Вирок від 06 квітня 2026 р. у справі №346/435/26 — Коломийський міськрайонний суд Івано-Франківської області

Справа № 346/435/26

Провадження № 1-кп/346/511/26

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 квітня 2026 року м. Коломия

Коломийський міськрайонний суд

Івано-Франківської області

в складі головуючого судді ОСОБА_1

з участю: секретаря ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

обвинуваченого ОСОБА_4 ,

захисника ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 29.11.2025 року за №12025091180000889, про обвинувачення

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителя АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 , українця, громадянина України, на утриманні нікого не має, офіційно не працевлаштованого, згідно зі ст.89 КК України не судимого,

у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.286 КК України,

ВСТАНОВИВ:

обвинувачений, керуючи транспортним засобом, порушив правила безпеки дорожнього руху, що спричинило смерть потерпілого.

Злочин вчинено за наступних обставин.

29.11.2025 року, о 09 год. 19 хв. в м.Коломиї, по вул.Т.Шевченка, Івано-Франківської області обвинувачений, керуючи автомобілем марки "SKODA", моделі "FABIA", реєстраційний номер " НОМЕР_2 ", рухався прямою ділянкою автомобільної дороги по сухому асфальтному покритті та наближався до перехрестя автомобільних доріг, а саме вул.Т.Шевченка - вул.Замкова - вул.М.Грушевського. Проїзд на даному прехресті регулюється за допомогою світлофорів та встановлених відповідно до Правил дорожнього руху України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 року №1306 (далі - Правил дорожнього руху України) дорожніх знаків.

В той же час проїзною частиною автомобільної дороги по проспекту М.Грушевського на велосипеді вітчизняного виробництва, рама якого ( велосипеду) пофарбована у сірий колір, рухався потерпілий ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який проживав за адресою: АДРЕСА_2 , та проїжджав через вище вказане перехрестя автомобільних доріг крайньою лівою смугою руху для транспортних засобів, у напрямку до вул. Карпатської, на дозволений для руху потерпілого зелений колір світлофора.

Однак, під час проїзду вище вказаної ділянки автомобільної дороги та даного регульованого перехрестя обвинувачений, маючи об`єктивну можливість завчасно виявити дозвлений рух потерпілого як велосипедиста, який рухався через дане перехрестя, зліва направо відносно напрямку руху автомобіля обвинуваченного, проявив неуважність перед виїздом на це регульоване перехрестя та зміною на ньому напрямку свого руху праворуч, всупереч вимогам п. 8.7.3 е) Правил дорожнього руху України не надав перевагу в русі іншим учасникам, які рухаються з інших напрямків на сигнал світлофора, що дозволяє їм рух, не переконався, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху, безпідставно керуючись стрілкою зеленого кольору на табличці, встановленій на рівні червоного сигналу світлофора з вертикальним розташуванням сигналів, розпочав маневр повороту праворуч, тобто на проспект М.Грушевського, у напрямку до вул.Карпатської, та не дотримавшись безпечного інтервалу, допустив зіткнення вказаного автомобіля із правою боковою частиною велосипеда під керуванням потерпілого.

При цьому обвинувачений порушив такі вимоги Правил дорожнього руху України:

п. 1.2., відповідно до якого в Україні установлено правосторонній рух транспортних засобів;

п. 1.3., відповідно до якого учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими;

п. 1.5., який вказує, що дії або бездіяльність учасників дорожнього руху та інших осіб не повинні створювати небезпеку чи перешкоду для руху. загрожувати життю або здоров`ю громадян, завдавати матеріальних збитків;.

п. 2.3., в якому зазначено, що для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов`язаний:

б) бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі,

д) не створювати своїми діями загрози безпеці дорожнього руху;

п. 10.1., відповідно до якого, перед початком руху, перестроюваниям та будь-якою зміною напрямку руху водій повинен переконатися, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху;

п. 10.3., відповідно до якого у разі перестроювання водій повинен дати дорогу транспортним засобам, що рухаються в попутному напрямку по тій смузі, на яку він має намір перестроїтися;

п. 12.1., який вказує, що під час вибору в установлених межах безпечної швидкості руху водій повинен урахувати дорожню обстановку і стан транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним;

п. 12.3., який зобов`язує водія в разі виникнення небезпеки для руху збо перешкоди, яку водій об`єктивно спроможний виявити, негайно вжити заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу або безпечного для інших учасників руху об`їзду перешкоди;

п. 13.1., відповідно до якого водій залежно від швидкості руху, дорожньої обстановки, особливостей вантажу, що перевозиться, і стану транспортного засобу повинен дотримувати безпечної дистанції та безпечного інтервалу,

п. 13.3., який вказує, що під час обгону, випередження, об`їзду перешкоди чи зустрічного роз`їзду необхідно дотримувати безпечного інтервалу, щоб не створювати небезпеки для дорожнього руху

У результаті порушення обвинуваченим вказаних вимог Правил дорожнього руху України сталася дорожньо-транспортна пригода, внаслідок якої потерпілий відповідно до висновку судово-медичної експертизи отримав тілесні ушкодження у вигляді закритої черепно-мозкової травми з крововиливами під тверду, м`яку мозкові оболонки головного мозку, переломів кісток основи та склепіння черепа, яка (травма) ускладнилася набряканням та стисненням головного мозку, внаслідок чого о 18 год. 25 хв. 29.11.2025 року настала смерть вказаного потерпілого у лікувальному закладі.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений свою вину у вчиненні інкримінованого злочину визнав повністю та підтвердив обставини його вчинення, вказані в обвинувальному акті, а також у вчиненому щиро розкаявся.

Обвинувачений та захисник просять суворо його не карати, врахувавши, що ним повністю відшкодовано завдану потерпілим майнову та моральну шкоду, що стверджується письмовою заявою потерпілої ОСОБА_7 про відсутність будь-яких претензій до обвинуваченого. Крім того, слід врахувати, що обвинуваченим вперше вчинено злочин з необережності. Крім того, сторона захисту просить взяти до уваги виключно позитивні характеристики обвинуваченого, надані різними суб`єктами, які (характеристики). Тому сторона захисту просить не призначати обвинуваченому реального покарання у виді позбавленні волі та додаткового покарання у виді позбавлення права керуванням транспортними засобами, врахувавши також, що останнє не передбачене як обов`язкове в санкції ч.2 ст.286 КК України.

Тому на підставі ч. 3 ст. 349 КПК України за згодою учасників судового провадження судом визнано недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин, які ніким не оспорюються. При цьому судом з`ясовано, що учасники правильно розуміють зміст цих обставин, сумніву у добровільності та істинності їх позицій немає.

Суд вважає правильною надану органом досудового розслідування кваліфікацію дій обвинуваченого за ч.2 ст. 286 КК України, оскільки обвинувачений, керуючи транспортним засобом, порушив правила безпеки дорожнього руху, що спричинило смерть потерпілого.

Обставини, які обтяжують покарання обвинуваченого, вказані в ст.67 КК України, відсутні, про що вказано в обвинувальному акті.

Обставинами, які згідно зі ст. 66 КК України пом`якшують покарання обвинуваченого, є його з`явлення із зізнанням, щире каяття, активне сприяння розкриттю даного злочину, надання допомоги потерпілому безпосередньо після вичнееня злочину, а також добровільне відшкодування шкоди завданої внаслідок вчинення злочину. Остання обставина стверджується письмовою заявою потерпілої ОСОБА_7 від 11.03.2026 року. В цій заяві потерпіла також просить не карати суворо обвинуваченого (а. п. 28).

Крім того, при призначенні покарання суд враховує особу винного, який має постійне місце проживання, вважається таким, що раніше до кримінальної відповідальності не притягувався, виключно позитивно характеризується за місцем проживання, його матір є особою пенсійного віку, що стверджується документально.

Тому суд дійшов висновку, що обвинуваченому слід призначити основне покарання у межах санкції ч.2 ст.286 КК України, тобто у виді позбавлення волі, однак, зі звільненням обвинуваченого від відбування цього покарання на підставі ст.75 КК України та покладенням на обвинуваченого частини обов`язків, передбачених ст.76 КК України. Додаткове покарання підлягає призначенню на мінімальний термін.

Процесуальні витрати за залучення експертів на стадії досудового розслідування для проведення експертних досліджень в загальній сумі 7 131 грн. 20 коп. (висновки експертів № СЕ-19/109-24/17314-IT від 15.12.2025 року та № СЕ-19/109-24/17317-IT від 31.12.2025 року сумі по 3 565, 60 грн. кожен), слід стягнути з обвинуваченого на користь держави відповідно до правил ч.2 ст.124 КПК України.

Питання щодо речових доказів суд вирішує в порядку ст. 100 КПК України.

На підставі наведеного та, керуючись ст.ст.100, 124, 174, 370, 373, 374, 376 КПК України, суд

У Х В А Л И В:

ОСОБА_4 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.286 КК України, та призначити йому покарання у виді позбавлення волі на строк три роки з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.

На підставі ст.75 КК України звільнити засудженого ОСОБА_4 від відбування призначеного основного покарання у виді позбавлення волі з випробуванням, з іспитовим строком один рік.

На підставі пунктів 1, 2 ч.1 ст.76 КК України покласти на засудженого ОСОБА_4 такі обов`язки:

1) періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

2) повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання.

На підставі п.2 ч. 3 ст.76 КК України покласти на засудженого ОСОБА_4 такий обов`язок:

1) не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

Стягнути із засудженого ОСОБА_4 на користь держави процесуальні витрати за залучення експертів на стадії досудового розслідування для проведення експертних досліджень в загальній сумі 7 131 (сім тисяч сто тридцять одну) гривні 20 коп.

Питання щодо речових доказів вирішити наступним чином:

- автомобіль марки "SKODA", моделі "FABIA", реєстраційний номер " НОМЕР_2 ", переданий на відповідальне зберігання засудженому ОСОБА_4 , повернути останньому, скасувавши арешт даного майна;

- вилучений під час огляду місця дорожньо-транспортної пригоди 29.11.2025 року велосипед, що належав потерпілому ОСОБА_6 , повернути його дружині, потерпілій ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , жительці АДРЕСА_2 , скасувавши арешт даного майна;

- оптичний компакт-диск із відеозаписом моменту дорожньо-транспортної пригоди, яка трапилася 29.11.2025 року, приблизно о 09:20 год., з камер відеонагляду, які встановлені на бетонних стовпах, що в м. Коломия, на перехресті вулиць "Шевченка" - "М.Грушевського,", Івано-Франківської області, залишити в матеріалах кримінального провадження, наявних в Коломийській окружній прокуратурі Івано-Франківської області.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому і прокурору.

На вирок може бути подана апеляційна скарга до Івано-Франківського апеляційного суду через Коломийський міськрайоннийсуд Івано-Франківської області протягом тридцяти днів з часу проголошення (ухвалення) даного вироку.

Суддя: ОСОБА_1