Постанова від 02 квітня 2026 р. у справі №521/1126/26 — Хаджибейський районний суд міста Одеси

Справа №521/1126/26

Номер провадження 3/521/1010/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 квітня 2026 року м. Одеса

Хаджибейський районний суд міста Одеси у складі:

головуючого судді – Кузьменко Н.Л.,

з секретарем – Табарчук Н.С.,

за участю:

особи, яка притягується до відповідальності – ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Одеси матеріали справи, що надійшли з ДПП в Одеській області відносно:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця м. Кропивницький Кіровоградської області, з середньою освітою, офіційно не працевлаштованого (не є зареєстрованим суб`єктом господарювання), зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , та проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 ,

за ознаками вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 164 КУпАП, -

В С Т А Н О В И В :

Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії АА №085937 від 12.01.2026 року вбачається, що 12.01.2026 року о 19:11 годині в м. Одеса, вул. Хімічна, 1а, водій ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , керуючи транспортним засобом «Nissan Leaf», р.н. НОМЕР_1 , надавав послуги з перевезення однієї пасажирки в режимі таксі без державної реєстрації як суб`єкта господарювання та ліцензії на право провадження даного виду господарської діяльності, чим порушив п. 24 ст. 7 Закону України «Про ліцензування видів господарської діяльності», ст. 39 Закону України «Про автомобільний транспорт».

Дії ОСОБА_1 співробітниками ДПП в Одеській області кваліфіковано за ч. 1 ст. 164 КУпАП.

Судом встановлено, що дана справа відповідає територіальній юрисдикції Хаджибейському районного суду м. Одеси.

Особа, яка притягається до відповідальності – ОСОБА_1 , в ході судового розгляду зазначив, що не є ФОПом, ліцензія на перевезення пасажирів відсутня. Свою вину визнав, щиро розкаявся та просив суд обмежитись мінімально можливим покарання у виді штрафу, та, у разі призначення судом покарання у виді штрафу, просив розстрочити виплату суми штрафу на максимальний термін.

Відповідно до вимог ст. ст. 245, 251, 252, 280 КУпАП при розгляді справи про адміністративне правопорушення суд зобов`язаний повно, всебічно та об`єктивно з`ясувати всі обставини справи, дослідити в судовому засіданні наявні у справі докази, дати їм належну правову оцінку і, в залежності від встановленого, прийняти мотивоване законне рішення.

Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши докази та надавши їм оцінку, суд приходить до наступного.

Як вбачається зі змісту протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАД №762887 від 11.02.2026 року за ч. 1 ст. 164 КУпАП, гр. ОСОБА_1 ставиться у провину Провадження господарської діяльності без державної реєстрації як суб`єкта господарювання та без отримання ліцензії на провадження виду господарської діяльності, що підлягає ліцензуванню відповідно до закону.

Так, згідно ч. 1 ст. 164 КУпАП відповідальність настає за Провадження господарської діяльності без державної реєстрації як суб`єкта господарювання або без подання повідомлення про початок здійснення господарської діяльності, якщо обов`язковість подання такого повідомлення передбачена законом, або без отримання ліцензії на провадження виду господарської діяльності, що підлягає ліцензуванню відповідно до закону, або у період зупинення дії ліцензії, у разі якщо законодавством не передбачені умови провадження ліцензійної діяльності у період зупинення дії ліцензії, або без одержання документа дозвільного характеру, якщо його одержання передбачене законом (крім випадків застосування принципу мовчазної згоди).

Загальний порядок ліцензування в Україні встановлено Законом України «Про ліцензування видів господарської діяльності». Згідно з ним, до видів діяльності, на які необхідно отримувати ліцензію, належать перевезення пасажирів автомобільним транспортом.

Під час розгляду справи встановлено, що ОСОБА_1 , станом на день та час подій, які йому ставляться у провину, не був зареєстрованим у встановленому порядку суб`єктом господарювання та не отримував у встановленому законом порядку ліцензію на перевезення пасажирів автомобільним транспортом.

При цьому, згідно оглянутого в судовому засіданні відеозапису, що міститься на оптичному носії інформації - DVD+R диску (4.7 GB, 120 min, 16X), вбачається, що ОСОБА_1 12.01.2026 року був зупинений співробітниками ДПП в Одеській області у зв`язку з можливим порушенням ним правил дорожнього руху. В подальшому, після зупинки водія ОСОБА_1 , з`ясувалось, що він здійснює послуги з перевезення пасажирів автомобільним транспортом. На відеофрагменті чітко зафіксовано, що ОСОБА_1 на запитання співробітника поліції у стверджувальній формі відповідає, що він не має ліцензії на надання відповідних послуг з перевезення пасажирів та не є зареєстрованим суб`єктом господарювання. З оглянутого відеозапису вбачається, за якою вартістю ОСОБА_1 надавав послуги з перевезення автомобільним транспортом, а також вбачається, кому саме ці послуги надавались.

Складений протокол про адміністративне правопорушення містить у собі суть адміністративного правопорушення, опис встановлених обставин із зазначенням конкретних дій (бездіяльності) ОСОБА_1 , за що передбачена відповідальність згідно з ч. 1 ст. 164 КУпАП. Будь-яких недоліків, які не дозволяють суду об`єктивно розглянути справу, протокол не містить. Даний доказ узгоджується з відеозаписом, що долучений до протоколу, сумнівів у його допустимості не встановлено.

Факти вини ОСОБА_1 є переконливими, достатніми, та знайшли своє підтвердження під час судового розгляду.

Підстав, що виключають адміністративну відповідальність, у справі не встановлено. Терміни притягнення до адміністративної відповідальності не збігли.

Враховуючи те, що адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується для виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, з метою дотримання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самими правопорушником, так і іншими особами, а також приймаючи до уваги відношення правопорушника до вчиненого, суд дійшов до висновку, що ОСОБА_1 можливо призначити адміністративне стягнення у виді накладення штрафу у мінімальному розмірі, передбаченому санкцією ч. 1 ст. 164 КУпАП, тобто у розмірі 1000 (однієї тисячі) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, при цьому, з огляду на заяву порушника та його майнове становище, суд вважає, що сплата штрафу одним платежем може становитиме для нього надмірний тягар та може бути обставиною, що ускладнить виконання судового рішення в подальшому, оскільки мінімальний розмір штрафу, встановлений санкцією статті, є достатньо великим навіть в порівняні із встановленим в Україні розміром мінімальної заробітної плати. Таким чином, суд вважає можливим заяву ОСОБА_1 про сплату штрафу із розстрочкою задовольнити та розстрочити йому виплату суми штрафу у розмірі 17000 гривень строком на 12 (дванадцять) місяців.

Відповідно до ч. 1 ст. 33 Закону України «Про виконавче провадження» - за наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим (хвороба сторони виконавчого провадження, відрядження сторони виконавчого провадження, стихійне лихо, тощо), сторони мають право звернутися до суду який видав виконавчий документ, із заявою про відстрочку або розстрочку виконання рішення. Рішення про розстрочку виконується в частині та у сумі, встановлені цим рішенням.

Документів про наявність у ОСОБА_1 пільг для звільнення від сплати судового збору матеріали справи не містять, тому, відповідно до статті 40-1 КУпАП, з особи слід стягнути судовий збір у провадженні.

Відповідно до ст. 4 Закону України «Про судовий збір», у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення, особа, яку притягнуто до адміністративної відповідальності сплачує судовий збір за ставкою 0,2 прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Керуючись ст. 4 Законом України «Про судовий збір», ст.ст. 164, 221, 252, 283, 284 КУпАП, ст. 33 Закону України «Про виконавче провадження», суд

П О С Т А Н О В И В:

Визнати винним ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 164 КУпАП та накласти на неї адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 5 (п`яти) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) гривень.

Заяву ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , про сплату суми штрафу із розстрочкою – задовольнити.

Розстрочити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , виплату призначеної суми штрафу в розмірі 17000 (сімнадцять тисяч) гривень строком на 12 (дванадцять) місяців наступними платежами: перші 10 (десять) місяців кожного місяця по 1500 (одній тисячі п`ятсот) гривень; останні 2 (одинадцятий та дванадцятий) місяці по 1000 (одній тисячі) гривень, починаючи з дня приведення постанови виконання.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь держави судовий збір у розмірі 665 (шістсот шістдесят п`ять) гривень 60 (шістдесят) копійок.

Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення.

Суддя: Н.Л. Кузьменко