Рішення від 02 лютого 2026 р. у справі №392/550/25 — Маловисківський районний суд Кіровоградської області

Справа № 392/550/25

Провадження № 2/392/129/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 лютого 2026 року Маловисківський районний суд Кіровоградської області у складі:

Головуючої: судді Кавун Т.В.,

секретар Стець Т.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження в м. Мала Виска справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «СОЛВЕНТІС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з вказаним позовом, посилаючись на те, що 26.02.2020 з власного волевиявлення в особистому кабінеті на офіційному веб-сайті ТОВ «МІЛОАН» відповідач ОСОБА_1 подала заявку на отримання кредиту № 1310347. ТОВ «МІЛОАН» направлено відповідачу електронним повідомленням (СМС) одноразовий ідентифікатор, при введенні якого відповідач підтверджує прийняття умов договору про споживчий кредит № 1310347 від 26.02.2020, відповідно до якого відповідач отримав грошові кошти в сумі 9000 гривень, які були перераховані на картковий рахунок позичальника.

09.10.2020 згідно умов договору факторингу № 03/10 ТОВ «МІЛОАН» відступило право вимоги за кредитним договором № 1310347 від 26.02.2020 на користь ТОВ «ДІДЖІ ФІНАНС», а відповідно ТОВ «ДІДЖІ ФІНАНС» набуло право вимоги до відповідача.

24.01.2022 між ТОВ «ДІДЖІ ФІНАНС» та ТОВ «ФК «ПІНГ-ПОНГ» укладено договір факторингу № 1/15 у відповідності до умов якого та згідно додатку № 1 до договору факторингу набуло право грошової вимоги до ОСОБА_1 за договором про споживчий кредит № 1310347 від 26.02.2020.

Відповідно до додатку № 1 до договору факторингу сума боргу відповідача перед ТОВ «ФК «ПІНГ-ПОНГ» становить 17 418,21 гривень, яка складається з: заборгованості за тілом кредиту в сумі 7392,65 гривень; заборгованості за відсотками в сумі 8945,56 гривень; заборгованість за комісією в сумі 1080 гривень.

У зв`язку з істотними порушеннями відповідачем кредитного договору, позивачем на адресу відповідача направлено повідомлення про відступлення права вимоги від ТОВ «МІОЛАН» до ТОВ «ДІДЖІ ФІНАНС» зазначивши інформацію про порядок погашення заборгованості по кредитному договору № 1310347 від 26.02.2020.

Однак, відповідач не виконує свого обов`язку, щодо погашення заборгованості за кредитним договором, тому просять суд стягнути на їх користь з ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором в сумі 17 418,21 гривень та понесені судові витрати у виді сплаченого судового збору в сумі 2422,40 гривень, на правничу допомогу в сумі 6 000,00 гривень.

Представник позивача в судове засідання не прибув, надіслав заяву про розгляд справи у його відсутність, позовні вимоги підтримав.

Відповідач в судове засідання не прибула, про час та місце розгляду справи повідомлена належним чином, відзив на позов та заяву про розгляд справи у її відсутність не подала, тому суд вважає за можливе справу розглянути у її відсутність, на підставі доказів, що містяться в матеріалах справи та постановити заочне рішення.

Дослідивши матеріали справи, судом встановлено наступні обставини.

26.02.2020 між ТОВ «МІЛОАН» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 1310347, відповідно якого товариство надає грошові кошти клієнту в сумі 9000 гривень зі строком 7 днів, термін повернення кредиту 04.03.2020. Сукупна вартість кредиту, що включає загальну суму зборів, платежів та інших витрат, які повинен сплатити позичальник складає 2025,00 гривень в грошовому виразі та 1,173,00 відсотків річних у процентному значені. Комісія за надання кредиту 1080 гривень, яка нараховується за ставкою 12.00 відсотків від суми кредиту одноразово. Проценти за користування кредитом 945,00 гривень, які нараховуються за ставкою 1.50 відсотків від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування кредитом, тип процентної ставки – фіксована. Стандартна процентна ставка за користування кредитом становить 1.50 відсотків від фактичного залишку кредиту за кожен день користування кредитом, що підтверджується також анкетою-заявою на кредит № 1310347 від 26.02.2020.

Відповідно до п.6 Умов даного Договору, цей кредитний договір укладено в електронній формі в особистому кабінеті позичальника, що створений на веб-сайті товариства miloan.ua. Про прийняття пропозиції про укладення цього кредитного договору (акцепт) надається позичальником шляхом відправлення товариству електронного повідомлення та відбувається із застосуванням електронного підпису одноразовим ідентифікатором, який надсилається товариством електронним повідомленням на мобільний телефонний номер позичальника або передається іншим засобом зв`язку вказаним позичальником під час реєстрації особистого кабінету, а позичальник використовує одноразовий ідентифікатор для підписання цього кредитного договору/електронного повідомлення про прийняття пропозиції про його укладення (акцепту) в особистому кабінеті на сайті товариства.

Відповідно до платіжного доручення № 15798570 від 26.02.2020, вбачається, що ТОВ «МІЛОАН» на кредитний рахунок ОСОБА_1 , а саме № НОМЕР_1 перераховано кошти в сумі 9000 грн згідно умовами договору 1310347.

ТОВ «МІЛОАН» надало клієнту фінансовий кредит на умовах строковості, зворотності, платності, а клієнт зобов`язався повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом в порядку та на умовах, визначених цим Договором.

09.10.2020 між ТОВ «МІЛОАН» та ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» укладено Договір факторингу № 03/10, у відповідності до умов якого ТОВ «МІЛОАН» передало (відступило) ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» за плату належні йому права вимоги, а ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» прийняв належні ТОВ «МІЛОАН» права вимоги до боржників, вказаних у Реєстрі боржників.

Відповідно до Витягу з Реєстру боржників до Договору факторингу № 03/10 від 24.01.2022, ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» набуло права грошової вимоги до відповідача в сумі 17 418,21 гривень, яка складається з: заборгованості за тілом кредиту в сумі 7392,65 гривень; заборгованості за відсотками в сумі 8945,56 гривень; заборгованість за комісією в сумі 1080 гривень.

24.01.2022 між ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» та ТОВ «ФК «ПІНГ-ПОНГ» укладено Договір факторингу № 1/15, у відповідності до умов якого ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» передало (відступило) ТОВ «ФК «ПІНГ-ПОНГ» за плату належні йому права вимоги, а ТОВ «ФК «ПІНГ-ПОНГ» прийняв належні ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» права вимоги до боржників, вказаних у Реєстрі боржників.

Відповідно до Витягу з Реєстру боржників до Договору факторингу № 1/15 від 24.01.2022, ТОВ «ФК «ПІНГ-ПОНГ» набуло права грошової вимоги до відповідача в сумі 17 418,21 гривень, яка складається з: заборгованості за тілом кредиту в сумі 7392,65 гривень; заборгованості за відсотками в сумі 8945,56 гривень; заборгованість за комісією в сумі 1080 гривень.

Відповідно до відомості ТОВ «МІЛОАН» про щоденні нарахування та погашення за кредитним договором № 1310347 вбачається, що заборгованість ОСОБА_1 по кредитному договору складає 17 418,21 гривень, яка складається з: заборгованості за тілом кредиту в сумі 7392,65 гривень; заборгованості за відсотками в сумі 8945,56 гривень; заборгованість за комісією в сумі 1080 гривень.

Представником ТОВ «ФК «ПІНГ-ПОНГ» на адресу ОСОБА_1 направлено досудову вимогу за вих.. № 1310347-АВ від 02.11.2024, в якій повідомлено про відступлення права грошової вимоги за кредитним договором № 1310347 від 26.02.2020 та проханням про погашення заборгованості за вказаним кредитним договором.

30.10.2025 ухвалою Маловисківського районного суду Кіровоградської області змінено найменування позивача ТОВ «ФК «ПІНГ-ПОНГ» на його нове найменування юридичної особи – ТОВ «ФК «СОЛВЕНТІС».

За змістом пункту 1 частини першоїст. 512 ЦК Україникредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою, зокрема, внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цьогоКодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Виконання зобов`язань, реалізація, зміна та припинення певних прав у договірному зобов`язанні можуть бути зумовлені вчиненням або утриманням від вчинення однією із сторін у зобов`язанні певних дій чи настанням інших обставин, передбачених договором, у тому числі обставин, які повністю залежать від волі однієї із сторін.

Відповідно до ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час, крім випадків, установлених законом про банки і банківську діяльність. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

У відповідності до ст. 610 ЦК Українипорушення зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

У відповідності ч.1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК Україниза кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ч.1 ст. 1049 ЦК України, позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Якщо договором не встановлений строк повернення позики або цей строк визначений моментом пред`явлення вимоги, позика має бути повернена позичальником протягом тридцяти днів від дня пред`явлення позикодавцем вимоги про це, якщо інше не встановлено договором.

Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію».

Відповідно до пункту 5 частини 1 статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Згідно з пунктом 6 частини 1 статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

При цьому, одноразовий ідентифікатор - це алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб`єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв`язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти догові (пунктом 12 частини першої статті 3 Закону).

Згідно з ч.2 ст.6 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа.

Відповідно до частини третьої статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах (частини четверта статті 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Згідно із частиною шостою статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

За правилом частини восьмої статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.

Відповідно до ст.12 Закону України «Про електронну комерцію» якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до цього Закону, за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Електронний підпис призначений для ідентифікації особи, яка підписує електронний документ.

Електронний цифровий підпис як вид електронного підпису накладається за допомогою особистого ключа та перевіряється за допомогою відкритого ключа.

Таким чином, укладання договору в електронному вигляді через інформаційно-комунікаційну систему можливе за допомогою електронного підпису лише за умови використання засобу електронного підпису усіма сторонами цього правочину. В іншому випадку електронний правочин може бути підписаний сторонами електронним підписом одноразового ідентифікатора та/або аналогом власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Крім того, Верховний Суд у постанові у справі № 524/5556/19 від 12.01.2021 дійшов висновку: «Електронним підписом одноразовим ідентифікатором є дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, і надсилаються іншій стороні цього договору. Це комбінація цифр і літер, або тільки цифр, або тільки літер, яку заявник отримує за допомогою електронної пошти у вигляді пароля, іноді в парі «логін-пароль», або смс-коду, надісланого на телефон, або іншим способом. При оформленні замовлення, зробленого під логіном і паролем, формується електронний документ, в якому за допомогою інформаційної системи (веб-сайту інтернет-магазину) вказується особа, яка створила замовлення. Оспорюваний договір про надання фінансового кредиту підписаний позивачкою за допомогою одноразового пароля-ідентифікатора, тобто укладення між сторонами спірного правочину підтверджено належними та допустимими доказами».

Відповідно до висновків, викладених у постановах Верховного Суду від 09.09.2020 у справі № 732/670/19, від 23.03.2020 у справі № 404/502/18, від 07.10.2020 у справі № 127/33824/19, будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексів України може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статі 205, 207 ЦК України).

З огляду на матеріал справи, між ТОВ «МІЛОАН» та ОСОБА_1 було укладено договір № 1310347 від 26.02.2020, шляхом підписання позичальником електронним підписом з одноразовим ідентифікатором, на виконання якого позичальник зобов`язався повернути кредит у встановлені строки та сплатити проценти за користування кредитом.

Однак, у встановлені договором строки, ОСОБА_1 не повернула грошові кошти та не сплатила проценти за користування кредитними коштами.

У подальшому право вимоги за договором позики перейшло до ТОВ «ФК «ПІНГ-ПОНГ», яке в подальшому змінило назву на ТОВ «ФК «СОЛВЕНТІС».

Оскільки, відповідач не виконала взяті на себе зобов`язання, в строк встановлений договором, з урахуванням приписів статей 526,610,612 ЦК України, щодо повернення коштів та сплати нарахованих процентів, позивач має право вимагати стягнення заборгованості, яка утворилася перед кредитодавцем, з огляду на укладені договори факторингу.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, у відповідності до положень ст. 141 ЦПК України, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача судовий збір у розмірі 2422,40 грн.

Крім того, відповідно до ст. 137 ЦПК Україниза результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження понесених витрат суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та інше), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження).

Як вбачається з матеріалів справи, на підтвердження понесених витрат на правничу допомогу надано: акт № 1310347 про підтвердження факту надання правничої (правової) допомоги адвокатом (виконання робіт, надання послуг) від 03.03.2025; детальний опис робіт (надання послуг), виконаних адвокатом Білецьким Б.М., необхідних для надання правничої (правової) допомоги за позовом ТОВ «ФК «ПІНГ-ПОНГ» щодо стягнення кредитної заборгованості від 03.03.2025; договір № 43657029 про надання правової допомоги від 01.11.2024; додаткову угоду № 1310347 до договору № 43657029 про надання правової допомоги від 01.11.2024; свідоцтво адвоката Білецького Б.М. про право заняття адвокатською діяльністю серії КС № 5618/10 від 17.03.2016.

Позивач просить стягнути з відповідача 6 000,00 гривень понесених витрат на правничу допомогу, однак стороною позивача не надано документів, що свідчать про понесення витрат саме у такому розмірі та про здійснення їх оплати.

Тому, в частині стягнення витрат на правничу допомогу позивачу слід відмовити.

Керуючись статтями 258, 259, 263-265, 280-282 ЦПК України,

УХВАЛИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «СОЛВЕНТІС», заборгованість за кредитним договором № 1310347 від 26.02.2020 в сумі 17 418,21 гривень, яка складається з: заборгованості за тілом кредиту в сумі 7392,65 гривень; заборгованості за відсотками в сумі 8945,56 гривень; заборгованість за комісією в сумі 1080 гривень.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ДІДЖИ ФІНАНС», сплачений судовий збір в сумі 2 422,40 гривень.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи:

Товариство з обмеженою відповідальністю «ФК «СОЛВЕНТІС», код ЄДРПОУ: 43657029, місцезнаходження: 01011, вул. Рибальська, 22, м. Київ,

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспорт НОМЕР_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_3 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 .

Суддя Т.В. Кавун