Рішення від 19 січня 2026 р. у справі №946/5974/24 — Ізмаїльський міськрайонний суд Одеської області

Справа № 946/5974/24

Провадження № 2/946/777/26

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 січня 2026 року Ізмаїльський міськрайонний суд Одеської області в складі:

головуючого судді - Смокіної Г.І.,

за участю секретаря судового засідання – Вітенко А.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Ізмаїлі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог

23.07.2024 ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про визнання права власності та просить визнати за нею право власності на 1/3 частку квартири під номером АДРЕСА_1 та припинити між право спільної часткової власності квартиру.

Свої вимоги мотивує тим, що за змістом технічного паспорту, правовстановлюючих документів на квартиру під АДРЕСА_1 , ОСОБА_1 є власницею 2/3 частки квартири, а ОСОБА_2 - власницею 1/3 частки квартири. Даною квартирою безперервно користується лише позивачка, так як проживає в квартирі сама, сплачує комунальні платежі та несе витрати по її утриманню та благоустрою. Відповідачка, яка доводиться позивачці дочкою, в квартирі не проживає, вселятися в квартиру та здійснювати роботи, пов`язані із благоустроєм житла і нести витрати по утриманню квартири, наміру не має. Частка, яка знаходиться у власності дочки, є незначною та неподільною. На підтвердження неможливості провести розподіл квартири на дві самостійні, ізольовані квартири ОСОБА_1 звернулася до експерта, про що отримала відповідний висновок.

Процесуальні дії суду

Ухвалою Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 02.09.2024 відкрито загальне позовне провадження та призначено підготовче судове засідання.

Ухвалою Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 10.07.2025 закрито підготовче судове засідання та призначено справу до розгляду.

Ухвалою Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 20.01.2026 ухвалено провести розгляд справи в заочному порядку.

Аргументи учасників справи

Позивачка в судове засідання не з`явився, про час та місце судового розгляду справи повідомлена належним чином, до суду надійшла заява від 20.01.2026 про розгляд справи у її відсутність, позовні вимоги підтримує в повному обсязі, проти розгляду справи в заочному порядку не заперечує.

В судове засідання відповідачка не з`явилася, про розгляд справи повідомлена належним чином, про причини неявки не повідомила, відзиву на позов не подала.

Фактичні обставини справи, встановлені судом

Власниками квартири АДРЕСА_1 є:

-ОСОБА_1 з часткою 2/3: 1/3 частка – на підставі виданого виконавчим комітетом Ізмаїльської міської ради свідоцтва про право власності № 426 від 04.12.2000, 1/6 частка – на підставі посвідченого державним нотаріусом Ізмаїльської державної нотаріальної контори Крижановською С.М. (реєстровий № 1-763) свідоцтва про право на спадщину за законом від 27.06.2012, 1/6 частка – на підставі посвідченого державним нотаріусом Ізмаїльської державної нотаріальної контори Крижановською С.М. (реєстровий № 1-766) свідоцтва про право на спадщину за законом від 27.06.2012;

-ОСОБА_3 з часткою 1/3 – на підставі виданого виконавчим комітетом Ізмаїльської міської ради свідоцтва про право власності № 426 від 04.12.2000.

Вищевказане підтверджено копією свідоцтва про право власності № НОМЕР_1 від 04.12.2000, виданого виконавчим комітетом Ізмаїльської міської ради, копією свідоцтва про право на спадщину за законом від 27.06.2012, посвідченого державним нотаріусом Ізмаїльської державної нотаріальної контори Крижановською С.М. (реєстровий № 1-763); копією свідоцтва про право на спадщину за законом від 27.06.2012, посвідченого державним нотаріусом Ізмаїльської державної нотаріальної контори Крижановською С.М. (реєстровий № 1-766); Витягом про державну реєстрацію прав від 21.11.2012.

14.12.2012 ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уклала шлюб із ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , після реєстрації шлюбу змінила прізвище на « ОСОБА_5 », що підтверджено свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_2 , виданим 14.12.2012 Відділом державної реєстрації актів цивільного стану Ізмаїльського міськрайонного управління юстиції Одеської області, актовий запис № 731.

Згідно із висновком судового експерта Цуркана В.І. від 22.04.2025 № 15/15-2025, за результатами експертного будівельно-технічного, оціночно-будівельного дослідження площа приміщень квартири АДРЕСА_1 , яка ідеально припадає власнику 2/3 часток та власнику 1/3 частки становить 37,6 та 18,8 кв. м є меншою від мінімально встановленої вимогами ДБН В.2.2-15:2019 «Житлові будинки. Основні положення» площі для однокімнатної квартири - 28 кв. м, тобто технічно вказана квартира не може бути поділеною на дві окремі квартири у відповідності до належних співвласникам часток. Таким чином, згідно до ч. 2 ст.183 ЦК України квартира АДРЕСА_1 є неподільною відповідно до належних співвласникам часток - 2/3 та 1/3, оскільки відсутня технічна можливість переобладнати її приміщення у п`ять ізольованих квартир з дотриманням вимог пунктів 5.17 - 5.26 державних будівельних норм ДБН В.2.2-15:2019 «Житлові будинки. Основні положення». Встановити порядок користування приміщеннями квартири АДРЕСА_1 з наданням у користування кожного із співвласників приміщень з відповідною ідеальному значенню площами не є можливим. Встановити порядок користування приміщеннями квартири АДРЕСА_1 з наданням у користування кожного із співвласників приміщень з відповідною ідеальному значенню площами не є можливим. За результатами проведених розрахунків на дату складання цього висновку (22.04.2025) ринкова вартість розташованої у будинку АДРЕСА_2 , загальною площею 56,4 кв. м, складає 1 556 600 гривень.

Відповідно до розписки від 25.12.2025 ОСОБА_2 отримала від ОСОБА_1 грошові кошти в розмірі 12 655 доларів США компенсації 1/3 частини квартири АДРЕСА_1 , яка належить їй на праві власності. Претензій до ОСОБА_1 не має.

Позиція суду

У відповідності до вимог ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно ч. 4 ст. 223 ЦПК України, у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).

Відповідно до ч. 1 ст. 280 ЦПК України, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: 1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Перевіривши матеріали справи, суд дійшов висновку про задоволення позову, виходячи з такого.

Мотиви, з яких виходить суд, та застосовані норми права

У відповідності до ч. 1 ст. 358 ЦК України, право спільної часткової власності здійснюється співвласниками за їхньою згодою. Частиною 2 цієї статті передбачено, що співвласники можуть домовитися про порядок володіння та користування майном, що є їх спільною частковою власністю.

Відповідно до ч. 3 ст. 358 ЦК України, кожен із співвласників має право на надання йому у володіння та користування тієї частини спільного майна в натурі, яка відповідає його частці у праві спільної часткової власності. У разі неможливості цього він має право вимагати від інших співвласників, які володіють і користуються спільним майном, відповідної матеріальної компенсації.

Згідно ст. 365 ЦК України, право особи на частку у спільному майні може бути припинене за рішенням суду на підставі позову інших співвласників, якщо: частка є незначною і не може бути виділена в натурі; річ є неподільною; спільне володіння і користування майном є неможливим; таке припинення не завдасть істотної шкоди інтересам співвласника та членам його сім`ї. Суд постановляє рішення про припинення права особи на частку у спільному майні за умови попереднього внесення позивачем вартості цієї частки на депозитний рахунок суду.

У висновках щодо застосування норм права, викладених у п. 43 46 постанови Великої Палати Верховного Суду від 18 грудня 2018 у справі № 908/1754/17 (провадження № 12-180гс18) роз`яснено, що «відсутність конструкції («за наявності одночасно») в статті 365 ЦК України свідчить про можливість припинення права особи на частку у спільному майні за рішенням суду на підставі позову інших співвласників за наявності хоча б однієї з перелічених законодавцем у частині першій цієї статті обставин (зокрема, в пунктах 1-3). Водночас необхідно зважати, що правова норма, закріплена пунктом 4 частини першої статті 365 ЦК України, не може вважатися самостійною обставиною для припинення права особи на частку у спільному майні за рішенням суду, оскільки фактично встановлює неприпустимість такого припинення (таке припинення є неможливим у разі, якщо воно завдасть істотної шкоди інтересам співвласника та членам його сім`ї). Припинення права особи на частку у спільному майні за рішенням суду на підставі положень цієї статті можливе за наявності хоча б однієї з обставин, передбачених пунктами 1-3 частини першої статті 365 ЦК України, за умови, що таке припинення не завдасть істотної шкоди інтересам співвласника, та попереднього внесення позивачем вартості цієї частки на депозитний рахунок суду, а не за наявності всіх обставин, передбачених цією статтею, в їх сукупності».

Судом встановлено, що відповідно до висновку судового експерта Цуркана В.І. від 22.04.2025 № 15/15-2025, за результатами експертного будівельно-технічного, оціночно-будівельного дослідження площа приміщень квартири АДРЕСА_1 , яка ідеально припадає власнику 2/3 часток та власнику 1/3 частки становить 37,6 та 18,8 кв. м є меншою від мінімально встановленої вимогами ДБН В.2.2-15:2019 «Житлові будинки. Основні положення» площі для однокімнатної квартири - 28 кв. м, тобто технічно вказана квартира не може бути поділеною на дві окремі квартири у відповідності до належних співвласникам часток. Таким чином, згідно до ч. 2 ст.183 ЦК України квартира АДРЕСА_1 є неподільною відповідно до належних співвласникам часток - 2/3 та 1/3, оскільки відсутня технічна можливість переобладнати її приміщення у п`ять ізольованих квартир з дотриманням вимог пунктів 5.17 - 5.26 державних будівельних норм ДБН В.2.2-15:2019 «Житлові будинки. Основні положення». Встановити порядок користування приміщеннями квартири АДРЕСА_1 з наданням у користування кожного із співвласників приміщень з відповідною ідеальному значенню площами не є можливим. За результатами проведених розрахунків на дату складання цього висновку (22.04.2025) ринкова вартість розташованої у будинку АДРЕСА_2 , загальною площею 56,4 кв. м, складає 1 556 600 (один мільйон п`ятсот п ’ятдесят шість тисяч шістсот) гривень.

Як встановлено вище, розпискою від 25.12.2025 ОСОБА_2 підтверджено отримання від ОСОБА_1 грошової компенсації в розмірі 12 655 доларів США за належну їй 1/3 частину квартири АДРЕСА_1 .

З огляду на встановлені обставини відсутності матеріальних претензій до позивачки з боку відповідача, приймаючи до уваги висновок експерта, враховуючи, що поділ квартири на дві ізольовані квартири з дотриманням будівельних норм неможливий, встановити порядок користування квартирою не видається можливим, суд дійшов висновку, що припинення частки відповідача на спірну частку квартири із виплатою компенсації вартості частки не призведе до порушення її прав та інтересів, а тому позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Керуючись ст. 12, 13, 81, 82, 223, 258, 263-265, 279 ЦПК України, cт. 322, 323, 358, 365 ЦК України, суд,

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП – НОМЕР_3 ) до ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП – НОМЕР_4 ) про визнання права власності– задовольнити.

Припинити між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 право спільної часткової власності квартиру АДРЕСА_1 .

Визнати за ОСОБА_1 право власності на 1/3 частку квартири АДРЕСА_1 .

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд – якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Заочне рішення набирає законної сили відповідно до загального порядку, встановленого ЦПК України.

Суддя: Г.І.Смокіна