Рішення від 05 квітня 2026 р. у справі №620/932/26 — Чернігівський окружний адміністративний суд

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 квітня 2026 року м.Чернігів Справа № 620/932/26

Чернігівський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді - Клопота С.Л.,

розглянувши у спрощеному позовному провадженні без повідомлення (виклику) сторін справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії,

У С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Військової частини НОМЕР_1 та просить наступне.

1. Визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо розгляду ОСОБА_1 рапорту від 28.12.2025 року.

2. Зобов`язати військову частину НОМЕР_1 (в особі її командування) у встановленому порядку розглянути рапорт ОСОБА_1 від 28.12.2025 року з інформуванням про результати його розгляду.

Позов мотивовано тим, що бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо розгляду ОСОБА_1 рапорту від 28.12.2025 є протиправною та порушує його права.

Ухвалою судді від 03.02.2026 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та встановлено відповідачу 15-денний строк з дня вручення вказаної ухвали для подання відзиву на позов.

Представник відповідача у встановлений ухвалою суду строк подав відзив на позов, в якому просив відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що у задоволенні позову має бути відмовлено, враховуючи таке.

З поданих суду доказів убачається, що на адресу командира військової частини НОМЕР_1 08.01.2026 за вх.№ 900/р до військової частини НОМЕР_1 надійшов рапорт ОСОБА_1 щодо звільнення з військової служби.

12.01.2025 до військової частини надійшов запит від Чернігівської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Центрального регіону, до якого додано аналогічний рапорт ОСОБА_2 .

Рапорт позивача та запит від Чернігівської спеціалізованої прокуратури було опрацьовано та надана вичерпна відповідь як позивачеві так і органу спеціалізовано прокуратури.

Окремо суд зазначає, що відповідь на рапорт позивача була направлена відповідачем за місцем реєстрації позивача, яке було указане у його рапорті.

У відповіді зазначено, що 03.05.2024 позивач самовільно залишив місце проходження військової служби, що підтверджено наказом командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 03.05.2024 №135, пізніше органами досудового розслідування було відкрито кримінальне провадження за №62023100150000946 від 02.07.2024 за даним фактом. Підстави для звільнення позивача з військової служби відсутні.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Відповідно до частини другої статті 24 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» (редакція закону на час вчинення самовільного залишення частини) військова служба призупиняється для військовослужбовців, які самовільно залишили військові частини або місця служби, дезертирували із Збройних Сил України та інших військових формувань або добровільно здалися в полон, якщо інше не визначено законодавством.

На дотримання вимог статті 24 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», пункту 144-1 Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України, затвердженого Указом Президента України від 10 грудня 2008 року № 1153/2008, на підставі витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань від 02.07.2024, наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по особовому складу) від 08.07.2024 №42-РС ОСОБА_1 було звільнено з займаної посади, призупинено військову службу та на підставі наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 17.08.2024 №248 виключено зі списків особового складу військової частини НОМЕР_1 .

Окремо суд зазначає, що згідно свідоцтва про хворобу №1042, 09.07.2024 госпітальна військово-лікарська комісія військової частини НОМЕР_2 провела огляд, 23.08.2025 затверджено постановою ЦВЛК. До місця розташування військової частини НОМЕР_1 для звільнення з військової служби позивач не прибув, у зв`язку з чим, військова частина НОМЕР_1 , діючи згідно норм чинного законодавства, була вимушена призупинити військову службу позивачеві та виключити зі списків особового складу та Збройних Сил України.

Порядок проходження громадянами України (далі - громадяни) військової служби у Збройних Силах України врегульовано Положенням про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України, затвердженого Указом Президента України від 10 грудня 2008 року № 1153/2008 (далі Положення №1153/2008) та наказом Міністра оборони України від 10.04.2009 № 170 «Про затвердження Інструкції про організацію виконання Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України».

В свою чергу, у відповідно до пункту 233 військовослужбовці, які бажають звільнитися з військової служби, подають по команді рапорти та документи, які підтверджують підстави звільнення. У рапортах зазначаються: підстави звільнення з військової служби; думка військовослужбовця щодо його бажання проходити службу у військовому резерві Збройних Сил України за відповідною військово-обліковою спеціальністю; районний (міський) територіальний центр комплектування та соціальної підтримки, до якого повинна бути надіслана особова справа військовослужбовця.

Подання рапорту «по команді» означає направлення його в порядку підпорядкування безпосередньому командиру, який після розгляду та задоволення передає далі своєму безпосередньому командиру з відміткою про власне клопотання з відповідного питання. І так далі до прямого керівника, командира військової частини або іншої посадової особи, що наділена правом вирішувати питання по суті, зокрема, питання звільнення підлеглого військовослужбовця зі служби чи скасування рішень попередніх командирів. Рапорт має дійти до останньої ланки з клопотаннями безпосередніх (прямих) командирів (начальників) або з обґрунтуванням їх відсутності.

На підтвердження недотримання позивачем вимог подання рапорту У рапортах зазначаються: підстави звільнення з військової служби; думка військовослужбовця щодо його бажання проходити службу у військовому резерві Збройних Сил України за відповідною військово-обліковою спеціальністю; районний (міський) територіальний центр комплектування та соціальної підтримки, до якого повинна бути надіслана особова справа військовослужбовця.

Перед звільненням військовослужбовців уточнюються дані про проходження ними військової служби, документально підтверджуються періоди служби, що підлягають зарахуванню до вислуги в календарному та пільговому обчисленні, проводиться розрахунок вислуги років військової служби.

Відповідно до пункту 242 розділу XII Положення після надходження до військової частини письмового повідомлення про звільнення військовослужбовця з військової служби або після видання наказу командира (начальника) військової частини про звільнення військовослужбовець повинен здати в установлені строки посаду та підлягає розрахунку, виключенню зі списків особового складу військової частини і направленню на військовий облік до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки за вибраним місцем проживання.

Особи, звільнені з військової служби, зобов`язані у п`ятиденний строк прибути до районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки для взяття на військовий облік. Так, підпунктом 2 пункту 225 Положення №1153/2008 передбачено, що звільнення військовослужбовців із військової служби здійснюється під час дії особливого періоду (з моменту оголошення мобілізації - протягом строку її проведення, який визначається рішенням Президента України, та з моменту введення воєнного стану - до оголошення демобілізації) - на підставах, передбачених частиною третьою, пунктом 2 частини четвертої, пунктом 3 частини п`ятої та пунктом 3 частини шостої статті 26 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу": у військових званнях до майстер-сержанта (майстер-старшини) включно за всіма підставами - командирами бригад (полків, кораблів 1 рангу) і посадовими особами, які відповідно до Дисциплінарного статуту Збройних Сил України прирівняні до них.

Пунктами 12.1, 12.11 розділу XII Інструкції про організацію виконання Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України, затвердженої наказом Міністра оборони України №170 від 10.04.2009, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 19.05.2009 за №438/16454, (далі Інструкція №170) передбачено, що звільнення військовослужбовців з військової служби (крім військовослужбовців строкової військової служби) здійснюється посадовими особами, визначеними пунктом 225 Положення. Згідно до абзацу 2 п.12 Положення №1153/2008 передбачено, що право видавати накази по особовому складу надається, зокрема, командирам військових частин.

Перелік документів, що подаються з Поданням до звільнення військовослужбовця з військової служби, зазначено у додатку 19 до Інструкції.

Документи на звільнення військовослужбовців направляються безпосередньо до посадових осіб, які мають право на їх звільнення з військової служби. Наказ по особовому складу про звільнення цих військовослужбовців повинен бути виданий і доведений до територіального центру комплектування та соціальної підтримки за місцем взяття громадянина на військовий облік та до військової частини за місцем проходження військової служби в строки, що забезпечуватимуть вчасне здавання справ і посад і розрахунок військовослужбовців, а також виконання строків звільнення, визначених Президентом України.

У відповідності до вимог статті 14 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, затвердженого Законом України від 24.03.1999р. №548-ХІУ( далі Статуту) передбачено, що із службових та особистих питань військовослужбовець повинен звертатися до свого безпосереднього начальника, а якщо він не може їх вирішити до наступного прямого начальника. Пунктом 31 наведеного Статуту встановлено, що начальники, яким військовослужбовці підпорядковані за службою, у тому числі і тимчасово, є прямими начальниками для цих військовослужбовців. Найближчий до підлеглого прямий начальник є безпосереднім начальником. Таким чином, порядок звільнення військовослужбовців з військової служби встановлює низку обов`язків вчинення дій і для військової частини, що є неможливим без фізичної присутності військовослужбовця.

Також, Відповідачем за вих.№1510/03/766с від 18.01.2026, вих.№1510/03/ВИХ ЗВГ/71 від 18.01.2026 було надано відповідь на запит заявника та зазначено підставу для відмови у звільненні з військової служби, що підтверджено квитанцією про направлення листа.

Таким чином, вимоги змісту запиту прокуратури та рапорту позивача було розглянуто та відповідь направлено.

Також, раніше позивачу було направлено лист-відмову від 03.04.2025 №1510/02/2492 та за вих. 1510/02/1856 від 07.02.202026.

Тобто відповідач вчинив всі необхідні дії стосовно позивача, згідно законодавства України.

Окремо суд зазначає, що розглянути та задовільнити рапорт на звільнення Позивача, військова частина НОМЕР_1 не має юридичної можливості, оскільки Позивача було виключено зі списків особового складу військової частини НОМЕР_1 на підставі витягу з ЄРДР № 62024100150000946.

Відповідно до частин першої та другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Враховуючи викладене, з`ясувавши та перевіривши всі фактичні обставини справи, об`єктивно оцінивши докази, що мають юридичне значення, враховуючи основні засади адміністративного судочинства, вимоги законодавства України, суд вважає, що наявні правові підстави для відмови у задоволенні позовних вимог.

Керуючись статтями 227, 241-246, 250, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В:

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_2 ) про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії, – відмовити.

Рішення суду може бути оскаржене до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня виготовлення повного тексту. Апеляційна скарга подається безпосередньо до адміністративного суду апеляційної інстанції.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення виготовлено 06 квітня 2026 року.

Суддя Сергій КЛОПОТ