2025, комісія за управління кредитом після пільгового періоду – 2,90 %, розмір процентної ставки % річних – 0,00001 %, схема повернення кредиту- Ануїтетна, реальна процентна ставка, % річних 43,27 %, загальна вартість кредиту 67973,68 грн.

Зі змісту Анкети-заяви вбачається, що підписанням вказаної анкети-заяви відповідач ОСОБА_1 підтвердив, що акцептує публічну пропозицію Банку на укладення Договору про надання комплексу послуг банківського обслуговування в АТ «КБ «Глобус», в повному обсязі, з урахуванням умов і правил всіх банківських послуг, як обраних безпосередньо при укладенні Договору, так і послуг, що можуть бути в процесі обслуговування (з урахуванням всіх змін) і погоджується з тим, що може обирати будь-які передбачені договором послуги, в тому числі через дистанційні канали обслуговування. З тарифами, паспортом споживчого кредиту, таблицею обчислення вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про надання споживчого кредиту, іншими додатками, які складають цей договір, що розміщений на сайті банку: globusbank.com.ua (як публічна частина договору), позивач ознайомлений, повністю згоден, зміст розумію, положення якого зобов`язуюсь неухильно дотримуватися та укладення якого я підтверджую і свої примірники індивідуальної частини договору отримав в день укладення договору. Окрім того, у Заяві – анкеті відповідач підтвердив, що попередньо ознайомлений у письмовій формі з інформацією про загальну вартість споживчого кредиту з урахуванням реальної процентної ставки та загальними витратами за споживчим кредитом, а також з будь-якою інформацією надання якої вимагає ЗУ «Про споживче кредитування», «;Про захист прав споживачів» та чинне в Україні законодавство, які йому роз`яснені, зрозумілі, не потребують додаткового тлумачення та з якими він цілком згодний та погоджується на отримання послуг згідно умов договору.

Також, 10.01.2022 року відповідачем підписаний паспорт споживчого кредиту, зміст якого узгоджується з умовами в Анкеті – заяві № 41690029.

Пунктом 1.7 Договору (Публічної пропозиції АТ «КБ «ГЛОБУС») визначено, що дата набрання чинності Договору визначається Заявою-Анкетою на приєднання до Договору, якщо інше не передбачено умовами Договору. Місцем укладання Договору є місцезнаходження структурних підрозділів Банку та/або Кредитного посередника Банку (відділення, точки продажів, магазини або іншого місця надання Банком послуг, в т.ч. через Мобільний додаток), в якому Клієнт подає Заяву-Анкету на приєднання до Договору.

Згідно з п. 1.8 Договору, укладаючи цей Договір, Сторони приймають на себе всі обов`язки та набувають всіх прав, передбачених Договором.

Положеннями пункту 1.9 Договору визначено, що підписанням паперової або електронної Заяви-Анкети на приєднання до Договору, Клієнт беззастережно підтверджує, що на момент укладення Договору Клієнт ознайомився з повним текстом Договору з додатками (в тому числі Тарифами), повністю зрозумів його зміст та погоджується зі всіма умовами Договору та Тарифами, що є чинними на дату укладання цього Договору.

Згідно з п.п.2.3.1, 2.3.3 Договору, клієнт зобов`язаний належним чином виконувати умови цього договору. Своєчасно сплачувати проценти за користування Кредитом, комісії та штрафні санкції (за наявності) в порядку, передбаченому цим Договором (в т.ч. Заявою-Анкетою на приєднання до Договору).

У випадках передбачених п.9.7 Договору, банк має право зупинити подальше надання послуг та/або комплекс послуг Клієнту та/або вимагати дострокового повернення кредиту, сплати процентів, комісій та штрафних санкцій, що передбачені цим Договором та/або Тарифами у випадку невиконання або неналежного виконання клієнтом зобов`язань за Договором, зокрема, непогашення заборгованості за кредитом, несплати процентів, комісій, штрафних санкцій (за наявності), а також у разі виникнення обставин, які можуть негативно вплинути на платоспроможність Клієнта та ставлять під загрозу (унеможливлюють) виконання Клієнтом зобов`язань по Договору.

Згідно з п. 1.12 Договору, укладенням Договору сторони погодили, що примірник Заяви-Анкети на приєднання до Договору може надаватися Банком Клієнту в паперовій формі та/або надсилатись в електронній формі за допомогою засобів інформаційних, телекомунікаційних, інформаційно-телекомунікаційних систем, зокрема, але не виключно за допомогою Мобільного додатку, в залежності від технічних можливостей Банку.

Пунктом 4.1. Додатку 1 до Договору визначено зобов`язання клієнта, зокрема: використати споживчий кредит за цільовим призначенням і своєчасно повернути його відповідно до умов цього Договору та додатків; своєчасно сплачувати проценти за користування кредитом, комісії та штрафні санкції (за наявності) в порядку, передбаченому цим Договором (в т.ч. Заявою-Анкетою на приєднання до Договору); повністю повернути Банку суму отриманого споживчого кредиту не пізніше Дати остаточного повернення Кредиту, яка визначена Заявою-Анкетою на приєднання до Договору та Графіком платежів. Якщо дата остаточного повернення кредиту припадає на вихідний, святковий або інший неробочий день, сплата переноситься на наступний робочий день банку.

Відповідно до Графіка платежів позичальник зобов`язаний у період з моменту отримання кредиту до 10 (десятого) числа кожною місяця, вказаного у Графіку платежів, сплачувати визначену суму платежу у розмірі 1888,16 грн.

Пунктом 2.1.15 Додатку 1 до Договору, Проценти за користування споживчим кредитом та комісії встановлюються у фіксованому розмірі і підлягають сплаті клієнтом з урахуванням наступних положень Додатку.

Нарахування процентів за користування споживчим кредитом здійснюється у Національній валюті щодня на фактичну суму непогашеного основного боргу за споживчим кредитом і за фактичний час користування таким споживчим кредитом (факт/факт), включаючи день видачі та виключаючи день повернення, в розмірі процентної ставки, зазначеної в Заяві-Анкеті на приєднання до Договору та сплачуються не пізніше дати платежу, визначеної у Графіку платежів. При простроченні повернення основної суми боргу за Споживчим кредитом проценти за користування простроченими до повернення сумами нараховуються щоденно та повинні сплачуватись одночасно з поверненням Споживчого кредитуй п. 2.1.15.2.1 Додатку 1 до Договору).

Згідно з виписками по особовому рахунку № НОМЕР_1 за період з 10.01.2022 по 01.08.2025 року за кредитним договором №41690029 від 10.01.2022 року позивач взяті на себе зобов`язання за кредитним договором №41690029 виконав у повному обсязі (а.с.42-46).

Окрім того, одночасно із вищезазначеним свідченням приєднання до угоди відповідача, дія Договору підтверджується фактом користування відповідачем картковим рахунком та використання кредитних коштів, що повністю узгоджується з ч. 2 ст. 642 ЦК України, згідно якої особа, яка одержала пропозицію укласти договір, у межах строку для відповіді вчинила дію відповідно до вказаних у пропозиції умов договору (відвантажила товари, надала послуги, виконала роботи, сплатила відповідну суму грошей тощо), яка засвідчує її бажання укласти договір, ця дія є прийняттям пропозиції.

Верховний Суд у складі колегії суддів першої судової палати Касаційного цивільного суду у справі №127/23910/14-ц від 23.12.2020 р.: «Часткова сплата боржником або з його згоди іншою особою основного боргу та/або сум санкцій є тією дією, яка свідчить про визнання ним боргу». Внесення грошових коштів на рахунок кредитодавця є визнання ним боргу (відповідно до зазначеної позиції Верховного Суду), що, у свою чергу, фактично прирівнюється до підтвердження волевиявлення учасника справи на укладення договору. Адже без волевиявлення не існувало б потреби сплачувати заборгованість. З огляду на викладене, волевиявлення позичальника може підтверджуватись як підписанням договору, так і його діями (заповнення формуляра (заявки) на отримання кредиту, часткова або повна сплата заборгованості тощо).

Наведені правові позиції Верховного Суду ґрунтуються на презумпції свободи договору, тобто сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог законодавства. Підписуючи договір, позичальник погоджується на укладання договору саме такого змісту, що фактично нівелює усі доводи стосовно невідповідності умов договору без достатніх на це доказів.

Пунктом 2.1.15.3. Додатку 1 до Договору, вказано, що у випадку непогашення Клієнтом Простроченої заборгованості за процентами та комісіями, Банк, починаючи з дня виникнення такої заборгованості, може скористатися правом, зазначеним у п. 9.7. цього Договору,. Зокрема, у випадку невиконання Клієнтом Вимоги про дострокове виконання зобов`язань за Договором Банк має право стягнути у встановленому чинним законодавством України порядку всю заборгованість за Договором.

У зв`язку з тим, що ОСОБА_1 належним чином не виконував свої зобов`язання за умовами кредитного договору № 41690029 від 10.01.2022 року з боку АТ «КБ «ГЛОБУС» на адресу проживання відповідача, зазначену в кредитному договорі було направлено письмову вимогу щодо виконання договірних зобов`язань за кредитним договором у сумі 53956,72 грн (а.с.24).

Проте, відповідачем письмова вимога не виконана, заборгованість не сплачена.

Відповідно до розрахунку заборгованості за договором № 41690029 від 10.01.2022 року відповідач ОСОБА_1 свої зобов`язання за кредитним договором № 41690029 від 10.01.2022 року порушив, внаслідок чого у нього утворилась заборгованість у розмірі 61177,36 грн, з яких: прострочена заборгованість по кредиту в розмірі 34701,68 грн, прострочена заборгованість по процентам (комісіям) в розмірі 26475,68 грн (а.с. 36-41).

Заперечень щодо правильності розрахунку заборгованості відповідачем не заявлено.

Згідно з ч. 1 ст. 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до ч.ч. 1-2 ст. 207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-комунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства.

Згідно зі ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що ставляться.

Відповідно до ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Згідно зі ст. 610 ЦК України порушення зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання. Окрім того, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не виконав його у строк, встановлений договором (ст. 612 ЦК України).

За ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Згідно з ч. 1 ст. 626 ЦК України підписанням договору сторонами досягнуто домовленість щодо встановлення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами. Оскільки сторони уклали договір, вони набули взаємних прав та обов`язків.

Згідно з ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

За змістом п.п. 10,11 ст. 1 Закону України «Про споживче кредитування», споживче кредитування - правовідносини щодо надання, обслуговування та повернення споживчого кредиту; споживчий кредит (кредит) - грошові кошти, що надаються споживачу (позичальникові) на придбання товарів (робіт, послуг) для задоволення потреб, не пов`язаних з підприємницькою, незалежною професійною діяльністю або виконанням обов`язків найманого працівника.

Згідно з ч. 1 ст. 13 Закону України «Про споживче кредитування», Договір про споживчий кредит, договори про надання додаткових та/або супутніх послуг кредитодавцем і третіми особами та зміни до них укладаються у письмовій формі (у паперовому вигляді або у вигляді електронного документа, створеного згідно з вимогами, визначеними Законом України «Про електронні документи та електронний документообіг», а також з урахуванням особливостей, передбачених Законом України «Про електронну комерцію»). Кожна сторона договору отримує по одному примірнику договору з додатками до нього. Примірник договору, що належить споживачу, має бути переданий йому невідкладно після підписання договору сторонами.

Згідно з ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

У ст. 1049 ЦК України передбачено, що позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, встановлені договором.

Відповідно до ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Оскільки відповідач ОСОБА_1 свої зобов`язання за умовами Договору №41690029 від 10.01.2022 року не виконав, доказів про відсутність своєї заборгованості перед позивачем суду не надав, суд доходить висновку, що позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача суми заборгованості у розмірі 34701,68,00 грн - прострочена заборгованість по кредиту, є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Що стосується вимог позову про стягнення з відповідача простроченої заборгованості за комісією у сумі 26475,68 грн суд зазначає на наступне.

10 червня 2017 року набув чинності Закон України «Про споживче кредитування», у зв`язку із чим у Законі України «Про захист прав споживачів» текст статті 11 викладено в такій редакції: «Цей Закон застосовується до відносин споживчого кредитування у частині, що не суперечить Закону України «Про споживче кредитування».

Правила про споживчий кредит розроблені й затверджені на виконання вимог Закону України «Про споживче кредитування» та підтверджують правомірність дій банку щодо встановлення у договорі споживчого кредиту комісії за обслуговування кредитної заборгованості.

Закон України «Про споживче кредитування» розмежовує оплатність та безоплатність надання інформації про кредит залежно від періодичності звернення споживача із запитом щодо надання такої інформації.

Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 1 Закону України «Про споживче кредитування», загальні витрати за споживчим кредитом - витрати споживача, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за додаткові та супутні послуги кредитодавця та кредитного посередника (за наявності), для отримання, обслуговування і повернення кредиту.

Згідно з частиною 2 статті 8 Закону України «Про споживче кредитування» до загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, комісії кредитодавця, пов`язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо.

Частиною 1 статті 11 Закону України «Про споживче кредитування» передбачено, що після укладення договору про споживчий кредит кредитодавець на вимогу споживача, але не частіше одного разу на місяць, у порядку та на умовах, передбачених договором про споживчий кредит, безоплатно повідомляє йому інформацію про поточний розмір його заборгованості, розмір суми кредиту, повернутої кредитодавцю, надає виписку з рахунку/рахунків (за їх наявності) щодо погашення заборгованості, зокрема інформацію про платежі за цим договором, які сплачені, які належить сплатити, дати сплати або періоди у часі та умови сплати таких сум (за можливості зазначення таких умов у виписці), а також іншу інформацію, надання якої передбачено цим Законом, іншими актами законодавства, а також договором про споживчий кредит.

Згідно з частиною 5 статті 12 Закону України «Про споживче кредитування» умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними.

Верховний Суд у постанові від 18 березня 2020 року у справі №183/2122/15 зробив висновок про те, що відповідно до пункту 3.6 Правил надання банками України інформації споживачу про умови кредитування та сукупну вартість кредиту, затверджених Постановою правління Національного банку України від 10 травня 2007 року №168, банки не мають права встановлювати платежі, які споживач має сплатити на користь банку за дії, які банк здійснює на власну користь (ведення справи, договору, облік заборгованості споживача тощо), або за дії, які споживач здійснює на користь банку (прийняття платежу від споживача, тощо), або що їх вчиняє банк або споживач з метою встановлення, зміни або припинення правовідносин (укладення кредитного договору, внесення змін до нього, прийняття повідомлення споживача про відкликання згоди на укладення кредитного договору тощо).

У постанові Верховного Суду України від 16 листопада 2016 року №6-1746цс16 зазначено, що встановлення банком в кредитному договорі обов`язку боржника сплачувати щомісячну комісію за управління кредитом без зазначення, які саме послуги за вказану комісію надаються клієнту, а також нарахування комісії за послуги, що супроводжують кредит, а саме за компенсацію сукупних послуг банку за рахунок клієнта, є незаконним. Несправедливими є положення договору про споживчий кредит, які містять умови про зміни у витратах, зокрема щодо плати за обслуговування кредиту, і це є підставою для визнання таких положень недійсними.

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у постанові від 02 жовтня 2019 року по справі №740/4328/14.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 13 липня 2022 року у справі № 496/3134/19 зазначено, що комісія за обслуговування кредитної заборгованості може включати плату за надання інформації про стан кредиту, яку споживач вимагає частіше одного разу на місяць. Умова договору про споживчий кредит, укладеного після набуття чинності Законом України «Про споживче кредитування» (10 червня 2017 року), щодо оплатності інформації про стан кредитної заборгованості, яку споживач вимагає один раз на місяць, є нікчемною відповідно до частин першої та другої статті 11, частини п`ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування».

У постанові Верховного Суду від 31 серпня 2022 року у справі № 202/5330/19 зазначено, що «у кредитному договорі не зазначено перелік додаткових та супутніх банківських послуг кредитодавця та/або кредитного посередника, які пов`язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту, які надаються позивачу та за які банком встановлена щомісячна комісія за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування). При цьому до таких послуг не може бути віднесено щомісячне надання інформації про стан кредиту, яку споживач має право отримувати безоплатно згідно з частинами першою та другою статті 11 Закону України «Про споживче кредитування». Банк не зазначив та не надав доказів наявності, переліку таких послуг і погодження їх зі споживачем при укладення оспорюваного кредитного договору. За таких обставин положення пункту 1.2 та розділу 4 кредитного договору щодо обов`язку позичальника щомісячно сплачувати плату за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування) є нікчемними відповідно до частин першої та другої статті 11, частини п`ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування».

Аналогічний висновок викладено також у постанові Верховного Суду від 30 листопада 2023 року у справі № 382/1621/21 (провадження № 61-13123св23).

У постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 06 листопада 2023 року у справі № 204/224/21 зазначено, що «згідно з частиною п`ятою статті 12 Закону України «Про споживче кредитування» умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом (ч. 1 ст. 81 ЦПК України).

У Кредитному договорі № 41690029 від 10.01.2022 та паспорті споживчого кредиту у розділі 4. Інформація щодо орієнтовної реальної річної процентної ставки та орієнтовної загальної вартості кредиту для споживача зазначається, що комісія за обслуговування кредиту складає 2,9 % та нараховується щомісячно, від загальної суми кредитую.

З виписки по рахунку № НОМЕР_1 за період з 10.01.2022 по 01.08.2025 на ім`я відповідача ОСОБА_1 , вбачається, що кредитором було нараховано позичальнику щомісячне списання за комісією по кредитному договору №41690029 від 10.01.2022 на загальну суму 26475,68 грн.

Банком в кредитному договорі, а саме у графіку платежів, передбачено «Інші послуги банку (комісія за управління кредитом)» при цьому не зазначено вичерпного переліку додаткових та супутніх банківських послуг кредитодавця, які пов`язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту, що надаються/надавались відповідачу та за які банком встановлена щомісячна плата.

Враховуючи, що банк не зазначив та не надав доказів наявності, переліку таких послуг і погодження їх зі споживачем при укладенні кредитного договору, то положення договору та вимоги про стягнення комісії за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування) є нікчемними відповідно до частини 1 та частини 2 статті 11, частини 5 статті 12 Закону України «Про споживче кредитування».

Зазначене узгоджується з правовими висновками, викладеними у постанові Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 06 листопада 2023 року у справі № 204/224/21, постанові Великої Палати Верховного Суду від 13 липня 2022 року у справі № 496/3134/19, та постановах Верховного Суду від 29 листопада 2023 року у справі № 461/2857/20 10 січня 2024 року у справі № 727/5461/23, від 21 лютого 2024 року у справі № 344/3078/23 щодо оцінки правомірності встановлення у кредитному договорі умови про щомісячну плату за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування).

Таким чином, сума заборгованості за комісією в сумі 26475,68 грн стягненню з ОСОБА_1 на користь позивача не підлягає.

Суд доходить висновку про наявність правових підстав для часткового задоволення позовних вимог та стягнення з відповідачки ОСОБА_1 на користь позивача заборгованості за договором №41690029 від 10.01.2022 у розмірі 34701,68 грн - заборгованість за тілом кредиту.

Відповідно до ст. 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує, у тому числі, питання щодо розподілу між сторонами судових витрат.

Позивач в позовній заяві просить стягнути з відповідача понесені у справі витрати.

Відповідно до ч.1 ст.137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Згідно з ч. 2 ст. 137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд, відповідно до частини третьої статті 141 ЦПК України, враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

Відповідно до частин третьої, четвертої статті 137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

На підтвердження витрат на правничу допомогу представником АТ «КБ «Глобус» надано: копію договору про надання професійної правничої (правової) допомоги№ 010725 від 01 липня 2025 року, що укладений між АТ «Комерційний банк «Глобус» (Клієнт) та адвокатом Рибитка О.А. (Адвокат); свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю № 1500/10 від 27.11.1998, видане на ім`я Рибитва О.А.; акт від 20.10.2025 № 41690029 прийому-передачі послуг за Договором № 010725 про надання професійної правничої (правової) допомоги від 01.07.2025 на підтвердження надання адвокатом та отримання клієнтом послуг, пов`язаних з представництвом інтересів клієнта в суді за позовом клієнта до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за Договором про надання споживчого кредиту АТ «КБ «Глобус» для фізичних осіб (Заява-анкета № 41690029) та відсутності претензій за надані послуги, загальна вартість яких становить 7500,00 грн, зазначено: послуга проведення зустрічі з клієнтом, ознайомлення з документами, надання консультації, час 1,0 години, загальна вартість 1500,00 грн.; послуга складання та подача до суду позовної заяви, час 4,0 години, загальна вартість 6000,00 грн; платіжну інструкцію № 27325 від 20.10.2025, відповідно до якої АТ «Комерційний банк «Глобус» сплатило адвокату Рибитва О.А. 7500,00 грн за професійну правову допомогу згідно договору № 0107202 від 01.07.2025 (Шевалдін О.В.) згідно акту № 41690029 від 20.10.2025.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 27 червня 2018 року у справі №826/1216/16 (провадження № 11-562ас18) зазначено, що «склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг тощо), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат».

Даний висновок узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постановах від 21 березня 2018 року у справі № 815/4300/17, від 11 квітня 2018 року у справі №814/698/16.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує ЄСПЛ, присуджуючи судові витрат на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, у рішеннях від 12 жовтня 2006 року у справі «Двойних проти України» (пункт 80), від 10 грудня 2009 року у справі «Гімайдуліна і інших проти України» (пункти 34-36), від 23 січня 2014 року у справі «East/West Alliance Limited» проти України», від 26 лютого 2015 року у справі «Баришевський проти України» (пункт 95) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим.

Касаційний цивільний суд Верховного Суду у постанові від 13 березня 2025 року по справі №275/150/22 висловив позицію про те, що зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони із обґрунтуванням недотримання вимог щодо співмірності витрат із складністю справи, обсягом і часом виконання робіт.

Клопотань про зменшення витрат на правову допомогу не надходило.

У зв`язку з викладеним, суд вважає, що витрати пов`язані з оплатою правової допомоги у розмірі 7500,00 грн є співмірними позовним вимогам.

Відповідно до платіжної інструкції № 6 від 20.10.2025 року при пред`явленні позову до суду позивачем були понесені витрати по сплаті судового збору у розмірі 3028,00 грн.

Згідно з ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 141 ЦПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи, що суд частково задовольнив позовні вимоги, то витрати позивача на професійну правничу допомогу адвоката у розмірі 7500,00 грн. підлягають стягненню з відповідача на користь АТ «КБ «ГЛОБУС» пропорційно розміру задоволених судом позовних вимог, тобто в сумі 4 254,23 грн (34701,68х7500,00/61177,36).

Відповідно до ст. 141 ЦПК на користь позивача з відповідача підлягають також стягненню витрати ТОВ «ФК «ПІНГ-ПОНГ» зі сплати судового збору відповідно до частки задоволених судом позовних вимог, що дорівнює 1 717,57 грн (34701,68х3028,00/61177,36).

Керуючись ст. ст. 12, 81, 141, 247, 263-265, 279, 280-283 ЦПК України, суд, -

у х в а л и в:

Позовні вимоги Акціонерного товариства «Комерційний Банк «ГЛОБУС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором – задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Комерційний Банк «ГЛОБУС» заборгованість за кредитним договором №41690029 від 10.01.2022 року у розмірі 34701,68 грн - заборгованість за тілом кредиту.

У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Комерційний Банк «ГЛОБУС» витрати по сплаті судового збору в сумі 1717,57 грн та витрати на правову допомогу в сумі 4254,23 грн.

Відповідачем протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення може бути подана письмова заява про перегляд заочного рішення відповідно вимог ст.ст. 284-285 ЦПК України.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд, якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Апеляційні скарги подаються учасниками справи до Харківського апеляційного суду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом зазначених законом строків, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

З інформацією щодо тексту судового рішення учасники справи можуть ознайомитися за веб-адресою Єдиного державного реєстру судових рішень: http://www.reyestr.court.gov.ua.

позивач: Акціонерне товариство «Комерційний банк «Глобус», код ЄДРПОУ 35591059, місцезнаходження: м. Київ, Куренівський провулок, 19/5;

відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .

Повний текст рішення складено 09.04.2026 року.

Суддя Е.Є. Сілантьєва