Рішення від 07 квітня 2026 р. у справі №756/13433/25 — Покровський районний суд міста Кривого Рогу

Справа № 756/13433/25

2/212/1597/26

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08 квітня 2026 року Покровський районний суд міста Кривого Рогу

в складі: головуючого, судді - Козлов Ю.В.

за участю секретаря - Кучеренко Ю.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження у місті Кривому Розі, цивільну справу за позовною заявою фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу за договором,-

ВСТАНОВИВ:

В провадження Покровського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області надійшла вище вказана позовна заява на підставі ухвали Оболонського районного суду міста Києва від 15.09.2025.

В обґрунтування позову позивач вказує, що 16 березня 2025 року між ОСОБА_2 та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 було укладено договір N?000008400-16.03.2025 прокату транспортного засобу (далі за текстом - Договір), відповідно до умов якого Орендодавець передав, а Клієнт прийняв у строкове платне користування, транспортний засіб AUDI моделі Q7, державний номер НОМЕР_1 , кузов № НОМЕР_2 , свідоцтво про реєстрацію т/з серії НОМЕР_3 . Відповідно п. 1.2. Договору, вартість Предмету прокату становить 2 000 000 гривень. Згідно п. 4.1. Договору, термін прокату становить: з 16.03.2025 по 17.09.2025 включно. Згідно п. 7.1. Договору, вартість послуги з надання предмету прокату складає 3 000 гривень за один календарний день. Фктичний термін прокату за Договором становив з 16.03.2025 по 01.05.2025 - 46 календарних днів, у зв`язку з чим загальна вартість наданої послуги склала - 138 000 гривень.

21 травня 2025 року на виконання умов укладеного Договору Відповідачем було сплачено частину від загальної вартості послуги у розмірі 41 600 гривень, що підтверджується рахунком на оплату N?000008400 від 21.05.2025, решта вартості наданої послуги у розмірі 96400 гривень. залишається несплаченою і тому позивач просить її стягнути у судовому порядку.

03 травня 2025 року між ОСОБА_2 та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 було укладено договір N? 000008580-03.05.2025 прокату транспортного засобу BMW моделі і4, державний номер НОМЕР_4 , кузов НОМЕР_5 , свідоцтво про реєстрацію т/з серії НОМЕР_6 . Відповідно п. 1.2. Договору, вартість Предмету прокату становить 1 680 000 гривень. Згідно п. 4.1. Договору, термін прокату становить: з 03.05.2025 по 17.06.2025 включно. Згідно п. 7.1. Договору, вартість послуги з надання предмету прокату складає 3 000,00 за один календарний день.

Відповідно п. 4.2. Договору, у разі, якщо Клієнт не поверне Предмет прокату у погоджений час та місце, Клієнт зобов`язаний сплатити штрафні санкції зазначені у п.8.5. цього Договору, а також сі збитки та витрати пов`язані з таким неповерненням. В такому випадку Орендодавець має право вжити всіх заходів щодо розшуку Предмета прокату, самостійно забирати його (отримувати з прокату) та не несе відповідальності за речі Клієнта, що знаходяться в Предметі прокату.

На виконання взятих на себе зобов?язань за укладеним Договором, відповідачем було здійснено наступну оплату наданих послуг: 31 травня 2025 року відповідачем на підставі рахунку N?000008580 сплачено 40 000 грн.; 02 червня 2025 року відповідачем на підставі рахунку N?000008580 сплачено 10 000 грн.; 02 червня 2025 року відповідачем на підставі рахунку N?000008580 сплачено 50 000 грн. договором N? 000008580-03.05.2025.

Тобто загальна вартість наданої послуги, за прокату транспортного засобу від 03.05.2025, становить 219 000 гривень 00 коп., натомість відповідачем сплачено частину вартості послуг у розмірі 100 000 грн., а решта від вартості наданої послуги у розмірі 119 000 гривень 00 коп. залишаються несплаченими й станом на дату подання позовної заяви.

Крім, оскільки відповідачем не було вчасно повернуто предмет прокату позивач просить стягнути з ОСОБА_2 штраф в розмірі 50 % від вартості Предмету прокату, яка становить 1 680 000 гривень., тобто штраф у розмірі - 840 000 гривень.

Ухвалою Покровського районного суду міста Кривого Рогу від 15.12.2025 позовну заяву прийнято до розгляду та призначено підготовче судове засідання 25.12.2025.

25.12.2025 справу було знято з розгляду на 29.01.2026.

Ухвалою суду від 30.01.2026 закрито підготовче судове засідання, та призначено судовий розгляд на 04.03.2026.

04.03.2026 справу було знято з розгляду на 08.04.2026.

08.04.2026 ухвалою суду призначено заочний розгляд даної цивільної справи.

Представник позивача не з`явився, у позові просив розглянути справи у його відсутність та позовні вимоги підтримує в повному обсязі, проти заочного розгляду справи не заперечує.

Відповідач в судове засідання не з`явився, про дату, час і місце судового розгляду повідомлявся належним чином у встановленому законом порядку, про причини неявки суд не повідомив, відзиву до суду не подав.

Положеннями ч.2 ст.247 ЦПК України передбачено, що у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов до таких висновків.

Суд, сукупністю належних, допустимих і достовірних письмових доказів, встановив, що 16 березня 2025 року між ОСОБА_2 та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 було укладено договір N? 000008400-16.03.2025 прокату транспортного засобу, відповідно до умов якого Орендодавець передав, а Клієнт прийняв у строкове платне користування, транспортний засіб AUDI моделі Q7, державний номер НОМЕР_7 , кузов N? НОМЕР_2 , свідоцтво про реєстрацію т/з серії НОМЕР_3 . Відповідно Договору, вартість предмету прокату становить 2 000 000 гривень., термін прокату становить: з 16.03.2025 по 17.09.2025 включно. Вартість послуги з надання предмету прокату складає 3 000 грн. за один календарний день. (а.с.7-8)

Згідно акту прийому-передачі від 16.03.2025 підтверджується факт передачі відповідачці транспортного засобу AUDI моделі Q7, державний номер НОМЕР_7 (а.с. 9)

Факт повернення Відповідачем зазначеного транспортного засобу підтверджуються Актом прийому-передачі (повернення) автомобіля від 01 травня 2025 року ( а.с. 9 зворот). Фактичний термін прокату за Договором становив з 16.03.2025 по 01.05.2025 - 46 календарних днів.

Згідно рахунку на оплату N?000008400 від 21.05.2025, відповідачкою було сплачено частину від загальної вартості послуги за орендою транспортного засобу AUDI моделі Q7, державний номер НОМЕР_7 у розмірі - 41 600 гривень. (а.с.10).

03 травня 2025 року між ОСОБА_2 та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 було укладено договір N? 000008580-03.05.2025 прокату транспортного засобу BMW моделі і4, державний номер НОМЕР_8 , кузов НОМЕР_5 , свідоцтво про реєстрацію т/з серії НОМЕР_6 . Відповідно договору, вартість предмету прокату становить 1 680 000 гривень. Термін прокату становить: з 03.05.2025 по 17.06.2025 включно. Вартість послуги з надання предмету прокату складає 3 000 за один календарний день (а.с. 11-12)

Згідно акту прийому-передачі від 03.05.2025 підтверджується факт передачі відповідачці транспортного засобу BMW моделі і4, державний номер НОМЕР_8 (а.с. 13).

Згідно рахунків на оплату: N?000008580 від 31 травня 2025 року відповідачем сплачено 40000 грн., N?000008580 від 02 червня 2025 року відповідачем сплачено 10000 грн., № N?000008580 від 02.06.2025 відповідачем сплачено 50000 грн. за послуги з надання в оренду транспортного засобу BMW моделі і4, державний номер НОМЕР_8 (а.с. 14-16).

Згідно вих. б/н від 10.07.2025 ФОП ОСОБА_1 було надіслано претензію ОСОБА_2 щодо сплатити заборгованість за договором оренди у розмірі 119 000 грн. та штраф у розмірі 840 000 грн.(а.с. 17-18,19).

Згідно вих. б/н від 18.07.2025 ФОП ОСОБА_1 було надіслано претензію ОСОБА_2 щодо сплатити заборгованість за договором оренди у розмірі 96 000 грн.(а.с. 20,21).

Оцінка суду.

Нормою п.1 ч.2 ст. 11 Цивільного кодексу України (далі ЦК України) встановлено, що договори та інші правочини є підставою виникнення цивільних прав та обов`язків.

Правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. (ч. 1 ст. 205 ЦК України).

Відповідно до ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Положеннями ч.1 ст.526 ЦК України визначено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

За змістом частини другої статті 1187 ЦК України володільцем джерела підвищеної небезпеку є юридична особа або громадянин, що здійснюють експлуатацію джерела підвищеної небезпеки в силу права власності, повного господарського відання, оперативного управління або з інших правових підстав (договору оренди, довіреності тощо).

Відповідно до ч.2 ст. 1192 ЦК України, розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначаються відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі. За змістом норм ст.ст. 11, 202, 626, 629 ЦК України підставами для виникнення цивільних прав та обов`язків є, окрім іншого, договори та інші правочини.

Договір, як різновид правочину, є домовленістю двох або більше сторін, спрямованої на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Договір є обов`язковим для виконання сторонами.

За змістом положень ст. ст. 633, 634, 787, 788 ЦК України за договором прокату наймодавець, який здійснює підприємницьку діяльність з передання речей у найм, передає або зобов`язується передати рухому річ наймачеві у користування за плату на певний строк. Договір прокату є договором приєднання (договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору). Наймодавець може встановлювати типові умови договору прокату. Договір прокату є публічним договором (договір, в якому одна сторона підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться). Предметом договору прокату є рухома річ, яка використовується для задоволення побутових невиробничих потреб.

Враховуючи те, що 16 березня 2025 року та 03 травня 2025 року між ОСОБА_2 та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 були укладені договори прокату N? 000008580-03.05.2025 та N? 000008400-16.03.2025 транспортних засобів, суд приходить до висновку, що вони дійшли згоди щодо істотних умов договору та взяли на себе зобов`язання щодо виконання даного договору.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). Частиною 1 ст. 611 ЦК України встановлено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: 1) припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; 2) зміна умов зобов`язання; 3) сплата неустойки; 4) відшкодування збитків та моральної шкоди. Згідно ч. ч. 1-3 ст. 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Таким чином, у зв`язку з невиконанням відповідачем умов договору N? 000008580-03.05.2025 від 03.05.2025 прокату легкового автотранспортного засобу, перед позивачем утворилась заборгованість з несплати на його користь завданої матеріальної шкоди на суму 119000 грн., а також у зв`язку з невиконанням умов договору N? 000008400-16.03.2025 від 16.03.2025 матеріальна шкоди у розмірі 96400 грн., яка підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

Крім того, позивач просить суд стягнути з відповідача штраф у розмірі 840 000 грн відповідно до пункту 8.5 Договору.

Відповідно до частини першої статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Відповідно п. 8.5. Договору, якщо Клієнт своєчасно не повернув Предмет прокату після закінчення строку, встановленого в п. 4.1 цього Договору, Клієнт зобов?язаний сплатити Орендодавцю неустойку v розмірі 1% від вартості Предмету прокату, встановленої в п.1.2. цього Договору, за кожен день прострочення повернення Предмету прокату Орендодавцю. У випадку порушення Клієнтом строку, встановленого в п.4.1 цього Договору понад 3 (три) календарні дні, Клієнт зобов?язаний сплатити Орендодавцю штраф в розмірі 50 % від вартості Предмету прокату, вказаної в п. 1.2. цього Договору.

Разом з тим, відповідно до частини третьої статті 551 ЦК України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Тлумачення частини третьої статті 551 ЦК України свідчить, що розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду за наявності однієї з умов: (а) якщо він значно перевищує розмір збитків; (б) за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 21 серпня 2019 року у справі № 727/9352/17 (провадження № 14-319цс19) зроблено висновок, що «положення частини третьої статті 551 ЦК України з урахуванням наведених положень норм процесуального права щодо загальних засад цивільного судочинства дає право суду зменшити розмір неустойки за умови, що він значно перевищує розмір збитків. Такого висновку дійшли Верховний Суд України, зокрема, у постанові від 4 листопада 2015 року у справі № 6-1120цс15, і Велика Палата Верховного Суду у постановах від 12 грудня 2018 року у справі

№ 703/1181/16-ц та від 20 березня 2019 року у справі №761/26293/16-ц.

У частинах першій, другій та п`ятій статті 263 ЦПК України встановлено, що судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від

04 листопада 1950 року кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

За змістом положень статей 15, 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Способами захисту особистих немайнових або майнових прав та інтересів, з якими особа має право звернутися до суду, зокрема, є відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди.

Водночас, стягнення з відповідача на користь позивача неустойки (штрафу) у розмірі 50 відсотків вартості автомобіля, за відсутності матеріальних збитків, не можна вважати таким, що відповідає завданню цивільного судочинства - справедливому розгляду і вирішенню справи.

З огляду на зазначене, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для зменшення суми штрафу, який підлягає стягненню з відповідача ОСОБА_2 на користь ФОП ОСОБА_1 з 840 000 грн до 150 000 грн, що відповідає пропорційності та розумності.

Відповідно до частин 1-4 ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.

Згідно з ч.1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом.

Частиною 1 ст. 81 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що позивачем доведено обставини на які він посилався як на підставу своїх вимог, а тому вимоги позивача є обґрунтованими, доведеними та такими, що підлягають частковому задоволенню.

Відповідно до частини першої статті 141 Цивільного процесуального кодексу України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Оскільки позов задоволено частково — на суму 365 400 грн із заявлених 1 055 400 грн, що становить 34,62 %, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір пропорційно задоволеним вимогам у розмірі 3 747,11 грн.

Керуючись ст. ст. 509, 551, 526, 549, 610, 638 ЦК України, ст. ст. 2, 4, 5, 10, 12, 76, 77, 78, 79, 80, 81, 82, 83, 133, 141, 209,211, 223, 247, 258, 259, 263- 265, 268, 354 ЦПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

Позов фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 – задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 матеріальну шкоду, завдану внаслідок невиконання умов договору прокату легкового автотранспортного засобу № 000008580-03.05.2025 від 03 травня 2025 року, у розмірі 119 000 гривень.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 матеріальну шкоду, завдану внаслідок невиконання умов договору прокату легкового автотранспортного засобу № 000008400-16.03.2025 від 16 березня 2025 року, у розмірі 96 400 гривень.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 штраф у розмірі 150 000 грн., внаслідок невиконання умов договору прокату легкового автотранспортного засобу № 000008580-03.05.2025 від 03 травня 2025 року.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 судовий збір у розмір 3747,11 грн.

В іншій частині позову відмовити.

Копію рішення направити відповідачу.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку та подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в апеляційному порядку.

Апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складання рішення до Дніпровського апеляційного суду. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Відомості про учасників справи згідно п. 4 ч. 5 ст. 265 ЦПК України:

Позивач: фізична особа-підприємець ОСОБА_1 , місцезнаходження за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП - НОМЕР_9 .

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП – НОМЕР_10 , місце проживання за адресою: АДРЕСА_2 .

Суддя: Ю. В. КОЗЛОВ