Постанова від 26 березня 2026 р. у справі №182/1253/26 — Нікопольський міськрайонний суд Дніпропетровської області

Справа № 182/1253/26

Провадження № 3/0182/588/2026

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27.03.2026 м. Нікополь

Суддя Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області Клименко І. В., розглянувши адміністративний матеріал, який надійшов з Нікопольського РУП ГУНП в Дніпропетровській області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрована у АДРЕСА_1 , проживає у АДРЕСА_2 , працює продавчинею у ФОП « ОСОБА_2 », за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 156 КУпАП,-

В С Т А Н О В И В :

Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серія ВАД № 956724 від 20.02.2026, ОСОБА_1 20.02.2026 об 11.40 год., працюючи продавчинею у кафе « ІНФОРМАЦІЯ_2 » ФОП « ОСОБА_2 » за адресою: АДРЕСА_3 , здійснила роздрібну торгівлю тютюновими виробами без марок акцизного податку, відповідно до п. 226.5 ст. 226 Податкового кодексу України.

ОСОБА_1 протягом року було піддано адміністративному стягненню за ч. 4 ст. 156 КУпАП (постанова Нікопольського міськрайонного суду від 05.01.2026 про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 4 ст. 156 КУпАП).

В ході перевірки було вилучено предмети торгівлі, а саме сигарети без марок акцизного податку 2 пачки.

Дії ОСОБА_1 кваліфіковані за ч. 4 ст. 156 КУпАП.

Позиція особи, яка притягається до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 у суді вину свою не визнала. Пояснила, що 20.02.2026 знаходилася на робочому місці. Нікому ніяких цигарок без марок акцизного податку у приміщенні кафе не продавала. Працює продавчинею у кафе « ІНФОРМАЦІЯ_2 », господарську діяльність не здійснює.

Оцінка доказів та висновки судді

Згідно з ч. 2 ст. 7 КУпАП, провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності, а ст. 245 цього Кодексу передбачено, що завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

Орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи /ст. 280 КУпАП/.

Доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, а також іншими документами /ч. 1 ст. 251 КУпАП/.

Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколу про адміністративне правопорушення /ч. 2 ст. 251 КУпАП/.

Згідно з п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України однією із засад судочинства є змагальність сторін і закон не покладає на суд обов`язок збирати докази винуватості чи невинуватості особи.

Відповідно до вимог ст. 254 КУпАП основним документом, призначеним для фіксації юридичного факту адміністративного правопорушення є протокол про адміністративне правопорушення, який в свою чергу є найважливішим джерелом доказів у справі про адміністративне правопорушення. Протокол це офіційний документ, відповідним чином оформлений уповноваженою особою про вчинення діяння, яке містить ознаки правопорушення передбаченого КУпАП.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність, а отже адміністративне правопорушення має об`єкт предмет посягання, об`єктивну сторону - дію чи бездіяльність, суб`єктивну сторону умисел чи необережність, та суб`єкт особа яка вчиняє правопорушення (загальний чи спеціальний).

Об`єктивна сторона адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 156 КУпАП, полягає у здійсненні торгівлі.

Дію чи бездіяльність слід вважати об`єктивною стороною правопорушення, однією із форм якої є роздрібна або оптова торгівля … тютюновими виробами без марок акцизного податку чи з підробленими марками цього податку.

Податковий кодекс України «торговельну діяльність» тлумачить як роздрібну та оптову торгівлю, діяльність у торговельно-виробничій сфері за готівковий та безготівковий розрахунок.

Об`єктивна сторона адміністративного правопорушення, яке інкримінується ОСОБА_1 полягає у торгівлі, тобто передбачає собою процес обміну товарами та грошима. Однак, у матеріалах справи відсутні будь які докази здійснення факту обміну товарами та грошима, отримання грошей від продажу тютюнових виробів, тобто виручки, яка відповідно до санкції ч. 4 ст. 156 КУпАП повинна бути конфіскованою у разі визнання особи винною у вчиненні зазначеного адміністративного правопорушення, разом з предметом торгівлі.

Як вбачається з матеріалів у справі про адміністративне правопорушення, сплачені за товар грошові кошти, які б були вилучені у ОСОБА_1 відсутні. Факту продажу зазначених у протоколі тютюнових виробів та отримання грошей не зафіксовано, відсутні чеки про таку реалізацію та докази отримання ОСОБА_1 грошей (виручки) за здійснення такої реалізації.

У протоколі про адміністративне правопорушення вказано, що ОСОБА_1 здійснювала торгівлю тютюновими виробами без марок акцизного податку, у протоколі огляду та вилучення зазначено, про вилучення у ОСОБА_1 двох пачок цигарок. Однак, у матеріалах справи відсутні будь-які докази, що підтверджують саме факт збуту (реалізації) тютюнових виробів без марки акцизного податку.

Сам по собі факт виявлення тютюнових виробів, їх вилучення працівниками поліції, не свідчить про здійснення торгівлі ними.

До протоколу про адміністративне правопорушення в якості доказу додано ксерокопії фотознімку стелажів з товаром у приміщенні, фасаду кіоску (назва незрозуміла, адреса приміщення не вказана) та двох пачок цигарок. Однак, вказані ксерокопії фотознімків жодним чином не дають змістовної інформації про те, де і коли вони були зроблені; яке відношення вони мають до вказаного протоколу. Фотознімок тютюнових виробів, сам по собі не може бути доказом винуватості ОСОБА_1 у вчиненні нею правопорушення, оскільки вказане фото не містить інформації з приводу встановлення суб`єкта відповідальності, наявність свідків події, а також на ньому не зафіксовано здійснення перевірки та встановлення факту самого правопорушення працівником поліції, викладеного у протоколі. Вказані ксерокопії фотознімків, нічого окрім знаходження у певному приміщенні певної продукції не доводять.

Співробітником поліції у протоколі про адміністративне правопорушення не зазначено відомостей про технічні засоби, якими здійснено фотознімки, та не вказано про те, чи взагалі таке фіксування проводилось. Тому суддя вважає, що додані до матеріалів справи ксерокопії фотознімків не можуть вважатися належними та допустимими доказами вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення.

При цьому, суддя звертає увагу, що згідно з рапортом працівника поліції, з повідомленням щодо продажу тютюнових виробів без марок акцизного податку, до служби «102» звернувся поліцейський Дерновий Д. В., тобто особа, яка в подальшому склала протокол про адміністративне правопорушення, а не особа, яка безпосередньо здійснювала придбання тютюнових виробів.

Також, суддя звертає увагу на те, що формулювання обвинувачення у вчиненні адміністративного правопорушення за ч. 4 ст. 156 КУпАП щодо ОСОБА_1 у протоколі про адміністративне правопорушення наведено наступним змістом: «20.02.2026 об 11:40 год. ОСОБА_1 у АДРЕСА_3 будучи продавцем кафе « ІНФОРМАЦІЯ_2 » ФОП « ОСОБА_2 » здійснювала роздрібну торгівлю тютюновими виробами без марок акцизного податку, відповідно до п. 226.5 ст. 226 Податкового кодексу України …», проте слід наголосити, що адміністративне правопорушення має місце за порушення законодавства, а не за вчинення дій відповідно до нього.

Наведене у своїй сукупності дає підстави стверджувати про те, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 156 КУпАП, не доведена беззаперечними доказами, а сумніви, які виникли у ході розгляду цієї справи суддею мають бути витлумачені на користь останньої.

Відповідно до ст. 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях, а усі сумніви щодо доведеності вини особи повинні тлумачитися на її користь.

Суд може притягнути особу до адміністративної відповідальності лише за наявності всіх елементів складу адміністративного правопорушення: об`єкту, об`єктивної сторони, суб`єкту, суб`єктивної сторони.

Відповідно до п. 1 ст. 247 КУпАП провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю, у разі відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

Таким чином, дослідивши та перевіривши усі наявні в справі докази, вислухавши пояснення ОСОБА_1 суддя приходить до переконання про відсутність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 156 КУпАП, за обставин, викладених у протоколі про адміністративне правопорушення, оскільки належних, достовірних і допустимих доказів, яких було б достатньо для притягнення її до адміністративної відповідальності, встановлено не було.

Відповідно до п. 226.11 ст. 226 Податкового кодексу України ввезення на митну територію України, зберігання, транспортування, прийняття на комісію з метою продажу та продаж на митній території України не маркованих в установленому порядку алкогольних напоїв, тютюнових виробів та рідин, що використовуються в електронних сигаретах, забороняються.

Згідно ст. 1 Закону України «Про вилучення з обігу, переробку, утилізацію, знищення або подальше використання неякісної та небезпечної продукції» продукція, під час маркування якої порушено встановлені законодавством вимоги щодо мови маркування та (або) до змісту і повноти інформації, відноситься до неякісної і небезпечної продукції.

Неякісна та небезпечна продукція підлягає обов`язковому вилученню з обігу /ст. 5 Закону України «Про вилучення з обігу, переробку, утилізацію, знищення або подальше використання неякісної та небезпечної продукції»/.

Оскільки 2 пачки тютюнових виробів, вилучених 20.02.2026 не мають марок акцизного податку, то, зважаючи на вказані вимоги законодавства, така продукція відноситься до неякісної та небезпечної продукції, яка вилучена з обігу, а відтак підлягає знищенню.

Керуючись ст. ст. 7, 9, 245, п. 1 ст. 247, ст.ст. 254, 256, 280 КУпАП

П О С Т А Н О В И В :

Провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 4 ст. 156 КУпАП - закрити за відсутністю складу адміністративного правопорушення.

Дві пачки тютюнових виробів (сигарети), вилучені згідно протоколу огляду, огляду речей та їх вилучення від 20.02.2026 (квитанція № 9) - знищити.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпровського апеляційного суду протягом 10 днів з дня її винесення і набирає чинності після закінчення строку на оскарження.

Суддя: І. В. Клименко