Рішення від 07 квітня 2026 р. у справі №620/1274/26 — Чернігівський окружний адміністративний суд

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08 квітня 2026 року м.Чернігів Справа № 620/1274/26

Чернігівський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді - Клопота С.Л.,

розглянувши у спрощеному позовному провадженні без повідомлення (виклику) сторін справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії,

У С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 та просить наступне.

1. Визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_2 (код ЄДРПОУ: НОМЕР_1 ), яка полягає у внесенні відомостей щодо порушень правил військового обліку відносно ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_2 ).

2. Зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_3 (код ЄДРПОУ: НОМЕР_1 ) зняти ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_2 ), з розшуку та направити повідомлення до Національної поліції України, про скасування мого розшуку та скасування моєї доставки до ІНФОРМАЦІЯ_4 ;

3. Зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_3 (код ЄДРПОУ: НОМЕР_1 ) внести зміни в реєстр «ОБЕРІГ», а саме: прибрати відомості, щодо «ПОРУШЕННЯ ПРАВИЛ ВІЙСЬКОВОГО ОБЛІКУ» відносно ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_2 ).

Позов мотивовано тим, що дії ІНФОРМАЦІЯ_1 , які полягають у внесенні відомостей щодо порушень правил військового обліку відносно ОСОБА_1 , є не обгрунтованими, безпідставними та протиправними.

Ухвалою судді від 10.02.2026 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та встановлено відповідачу 15-денний строк з дня вручення вказаної ухвали для подання відзиву на позов.

Представник відповідача у встановлений ухвалою суду строк подав відзив на позов, в якому просив відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що у задоволенні позову має бути відмовлено, враховуючи таке.

Інформація про «розшук» є виключно системним повідомленням у мобільному застосунку «Резерв+», яке вказує на наявність у особи порушення військового обов`язку та ніяким чином не пов`язане з поняттям розшук, яке існує в системі нормативно-правових актів (у тому числі і кримінально-процесуального законодавства).

Відповідно до ч. 1 ст.1 Закону №1951-VIII єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів (далі - Реєстр) - інформаційно- комунікаційна система, призначена для збирання, зберігання, обробки та використання даних про призовників, військовозобов`язаних та резервістів, створена для забезпечення військового обліку громадян України.

Основними завданнями Реєстру є: 1) ідентифікація призовників, військовозобов`язаних, резервістів та забезпечення ведення військового обліку громадян України; 2) інформаційне забезпечення комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань особовим складом у мирний час та в особливий період; 3) інформаційне забезпечення громадян України, у тому числі осіб, звільнених з військової служби, які мають право на пенсію, та членів сімей загиблих військовослужбовців відомостями щодо виконання ними військового обов`язку (ч. 1 ст. 2 Закону №1951-VIII).

За приписами частин 8 та 9 ст. 5 Закону №1951-VIII органами ведення Реєстру є районні (об`єднані районні), міські (районні у місті, об`єднані міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, Центральне управління Служби безпеки України та регіональні органи Служби безпеки України, відповідні підрозділи розвідувальних органів України. Органи ведення Реєстру забезпечують ведення Реєстру та актуалізацію його бази даних.

Згідно з ч. 1 ст. 6 Закону №1951-VIII до Реєстру вносяться, обробляються та зберігаються в базі даних Реєстру такі відомості:

1) персональні дані призовників, військовозобов`язаних та резервістів;

2) службові дані призовників, військовозобов`язаних та резервістів.

Пункт 20-1 частини першої статті 7 Закону №1951-VIII передбачає що до персональних даних призовника, військовозобов`язаного та резервіста належать: відомості про притягнення до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого статтями 210, 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення (дата, номер, короткий зміст протоколу та/або постанови про адміністративне правопорушення).

Відповідно до ст. 8 Закону №1951-VIII, до службових даних призовника, військовозобов`язаного та резервіста належать:

3) відомості про виконання військового обов`язку;

4) відомості про результати проходження медичного огляду (військово- лікарської експертизи);

5) відомості про проходження альтернативної (невійськової) служби відповідно до Закону України «Про альтернативну (невійськову) службу»;

6) відомості про участь у бойових діях.

Відповідно до ч. 3 ст. 1 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», військовий обов`язок включає: підготовку громадян до військової служби; взяття громадян на військовий облік; прийняття в добровільному порядку (за контрактом) та призов (направлення) на військову службу; проходження військової служби; виконання військового обов`язку в запасі; проходження служби у військовому резерві; дотримання правил військового обліку.

Тобто, інформація щодо порушення особою правил військового обліку (ст. 210 КУпАП) та/або порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію (ст. 210-1 КУпАП) до моменту притягнення особи до адміністративної відповідальності є службовими даними щодо неналежного виконання такою особою військового обов`язку, а не персональними даними.

І лише після винесення постанови за результатами розгляду справи щодо невиконання особою військового обов`язку - інформація щодо притягнення такої особи до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення буде вноситися до персональних даних особи, як того і вимагає п. 20-1 Закону №1951-VIII.

З поданих суду доказів убачається, що представниками ІНФОРМАЦІЯ_5 були внесені відомості до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів щодо неналежного виконання позивачем військового обов`язку, а саме щодо неявки позивача за викликом до вказано вище ІНФОРМАЦІЯ_5 .

Хоча, відповідно до абз. 8 ч. 3 ст.22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» громадяни зобов`язані з`являтися за викликом до територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строк та місце, зазначені в повістці.

А згідно з п. 21 Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16.05.2024 №560 за викликом районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки (Центрального управління або регіонального органу СБУ, відповідного підрозділу розвідувальних органів) резервісти та військовозобов`язані зобов`язані з`являтися у строк та місце, зазначені в повістці, для взяття на військовий облік, уточнення своїх персональних даних, даних військово-облікового документа з військово-обліковими даними Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних, резервістів (територіального центру комплектування та соціальної підтримки), проходження медичного огляду для визначення придатності до військової служб.

Окремо суд зазначає, що інформація про «розшук» є виключно системним повідомленням у мобільному застосунку «Резерв+», яке вказує на наявність у особи порушення військового обов`язку та ніяким чином не пов`язане з поняттям розшук, яке існує в системі нормативно-правових актів (у тому числі і кримінально-процесуального законодавства).

Вказане системне повідомлення з`являється лише у випадку, коли уповноваженими особами відповідного ТЦК та СП було виявлено допущення особою відповідного правопорушення передбаченого ст. 210 та 210 КУпАП та було сформоване звернення до органів Національної поліції України про необхідність доставлення у порядку адміністративного затримання до таких територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки осіб, які вчинили адміністративні правопорушення, передбачені статтями 210, 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, з метою складання протоколу про адміністративне правопорушення щодо них.

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , був визнаний ВЛК ІНФОРМАЦІЯ_5 27.10.2020 непридатним у мирний час, обмежено придатним у воєнний час.

З набранням чинності Законом України №3621-IX, термін "обмежено придатний до військової служби" був вилучений.

Відповідно до п.2 розділу II. Прикінцеві та перехідні положення ЗУ №3621-IX - установити, що громадяни України віком від 25 до 60 років, які були визнані обмежено придатними до військової служби до набрання чинності цим Законом (крім осіб, визнаних в установленому порядку особами з інвалідністю), з дня набрання чинності цим Законом зобов`язані до 5 червня 2025 року пройти повторний медичний огляд з метою визначення придатності до військової служби. Такі громадяни зобов`язані самостійно звернутися до територіального центру комплектування та соціальної підтримки (військовозобов`язані та резервісти Служби безпеки України - до Центрального управління або регіональних органів Служби безпеки України, військовозобов`язані та резервісти розвідувальних органів України - до відповідного підрозділу розвідувальних органів України) або через електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного та резервіста з метою отримання направлення на військово-лікарську комісію для проходження медичного огляду.

Позивач до 05.06.2025 не пройшов повторний медичний огляд, чим порушив вимоги вищезазначеного закону та військового обліку.

При перевірці облікових даних, посадовими особами ІНФОРМАЦІЯ_5 , 14.01.2026 відповідно до абз. 16 пункту 79 “Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів”, затвердженого постановою КМУ № 1487 від 30.12.2022 р. засобами Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів скеровано звернення до органу національної поліції про встановлення місцеперебування, затримання та доставлення для складання адміністративних матеріалів про порушення ст. 210 КУпАП.

У даному випадку ІНФОРМАЦІЯ_7 не надсилав повістки Позивачу.

Позивач вказує на порушення презумпції невинуватості Позивача та віднесення його без адміністративного провадження до порушників.

При цьому суд зазначає, що ніякого адміністративного провадження стосовно Позивача не існує, тобто Позивача не притягували до адміністративної відповідальності та не накладали на нього будь-які адміністративні стягнення.

Наявність в ЄДРПВР запису про порушення військового обліку не є ні адміністративним стягненням, ні видом адміністративної відповідальності, тому що цього не передбачено в КУАП.

Прирівнювання запису в ЄДРПВР про порушення військового обліку до виду адміністративної відповідальності/стягнення є безпідставним та необґрунтованим нормативно.

Реєстр є базою даних, яка відображає статус особи щодо виконання нею військового обов`язку. Факт не проходження повторного медичного обліку є об`єктивною обставиною, що вказує на порушення правил військового обліку, незалежно від того, чи буде за це накладено адміністративне стягнення.

Внесення такої інформації до Реєстру є необхідним для належного військового обліку і не порушує презумпцію невинуватості щодо притягнення до відповідальності, а відображає факт недотримання зобов`язання, що вимагає подальших дій для забезпечення мобілізаційної готовності.

Крім того, з Позову взагалі не зрозуміло які права Позивача порушенні тим, що в ЄДРПВР наявна інформація про порушення військового обліку.

З урахуванням викладеного вище, в Позові відсутнє нормативне обґрунтування позовних вимог та не вказані, які права Позивача порушені.

Дії ІНФОРМАЦІЯ_5 щодо внесення відомостей про порушення правил військового обліку до Реєстру та звернення до Національної поліції спрямовані на виконання покладених на нього законодавством функцій щодо забезпечення актуальності військового обліку та мобілізаційної готовності, а не на притягнення особи до адміністративної відповідальності.

Пріоритет мобілізаційної готовності є вищим за індивідуальну адміністративну відповідальність. Аргументи Позивача зосереджуються на каральному аспекті адміністративної відповідальності. Однак, основна мета військового обліку, як це визначено законодавчими актами, полягає у забезпеченні мобілізаційної готовності держави та її обороноздатності. Це означає, що дії ТЦК зумовлені безперервною, стратегічною необхідністю підтримувати точні записи для цілей оборони, що виходить за межі конкретного результату адміністративного покарання за минуле правопорушення.

Зважаючи на наведене, суд дійшов переконання, що дії відповідача щодо внесення відомостей про порушення позивачем правил військового обліку до Реєстру та звернення до Національної поліції вчинені на підставі та в межах повноважень, визначених чинним законодавством України, з метою забезпечення належного військового обліку та мобілізаційної готовності держави.

Закінчення строків притягнення до адміністративної відповідальності не спростовує сам факт порушення правил військового обліку та не звільняє Позивача від виконання мобілізаційного законодавства.

Внесення інформації про порушення військового обліку за не проходження повторного медичного огляду до Реєстру є необхідним для відображення актуального статусу військовозобов`язаного та забезпечення достовірності даних для цілей мобілізації.

Звернення до поліції є законним механізмом забезпечення явки особи для виконання її обов`язків з військового обліку, а не виключно для складення протоколу про адміністративне правопорушення

Відповідно до частин першої та другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Враховуючи викладене, з`ясувавши та перевіривши всі фактичні обставини справи, об`єктивно оцінивши докази, що мають юридичне значення, враховуючи основні засади адміністративного судочинства, вимоги законодавства України, суд вважає, що наявні правові підстави для відмови у задоволенні позовних вимог.

Керуючись статтями 227, 241-246, 250, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В:

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до ІНФОРМАЦІЯ_8 ( АДРЕСА_2 ) про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії, – відмовити.

Рішення суду може бути оскаржене до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня виготовлення повного тексту. Апеляційна скарга подається безпосередньо до адміністративного суду апеляційної інстанції.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення виготовлено 08 квітня 2026 року.

Суддя Сергій КЛОПОТ