Постанова від 08 квітня 2026 р. у справі №619/1658/26 — Дергачівський районний суд Харківської області

Суд: Дергачівський районний суд Харківської області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Адмінправопорушення

Категорія: Керування транспортним засобом особою, яка не має відповідних документів на право керування таким транспортним засобом або не пред’явила їх для перевірки, або стосовно якої встановлено тимчасове обмеження у праві керування транспортними засобами

Дата: 08 квітня 2026 р.

Справа: №619/1658/26

Суддя: Коваленко Н. В.

справа № 619/1658/26

провадження № 3/619/616/26

ПОСТАНОВА

іменем України

09 квітня 2026 року Суддя Дергачівського районного суду Харківської області Коваленко Н.В., розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення, яка надійшла з ВП №2 Богодухівського РВП ГУНП в Харківській області про притягнення до адміністративної відповідальності:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,

за вчинення правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 126 КУпАП, -

встановив:

За протоколом про адміністративне правопорушення від 15.03.2026 року серії ЕПР1 №615559 вбачається, що 15.03.2026 о 13 год. 45 хв. в с.Феськи по вул. Харківська, водій ОСОБА_1 керував автомобілем Део Ланос д.н.з НОМЕР_2 , при цьому обмежений в праві кер керування транспортним засобом від 14.052021 №63701845 міжнародним ВДВС Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (м.Харків), чим порушив вимоги п.2.1а Правил дорожнього руху.

У судове засідання ОСОБА_1 не з`явився, причину неявки суду не повідомив, про місце, дату та час судового засідання повідомлявся належним чином. До того ж, ОСОБА_1 був обізнаний про складання щодо нього протоколу про адміністративне правопорушення та відповідно розгляд справи у суді, про що маються відповідні дані у протоколі.

Враховуючи, що відповідно до ч. 2 ст. 268 КУпАП присутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, не є обов`язковою та судом вичерпані заходи щодо повідомлення ОСОБА_2 про час та місце розгляду справи, суд вважає можливим проводити судовий розгляд справи без участі особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.

Відповідно до ст. 14 Закону України «Про дорожній рух» учасники дорожнього руху зобов`язані: знати і неухильно дотримуватися вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху; створювати безпечні умови для дорожнього руху, не завдавати своїми діями або бездіяльністю шкоди підприємствам, установам, організаціям і громадянам; виконувати розпорядження органів державного нагляду та контролю щодо дотримання законодавства про дорожній рух.

В рішенні Європейського суду з прав людини по справі «О`Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29.06.2007 р., яке з урахуванням положень статей 8, 9 Конституції України, а також статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» є частиною національного законодавства, зазначив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі держави.

Порядок дорожнього руху на території України згідно з Законом України «Про дорожній рух» встановлюють Правила дорожнього руху (далі ПДР), затверджені Постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306.

Оцінюючи зібрані у справі докази в їх сукупності та взаємозв`язку, суд дійшов висновку, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 126 КУпАП підтверджується дослідженими доказами, а саме:

- даними протоколу про адміністративні правопорушення серії ЕПР1 №615559 від 15.03.2026, який складено відповідно до вимог ст. 256 КУпАП та містить необхідні відомості, зокрема щодо дати, часу, місця та способу вчинення адміністративного правопорушення, яке призвело до порушення ПДР України.

-поясненнями;

- копією паспорта ОСОБА_1 ;

- копією свідоцтва про реєстрацією транспортного засобу;

- постановою про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві керування транспортним засобом №63701845 від 14.05.2021;

- довідкою поліцейського СРПП ВП №2Богодухівського РВП ГУНП в Харківській області в якій зазначено, що за даними інформаційно-комунікаційної системи «ІПНП», пошук «ГСЦ Посвідчення водія» відомості про отримання посвідчення водія на ім`я ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 відсутні;

- довідкою інспектора СРПП ВП №2 Богодухівського РВП ГУНП в Харківській області про наявність повторності вчинення адміністративного правопорушення;

Підпунктом «а» пункту 2.1. ПДР установлено, що водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії.

Положеннями ч. 3 ст. 126 Кодексу України про адміністративні правопорушення передбачена відповідальність за керування транспортним засобом особою, стосовно якої встановлено тимчасове обмеження у праві керування транспортними засобами.

Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку посадова особа встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються: протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, показаннями потерпілих, свідків, тощо.

Вищевказані докази є узгодженими між собою, отримані у встановленому законом порядку та не викликають сумнівів у їх належності, допустимості та достовірності.

Жодних належних та допустимих доказів, які б спростовували винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 126 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суду не надано.

Таким чином, оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 126 Кодексу України про адміністративні правопорушення, доведена у повному обсязі.

Згідно з ст. 23 КУпАП, адміністративні стягнення є мірою відповідальності і застосовуються з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобіганню вчинення нових правопорушень, як самим правопорушником, так і іншими особами.

Згідно зі ст. 33 КУпАП стягнення за адміністративне правопорушення накладається у межах, установлених цим Кодексом та іншими законами України. При накладанні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність.

Відповідно до ст. 34, 35 КУпАП, обставин, що пом`якшують та обтяжують відповідальність за адміністративне правопорушення, суддею не встановлено.

Враховуючи обставини та характер вчиненого правопорушення, ступінь вини правопорушника, відсутність пом`якшуючих та обтяжуючих обставин, вважаю, що ОСОБА_1 слід визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ч. 3 ст. 126 КУпАП та призначити йому адміністративне стягнення у межах цієї санкції.

З урахуванням викладеного, суд приходить висновку про необхідність накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення в межах санкції, встановленої ч. 3 ст. 126 КУпАП у вигляді позбавлення права керування транспортними засобами на строк три місяці.

Відповідно до ст. 40-1 КУпАП, судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення, стягнути з нього судовий збір на користь держави.

Керуючись ст. 126, 283, 284 КУпАП, суддя,-

постановив:

Визнати ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 126 КУпАП.

Накласти на ОСОБА_1 адміністративне стягнення за ч. 3 ст. 126 КУпАП, у виді позбавлення права керування транспортними засобами на строк 3 (три) місяці.

Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір на користь держави в сумі 665,60 грн (шістсот шістдесят п`ять гривень 60 копійок).

Відповідно до ч. 1 ст. 307 КУпАП штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

Роз`яснити ОСОБА_1 , що у випадку несплати накладеного на нього штрафу у передбачений законом строк, до нього може бути застосовано подвійне стягнення штрафу в порядку ст. 308 Кодексу України про адміністративні правопорушення, тобто у випадку примусового виконання постанови суду.

Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом десяти днів з дня винесення постанови.

Апеляційна скарга подається до Харківського апеляційного суду через Дергачівський районний суд Харківської області.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку оскарження цієї постанови.

Суддя Н. В. Коваленко

Оригінал: reyestr.court.gov.ua