Постанова від 08 квітня 2026 р. у справі №520/4452/25 — Другий апеляційний адміністративний суд

Суд: Другий апеляційний адміністративний суд

Інстанція: Апеляційна

Юрисдикція: Адміністративне

Категорія: реалізації податкового контролю

Дата: 08 квітня 2026 р.

Справа: №520/4452/25

Суддя: Ральченко І.М.

Головуючий І інстанції: Панов М.М.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 квітня 2026 р. Справа № 520/4452/25

Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді Ральченка І.М.,

Суддів: Подобайло З.Г. , Катунова В.В. ,

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної податкової служби України на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 13.10.2025, по справі № 520/4452/25

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ІСТ ТК»

до Державної податкової служби України

про визнання дій протиправними та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «ІСТ ТК» звернулось до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просило:

- визнати протиправними дії Державної податкової служби України щодо повернення заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «ІСТ ТК» про реєстрацію обладнання для підготовки або обробки тютюну, тютюнової сировини, промислового виробництва тютюнових виробів в Єдиному державному реєстрі обладнання для підготовки або обробки тютюну, тютюнової сировини, промислового виробництва тютюнових виробів від 11.12.2024 (вх. ДПС № 4926/АП від 13.12.2024);

- визнати протиправним та скасувати рішення Державної податкової служби України про відмову Товариству з обмеженою відповідальністю «ІСТ ТК» у внесенні вiдомостей про обладнання для пiдготовки або обробки тютюну, тютюнової сировини, промислового виробництва тютюнових виробiв до єдиного реєстру обладнання від 07.02.2025 № 20-р/лєр;

- зобов`язати Державну податкову службу України розглянути заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «ІСТ ТК» про реєстрацію обладнання для підготовки або обробки тютюну, тютюнової сировини, промислового виробництва тютюнових виробів в Єдиному державному реєстрі обладнання для підготовки або обробки тютюну, тютюнової сировини, промислового виробництва тютюнових виробів від 11.12.2024 (вх. ДПС № 4926/АП від 13.12.2024) з урахуванням правової оцінки, яку буде надано судом у рішенні.

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 13.10.2025 позовні вимоги задоволено.

Визнано протиправними дії Державної податкової служби України щодо повернення заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «ІСТ ТК» про реєстрацію обладнання для підготовки або обробки тютюну, тютюнової сировини, промислового виробництва тютюнових виробів в Єдиному державному реєстрі обладнання для підготовки або обробки тютюну, тютюнової сировини, промислового виробництва тютюнових виробів від 11.12.2024 (вх. ДПС № 4926/АП від 13.12.2024).

Визнано протиправним та скасовано рішення Державної податкової служби України про відмову Товариству з обмеженою відповідальністю «ІСТ ТК» у внесенні вiдомостей про обладнання для пiдготовки або обробки тютюну, тютюнової сировини, промислового виробництва тютюнових виробiв до єдиного реєстру обладнання від 07.02.2025 № 20-р/лєр.

Зобов`язано Державну податкову службу України повторно розглянути заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «ІСТ ТК» про реєстрацію обладнання для підготовки або обробки тютюну, тютюнової сировини, промислового виробництва тютюнових виробів в Єдиному державному реєстрі обладнання для підготовки або обробки тютюну, тютюнової сировини, промислового виробництва тютюнових виробів від 11.12.2024 (вх. ДПС № 4926/АП від 13.12.2024), з урахуванням висновків суду.

Відповідач, не погодившись з рішенням суду першої інстанції в частині задоволених позовних вимог, подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати вказане рішення та прийняти нове, яким відмовити в задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач посилається на порушення судом першої інстанції при прийнятті рішення норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного, на його думку, вирішення спору судом першої інстанції. Апелянт зазначив, що наведений позивачем у заяві код адміністративно-територіальної одиниці та території територіальної громади згідно з Кодифікатором адміністративно-територіальних одиниць та територій територіальних громад, у/на яких розташовано обладнання для підготовки або обробки тютюну, тютюнової сировини, промислового виробництва тютюнових виробів, не відповідає відомостям реєстрації об`єкта оподаткування відповідно до вимог п. 63.3 ст. 63 Податкового кодексу України. Крім того, апелянт зазначав, що судом першої інстанції проігноровані вимоги ч. 9-10 ст. 38 Закону №3817, на підставі яких здійснювалась перевірка контролюючим органом достовірності даних поданих в заяві.

Також, апелянт посилався на те, що відповідальність за достовірність відомостей, зазначених у заяві, несе власник/користувач обладнання. А тому, вказівки на зобов`язання вчинення дій, які залежать на пряму від позивача, яку саме інформацію зазначить останній є ознакою втручання в дискреційні повноваження контролюючого органу.

На підставі положень п. 3 ч. 1 ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України справа розглянута в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги, рішення суду першої інстанції, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено судовим розглядом, Товариство з обмеженою відповідальністю «ІСТ ТК» в порядку ст. 2-1 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» № 481/95-ВР (в редакції, чинній на момент звернення) у зв`язку з набуттям права власності на обладнання для підготовки або обробки тютюну, тютюнової сировини, промислового виробництва тютюнових виробів (що перебуває на митній території України) для подальшого використання в господарській діяльності, подало до Державної податкової служби України заяву про реєстрацію обладнання для підготовки або обробки тютюну, тютюнової сировини, промислового виробництва тютюнових виробів в Єдиному державному реєстрі обладнання для підготовки або обробки тютюну, тютюнової сировини, промислового виробництва тютюнових виробів від 11.12.2024 (вх. ДПС № 4926/АП від 13.12.2024), складену шляхом заповнення форми затвердженої Наказом Міністерства фінансів України від 29.02.2024 № 99.

Листом Державної податкової служби України від 18.12.2024 № 895/АП/99-00-09-01-01-06 позивача було повідомлено про повернення заяви від 11.12.2024 (вх. ДПС № 4926/АП від 13.12.2024) та доданих до неї документів у зв`язку з невідповідністю формі, затвердженій Наказом Міністерства фінансів України від 29.02.2024 № 99.

Повернуті матеріали отримані позивачем у відповідь на адвокатський запит від 09.01.2025 № 655/6/99-00-09-01-01-06.

27.01.2025 позивач повторно в порядку ч. 8 ст. 38 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, біоетанолу, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» № 3817-IX (в редакції, чинній з 01.01.2025) звернувся до Державної податкової служби України із заявою про реєстрацію обладнання для підготовки або обробки тютюну, тютюнової сировини, промислового виробництва тютюнових виробів в Єдиному державному реєстрі обладнання для підготовки або обробки тютюну, тютюнової сировини, промислового виробництва тютюнових виробів (вх. ДПС № 3819/6).

Рішенням Державної податкової служби України від 07.02.2025 № 20-р/лєр відмовлено у внесенні вiдомостей про обладнання для пiдготовки або обробки тютюну, тютюнової сировини, промислового виробництва тютюнових виробiв до єдиного реєстру обладнання від 07.02.2025 № 20-р/лєр, у зв`язку з порушенням вимог ч. ч. 9, 10 ст. 38 Закону України № 3817-IХ, а саме невідповідність форми заяви формі затвердженій законодавством, або у зв`язку з порушенням порядку її подання.

Позивач, вважаючи протиправними дії та рішення відповідача, звернувся з даним позовом до суду.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції дійшов висновку про те, що у відповідача були відсутні підстави для повернення заяви позивача та доданих документів без розгляду по суті.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, з огляду на таке.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Основні засади державної політики щодо регулювання виробництва, ввезення на митну територію України, вивезення за межі митної території України, оптової і роздрібної торгівлі спиртом етиловим, спиртовими дистилятами, біоетанолом, алкогольними напоями, тютюновими виробами, тютюновою сировиною, рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, та пальним, а також посилення боротьби з їх незаконним виробництвом та обігом на території України визначені Законом України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, біоетанолу, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» від 18.06.2024 № 3817-IX.

Відповідно до ч. 1 ст. 38 Закону № 3817-IX відомості про обладнання для підготовки або обробки тютюну, тютюнової сировини, промислового виробництва тютюнових виробів, крім нікотиновмісних продуктів для орального застосування, яке ввозиться на митну територію України, зберігається та/або використовується на митній території України, підлягають внесенню до Єдиного реєстру обладнання.

Пунктом 27 ч. 1 ст. 1 Закону № 3817-IX визначено, що Єдиний реєстр обладнання - складова інформаційно-комунікаційної системи центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, що забезпечує збір, накопичення, захист, облік, відображення, обробку реєстрових даних та надання реєстрової інформації про перелік обладнання для підготовки або обробки тютюну, тютюнової сировини, промислового виробництва тютюнових виробів.

Згідно з ч. 2 ст. 38 Закону № 3817-IX адміністратором та держателем Єдиного реєстру обладнання є центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику.

Порядок ведення Єдиного реєстру обладнання затверджується Кабінетом Міністрів України.

Частиною 4 ст. 38 Закону № 3817-IX встановлено, що внесення відомостей про обладнання для підготовки або обробки тютюну, тютюнової сировини, промислового виробництва тютюнових виробів до Єдиного реєстру обладнання здійснює посадова особа центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику:

1) за результатами прийнятого рішення про внесення відомостей про обладнання для підготовки або обробки тютюну, тютюнової сировини, промислового виробництва тютюнових виробів до Єдиного реєстру обладнання;

2) за результатами розгляду заяви заявника (власника або користувача обладнання) про внесення змін до відомостей, що містяться в Єдиному реєстрі обладнання;

3) за результатами прийнятого рішення про виключення відомостей про обладнання для підготовки або обробки тютюну, тютюнової сировини, промислового виробництва тютюнових виробів з Єдиного реєстру обладнання;

4) на підставі рішення суду, що набрало законної сили.

Згідно з ч. 8 ст. 38 Закону № 3817-IX заява про внесення відомостей про обладнання для підготовки або обробки тютюну, тютюнової сировини, промислового виробництва тютюнових виробів до Єдиного реєстру обладнання, про внесення змін до відомостей, що містяться в Єдиному реєстрі обладнання, та копії документів, що подаються разом із заявою, подаються до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, у паперовій або електронній формі в порядку, визначеному статтею 42 Податкового кодексу України.

Заява про внесення відомостей про обладнання для підготовки або обробки тютюну, тютюнової сировини, промислового виробництва тютюнових виробів до Єдиного реєстру обладнання, про внесення змін до відомостей, що містяться в Єдиному реєстрі обладнання, що подається в паперовій формі, підписується заявником та скріплюється печаткою (за наявності). На заяву, що подається в електронній формі, накладаються кваліфікований електронний підпис та кваліфікована електронна печатка (за наявності) заявника.

Копії документів, подані в паперовій формі разом із заявою про внесення відомостей про обладнання для підготовки або обробки тютюну, тютюнової сировини, промислового виробництва тютюнових виробів до Єдиного реєстру обладнання, про внесення змін до відомостей, що містяться в Єдиному реєстрі обладнання, завіряються власником/користувачем такого обладнання або його посадовою особою та скріплюються печаткою (за наявності).

Відповідальність за достовірність відомостей, зазначених у заявах про внесення відомостей про обладнання для підготовки або обробки тютюну, тютюнової сировини, промислового виробництва тютюнових виробів до Єдиного реєстру обладнання, про внесення змін до відомостей, що містяться в Єдиному реєстрі обладнання, та документах, поданих разом із заявою, несе заявник.

Вимагати представлення або подання інших документів чи відомостей, ніж передбачені цією статтею, забороняється.

Частиною 9 ст. 38 Закону № 3817-IX передбачено, що форми заяв про внесення відомостей про обладнання для підготовки або обробки тютюну, тютюнової сировини, промислового виробництва тютюнових виробів до Єдиного реєстру обладнання, про внесення змін до відомостей, що містяться в Єдиному реєстрі обладнання, та порядок їх заповнення затверджуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Відповідно до ч. 10 ст. 38 Закону № 3817-IX у заяві про внесення відомостей про обладнання для підготовки або обробки тютюну, тютюнової сировини, промислового виробництва тютюнових виробів до Єдиного реєстру обладнання зазначаються такі відомості, зокрема:

1) про власника (співвласників) обладнання: для юридичних осіб - найменування, місцезнаходження, код згідно з ЄДРПОУ;

3) реквізити (номер і дата) митної декларації/аркуша коригування, на підставі яких здійснювалося ввезення обладнання на митну територію України (дата у форматі ДДММРРРР);

4) реквізити (номер (за наявності) і дата) договору (контракту), у тому числі зовнішньоекономічного, що засвідчує набуття обладнання для підготовки або обробки тютюну, тютюнової сировини, промислового виробництва тютюнових виробів у власність (дата у форматі ДДММРРРР);

7) вид обладнання для підготовки або обробки тютюну, тютюнової сировини, промислового виробництва тютюнових виробів, найменування його виробника, модель та серійний номер (за наявності) такого обладнання;

8) адреса/адреси місцезнаходження обладнання для підготовки або обробки тютюну, тютюнової сировини, промислового виробництва тютюнових виробів (у форматі - область (крім Автономної Республіки Крим, м. Києва та м. Севастополя), район (крім м. Києва та м. Севастополя), населений пункт, вулиця, номер будинку/офісу);

9) коди адміністративно-територіальної одиниці та території територіальної громади згідно з Кодифікатором адміністративно-територіальних одиниць та територій територіальних громад, у/на яких розташовано обладнання для підготовки або обробки тютюну, тютюнової сировини, промислового виробництва тютюнових виробів.

Заява про внесення відомостей про обладнання для підготовки або обробки тютюну, тютюнової сировини, промислового виробництва тютюнових виробів до Єдиного реєстру обладнання подається протягом 10 робочих днів з дня набуття права власності на обладнання (для обладнання, що перебуває на митній території України) або з дня завершення митного оформлення обладнання (у разі ввезення обладнання на митну територію України).

Відповідно до абз. 1 ч. 11 ст. 38 Закону № 3817-IX до заяви про внесення відомостей про обладнання для підготовки або обробки тютюну, тютюнової сировини, промислового виробництва тютюнових виробів до Єдиного реєстру обладнання додаються копії документів, що підтверджують ввезення обладнання на митну територію України, право власності на таке обладнання або право користування таким обладнанням (для обладнання, власником якого є нерезидент України).

Аналогічні правові норми щодо вимог до оформлення заяви про внесення відомостей про обладнання для підготовки або обробки тютюну, тютюнової сировини, промислового виробництва тютюнових виробів до Єдиного реєстру обладнання та порядку її подання містить Закон України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» від 19.12.1995 № 481/95-ВР, положеннями якого до 01.01.2025 були врегульовані спірні правовідносини, а саме на момент подання позивачем до податкового органу первісної заяви від 11.12.2024 (вх. ДПС № 4926/АП від 13.12.2024) та її повернення 18.12.2024.

Так, згідно з абз. 22-23 ст. 2-1 Закону № 481/95-ВР центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, протягом 15 робочих днів із дня надходження заяви про реєстрацію обладнання для підготовки або обробки тютюну, тютюнової сировини, промислового виробництва тютюнових виробів, про внесення змін до відомостей, що містяться в Єдиному реєстрі обладнання, про виключення відомостей, що містяться в Єдиному реєстрі обладнання, повинен внести відомості до Єдиного реєстру обладнання та письмово повідомити про це власника/користувача обладнання нарочно, поштою або в електронному вигляді в порядку, встановленому статтею 42 Податкового кодексу України. Відомості вважаються внесеними до Єдиного реєстру обладнання із дня подання відповідної заяви власником/користувачем обладнання, за винятком випадків надання ним неповної або недостовірної інформації та документів.

У разі неподання власником/користувачем обладнання інформації та документів або подання неповної або недостовірної інформації, визначених цим Законом, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, протягом п`яти робочих днів із дня надходження заяви повертає власнику/користувачу обладнання заяву та документи із зазначенням недоліків, які потрібно усунути.

У свою чергу Законом № 3817-IX, ст. 38 якого відповідно до п. 1 розд. XII "Прикінцеві положення" набирала чинності та введена в дію з 1 січня 2025, дії центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, які можуть бути вчинені за наслідками отримання заяви про внесення відомостей до Єдиного реєстру обладнання, на момент звернення позивача із повторною заявою від 27.01.2025 №3819/6 врегульовані наступним чином.

Згідно з ч. 14 ст. 38 Закону № 3817-IX центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, протягом 10 робочих днів з дня отримання заяви про внесення відомостей про обладнання для підготовки або обробки тютюну, тютюнової сировини, промислового виробництва тютюнових виробів до Єдиного реєстру обладнання або заяви про внесення змін до відомостей, що містяться в Єдиному реєстрі обладнання:

1) вносить відомості до Єдиного реєстру обладнання, зміни до відомостей, що містяться в Єдиному реєстрі обладнання, та направляє заявнику витяг із зазначеного реєстру в електронній формі у порядку, визначеному статтею 42 Податкового кодексу України; або

2) приймає рішення про відмову у внесенні відомостей до Єдиного реєстру обладнання, у внесенні змін до відомостей, що містяться в Єдиному реєстрі обладнання, та направляє його заявнику в електронній формі у порядку, визначеному статтею 42 Податкового кодексу України, із зазначенням підстави/підстав для такої відмови.

Частиною 15 ст. 38 Закону № 3817-IX встановлено, що підставами для відмови у внесенні відомостей до Єдиного реєстру обладнання або у внесенні змін до відомостей, що містяться в Єдиному реєстрі обладнання, є:

1) подання заяви про внесення відомостей про обладнання для підготовки або обробки тютюну, тютюнової сировини, промислового виробництва тютюнових виробів до Єдиного реєстру обладнання або заяви про внесення змін до відомостей, що містяться в Єдиному реєстрі обладнання, не за встановленою формою або з порушенням порядку її подання;

2) неподання разом із заявою відповідних документів, подання яких передбачено цією статтею.

Із матеріалів справи встановлено, що згідно зі змістом рішення Державної податкової служби України від 07.02.2025 № 20-р/лєр підставою відмови Товариству з обмеженою відповідальністю «ІСТ ТК» у внесенні вiдомостей про обладнання для пiдготовки або обробки тютюну, тютюнової сировини, промислового виробництва тютюнових виробiв до єдиного реєстру обладнання є порушення вимог ч. 9, ч. 9 10 ст. 38 Закону України № 3817-IХ, а саме заява не за встановленою формою або з порушенням порядку її подання.

Аналогічні підстави невідповідності встановленій формі були наведені податковим органом при поверненні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «ІСТ ТК» від 11.12.2024 (вх. ДПС № 4926/АП від 13.12.2024) та доданих до неї документів листом від 18.12.2024 № 895/АП/99-00-09-01-01-06.

При цьому, оскаржуване рішення не містить конкретизації недоліків заяви від 27.01.2025 №3819/6, які свідчать про невідповідність останньої вимогам, встановленим ч. 9, ч. 10 ст. 38 Закону № 3817-IX.

Натомість, дослідивши заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «ІСТ ТК» від 13.12.2024 № 4926/АП, від 27.01.2025 №3819/6 про реєстрацію обладнання для підготовки або обробки тютюну, тютюнової сировини, промислового виробництва тютюнових виробів в Єдиному державному реєстрі обладнання для підготовки або обробки тютюну, тютюнової сировини, промислового виробництва тютюнових виробів, колегія суддів зазначає, що останні містять необхідні реквізити та відомості, передбачені ч. 10 ст. 38 Закону № 3817-IX.

Водночас, судовим розглядом встановлено, що вказані заяви відповідають формі, затвердженій наказом Міністерства фінансів України від 29.02.2024 № 99, для заяви про реєстрацію обладнання для підготовки або обробки тютюну, тютюнової сировини, промислового виробництва тютюнових виробів в Єдиному державному реєстрі обладнання для підготовки або обробки тютюну, тютюнової сировини, промислового виробництва тютюнових виробів.

При цьому, до заяв додано копії документів, що підтверджують право власності на обладнання:

паспорт на тютюнорізку шредерного типу С-1 ТШ.200.00.000.ПС від 01.12.2024, акт приймання-передачі від 03.12.2024, накладна № 489, Договір (специфікація №210/1) № 210 від 20.11.2024, паспорт на котел варочний КПЕ-60 від 27.11.2024, накладна №210 від 02.12.2024, акт приймання виконаних робіт (пусконаладка) від 02/12/2024, Договір (специфікація № 202/1) №202 від 07.11.2024, паспорт на котел варочний КПЕ-150 від 15.11.2024, накладна №211 від 02.12.2024, договір (специфікація № 209/1) №209 від 20.11.2024, паспорт на котел варочний КПЕ-160 від 27.11.2024, накладна №211/1 від 02.12.2024, акт приймання виконаних робіт (пусконаладка) від 02.12.2024, видаткова накладна №33 від 02.12.2024, паспорт на Перистальтичний насос дозатор DSP 60 - 253Yx.

Разом з тим, стосовно доводів апеляційної скарги про те, що зазначений позивачем код адміністративно-територіальної одиниці та території територіальної громади згідно з Кодифікатором адміністративно-територіальних одиниць та територій територіальних громад, у/на яких розташовано обладнання для підготовки або обробки тютюну, тютюнової сировини, промислового виробництва тютюнових виробів, не відповідає відомостям реєстрації об`єкта оподаткування відповідно до вимог п. 63.3 ст. 63 Податкового кодексу України, колегія суддів зазначає, що зазначені обставини не були покладені Державною податковою службою України в основу оскаржуваного рішення.

Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Таким чином, у даному випадку не можуть братися до уваги посилання відповідача під час судового розгляду справи на підстави для відмови, які не були наведені у оскаржуваному рішенні Державної податкової служби України про відмову Товариству з обмеженою відповідальністю «ІСТ ТК» у внесенні вiдомостей про обладнання для пiдготовки або обробки тютюну, тютюнової сировини, промислового виробництва тютюнових виробiв до єдиного реєстру обладнання від 07.02.2025 № 20-р/лєр.

Отже, колегія суддів зазначає, що оскаржуване рішення контролюючого органу не містить конкретної інформації щодо причини та підстави його прийняття, а застосоване відповідачем формулювання підстави відмови не дає можливості конкретизувати, які саме недоліки поданої заяви чи відсутність документів, які не було додано позивачем, перешкоджали прийняттю рішення щодо внесення відомостей до Єдиного реєстру обладнання.

Тобто, Державною податковою службою України формально зазначено причини для відмови у внесенні відомостей до Єдиного реєстру обладнання з посиланням на невідповідність встановленій формі заяви чи порядку її подання, що не знайшло свого підтвердження у ході судового розгляду справи.

З урахуванням зазначеного колегія суддів доходить висновку, що контролюючий орган не довів правомірності свого рішення із зазначенням законних підстав для вчинення таких дій.

Щодо доводів апелянта про відсутність у рішенні суду першої інстанції посилань на норми Закону № 3817-IX, на підставі яких здійснювалась перевірка контролюючим органом достовірності даних поданих в заяві, колегія суддів виходить з наступного.

Відповідно до ч. 1-2 ст. 317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є:

1) неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи;

2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими;

3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи;

4) неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню.

Порушення норм процесуального права може бути підставою для скасування або зміни рішення, якщо це порушення призвело до неправильного вирішення справи.

Так, у ході судового розгляду встановлено, що на момент звернення позивача до Державної податкової служби України із первісною заявою від 11.12.2024 (вх. ДПС № 4926/АП від 13.12.2024) спірні правовідносини були врегульовані положеннями Закону № 481/95-ВР, в подальшому на момент подання заяви від 27.01.2025 відповідно до п. 1 розд. XII "Прикінцеві положення" з 1 січня 2025 набрала чинності та введена в дію ст. 38 Закону № 3817-IX.

При цьому, колегія суддів зазначає, що положення наведених нормативних актів щодо вимог до оформлення заяви про внесення відомостей про обладнання для підготовки або обробки тютюну, тютюнової сировини, промислового виробництва тютюнових виробів до Єдиного реєстру обладнання та порядку її подання не містять суперечностей та відповідають один одному.

Стосовно положень щодо врегулювання дій та рішень контролюючого органу, які мають бути вчинені за наслідками розгляду заяв про внесення відомостей до Єдиного реєстру обладнання, які містять відмінності, колегія суддів звертає увагу, що порушення норм процесуального права які виразились у помилках застосування редакцій закону не є безумовною підставою для скасування судового рішення, якщо в цілому це не призвело до неправильного вирішення справи по суті.

При цьому, порушення норм процесуального права є підставою для скасування, у разі якщо воно вплинуло на правильність резолютивної частини рішення, а не лише на мотивувальну частину.

Отже, враховуючи, що судовим розглядом справи у суді апеляційної інстанції підтверджено правильність висновків суду першої інстанції стосовно протиправності оскаржуваного рішення, його скасування та зобов`язання відповідача здійснити повторний розгляд заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «ІСТ ТК» від 11.12.2024 (вх. ДПС № 4926/АП від 13.12.2024) з урахуванням висновків суду, колегія суддів не вбачає підстав для скасування рішення суду першої інстанції з наведених відповідачем підстав.

Стосовно доводів апелянта щодо дискреційного характеру повноважень податкового органу у спірних правовідносинах колегія суддів зазначає наступне.

Дискреційні повноваження - це сукупність прав та обов`язків органів державної влади та місцевого самоврядування, осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, що надають можливість на власний розсуд визначити повністю або частково вид і зміст управлінського рішення, яке приймається, або можливість вибору на власний розсуд одного з декількох варіантів управлінських рішень, передбачених нормативно-правовим актом, проектом нормативно-правового акта.

У разі наявності у суб`єкта владних повноважень законодавчо закріпленого права адміністративного розсуду при вчиненні дій/прийнятті рішення, та встановлення у судовому порядку факту протиправної поведінки відповідача, зобов`язання судом суб`єкта прийняти рішення конкретного змісту є втручанням у дискреційні повноваження.

Отже, під дискреційними повноваженнями слід розуміти такі повноваження, коли у межах, які визначені законом, адміністративний орган має можливість самостійно (на власний розсуд) вибирати один з кількох варіантів конкретного правомірного рішення. Водночас, повноваження державних органів не є дискреційними, коли є лише один правомірний та законно обґрунтований варіант поведінки суб`єкта владних повноважень. Тобто, у разі настання визначених законодавством умов відповідач зобов`язаний вчинити конкретні дії і, якщо він їх не вчиняє, його можна зобов`язати до цього в судовому порядку.

Тобто, дискреційне повноваження може полягати у виборі діяти, чи не діяти, а якщо діяти, то у виборі варіанту рішення чи дії серед варіантів, що прямо або опосередковано закріплені у законі.

Так, суд може зобов`язати суб`єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.

При цьому, застосування такого способу захисту у цій справі вимагає з`ясування судом, чи виконано позивачем усі визначені законом умови, необхідні для прийняття рішення про призначення пенсії

Якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов`язує суб`єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.

У даному випадку, суд першої інстанції дійшовши висновки щодо протиправності рішення податкового органу щодо відмови у внесенні відомостей до Єдиного реєстру обладнання за заявою позивача, з якими погодився суд апеляційної інстанції, зобов`язав Державну податкову службу України розглянути заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «ІСТ ТК» від 11.12.2024 (вх. ДПС № 4926/АП від 13.12.2024) з урахуванням висновків суду.

На підставі викладеного, колегія суддів зазначає, що обираний судом першої інстанції спосіб захисту порушеного права позивача не містить ознак втручання в дискреційні повноваження податкового органу.

За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність підстав для задоволення позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «ІСТ ТК».

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З урахуванням вище викладеного, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права і підстав для його скасування не вбачається, апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

Керуючись ст. ст. 243, 250, 311, 315, 316, 321 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової служби України - залишити без задоволення.

Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 13.10.2025 по справі № 520/4452/25 - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя І.М. Ральченко

Судді З.Г. Подобайло В.В. Катунов

Оригінал: reyestr.court.gov.ua