Рішення від 08 квітня 2026 р. у справі №600/684/26-а — Чернівецький окружний адміністративний суд

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 квітня 2026 року м. Чернівці Справа № 600/684/26-а

Чернівецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Левицького В.К., розглянув за правилами спрощеного позовного провадження у порядку письмового провадження справу за позовом Головного управління ДПС у Чернівецькій області до ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу.

В С Т А Н О В И В:

Головне управління ДПС у Чернівецькій області звернулося до суду з позовом, в якому просить: стягнути з ОСОБА_1 до відповідного бюджету податковий борг по єдиному податку з фізичних осіб у сумі 14200,00 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач вказував, що за відповідачем рахується податковий борг з єдиного податку з фізичних осіб на загальну суму 14200,00 грн. Оскільки борг у добровільному порядку відповідачем не сплачений, позивач звернувся до суду з вимогою про стягнення вказаного боргу в судовому порядку.

Ухвалою Чернівецького окружного адміністративного суду від 04.03.2026 відкрито провадження в адміністративні справі та призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) учасників справи у порядку визначеному ст. 130 КАС України, оскільки отримана судом інформація не дала можливості встановити зареєстроване місце проживання (перебування) відповідача.

Судом встановлено, що в позовній заяві позивачем зазначено адресу місця проживання/перебування фізичної особи (відповідача) - ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ): АДРЕСА_1 . Вказана адреса зазначена відповідачем в заяві про застосування спрощеної системи оподаткування від 22.02.2023.

Із змісту відповіді Управління державної міграційної служби України в Чернівецькій області на запит щодо доступу до персональних даних видно, що за обліками ВОМІРМП УДМС у Чернівецькій області ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець м. Чернівці (РНОКПП НОМЕР_1 ) не значиться. За обліками ЄІАС УМП ДМС України ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець м. Чернівці (РНОКПП НОМЕР_1 ) документований 14.11.2025 ВОД № 3 ЦМУ ДМС у м. Києві та Київській області паспортом громадянина України № НОМЕР_2 (без реєстрації місця проживання).

Водночас, із змісту службової записки від 27.02.2026, наданої на виконання вимог ухвали суду від 23.02.2026 видно, що згідно відомостей з Державного реєстру фізичних осіб-платників – платників податків станом на 04.08.2014, місце проживання фізичної особи ОСОБА_1 : АДРЕСА_2 .

Згідно відповіді № 2412405 від 03.03.2026 з Єдиного державного демографічного реєстру, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ), паспорт громадянина України № НОМЕР_2 . Адреса реєстрації не вказана.

Враховуючи вищенаведене, в силу вимог ст. 130 КАС України, про відкриття провадження в даній адміністративній справі та призначення її до розгляду повідомлено відповідача шляхом розміщення на офіційному сайті Чернівецького окружного адміністративного суду веб-порталі Судової влади України оголошення від 05.03.2026 про розгляд справи та виклик відповідача в судове засідання призначене на 02.04.2026 о 14 год. 00 хв.

Про призначення справи до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін повідомлено відповідача також за адресою місця проживання ( АДРЕСА_1 ), яка наявна в Головного управління ДПС у Чернівецькій області, зокрема згідно відомостей з Державного реєстру фізичних осіб-платників – платників податків.

Згідно довідки Укрпошти рекомендоване поштове відправлення, адресоване відповідачу, повернуто до суду з відміткою "адресат відсутній за зазначеною адресою".

У судове засідання призначене на 02.04.2026 відповідач не прибув, клопотання про відкладення не надавав.

Від представника позивача до суду надійшло клопотання про розгляд справи за його відсутності у порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Частиною 3 ст. 194 КАС України встановлено, що учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження на підставі наявних у суду матеріалів.

Відповідно до ч. 1 ст. 205 КАС України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті.

Згідно п. 1 ч. 3 ст. 205 КАС України якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.

Якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з`явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта (ч. 9 ст. 205 КАС України).

Частиною 2 ст. 44 КАС України передбачено, що учасники справи зобов`язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Враховуючи положення ст. ст. 44, 194 та 205 КАС України, суд вважає, що повторна неявка у судове засідання відповідача незалежно від причин неявки, належним чином повідомленого про дату, час і місце засідання, а також подання позивачем клопотання про розгляд справи за його відсутності, не є перешкодою для розгляду даної справи по суті у порядку письмового провадження.

Розглянувши матеріали справи, встановивши фактичні обставини в справі, дослідивши та оцінивши надані докази в сукупності, проаналізувавши законодавство, яке регулює спірні правовідносини, суд дійшов висновку, що адміністративний позов підлягає задоволенню повністю з наступних підстав.

Статтями 67 та 68 Конституції України передбачено, що кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом, неухильно додержуватися Конституції України та законів України.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства, врегульовані Податковим кодексом України від 02.12.2010 № 2755-IV (далі - ПК України, в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин).

Підпункт 16.1.4. п. 16.1 ст. 16 ПК України передбачає, що платник податків зобов`язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Пунктом 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 ПК України визначено, що податковий борг - сума узгодженого грошового зобов`язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.

Пункт 31.1 статті 31 ПК України визначає, що строком сплати податку та збору визнається період, що розпочинається з моменту виникнення податкового обов`язку платника податку із сплати конкретного виду податку і завершується останнім днем строку, протягом якого такий податок чи збір повинен бути сплачений у порядку, визначеному податковим законодавством. Податок чи збір, що не був сплачений у визначений строк, вважається не сплаченим своєчасно.

Судом встановлено, що відповідачем 22.02.2023 до контролюючого органу було подано заяву про застосування спрощеної системи оподаткування, де він обрав ставку єдиного податку 20 % до розміру мінімальної заробітної плати та групу 2.

На підставі поданої заяви від 22.02.2023, контролюючим органом нараховано відповідачу податковий борг зі сплати єдиного податку з фізичних осіб-підприємців на загальну суму 14200,00 грн, що підтверджується розрахунком податкового боргу та даними інтегрованої картки платника податку.

У відповідності до п. 291.2 ст. 291 ПК України спрощена система оподаткування, обліку та звітності - особливий механізм справляння податків і зборів, що встановлює заміну сплати окремих податків і зборів, встановлених пунктом 297.1 статті 297 цього Кодексу, на сплату єдиного податку в порядку та на умовах, визначених главою 1 розділу 14 ПК України, з одночасним веденням спрощеного обліку та звітності.

Юридична особа чи фізична особа - підприємець може самостійно обрати спрощену систему оподаткування, якщо така особа відповідає вимогам, встановленим цією главою, та реєструється платником єдиного податку в порядку, визначеному главою 1 розділу 14 ПК України (п. 291.3 ст. 291 ПК України).

Суб`єкти господарювання, які застосовують спрощену систему оподаткування, обліку та звітності, поділяються на чотири групи платників єдиного податку (п. 291.4 ст. 291 ПК України).

Згідно з абз. 2 п. 291.4 ст. 291 ПК України, друга група - фізичні особи - підприємці, які здійснюють господарську діяльність з надання послуг, у тому числі побутових, платникам єдиного податку та/або населенню, виробництво та/або продаж товарів, діяльність у сфері ресторанного господарства, за умови, що протягом календарного року відповідають сукупності критеріїв, визначених у Податковому кодексі.

Згідно поданої відповідачем заяви, останній є платником єдиного податку 2 групи.

Відповідно до п. 293.1. ст. 293 ПК України, ставки єдиного податку для платників другої групи - у відсотках (фіксовані ставки) до розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року.

Фіксовані ставки єдиного податку встановлюються сільськими, селищними, міськими радами або радами об`єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, для фізичних осіб - підприємців, які здійснюють господарську діяльність, залежно від виду господарської діяльності, з розрахунку на календарний місяць для другої групи платників єдиного податку - у межах до 20 відсотків розміру мінімальної заробітної плати (абз. 2 п. 293.2 ст. 293 ПК України).

Згідно з п. 294.1. ст. 294 ПК України, податковим (звітним) періодом для платників єдиного податку першої, другої та четвертої груп є календарний рік.

Пункт 294.4 ст. 294 ПК України вказує, що для зареєстрованих в установленому порядку фізичних осіб - підприємців, які до закінчення місяця, в якому відбулася державна реєстрація, подали заяву щодо обрання спрощеної системи оподаткування та ставки єдиного податку, встановленої для першої або другої групи, перший податковий (звітний) період починається з першого числа місяця, наступного за місяцем, у якому особу зареєстровано платником єдиного податку.

Відповідно до п. 295.1 ст. 295 ПК України, платники єдиного податку першої і другої груп сплачують єдиний податок шляхом здійснення авансового внеску не пізніше 20 числа (включно) поточного місяця.

Такі платники єдиного податку можуть здійснити сплату єдиного податку авансовим внеском за весь податковий (звітний) період (квартал, рік), але не більш як до кінця поточного звітного року.

Сплата єдиного податку платниками першої - третьої груп здійснюється за місцем податкової адреси (п. 295.4 ст. 295 ПК України).

Зареєстровані в установленому порядку фізичні особи - підприємці, які до закінчення місяця, в якому відбулася державна реєстрація, подали заяву щодо обрання спрощеної системи оподаткування та ставки єдиного податку, встановленої для першої або другої групи, вважаються платниками єдиного податку з першого числа місяця, наступного за місяцем, у якому відбулася державна реєстрація (п. п. 298.1.2 п. 298.1 ст. 298 ПК України).

Згідно з п. 300.1 ст. 300 ПК України, платники єдиного податку несуть відповідальність відповідно до цього Кодексу за правильність обчислення, своєчасність та повноту сплати сум єдиного податку, а також за своєчасність подання податкових декларацій.

Відповідно до п. 54.1 ст. 54 ПК України, крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов`язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов`язання та/або пені вважається узгодженою.

У зв`язку із не виконанням обов`язку із сплати єдиного податку до місцевого бюджету, у відповідача утворилася недоїмка зі сплати єдиного податку з фізичних осіб у сумі 14200,00 грн на підставі заяви про застосування спрощеної системи оподаткування, що підтверджується розрахунком заборгованості. Дана сума заборгованості являється узгодженою.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що за відповідачем обліковується податковий борг на загальну суму 14200,00 грн.

Пунктом 59.1 та 59.5 ст. 59 ПК України передбачено, що у разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення. У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).

Судом встановлено, що позивачем направлено рекомендованим поштовим відправленням податкову вимогу форми “Ф” від 13.08.2024 на суму 7100,00 грн за останнім відомим місцезнаходженням.

Згідно довідки Укрпошти поштове відправлення адресоване відповідачу повернуто на адресу позивача з відміткою про причини повернення.

Враховуючи положення п. 58.3 ст. 58 ПК України, а також наведені обставини, суд приходить до висновку, що податкова вимога форми Ф" від 13.08.2024 вважається врученою відповідачу за останнім відомим його місцезнаходженням.

Відповідно до п. 60.6 ст. 60 ПК України, якщо нарахована сума грошового зобов`язання або податкового боргу збільшується внаслідок їх адміністративного оскарження, раніше надіслане (вручене) податкове повідомлення-рішення або податкова вимога не відкликаються. На суму збільшення грошового зобов`язання надсилається окреме податкове повідомлення-рішення, а на суму збільшення податкового боргу окрема податкова вимога не надсилається (не вручається).

Оскільки після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу у відповідача змінилася (збільшилася), але податковий борг не був ним погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково позивачем не надсилалася (не вручалася).

Згідно п.п. 20.1.34 п. 20.1 ст. 20 ПК України контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.

Відповідно до п. 95.1 ст. 95 ПК України контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 30 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги (п. 95.2 ст. 95 ПК України).

Пунктом п. 87.11 ст. 87 ПК України встановлено, що орган стягнення звертається до суду з позовом про стягнення суми податкового боргу платника податку - фізичної особи. Стягнення податкового боргу за рішенням суду здійснюється державною виконавчою службою відповідно до закону про виконавче провадження.

Згідно ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідач не надав доказів відсутності або погашення ним вказаної суми податкового боргу.

Враховуючи наведене, суд вважає, що вимоги позивача є обґрунтованими, відповідають обставинам справи і наявним матеріалам, у зв`язку з чим позов підлягає задоволенню.

Стосовно розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 2 ст. 139 КАС України при задоволенні позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз.

У зв`язку з відсутністю судових витрат позивача - суб`єкта владних повноважень, пов`язаних із залученням свідків та проведенням експертиз, суд не вирішує питання щодо їх стягнення з відповідача.

На підставі вищенаведеного та керуючись ст. ст. 77, 139, 194, 205, 241, 246, 255 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Адміністративний позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з ОСОБА_1 податковий борг по єдиному податку з фізичних осіб у сумі 14200,00 грн до відповідного бюджету.

Згідно ст. 255 КАС України рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У відповідності до ст. ст. 293, 295 КАС України рішення суду першої інстанції може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його складання.

Повне найменування сторін:

позивач – Головне управління ДПС у Чернівецькій області (вул. Героїв Майдану, 200 - А, м. Чернівці, код ЄДРПОУ 44057187);

відповідач – ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ).

Суддя В.К. Левицький