Рішення від 08 квітня 2026 р. у справі №639/233/23 — Новобаварський районний суд міста Харкова

Справа №639/233/23

Провадження №2/639/137/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 квітня 2026 року

Новобаварський районний суд міста Харкова у складі:

головуючого судді - Рубіжного С.О.,

за участю секретаря судового засідання - Чубенко О.С.,

редставника позивача – ОСОБА_1 ,

представника відповідача – ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в м. Харкові в порядку загального провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок пожежі,-

ВСТАНОВИВ:

До Жовтневого районного суду м. Харкова надійшла позовна заява ОСОБА_3 , подана її представником ОСОБА_1 до ОСОБА_4 про відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок пожежі, яка мала місце 06 березня 2022 року о 13 год. 35 хв. в будинку за адресою: АДРЕСА_1 .

В позовній заяві позивач просить стягнути з відповідача матеріальну шкоду в розмірі 516 100 грн., та моральну шкоду у розмірі 50 000 грн. заподіяної внаслідок пожежі. Крім того, стягнути з відповідача понесені нею та документально підтверджені судові витрати.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що вона є власником частини житлового будинку, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 . Власником іншої 1/2 частини житлового будинку є Відповідач - ОСОБА_4 , який після смерті свого батька ОСОБА_5 прийняв спадщину, однак не оформив її належним чином.

Вказане домоволодіння на даний час складається з житлового будинку літ. «А-1» з прибудовами літ. «а4», «а6», сараїв літ. «Б», «Е», «И», вбиральні літ. «Г», навісів літ. «К», «Н», літнього душу літ. «М», огорожі №9-;-13.

ОСОБА_3 (1/2 частини) належать приміщення: - №1-1 (кухня, площею 6,0 кв.м.); № 1-2 (коридор, площею 5,2 кв.м.); № 1-3 (житлова кімната, площею 9,6 кв.м.); № 1-4 (житлова кімната, площею 23,0 кв.м.); №; 1-5 (житлова кімната, площею 16,3 кв.м.); № 1-6 (житлова кімната; площею 12,5 кв.м.); № 1-7 (коридор, площею 4,5 кв.м.); № 1-8 (комора, площею 2,8 кв.м.); № 1-10 (коридор, площею 2,4 кв.м.); № 1-11 (душова, площею 1,6 кв.м.); № 1-12 (санвузол, площею 3,5 кв.м.); № 1-13 (коридор, площею 1,2 кв.м.). Загальною площею 88,6 кв.м.

ОСОБА_4 (1/2 частини) належать приміщення: - № 2-1 (коридор, площею 14,1 кв.м.); № 2-3 (житлова кімната, площею 14,0 кв.м.); № 2-4 (житлова кімната, площею 12,4 кв.м.); № 2-5 (кухня, площею 9,7 кв.м.); № 2-6 (санвузол, площею 4,4 кв.м.); № 2-7 (житлова кімната, площею 12,4 кв.м.). Загальною площею 67,0 кв.м.

Зазначені частини будинку (відокремлені групи приміщень) відокремлені одна від одної та мають окремі виходи.

06 березня 2022 року о 13 год. 35 хв. в будинку за адресою: АДРЕСА_1 сталася пожежа.

06 березня 2022 року комісією у складі фахівця Відділу забезпечення заходів попередження надзвичайних ситуацій у м. Харкові ЦЗД ГУ ДНС України у Харківській області Кас`янової А.В., начальника караулу 3- ДПРЧ ГУ ДСНС України у Харківській області Філенка М.М., головного інспектора ВЗНС по Новобаварському району ХМТГ ХРУ ГУ ДСНС України у Харківській області Пугачова М.О. складено Акт про пожежу у якому зазначено, що 06 березня 2022 о 13 год. 35 хв. у житловому будинку за адресою: АДРЕСА_1 , виникла пожежа, місце пожежі - перекриття, яку ліквідовано о 16 год. 10 хв. 06 березня 2022 року. Причина пожежі (ймовірна): коротке замикання електромережі. Згідно Акту пожежею знищено перекриття, дах на площі 70 кв.м., прямі збитки - встановлюються, побічні збитки від пожежі (орієнтовно) - 171 418 грн. 00 коп.

Згідно з Додатком від 26 жовтня 2022 року до Акту про пожежу від 06 березня 2022 року внесено уточнення. А саме: в рядку «Адреса»: АДРЕСА_1 ; в рядку «Місце виникнення пожежі»: перекриття в частині будинку над кімнатою № 2-6, що належить ОСОБА_4 , згідно технічного паспорту; в рядку «Пожежею знищено»: покрівлю Металеву черепицю - 132 кв.м., стропила - 8 штук, наклопні підкоси - 8 шт. обреиїтування - 120 кв.м., балки перекриття, утеплювач фасаду, коники даху довжиною 20 метрів, гідробар`єр-мембрану 150 кв.м.; в рядку «Пожежею пошкоджено»: кімнати №№ 1-5, 1-6, 1-4 згідно технічного паспорта: обвал стелі - 22 кв.м., обвал стіни площею приблизно 8 кв.м., знищення шпалер, внаслідок обвалу стін - 87 кв.м., знищення стельового покриття - 51 кв.м., коврові покриття - 34 кв.м., пошкодження меблів - дерев`яне ліжко, 2 дивани, меблева стінка, інші меблі, знищення покривал, власних речей тощо; в рядку «Прямі збитки від пожежі (встановлені чи орієнтовні)»: 800 000 грн. 00 коп.; в рядку «Побічні збитки від пожежі (встановлені чи орієнтовні)»: 971 418 грн. 00 коп.

Таким чином, вказаною пожежею, що сталася в частині будинку Відповідача, була завдана значна шкода частині будинку, що належить Позивачу.

Пожежа виникла у частині будинку, власником якого є Відповідач ОСОБА_4 , який, як власник, несе відповідальність за пожежну безпеку в його частині будинку. Протиправна поведінка Відповідача полягає у бездіяльності, а саме в тому, що недотримання ним, як співвласником будинку, правил пожежної безпеки при експлуатації електричних приладів у будинку, призвело до виникнення аварійного режиму і пожежі, яка перекинулась на частину будинку Позивача і завдала їй майнової шкоди (збитків). Саме через те що Відповідачем не були належним чином виконані його обов`язки щодо утримання майна в придатному до використання стані, а також через недотримання ним правил пожежної безпеки, Позивачу була завдана істотна матеріальна шкода.

Згідно зі Звітом про оцінку майна № 6/10/2022 від 25 жовтня 2022 року, складеним суб`єктом оціночної діяльності - ФО-П ОСОБА_6 на замовлення ОСОБА_3 , на підставі огляду об`єкта 25 жовтня 2022 року, фотоматеріалів, Акту про пожежу від 06 березня 2022 року та Додатку до акту про пожежу, під час огляду приміщень, належної Позивачу частини будинку за адресою: АДРЕСА_1 , встановлені наступні пошкодження: Приміщення № 1-4 (площа 23,0 кв.м.): стеля - руйнація (відпадання основи, спостерігається дерев ’яна обрешітка), відставання оздоблення (пенополістірол); стіни - оздоблені шпалерами (відпадання, відклеювання від основи, забрудненість); підлога – дерев`яне покриття: залиття підлоги, здимання підлоги; Приміщення № 1-5 4 (площа 16,5 кв.м.): стеля - руйнація (відпадання основи, спостерігається дерев`яна обрешітка), руйнація оздоблення (пенополістірол); стіни - оздоблені шпалерами (відпадання, відклеювання від основи, забрудненість); підлога - ламінат, здимання підлоги; Приміщення № 1-6 (площа 12,5 кв.м.): стеля - руйнація (відпадання основи, спостерігається дерев`яна обрешітка), руйнація оздоблення (пенополістірол); стіни - оздоблені шпалерами (відпадання, відклеювання від основи, забрудненість); підлога - ламінат, здимання підлоги (арк. звіту 16-17). Вартість матеріальних збитків внаслідок пожежі з ПДВ становить 516 100 грн. 00 коп. Вартість збитків, що розрахована на підставі витратного підходу за допомогою локального кошторису відповідає реальним ринковим умовам (арк. звіту 22).

Крім того, внаслідок вчиненого правопорушення, Позивач також зазнала моральної шкоди.

Позивач пережила сильний емоційний стрес, який супроводжувався почуттям тривоги, що виникла внаслідок пожежі, що особа яка вчинила щодо нього неправомірні дії тепер жодним чином не відшкодовує заподіяні їй матеріальні збитки, страх за своє життя. Хвилювання та думки про те, як відновити своє майно та матеріальний стан, як оскаржити дії Відповідача та судова тяганина з цього приводу, тримають Позивача у постійній нервовій та психологічній напрузі, що вплинуло на відносини в сім`ї та з оточуючими. Тому, з урахуванням принципів співмірності, враховуючи вимоги розумності, при визначенні розміру відшкодування, а також характеру порушення, вчиненого Відповідачем, ступеня його вини, глибини фізичних та душевних страждань Позивача, час та зусилля, необхідні для відновлення порушеного права, Позивач оцінює заподіяну їй моральну шкоду в розмірі 50 000 (п`ятдесят тисяч) грн. 00 коп.

23.01.2023 року позовна заява ухвалою судді Жовтневого районного суду м. Харкова прийнята до розгляду та відкрито загальне позовне провадження у справі, яка призначена до розгляду в підготовчому засіданні.

Відзив на позов стороною відповідача не подано.

16 травня 2023 року на адресу суду надійшли письмові пояснення представника позивача ОСОБА_3 – адвоката Караченцева Ю.Л., відповідно до яких сторони у справі є співвласниками домоволодіння за адресою АДРЕСА_1 . Кожен має частку, яка відокремлена одна від одної та мають окремі виходи та особові рахунки. Просив долучити письмові пояснення та додані документи до матеріалів справи.

Крім того, 16 травня 2023 року на адресу суду представником відповідача ОСОБА_4 – адвокатом Горобець Р.М. подано клопотання про виклик в якості свідка ОСОБА_7 та про призначення пожежно-технічної експертизи, на вирішення якої поставити питання:

Яка причина пожежжі, що сталася 06.03.2022 року за адресою: м. Харків, вул. Рабкорівська, буд. 12?

20 червня 2023 року від представника позивача ОСОБА_1 на електронну адресу суду надійшли заперечення на клопотання про призначення експертизи.

Ухвалою Жовтневого районного суду м. Харкова від 21 червня 2023 року клопотання представника відповідача ОСОБА_4 – ОСОБА_2 про призначення судової пожежно-технічної експертизи - задоволено.

Признаено по справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок пожежі судову пожежно-технічну експертизу.

Проведення судової експертизи доручено судовим експертам Національного наукового центру «Інститут судових експертиз ім. Засл. проф. М. С. Бокаріуса», попередивши експертів про кримінальну відповідальність за ст. ст. 384, 385 КК України.

Для проведення експертизи направлено експертам матеріали цивільної справи №639/233/23 (провадження №2/639/646/23).

Провадження у справі зупинено на час проведення експертизи.

14 березня 2024 року з Національного наукового центру «Інститут судових експертиз ім. засл. проф. М. С. Бокаріуса» надійшло клопотання про надання додаткових вихідних даних, необхідних для проведення судової пожежно-технічної експертизи №25760.

Ухвалою суду від 18 березня 2024 року поновлено провадження у справі. Призначено підготовче судове засідання.

З метою виконання клопотання експерта було зроблено збір додаткових даних, необхідних для проведення експертизи.

В підготовчому судовому засіданні 22 квітня 2024 року були допитані свідки ОСОБА_8 та ОСОБА_9 , що підтверджується протоколом судового засідання.

Крім того, допитано в якості свідка відповідача ОСОБА_4 в підготовчому судовому засіданні 13 травня 2024 року.

15 травня 2024 року до суду надійшла заява представника позивача ОСОБА_1 про долучення фотознімків після пожежного стану будинку. долучено до матеріалів справи диск з фотознімками після пожежного стану будинку, копію матеріалів кримінального провадження №12023221210000271 від 30.03.2023.

31 травня 2024 року представником відповідача адвокатом Горобець Р.М. надано до суду копію клопотання та відповіді на клопотання, на підтвердження вжиття ним мір, щодо отримання копії матеріалів кримінального провадження, які необхідні для проведення пожежно-технічної експертизи. Відповідно до відповіді заступника начальника СВ ВП №1 ХРУП №3 ГУНП в Харківській області №65/625 від. 30.025.2024 надати копію усіх матеріалів кримінального провадження №120232212120000271 на теперішній час не можливо, оскільки в рамках розслідування частину матеріалів надіслано до Національного наукового центру «Інститут судових експертиз ім. засл. проф. М. С. Бокаріуса» для проведення судової експертизи.

26 червня 2024 року судом було здійснено запит до Національного наукового центру «Інститут судових експертиз ім. засл. проф. М. С. Бокаріуса» щодо результатів проведення пожежно-технічної експертизи в рамках кримінального провадження №12023221210000271 та повернення матеріалів кримінального провадження СВ ВП №1 ХРУП в Харківській області.

23 липня 2024 року на адресу суд надійшло повідомлення Національного наукового центру «Інститут судових експертиз ім. засл. проф. М. С. Бокаріуса», що проведення комісійної судової пожежно-технічної експертизи в рамках кримінального провадження №121023221210000271 завершено, а висновок експертів №18454 від 17.06.2024 разом з матеріалами кримінального провадження направлені 24.06.2024 органу, що її призначив.

31 липня 2024 року на адресу суду надійшло повідомлення Національного наукового центру «Інститут судових експертиз ім. засл. проф. М. С. Бокаріуса» про зняття з провадження без виконання судвої пожежно-технічної експертизи №25760.

19 серпня 2024 року представником відповідача адвокатом Горобець Р.М. подано клопотання про долучення до матеріалів справи копії кримінального провадження №12023221210000271 з висновком експертів №18454 з результатами проведення комісійної судової пожежно-технічної експертизи від 17 червня 2024 року. На іпдставі наявності висновку екперта № 18454, не наполягав на проведенні екпертизи за його клопотанням під час судового провадження.

17 вересня 2024 року представником позивача подано клопотання про доручення до справи Листа ГУ ДСНС України в Харківській області від 30 серпня 2024 року № 650410/8256-65140, яке задоволено та долучено до справи.

18 вересня 2024 року в підготовчому засіданні представником позивача Караченцевим Ю.Л. подано клопотання про призначення у справі повторної судової пожежно-технічної експертизи.

Ухвалою Жовтневого районного суду м. Харкова від 04 жовтня 2024 року клопотання представника позивача ОСОБА_3 – Караченцева Юрія Леонідовича про призначення судової пожежно-технічної експертизи - задоволено.

Призначено по справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок пожежі судову пожежно-технічну експертизу.

Проведення судової експертизи доручено судовим експертам Національного наукового центру «Інститут судових експертиз ім. Засл. проф. М. С. Бокаріуса», попередивши експертів про кримінальну відповідальність за ст. ст. 384, 385 КК України.

Для проведення експертизи направлено експертам матеріали цивільної справи №639/233/23 (провадження №2/639/119/24).

Провадження у справі зупинено на час проведення експертизи.

Законом України від 26 лютого 2025 року № 4273-IX внесено зміни до Закону України "Про судоустрій і статус суддів" щодо зміни найменувань місцевих загальних судів, який набув чинності 25.04.2025. Зокрема, змінено найменування Жовтневого районного суду міста Харкова на Новобаварський районний суд міста Харкова.

04.07.2025 року з Національного наукового центру «Інститут судових експертиз ім. засл. проф. М. С. Бокаріуса» надійшов висновок експертів №8984/8985 за результатами проведення комісійної судової пожежно-технічної експертизи, складений 30.06.2025 року, разом з матеріалами зазначеної цивільної справи.

Відповідно до табелю робочого часу суддя Рубіжний С.О. у період з 30.06.2025 по 29.07.2025 включно, перебував у черговій щорічній відпустці.

Ухвалою Новобаварського районного суду міста Харкова від 30 липня 2025 року поновлено провадження у справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок пожежі.

Призначено підготовче судове засідання.

Ухвалою суду від 26 вересеня 2025 року закрито підготовче провадження у цивільній справі за позовною заявою ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок пожежі. Призначено справу до судового розгляду.

У судовому засіданні 17.11.2025 року представником відповідача ОСОБА_2 заявлено клопотання про виклик судових експертів для роз`яснення висновків №8984/8985.

Ухвалою суду від 17листопада 2025 року викликано у судове засідання судових експертів Національного наукового центру «Інститут судових експертиз ім. засл. проф. М. С. Бокаріуса» Гусейнова Руслана Нізамі Огли та Сабадаша Володимира Вікторовича щодо роз`яснення висновку експертів №8984/8985 від 30.06.2025 у цивільній справі №639/233/23 за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок пожежі.

09 березня 2026 року представником відповідача Горобець Р.М. в системі «Електронний суд» сформовані заперечення, відповідно до вважає, що висновок експерта № 8984/8985 є недопустимим доказом. В ході проведення вказаної експертизи з метою проведення огляду місця пожежі експертом ОСОБА_10 на адресу Жовтневого районного суду міста Харкова 20 листопада 2024 року було направлене клопотання. Вказане клопотання експерта Гусейнова Р.Н. Жовтневим районним судом міста Харкова судом не було розглянуте та дозволу на огляд місця пожежі експертам Гусейнову Р.Н. та Сабадашу В.В. Жовтневий районний суд міста Харкова не надавав. Незважаючи на вище вказане експерт ОСОБА_10 у супереч вимогам п. 2.3 Інструкції з призначення та проведення судових експертиз, згідно якого Експерту заборонено самостійно збирати матеріали, що підлягають дослідженню, а також самостійно вибирати вихідні дані для проведення експертизи, якщо вони відображені в наданих йому матеріалах неоднозначно, а також вказаним пунктом експерту заборонено вступати у не передбачені порядком проведення експертизи контакти з особами, якщо такі особи прямо чи опосередковано зацікавлені в результатах експертизи, вступив у непередбачені порядком проведення експертизи з представником позивача адвокатом Караченцевим Ю.Л, який прямо зацікавлений в результатах експертизи контакт після чого прибув на місце пожежі де не маючи дозволу суду провів огляд місця пожежі. Про те, що ОСОБА_10 вступив в непередбачені порядком контакти з представником позивача адвокатом Караченцевим Ю.Л. підтвердив представник позивача адвокат Караченцев Ю.Л.

09 березня 2026 року представником відповідача Горобець Р.М. в системі «Електронний суд» сформовано клопотання про виклик судових експертів.

16 березня 2026 року представником позивача Караченцевим Ю.Л. подано заперечення на клопотання про виклик експертів.

Ухвалою суду від 16 березня 2026 року викликано у судове засідання судових експертів Національного наукового центру «Інститут судових експертиз ім. засл. проф. М. С. Бокаріуса» Пугачова Анатолія Михайловича та Супруна Валерія Сергійовича щодо роз`яснення висновку експертів №18454 від 17.06.2024 проведено в межах досудового розслідування внесеного до ЄРДР № 12023221210000271 від 30.03.2023 року.

В судовому засіданні представника позивача адвокат Караченцев Ю.Л. позовні вимоги підтримав та наполягав на їх задоволені, посилаючись на обставини викладені в позові та додаткових поясненнях.

Представник відповідача адвокат Горобець Р.М. заперечував проти задоволення позову, посилаючись на його безпідставність та недоведеність. Зазначив що експертизи проведені в рамках цивільної та кримінальної справи мають протилежні висновки. Висновок експерта №8984/8985 від 30.06.2025 є недопустиним, звіт про оцінку майна є не належним доказом, висновку експертизи щодо розміру шкоди позивачем не надано.

Суд перевіривши вислухавши пояснення учасників справи, свідків та експертів, дослідивши надані докази, встановив наступні обставини та відповідні правовідносини.

Судом встановлено, що позивачці ОСОБА_3 на праві власності належить частина житлового будинку з надвірними будівлямми АДРЕСА_1 . На земельній ділянці розташований будинок літ. «А-1» з прибудовами, цегла, загальною площею 155,6 кв.м., житловою 100,2 кв.м. При цьому будинку є надвірні будівлі і споруди: сарай літ. «Б», вбиральня літ. «Г», сарай літ. «Е», сарай літ. «И», навіс літ. «К», літній душ літ. «М», навіс літ. «Н», огорожа №9-;-13», що підтверджується копією свідоцтва про право на спадщину за законом за ппідписом державного нотаріуса Другої Харківської міської державної нотаріальної контори від 18.12.2019 року, зареєстровано в реєстрі за №1-312 (том №1 а.с. 9).

Як вбачається з інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна №320223467 від 15.01.2023 право власності на частину належало ОСОБА_5 на підставі Договору довічного утримання від 23 січня 1976 року, посвідченого Дев`ятою Харківською держнотконторою за № 1-89. (том №1 а.с. 10).

Як зазначає сторона позивача та не спростовує відповідач, власником іншої 1/2 частини житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 є Відповідач - ОСОБА_4 , який після смерті свого батька ОСОБА_5 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 (том №3 а.с. 21), прийняв спадщину, однак не оформив її належним чином.

Згідно з ч. 1 ст. 317 ЦК України, власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 319 ЦК України, власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону. При здійсненні своїх прав та виконанні обов`язків власник зобов`язаний додержуватися моральних засад суспільства.

Майно, що є у власності двох або більше осіб (співвласників), належить їм на праві спільної власності (спільне майно): спільної часткової або спільної сумісної. Спільна власність вважається частковою, якщо договором або законом не встановлена спільна сумісна власність на майно.

Відповідно до статті 356 ЦК України, спільною частковою власністю є власність двох чи більше осіб із визначенням часток кожного з них у праві власності .

Відповідно до ч. 1,3 ст. 1268 ЦК України, спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.

Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

З копії будинкової книги для реєстрації громадян, що мешкають в будинку АДРЕСА_2 вбачається, шо були зареєстровані ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (том №1 а.с. 11-13)

Оскільки відповідач ОСОБА_4 проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, в силу ч. 3 ст. 1268 ЦК України, вважається таким що прийняв спадщину та є спадкоємцем за законом.

Домоволодіння АДРЕСА_1 складається з житлового будинку літ. «А-1» з прибудовами літ. «а4», «а6», сараїв літ. «Б», «Е», «И», вбиральні літ. «Г», навісів літ. «К», «Н», літнього душу літ. «М». огорожі №9-;-13, що підтверджується копією технічного паспорту, виготовленого станом на 18.11.2019 (том №1 а.с. 14-17).

Сторни підтвердили, що між ними склався наступний фактичний порядок користування житловим будинком (літ. «А-1»):

ОСОБА_3 належать приміщення: - X» 1-1 (кухня, площею 6,0 кв.м.); № 1-2 (коридор, площею 5,2 кв.м.); № 1-3 (житлова кімната, площею 9,6 кв.м.); № 1-4 (житлова кімната, площею 23,0 кв.м.); №; 1-5 (житлова кімната, площею 16,3 кв.м.); № 1-6 (житлова кімната; площею 12,5 кв.м.); № 1-7 (коридор, площею 4,5 кв.м.); № 1-8 (комора, площею 2,8 кв.м.); № 1-10 (коридор, площею 2,4 кв.м.); 1 № 1-11 (душова, площею 1,6 кв.м.); № 1-12 (санвузол, площею 3,5 кв.м.); № 1-13 (коридор, площею 1,2 кв.м.). Загальною площею 88,6 кв.м.

ОСОБА_4 належать приміщення: - № 2-1 (коридор, площею 14,1 кв.м.); № 2-3 (житлова кімната, площею 14,0 кв.м.); № 2-4 (житлова кімната, площею 12,4 кв.м.); № 2-5 (кухня, площею 9,7 кв.м.); № 2-6 (санвузол, площею 4,4 кв.м.); № 2-7 (житлова кімната, площею 12,4 кв.м.). Загальною площею 67,0 кв.м. Зазначені частини будинку (відокремлені групи приміщень) відокремлені одна від одної та мають окремі виходи.

06 березня 2022 року о 13 год. 35 хв. в будинку за адресою: АДРЕСА_1 сталася пожежа, що підтверджується копією акту про пожежу від 06.03.2022 (том №1 а.с. 18-19)

В акті за підписом комісії у складі фахівця Відділу забезпечення заходів попередження надзвичайних ситуацій у м. Харкові ЦЗД ГУ ДНС України у Харківській області Кас`янової А.В., начальника караулу 3 - ДПРЧ ТУ ДСНС України у Харківській області Філенка М.М., головного інспектора ВЗНС по Новобаварському району ХМТГ ХРУ ГУ ДСНС України у Харківській області Пугачова М.О., зазнчено, що 06 березня 2022 о 13 год. 35 хв. у житловому будинку за адресою: АДРЕСА_1 , виникла пожежа, місце пожежі - перекриття, яку ліквідовано о 16 год. 10 хв. 06 березня 2022 року. Причина пожежі (ймовірна): коротке замикання електромережі. Пожежею знищено: перекриття, дах на площі 70 кв.м., прямі збитки - встановлюються, побічні збитки від пожежі (орієнтовні) - 171 418,00 грн. Примірник акта про пожежу отримала ОСОБА_3 , про що свідчить її підпис.

Згідно з Додатком від 26 жовтня 2022 року до Акту про пожежу, яка виникла 06.03.2022 року в житловому будинку за адресою АДРЕСА_1 На підставі отриманої заяви гр ОСОБА_3 вих. б/н від 24.10.2022 (одного з власникі будинку) та у зв`язку з уточненням інформації потребують корегуваня відомості, які були викладені в акті про пожежу від 06.03.2022 року, внесено уточнення, а саме:

в рядку «Адреса»: АДРЕСА_1 ;

в рядку «Власник (орендар)»: ОСОБА_3 , частка будину належить на підставі Свідоцтва про право спадщини. ОСОБА_4 , частка належить на підставі договору довічного утримання укладеного попереднім власником з його батьком;

в рядку «Місце виникнення пожежі»: перекриття в частині будинку над кімнатою № НОМЕР_1 , що належить ОСОБА_4 , згідно технічного паспорту;

в рядку «Пожежу виявлено»: ОСОБА_8 номер теелфону АДРЕСА_3 ;

в рядку «Пожежею знищено»: покрівлю металеву черепицю - 132 кв.м., стропила - 8 штук, наклопні підкоси - 8 шт. обрештування - 120 кв.м., балки перекриття, утеплювач фасаду, коники даху довжиною 20 метрів, гідробар`єр-мембрану 150 кв.м. Перелік майна вказаний в заяві гр. ОСОБА_3 вих. б/н від 24.10.2022;

в рядку «Пожежею пошкоджено»: кімнати №№ 1-5, 1-6, 1-4 згідно технічного паспорта: обвал стелі - 22 кв.м., обвал стіни площею приблизно 8 кв.м., знищення обоїв внаслід обвалу стін - 87 кв.м., знищення стельового покриття - 51 кв.м., коврові покриття - 34 кв.м., пошкодження меблів - дерев`яна кровать, 2 дивани, меблева стінка, інші меблі, знищення покривал, власних речей тощо. Перелік майна вказаний в заяві гр. ОСОБА_3 вих. б/н від 24.10.2022;

в рядку «Прямі збитки від пожежі (встановлені чи орієнтовні)»: 800 000,00 грн. Перелік майна вказаний в заяві гр. ОСОБА_3 вих. б/н від 24.10.2022;

в рядку «Побічні збитки від пожежі (встановлені чи орієнтовні)»: 971 418,00 грн. (том №1 а.с. 20).

Листом начальника Відділу запобігання надзвичайним ситуаціям по Новобаварському району ХМТГ ХРУ ГУ ДСНС України у Харківській області від 06 червня: 2022 року № 328/308 додатково підтверджено факт пожежі, яка виникла 06 березня 2022 року за адресою: АДРЕСА_1 (том №1 а.с. 21).

Згідно зі Звітом про оцінку майна № 6/10/2022 від 25 жовтня 2022 року, складеним суб`єктом оціночної діяльності - ФОП ОСОБА_6 на замовлення ОСОБА_3 , вартість матеріальних збитків внаслідок пожежі з ПДВ становить 516 100,00 грн. Відповідно до звіту, розмір матеріальної шкоди визначався на підставі огляду об`єкта 25 жовтня 2022 року, фотоматеріалів, Акту про пожежу від 06 березня 2022 року та Додатку до акту про пожежу, під час огляду приміщень, належної (том №1 а.с. 27-94).

Відповідно до ч. 1 ст. 316 ЦК України, правом власності є право особи на річ (майно) яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Так, у статті 322 ЦК України закріплено обов`язок власника утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом. Тобто, закон покладає обов`язок з утримання спільного майна на всіх співвласників у межах, що відповідають розміру їх часток у праві спільної власності.

Під тягарем права власності прийнято розуміти сукупність обов`язків власника, пов`язаних з володінням, користуванням, управлінням тощо стосовно належного йому майна. Наявність двох та більше співвласників щодо одного об`єкта права власності покладає тягар права власності на всіх співвласників.

Згідно з ст. 360 ЦК України, співвласник відповідно до своєї частки у праві спільної часткової власності зобов`язаний брати участь у витратах на управління, утримання та збереження спільного майна, у сплаті податків, зборів (обов`язкових платежів), а також нести відповідальність перед третіми особами за зобов`язаннями, пов`язаними із спільним майном.

Частиною першою статті 22 ЦК України передбачено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Як зазначив представник відповідача, ОСОБА_4 28 березня 2023 року звернувся із заявою до Відділу поліції №1 Харківського районного управління поліції №3ГУНП в Харківській області, відповідно до якої 06.03.2022 у день за адресою АДРЕСА_1 , невстановлена особа пошкодила приватний житловий будинок, власником якого є г. ОСОБА_4 , що було зареєстровано 30.03.2023 в Єдиному реєстрі досудових розслідувань № кримінального провадження: 12023221210000271, та кваліфіковано за ч. 1 ст. 194 КК України (том №3 а.с. 1а).

Пунктом 1 частини другої статті 22 ЦК України передбачено, що збитками є втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).

Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі (частина третя статті 22 ЦК України).

Відповідно до частини першої статті 1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

При цьому, згідно з ст.ст. 11, 1166 ЦК України, підставою виникнення зобов`язання про відшкодування шкоди є завдання майнової шкоди іншій особі. Зобов`язання про відшкодування шкоди виникає за таких умов: наявність шкоди; протиправність поведінки особи, яка завдала шкоди; наявність причинного зв`язку між протиправною поведінкою особи, яка завдала шкоди, та її результатом - шкодою; вина особи, яка завдала шкоди.

Згідно з частиною другою статті 1166 ЦК України, особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Тобто відсутність вини у завданні шкоди повинен доводити сам завдавач шкоди, якщо у процесі розгляду справи зазначена презумпція не спростована, то вона є юридичною підставою для висновку про наявність вини заподіювача шкоди. При цьому, позивач доводить лише факти, на яких ґрунтуються його позовні вимоги.

Предметом доказування під час судового розгляду є факти, які обґрунтовують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для вирішення справи (причини пропуску строку позовної давності тощо) і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Для встановлення у судовому засіданні указаних фактів досліджуються показання свідків, письмові та речові докази, висновки експертів (стаття 179 ЦПК України).

Виходячи з принципу процесуальної рівності сторін та враховуючи обов`язок кожної сторони довести ті обставини, на які вона посилається, суд повинен всебічно і повно з`ясувати усі обставини, що складають предмет доказування, дослідити кожен доказ, наданий сторонами на підтвердження своїх вимог або заперечень, який відповідає вимогам належності та допустимості доказів (статті 58, 59 ЦПК України 2004 року), окремо та всі докази у їх сукупності у порядку, передбаченому статтями 185, 187, 189, 212 ЦПК України, що відображається у судовому рішенні. Відхилення того чи іншого доказу, перевагу одного доказу над іншим має бути мотивованим.

В рамках провадження за №12023221210000271 від 30.03.2023 за ознаками кримінального правопорушення – злочину, передбаченого ч. 1 ст. 194 КК України на підставі постанови слідчого СВ ВП №1 ХРУП №3 ГУНП в Харківській області лейтенанта поліції Капечули А.О. від 09.05.2023 про призначення експертизи експертами Національного наукового центру «Інституту судових експертиз ім. Засл. проф. М.С. Бокаріуса» проведена комесійна судова пожежно-технічна експертиза

За висновками експертів №18454 від 17.06.2024 безпосередньою причиною виникнення пожежі з технічної точки зору, в будинку розташованого за адресою АДРЕСА_1 , є займання горючих матеріалів у просотровій зоні (в одні з точок, де сформоване первинне вогнище пожежі), яка засереджена в перекритті ліврї частини приміщення №4 та наближена до приміщення №2, найбільш йморівніше під впливом теплового імпульсу від уламків невідомого вибухового боєприпасу, з подальшим тепловим впливом на констркутивні елементи будинку та оточуючу речову обсановку. Висновок сформульовано в ймовірній формі, оскільки в осередковій зоні категорично виключені всі інші потенційні джерела запалювання, а надані на дослідження матеріали малоінформативні (том №3 а.с. 67-83).

У висновку зазначено, що місце первиного вогнища розташоване у перекритті будинку. Слідів проникнення з наданих матеріалів не зафіксовано. При опитіванні власника будинку гр. ОСОБА_4 під час проведення експертнрго огляду, було з`ясовано, що свою частиною будинку він не користувався по прямому призначенню, а лише іноді приходив і робив ремонтні роботи. Стан приміщень, як видно із фотоілюстрацій огляду – нежитловий.

Будинок одноповерховий, двоквартирний, до кожної квартири улаштовано окремирй вхід та індивідуальне огороджене подвір`я. Дах спільний, вальмовий. Вхід до горищного приміщення організовано з кожної квартири індивідуально. Перекриття виконано з дерев`яних конструктивних елементів отукатурених глиною. Освітлення електричне 220В. Висновок про причини виникнення пожежі сформульвано в ймовірній формі, а надані на дослідження матеріали малофнормативні.

Відповідно до висновку експертів №8984/8985 за результатами прведення комісійної судової пожежно-технічної експертизи, складеної 30.06.2025 року первинне вогнище (осеродок) досліджуваної пожежі, що виникла в житловому будинку, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , було сформоване на поверсі перекриття, в лівій ближній частині житлової кімнати (2-7). Технічною причиною пожежі є займання горючих матеріалів на поверхні перекриття, в лівій ближній частині житлової кімнати (2-7), внаслідок дії джерела запалювання, яке відноситься до групи «Теплові прояви електричної енергії». (том №2 а.с. 140-159).

У висновку зазначено, що встановити вид аварійного режиму роботи електричної мережі не виявилось за можливе в зв`язку з неповнотою та частковою суперечністю інформації, яка міститься в наданих матеріалах, а також зі зміною післяпожежного стану обєкта дослідження.

З акта про пожежу від 06.03.2022, висновку експертів №18454 від 17.05.2024 та висновку експертів №8984/8985 від 30.06.2025 вбачається, що місцем виникнення пожежі визначено горищне приміщення частини будинку, яке належить відповідачу. Як зазначав відповідач, та вбачається з висновків, приміщення відповідача перебувало в стані ремонту та мало захоращений вигляд.

Згідно акту про пожежу від 06.03.2022 року ймовірна причина пожежі – коротке замикання електромережі.

З судової пожежно-технічної експертизи №8984/8985 від 30.06.2025 вбачається, післяпожежний досліджуваного будинку стан в частині конструктивного влаштування було змінено, що виразилося в заміні перекриття над частиною будинку, яка належить ОСОБА_3 та влаштування перегородки, з пошкодженого внаслідок пожежі металевого профнастилу, в горішньому приміщенні по лінії розмежування власності, а також відсутності деяких стін в приміщеннях, влаштування додаткових перегородок тощо (перебувають в стадії ремонту), які належать ОСОБА_4 .

Експерти зазначають, що встановити вид аварійного режиму роботи електричної мережі не уявляється за можливе в зв`язку з неповнотою та частковою суперечністю інформації, яка міститься в наданих матеріалах, а також зі зміною післяпожежного стану об`єкту дослідження. Технічною причиною пожежі є займання горючих матеріалів на поверхні перекриття, в лівій ближній частині житлової кімнати (2-7), внаслідок дії джерела запалювання, яке відноситься до групи «Теплові прояви електричної енергії».

Згідно ст. 110 ЦПК України, висновок експерта для суду не має заздалегідь встановленої сили і оцінюється судом разом із іншими доказами за правилами, встановленими статтею 89 цього Кодексу. Відхилення судом висновку експерта повинно бути мотивоване в судовому рішенні.

Доводи представника відповідача про те, що висновок експертів №8984/8985 за результатми проведення комісійної судової пожежно-технічної експертизи не може бути прийнтий судом та братися до уваги як недопустимий доказ з підстав самостійного узгодження час огляду будинку без дозволу суду, суд вважає необґрунтованими, оскільки дата проведення експертизи була узгоджена з власниками будинку, огляд приміщень відбувався з дозолу співвласників та їх згоди, у їх присутності та присутності їх представників. Зазначене підтверджується поясненями представників, висловлено у висновку експерта. Під час огляду житлового приміщеня, обєкта дослідження в присутності відповідача ОСОБА_4 та його предстаника ОСОБА_2 , будь яких зауважень та заперечень не надходило. Клопотань про призначення та проведення повторної експертизи від сторони відповідача не надходило.

Оцінюючи висновкі експертів, суд зазначає, що у висновку експерта №18454 від 17.05.2024 зроблено висновок на підставі листа 22.08.2023 № 3467/119-65/74 слідчого СВ ВП № 1 ХРУП № 3 ГУ НП в Харківській області за змістом якого:

-06.03.2022 0 00-00 година надійшла інформація про обстріл з невстановленого озброєння внаслідок чого пошкоджено дах будинку, вікна та двері будинку за адресою - АДРЕСА_4

- 06.03.2022 29; о 07 година 30 хвилин надійшла інформація про обстріл з невстановленого озброєння за адресою - АДРЕСА_5 , в результаті чого пошкоджено житловий будинок;

- 06.03.2022 о 10 година 30 хвилин надійшла інформація про обстріл за адресою – АДРЕСА_6 , внаслідок чого пошкоджено ряд будівель ...», який бу приводо для версії винекнення горіння

Загорання виникло найбільш йморівніше під впливом теплового імпульсу від уламків невідомого вибухового боєприпасу, з подальшим тепловим впливом на констркутивні елементи будинку та оточуючу речову обсановку. Висновок сформульовано в ймовірній формі, оскільки в осередковій зоні категорично виключені всі інші потенційні джерела запалювання, а надані на дослідження матеріали малоінформативні.

Висновок експертизи №8984/8985 від 30.06.2025 також був проведений з урахування інформації листа від 22.08.2023 № *92/119-65/24-2023 слідчого СВ ВП № 1 ХРУП № 3 ГУ НП в Харківській області старшого лейтенанта поліції Олексія МАЦУЄВА відомо:

«... 06.03.2022 збройні сили РФ вчинили обстріли території Новобаварського району міста Харкова:

-06.03.2022 0 00-00 година надійшла інформація про обстріл з невстановленого озброєння внаслідок чого пошкоджено дах будинку, вікна та двері будинку за адресою - АДРЕСА_4

- 06.03.2022 29; о 07 година 30 хвилин надійшла інформація про обстріл з невстановленого озброєння за адресою - АДРЕСА_5 , в результаті чого пошкоджено житловий будинок;

- 06.03.2022 о 10 година 30 хвилин надійшла інформація про обстріл за адресою – АДРЕСА_6 , внаслідок чого пошкоджено ряд будівель ...».

В свою чергу, згідно листом від 30.08.2024 № 650***/8256-65170 заступника начальника ГУ з реагування на надзвичайні ситуації ОСОБА_11 відомо: «...Під час огляду місця пожежі, яка 06.03.2022 відбулась за адресою АДРЕСА_1 , не виявлено ураження житлового будинку залишками (уламками) боєприпасів ...».

Також, під час експертного огляду об`єкта дослідження характерних слідів для виникнення горіння внаслідок джерела запалювання, яке відноситься до даної групи виявлено не було. В зв`язку з вищевикладеним, групу джерел запалювання «Виникнення горіння в результаті вибуху» можливо Теплові виключено.

Слід зауважити, що при ліквідації пожежі, проведені обох експертиз та під час кримінального провадження, влучання уламків боєприпасів не виявлено.

Таким чином суд відхиляє висновку експерта №18454 від 17.05.2024, оскільки в ньому не знайли свого підтврдження руйнувань та влучань уламків боєпримасів.

Отже, судом установлено факт виникнення 06.03.2022 пожежі в житловому будинку, співвласниками якого є строни у справі, осередок пожежі виник в житловому приміщенні яке належить відповідачу.

Факт пошкодження внаслідок цієї пожежі частини будинку, що належить позивачці, а також розмір витрат на відновлювальний ремонт її частки будинку, визначений звітом про оцінку майна.

Обставини належності сторонам відповідних часток будинку, факту пожежі та наявності пошкоджень у результаті цієї події сторонами в цілому не заперечуються, тоді як причинно-наслідковий зв`язок між діями (бездіяльністю) відповідача та завданою шкодою, а також розмір підлягаючих відшкодуванню збитків відповідач заперечує.

У ч. 1, 2 ст. 22 ЦК України визначено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками, зокрема, є втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).

Статтею 1166 ЦК України передбачено, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоду завдано не з її вини.

Пленум Верховного Суду України у пункті 2 постанови від 27 березня 1992 року № 6 "Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди" роз`яснив судам, що розглядаючи позови про відшкодування шкоди, суди повинні мати на увазі, що шкода, заподіяна особі і майну громадянина або заподіяна майну юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її заподіяла, за умови, що дії останньої були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв`язок та є вина зазначеної особи. Для наявності деліктної відповідальності необхідна наявність складу правопорушення: а) наявність шкоди, б) протиправна поведінка заподіювача шкоди, в) причинний зв`язок між шкодою та поведінкою заподіювача, г) вина.

У деліктних правовідносинах обов`язок довести наявність шкоди, протиправність (незаконність) поведінки заподіювача шкоди та причинний зв`язок такої поведінки із заподіяною шкодою покладається на позивача. Натомість відповідач повинен довести, що в його діях (діях його працівників) відсутня вина у заподіянні шкоди.

Тобто відсутність вини у завданні шкоди повинен доводити сам завдавач шкоди, якщо в процесі розгляду справи зазначена презумпція не спростована, то вона є юридичною підставою для висновку про наявність вини заподіювача шкоди. При цьому позивач доводить лише факти, на яких ґрунтуються його позовні вимоги.

Цивільне законодавство в деліктних зобов`язаннях передбачає презумпцію вини заподіювача шкоди. Якщо у процесі розгляду справи зазначена презумпція не спростована, то вона є юридичною підставою для висновку про наявність вини заподіювача шкоди. З огляду на наведене та з урахуванням визначених цивільним процесуальним законом принципів змагальності і диспозитивності цивільного процесу, положень ЦК України щодо відшкодування шкоди, саме на відповідача покладено обов`язок доведення відсутності вини у завданні шкоди (постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного цивільного суду від 27.12.2019 у справі № 686/11256/16).

З огляду на наведене та з урахуванням визначених цивільним процесуальним законом принципів змагальності і диспозитивності цивільного процесу, положень ЦК України з відшкодування шкоди, то саме на відповідача покладено обов`язок доведення відсутності вини у завданні шкоди.

Відповідно до частини першої статті 151 ЖК України громадяни, які мають у приватній власності жилий будинок (квартиру), зобов`язані забезпечувати його схоронність, провадити за свій рахунок поточний і капітальний ремонт, утримувати в порядку придомову територію.

Згідно із ч. 1 ст. 177 ЖК України громадяни зобов`язані забезпечувати схоронність жилих приміщень, бережно ставитися до санітарно-технічного та іншого обладнання, до об`єктів благоустрою, додержувати правил утримання жилого будинку і придомової території, правил пожежної безпеки, додержувати чистоти і порядку в під`їздах, кабінах ліфтів, на сходових клітках і в інших місцях загального користування.

Статтею 179 ЖК України передбачено, що користування будинками (квартирами) державного і громадського житлового фонду, фонду житлово-будівельних кооперативів, а також приватного житлового фонду та їх утримання здійснюється з обов`язковим додержанням вимог Правил користування приміщеннями жилих будинків і прибудинковими територіями, які затверджуються Кабінетом Міністрів України.

Частиною 6 ст. 55 Кодексу цивільного захисту України передбачено, що обов`язок із забезпечення пожежної безпеки в житлових приміщеннях державного, комунального, громадського житлового фондів, фонду житлово-будівельних кооперативів та об`єднань співвласників багатоквартирних будинків, житлових приміщеннях приватного житлового фонду та інших спорудах, приватних житлових будинках садибного типу, дачних і садових будинках з господарськими спорудами та будівлями покладається на їхніх власників (співвласників), користувачів або наймачів, якщо це обумовлено договором найму.

У п. 3.7.2 Правил утримання жилих будинків та прибудинкових території, затверджених наказом Держжитлокомунгоспу України від 17.05.2005 № 76, забезпечення пожежної безпеки в жилих будинках покладається на власників цих будинків або на уповноважені ними органи, а в жилих приміщеннях (квартирах) також і на їх власників, наймачів (орендарів). Взаємні зобов`язання власника будинку, власника, наймача (орендаря) жилого приміщення щодо забезпечення пожежної безпеки повинні визначатися договором.

Згідно з п. 1.18, 1.20, 2.12 Правил пожежної безпеки в Україні, затверджених наказом МВС України від 30.12.2014 № 1417, у житлових будинках та на прилеглій території забороняється розводити багаття й користуватися відкритим вогнем на небезпечній відстані від будівель, залишати джерела відкритого вогню без нагляду, а горища мають утримуватися вільними від сторонніх предметів.

Протиправна поведінка особи у цивільному праві охоплює як активні дії, так і бездіяльність та має місце, коли нею порушуються імперативні норми закону (зокрема ст. 151, 177, 179 ЖК України, ч. 6 ст. 55 КЦЗ України, Правила пожежної безпеки), внаслідок чого порушуються права іншої особи. Причинний зв`язок між такою поведінкою та завданою шкодою означає, що саме недотримання вимог пожежної безпеки з боку відповідачки стало об`єктивною причиною виникнення пожежі й поширення її на частину будинку, що належить позивачці, а отже, і заподіяння їй збитків.

Як співвласник житлового будинку, відповідач зобов`язаний був забезпечити дотримання вимог пожежної безпеки у належній йому частині будинкую. Неналежне виконання цього обов`язку у поєднанні з установленою причиною пожежі (несправна проводка, в частигі будинку що належить відповідачу) свідчить про протиправність його поведінки у формі бездіяльності (не забезпечила належний протипожежний стан та контроль).

Цивільне законодавство у деліктних зобов`язаннях передбачає презумпцію вини заподіювача шкоди. Якщо у процесі розгляду справи ця презумпція не спростована, вона є юридичною підставою для висновку про наявність вини заподіювача шкоди. Верховний Суд неодноразово наголошував, що у справах про відшкодування шкоди, завданої майну, після встановлення факту шкоди, протиправної поведінки та причинного зв`язку саме на відповідача покладається обов`язок довести відсутність своєї вини у завданні шкоди. Невиконання цього обов`язку свідчить про наявність вини відповідача (зокрема, постанова Верховного Суду від 27.12.2019 у справі № 686/11256/16-ц).

У цій справі представник відповідача, заперечуючи вину відповідача, не подав жодних належних і достатніх доказів, які б свідчили про те, що пожежа сталася не вини відповідача. Відповідно, презумпція його вини у завданні шкоди не спростована.

За таких обставин суд дійшов висновку, що у діях (бездіяльності) відповідача наявні всі елементи складу цивільного правопорушення, необхідні для покладення обов`язку з відшкодування шкоди: протиправна поведінка (неналежне забезпечення пожежної безпеки та допущення несправності електро мережі), шкода (пошкодження частини будинку та майна позивача), причинний зв`язок між такою поведінкою і шкодою, а також вина, яка презюмується і не спростована. Отже, вимога позивача про відшкодування матеріальної шкоди є правомірною та підлягає задоволенню.

Щодо заперечень представника відповідача щодо завданої шкоди та розміру, посилання на неналежність доказу - звіт про оцінку майна суд зазначає наступне.

Згідно зі статтею 3 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в України» від 12 липня 2001 року №2658-ІІІ незалежною оцінкою майна вважається оцінка майна, що проведена суб`єктом оціночної діяльності - суб`єктом господарювання.

Процедури оцінки майна встановлюються нормативно-правовими актами з оцінки майна. У випадках проведення незалежної оцінки майна складається звіт про оцінку майна. Вимоги до звітів про оцінку майна та актів оцінки майна встановлюються відповідно до статті 12 цього Закону.

Частиною 1 статті 12 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» встановлено, що звіт про оцінку майна є документом, що містить висновки про вартість майна та підтверджує виконані процедури з оцінки майна суб`єктом оціночної діяльності - суб`єктом господарювання відповідно до договору. Звіт підписується оцінювачами, які безпосередньо проводили оцінку майна, і скріплюється підписом керівника суб`єкта оціночної діяльності.

В силу пункту 2 частини 2 статті 4 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» однією із форм оцінки майна є рецензування звіту про оцінку майна (акта оцінки майна), яке полягає в їх критичному розгляді та наданні висновків щодо їх повноти, правильності виконання та відповідності застосованих процедур оцінки майна вимогам нормативно-правових актів з оцінки майна, в порядку, визначеному цим Законом та нормативно-правовими актами з оцінки майна.

Відповідно до частин 1, 3 статті 13 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» рецензування звіту про оцінку майна (акта оцінки майна) здійснюється на вимогу особи, яка використовує оцінку майна та її результати для прийняття рішень, у тому числі на вимогу замовників (платників) оцінки майна, органів державної влади та органів місцевого самоврядування, судів та інших осіб, які мають заінтересованість у неупередженому критичному розгляді оцінки майна, а також за власною ініціативою суб`єкта оціночної діяльності. Підставою для проведення рецензування є письмовий запит до осіб, які відповідно до цієї статті мають право здійснювати рецензування звіту про оцінку майна (акта оцінки майна).

Отже, рецензування звіту з оцінки є законодавчо встановленим способом спростування результатів оцінки.

Вимоги ЦПК України не передбачають, що розмір збитків у справі про відшкодування шкоди внаслідок залиття квартири може підтверджуватися виключно висновком експерта, обмежень у засобах доказування для сторін не встановлено. Завдана матеріальна шкода (збитки) власнику майна може бути визначена як оцінювачем, так і експертом. Збитки та розмір відшкодування можуть бути визначені на підставі звіту про оцінку майна, проведеної суб`єктом оціночної діяльності з урахуванням встановлених положеннями (національними стандартами) вимог.

При складанні звіту від 25 жовтня 2025 року суб`єктом оціночної діяльності ФОП ОСОБА_6 , здійснено як натурне обстеження будинку та порівняльни характер на підставі наданих матеріалів.

Доказів на спростування зазначеного звіту та розміру збитків відповідачем та його представником не надано, з відповідними клопотаннями про призначення експертизи вони не звертались, рецензування звіту не замовляли.

Враховуючи наведене, суд приймає до уваги наданий позивачами Звіт щодо визначення матеріальної шкоди, завданої пожежою, як доказ.

Щодо вимоги про стягнення з відповідачки моральної шкоди слід зазначити таке.

Завдання моральної шкоди є підставою виникнення цивільних прав та обов`язків (п. 3 ч. 2 ст. 11 ЦК України).

Відшкодування моральної шкоди є способом захисту цивільних прав та інтересів (п. 9 ч. 2 ст. 16 ЦК України).

Частиною 1 ст. 23 ЦК України передбачено, що особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.

Моральна шкода полягає, зокрема, у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів (п. 2 ч. 2 ст. 23 ЦК України).

Якщо інше не встановлено законом, моральна шкода відшкодовується грошовими коштами, іншим майном або в інший спосіб (ч. 3 ст. 23 ЦК України).

Особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає: у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна; у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи (ч. 1, 2 ст. 23 ЦК України).

Тлумачення ст. 23 ЦК України свідчить, що вона є нормою, яка має поширюватися на будь-які цивільно-правові відносини, в яких тій чи іншій особі було завдано моральної шкоди. Це, зокрема, підтверджується тим, що законодавець вживає формулювання «особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав».

Тобто можливість стягнення компенсації моральної шкоди ставиться в залежність від порушення цивільного права особи (постанова Верховного Суду від 22.04.2024 у справі № 279/1834/22).

Моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини (ч. 1 ст. 1167 ЦК України).

Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

По своїй суті зобов`язання про компенсацію моральної шкоди є досить специфічним зобов`язанням, оскільки не на всіх етапах свого існування характеризується визначеністю змісту, зокрема, щодо способу та розміру компенсації (коли розмір компенсації не визначений законом).

Зобов`язання про компенсацію моральної шкоди виникає за таких умов: наявність моральної шкоди; протиправність поведінки особи, яка завдала моральної шкоди; наявність причинного зв`язку між протиправною поведінкою особи яка завдала моральної шкоди та її результатом - моральною шкодою; вина особи, яка завдала моральної шкоди.

Позивач повинен довести наявність моральної шкоди та причинний зв`язок, а відповідач доводить відсутність протиправності та вини. Завдання моральної шкоди - явище завжди негативне. Проте з цього не слідує, що будь-яка завдана моральна шкода породжує зобов`язання з її відшкодування. Покладення обов`язку відшкодувати завдану моральну шкоду може мати місце лише за умови, коли шкода була викликана протиправною поведінкою відповідальної за неї особи (постанови Верховного Суду від 25.05.2022 у справі № 487/6970/20, від 05.12.2022 у справі № 214/7462/20).

При визначенні компенсації моральної шкоди складність полягає у неможливості її обчислення за допомогою будь-якої грошової шкали чи прирівняння до іншого майнового еквіваленту. Тому грошова сума компенсації моральної шкоди є лише ймовірною, і при її визначенні враховуються характер правопорушення, глибина фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступінь вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, інші обставини, які мають істотне значення, вимоги розумності і справедливості (див., зокрема, постанови Верховного Суду від 25.05.2022 у справі № 487/6970/20, від 05.12.2022 у справі № 214/7462/20).

Згідно з підходом, викладеним у постанові Верховного Суду від 04.03.2019 у справі № 752/20375/15, моральна шкода може полягати у моральних переживаннях у зв`язку з порушенням права власності, інших цивільних прав при настанні негативних наслідків.

Позивачка просить стягнути з відповідача 50 000,00 грн. моральної шкоди, обґрунтовуючи свої вимоги тим, що внаслідок пожежі було знищено та пошкоджено належне їй майно в житловому будинку, що спричинило їй значні душевні страждання, пов`язані з переживаннями за збереження та відновлення житла, вимушеною зміною звичного способу життя, необхідністю витрачати час та ресурси на усунення наслідків пожежі, позивач у постійні нервовій та психологічній напрузі, що вплинуло на відносини в сім`ї та з оточуючими.

Враховуючи характер допущеного правопорушення (неналежне забезпечення пожежної безпеки, що призвело до пожежі в житловому будинку), обсяг і значення пошкодженого майна для позивача, зміну його звичного способу життя, тривалість і інтенсивність душевних переживань, відсутність доказів тяжких або незворотних наслідків для здоров`я, а також співвідносячи розмір грошової компенсації із принципами розумності, виваженості та справедливості, суд приходить до висновку, що заявлений розмір моральної шкоди 50 000,00 грн є завищеним.

З урахуванням наведених критеріїв суд вважає справедливим, розумним і таким, що відповідає дійсному характеру та глибині моральних страждань позивача, визначити розмір грошового відшкодування моральної шкоди у сумі 10 000,00 грн. Саме така сума, на переконання суду, у достатній мірі відображає негативні немайнові наслідки, завдані позивачу, і водночас не призводить до її безпідставного збагачення.

Відповідно дост.133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов`язаних з розглядом справи належать витрати: на професійну правничу допомогу; пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Згідно ст.137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Згідно з ч. 8 ст.141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено.

Саме такого висновку дійшла Об`єднана палата Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду по справі №922/445/19 від 03.10.2019 року.

Згідно зі статтею 26 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність" адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.

Відповідно до статті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Статтею 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" визначено, що гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Судом встановлено, що 14.01.2023 року між адвокатом Караченцевим Юрієм Леонідовичем та ОСОБА_3 був укладений договір №01-14.01.2023 про надання правничої допомоги. Відповідно до п. 5.1 сторони погодили, що за надання правової допомоги клієнт зобов`язується виплатити Адвокату гонорар сума якого узгоджується за згодою сторін та підтверджується актом наданих послуг ( том №1 а.с. 23-25).

Додатком №1 до Договору про надання правничої допомоги №01-14.01.2023 від 14.01.2023 сторони узгодили розмір та порядок оплати послуг адврката, відповід до якого:

- складання позовної заяви – 6700,00 грн.,

- складання відповіді на відзив, заперечень, письмових пояснень, заяв/клопотань. Інших процесуальних документів – 1005,00 грн.,

- представництва інтересів клієнта в суді першої інстанції – участь у судових засіданнях – 2010,00 грн.,

- підготовка та подання адвокатського запиту з метою отримання додаткових доказів (документів або інформаціх) – 1675,00 грн. (том №2 а.с. 240-241).

На підтвердження виконаних робіт, надано Акт приймання-передачі наданої правничої допомоги від 16.03.2026 за Договором №01-14.01.2023 від 14.01.2023, підписаний сторонами, відповідно до якого адвокат надав, а клієнт прийнявн наступні полсуги на суму 46565,00 грн. (том №2 а.с.242).

Згідно акту:

- складання позовної заяви – 6700,00 грн.,

- складання відповіді на відзив, заперечень, письмових пояснень, заяв/клопотань. Інших процесуальних документів, кількість сторінок 3 – 3015,00 грн.,

- скаладання та подання адвокатського запиту №01/27/04/2024 від 27.08.2024, кількість сторінок 1 - 1675,00 грн.,

- скаладання та подання заяви від 17.04.2024 про виклик свідків, кулькість сторінок 2 - 2010,00 грн.,

- скаладання та подання заяви від 17.04.2024 про долучення доказів, кількість сторінок 2 - 2010,00 грн.,

- скаладання та подання клопотання від 17.04.2024 про призначення у справі повторної судової пожежно-технічної експертизи, кількість сорінок 3 - 3015,00 грн.,

- представництва інтересів клієнта в суді першої інстанції – участь у судових засіданнях, що відбулися: 13.04.2023, 16.05.2023, 21.06.2023, 22.04.2024, 13.05.2024, 18.09.2024, 04.10.2024, 26.09.2025, 17.11.2025, 12.01.2026, 02.03.2026, 09.03.2026 (12 судових засідань) – 24120,00 грн.,

- скаладання та подання заяви від 13.05.2024 про долучення доказів, кількість сторінок 2 - 2010,00 грн.,

- скаладання письмових пояснень від 15.05.2023, кількість сторінок 2 - 2010,00 грн. (том №2 а.с. 242).

22.02.2023 року між адвокатом Горобець Романом Миколайовичем та ОСОБА_4 був укладений договір про надання професійної правничої допомоги №07/02/23. Відповідно до п. 4.2 сторони погодили, що загальний розиір гонорару адвокаиа встановлюється сторонами на підставі укладених додаткоих угод до цього Договору, що є невідємними його частинами з моменту їхнього підписання (том №2 а.с. 248-249).

Крім того, 22.02.2023 сторонами підписано додаткову угоду №1 до Договору №07.02.23 про надання професійної правничої допомоги від 22.02.2023 якою встановлено розмір гонорару адвоката за надання професійної правничої допомоги клієнту, яка підлягає у представництві клієнта в Жовтневому районному суді м. Харкова в якості відповідача у справі №639/233/23 за позовом ОСОБА_3 , до ОСОБА_4 про відшколування шкоди, завданої пожежею. Загалтна вартість послуг адвоката складає 400000,00грн. (том №1 а.с. 250).

Крім того 31.03.2026 сторони підписали попередній (орієнтовний) розрахунок сми судових витрат, які Хребтов поніс в зв`язку із розглядом справи:

-консультація клієнта – 3 год.,

-опрацювання законодавства, що регулює спірні правовідносини. Вивчення судової практики. Формування правової позиції – 7 год.,

-аналіз судової практики – 5 год.,

-підготовка процесуальних документів по справі (розрахунок судових витрат, клопотань про виклик свідків, клопотань про витребування матеріалів з ВП, клопотань про призначення у справі повторної судової пожежно-технічної експертизи, запереченя) – 10 год.,

-виготовлення копій документів для сууд та позивача, засвідчення йхньої відповідності оригіналам – 3 год.,

-судове представництво (орієнтовно 10-ти судових засідань) – 10 (том №2 а.с. 251).

На підтвердження виконаних робіт, надано відповідний акт, підписаним клієнтом та адвокатом від 31.03.2026 на суму 40 000 грн.

Згідно акту та опису виконаних робіт:

-Складання позовної заяви Юніт Капітал» до ОСОБА_12 про стягнення консультація клієнта – 3 год.,

-опрацювання законодавства, що регулює спірні правовідносини. Вивчення судової практики. Формування правової позиції – 7 год.,

-аналіз судової практики – 5 год.,

-підготовка процесуальних документів по справі (розрахунок судових витрат, клопотань про виклик свідків, клопотань про витребування матеріалів з ВП, клопотань про призначення у справі повторної судової пожежно-технічної експертизи, запереченя) – 10 год.,

-виготовлення копій документів для сууд та позивача, засвідчення йхньої відповідності оригіналам – 3 год.,

-судове представництво (орієнтовно 10-ти судових засідань) – 10 (том №2 а.с. 252).

На підтвердження сплати гонорару адвокату надано товарний чек №1 від 22.02.2023 (том №2 а.с.253).

Відповідно до ч. 3-5 ст. 137 ЦПК України, для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Відповідно до ч.3 ст. 141 ЦПК України, при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

Визначаючи суму відшкодування, суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їх дійсності та необхідності) та розумності розміру, зважаючи на конкретні обставини справи та фінансовий стан обох сторін.

Ті самі критерії застосовує ЄСПЛ, присуджуючи судові витрати на підставі ст. 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою, заявник має право на компенсацію судових та інших витрат лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір - обґрунтованим (рішення у справі «East/West Alliance Limited проти України»).

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року. Так у Рішення ЄСПЛ від 23.01.2014 року у справі "East/West Alliance Limited проти України", заява №19336/04 зазначається, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір обґрунтованим. Згідно Рішення ЄСПЛ від 28.11.2002 року у справі «Лавентс проти Латвії», заява № 58442/00 відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Аналогічні правові висновки містять і постанови ВС від 24.01.2019 року у справі № 910/15944/17, від 19.02.2019 року у справі № 917/1071/18: якщо суд під час розгляду клопотання про зменшення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу (заперечень щодо розміру стягнення витрат на професійну правничу допомогу) визначить, що заявлені витрати є неспівмірними зі складністю справи, наданим адвокатом обсягом послуг, витраченим ним часом на надання таких послуг, не відповідають критерію реальності таких витрат, розумності їх розміру та їх стягнення становить надмірний тягар для іншої сторони, що суперечить принципу розподілу таких витрат, суд має дійти висновку про зменшення заявлених до стягнення з іншої сторони судових витрат на професійну правничу допомогу.

Вказаний правовий висновок викладено в додатковій постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц (провадження№ 14-382цс19).

У додатковій постанові Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 18 лютого 2022 року у справі № 925/1545/20 вказано, що для вирішення питання про розподіл судових витрат суд має враховувати: складність справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); час, витрачений адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсяг наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; пов`язаність цих витрат із розглядом справи; обґрунтованість та пропорційність предмета спору; ціну позову, значення справи для сторін; вплив результату її вирішення на репутацію сторін, публічний інтерес справи; поведінку сторони під час розгляду справи (зловживання стороною чи її представником процесуальними правами тощо); дії сторони щодо досудового врегулювання справи та врегулювання спору мирним шляхом.

У додатковій постанові Верховного Суду від 08 вересня 2021 року у справі № 206/6537/19 зазначено, що попри волю сторін договору визначати розмір гонорару адвоката, суд не позбавлений права оцінювати заявлену до відшкодування вартість правничої допомоги на підставі критеріїв співмірності, визначених частиною четвертоюстатті 137 ЦПК України.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 16 листопада 2022 року у справі № 922/1964/21 зроблено висновок, що під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд, за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу. У такому випадку суд, відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею витрат на правову допомогу повністю або частково та відповідно не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення. При цьому в судовому рішенні суд повинен конкретно вказати, які саме витрати на правову допомогу не підлягають відшкодуванню повністю або частково, навести мотивацію такого рішення та правові підстави для його ухвалення. Зокрема, вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. У зв`язку з наведеним суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.

Відповідно до ч.ч.. 1,2 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Отже судові витрати позивача складають 46565,00 грн., а витрати відповідача складають 40000,00 грн.

Враховуючи, що позовні вимоги задоволені частково, суд вважає необхідним стягнути з відповідача на користь позивача витрати на правничу допомогу пропорційно до суми задоволених позовних вимог (92,93%) в розмірі 43272,85 грн.

Також з ОСОБА_4 підлягає стягненню на користь ОСОБА_3 , витрати, пов`язані з проведенням комесійної судової пожежно-технічної експертизи №8984/8985 в сумі 28149,61 грн.(т.2 а.с. 162).

Окрім того, на підтвердження понесених витрат у справі до суду надано платіжну інструкцію від 17.01.2023 про сплату судового збору у розмірі 5 661,00 грн за подання позовної заяви, з відповідача на користь позивача підлагає стягненю пропорційно до задоволених вимог 5260,77 грн.

Керуючись: ст. ст. 12, 13, 81, 259, 263, 264, 265 ЦПК України, ст. 16, 23, 319, 322, 323, 1166, 1167, 1192 ЦК України, 151 ЖК України,

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_3 - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_3 матеріальну шкоду в розмірі 516 100 (п`ятсот шістнадцять тисяч сто) гривень 00 коп.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_3 в якості моральної шкоди 10 000 (десят тисяч) гривень 00 копійок.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_3 судовий збір у розмірі 5 260 (п`ять тисяч двісті шістдесят) гривень 77 копійок, витрати за проведення експертизи 28 149 (двадцять вісім тисяч сто сорок дев`ять) гривень 61 копійку та витрати та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 43 272 (сорок три тисячі двісті сімдесят дві) гривні 85 копійок.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Харківського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складання повного рішення суду.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Найменування учасників справи:

Позивач:ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП: НОМЕР_2 , яка проживає за адресою: АДРЕСА_7 .

Відповідач: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП: НОМЕР_3 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_7 .

Повне рішення складено 09.04.2026.

Суддя С.О. Рубіжний