Постанова від 18 березня 2026 р. у справі №591/1226/22 — Сумський апеляційний суд

Справа №591/1226/22 Головуючий у суді 1-ї інстанції - Сорока М. Р.

Номер провадження 33/816/5/26 Суддя-доповідач Філонова Ю. О.

Категорія 130 КУпАП

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 березня 2026 року суддя Сумського апеляційного суду Філонова Ю. О. ,розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Суми справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою захисника особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 – адвоката Лопаткіна О.В. на постанову Зарічного районного суду м. Суми від 12 січня 2023 року, якою

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянин України, проживаючий за адресою: АДРЕСА_1 ,

притягнутий до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП і на нього накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 17 000 грн з позбавленням права керувати транспортними засобами строком 1 рік. Постановлено стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в сумі 536,80 грн,

В С Т А Н О В И В:

Постановою судді Зарічного районного суду м. Суми від 12 січня 2023 року водій ОСОБА_1 був притягнутий до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП і на нього було накладене адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 17 000 грн з позбавленням права керувати транспортними засобами строком 1 рік за те, що він 11.02.2022 року о 02 год. 48 хв. в м. Сумах по вул. Кооперативна поблизу будинку 1 керував транспортним засобом Ford Escape д.н.з. НОМЕР_1 з явними ознаками алкогольного сп`яніння: запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови, порушення координації рухів. Огляд на стан алкогольного сп`яніння проводився на місці зупинки транспортного засобу за допомогою газоаналізатора Alcotest Drager 6820 № 0214. Результат огляду 1,57 % проміле, що підтверджується тестом № 527 від 11.02.2022 року та підтверджує перебування у стані алкогольного сп`яніння, водій з результатом не погодився виявив бажання пройти огляд у КНП СОР «ОКМЦСНЗ», де від проходження огляду відмовився. В присутності двох свідків засвідчено факт відмови гр. ОСОБА_1 від проходження встановлення стану алкогольного сп`яніння та оформлено адміністративні матеріали в установленому законом порядку в присутності двох свідків, чим порушив вимоги п.2.5 ПДР України та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст. 130 КУпАП.

Не погодившись з вказаним судовим рішенням захисник особи, що притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 – адвокат Лопаткін О.В. подав апеляційну скаргу, в якій просив поновити строк на апеляційне оскарження постанови Зарічного районного суду м. Суми від 12 січня 2023 року, скасувати оскаржувану постанову, а провадження по справі закрити у зв`язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.

В обґрунтування вимог поновлення строку на апеляційне оскарження постанови суду вказував, що справа була розглянута за його відсутності та за відсутності ОСОБА_1 , копію постанови апелянт отримав тільки 24 січня 2023 року.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги вказував, що справа була розглянута в порушення вимог ст.268 КУпАП, оскільки напередодні він подав до суду клопотання про перенесення розгляду справи на іншу дату у зв`язку з тим, що ОСОБА_1 перебуває на лікуванні та з об`єктивних причин не зможе з`явитись на розгляд справи.

Вважав, що безпосередньо при складені протоколу про адміністративне правопорушення, працівниками поліції були допущені грубі порушення вимог стст.251, 252, 268, 130 ч.1, 266 КУпАП, а також вимоги Наказу МВС України № 1395 від 07.11.2015 «Про затвердження інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі», Наказу 1452/735 від 09.11.2015 року «Про затвердження інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», що унеможливлює притягнення ОСОБА_1 до відповідальності.

Наголошував, що в матеріалах справи про адміністративне правопорушення відсутні докази того, що ОСОБА_1 є суб`єктом вказаного складу адміністративного правопорушення, тобто особою, яка керує транспортним засобом.

Зазначав, що з матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 стоїть біля транспортного засобу, до нього підходять працівники поліції та з`ясувавши обставини відмовляються складати адміністративні матеріали, посилаючись на відсутність доказів вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення.

Стверджував, що на відеозаписах, які наявні у справі, не зафіксовано що ОСОБА_1 погодився з пред`явленим йому звинуваченням в керуванні транспортним засобом, а також не зафіксовано відмову ОСОБА_1 від проходження огляду в закладі охорони здоров`я.

На думку апелянта, протокол про адміністративне правопорушення за ст. 130 КУпАП складено з порушенням вимог чинного законодавства, що тягне за собою безумовне та беззаперечне визнання цього доказу недопустимим, внаслідок чого інші докази у справі є нікчемними.

Вважав, що судом було порушено норми матеріального та процесуального права при винесенні постанови про адміністративне правопорушення, порушено принцип законності та верховенства права, позиція суду не узгоджується з рішеннями Європейського суду з прав людини, а також рішеннями Конституційного суду України, звинувачення не може ґрунтуватися лише на словах особи, яку притягують до відповідальності.

17 березня 2023 року постановою Сумського апеляційного суду було зупинено судове провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП на період проходження ним військової служби, на особливий період.

18 грудня 2025 року постановою Сумського апеляційного суду було відновлено апеляційне провадження за апеляційною скаргою захисника особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 – адвоката Лопаткіна О.В. на постанову Зарічного районного суду м. Суми від 12 січня 2023 року, якою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП та призначено розгляд вказаної апеляційної скарги.

В судове засідання призначене на 19 березня 2026 року на 09 год. 00 хв. до апеляційного суду ні ОСОБА_1 , ні його захисник – адвокат Лопаткін О.В., які є належним чином повідомленими про дату і час розгляду апеляційної скарги, до апеляційного суду не з`явилися, причин неявки не повідомили, клопотань про відкладення розгляду справи не заявили.

З огляду на положення ст. 268 КУпАП, за відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

Враховуючи вищезазначені обставини, апеляційний суд вважає за можливе здійснити розгляд даної справи за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 та його захисника – адвоката Лопаткіна О.В., які повідомлені належним чином про час, день та місце розгляду справи, що не суперечить вищезазначеним вимогам Закону та узгоджується з вимогами частини 6 ст.294 КУпАП.

Перевіривши матеріали справи про адміністративне правопорушення, дослідивши доводи апеляційної скарги, наявні в провадженні відеофайли, апеляційний суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 285 КУпАП, постанова оголошується негайно після закінчення розгляду справи. Копія постанови протягом трьох днів вручається або висилається особі, щодо якої її винесено.

Відповідно до змісту ч. 1 ст. 294 КУпАП, постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником. Апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено.

Як вбачається з матеріалів справи, 12 січня 2023 року ні ОСОБА_1 , ні його захисник Лопаткін О.В. в судовому засіданні участь не приймали, копія оскаржуваної постанови була направлена на їх адреси 13 січня 2023 року, разом з тим, матеріали справи не містять підтвердження отримання копії постанови.

Враховуючи вказані обставини, з метою забезпечення особі її права доступу до правосуддя для захисту своїх прав, апеляційний суд вважає за необхідне поновити захиснику особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 – адвокату Лопаткіну О.В. строк на апеляційне оскарження постанови судді Зарічного районного суду м. Суми від 12 січня 2023 року, як такий, що пропущений ним з поважних причин.

Щодо постанови судді Зарічного районного суду м. Суми від 12 січня 2023 року, яку апелянт просив скасувати, то тут апеляційний суд зазначає наступне.

Згідно з ст. 245 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи та вирішення її в точній відповідності із законом.

Відповідно до вимог ст. 280 КУпАП, суд, при розгляді справи про адміністративне правопорушення, крім іншого, зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Зі змісту ст. 252 КУпАП вбачається, що оцінка доказів при розгляді справ про адміністративні правопорушення ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні усіх обставин справи в їх сукупності.

Згідно зі ст. 251 КУпАП на основі доказів встановлюється наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, поясненнями свідків та ін.

Доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на підставі яких у визначеному законом порядку встановлюється наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інших обставин справи, що мають значення для її правильного вирішення. Ці фактичні дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Згідно з п. 27 Постанови Пленуму ВСУ № 14 від 23.12.2005 року «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті», відповідальність за ст. 130 КУпАП несуть особи, які керують транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції. Керування транспортним засобом слід розуміти як виконання функцій водія під час руху такого засобу. Правопорушення вважається закінченим з того моменту, як він почав рухатись.

Дослідивши матеріали справи апеляційний суд вважає, що висновок судді про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП, є обґрунтованим і відповідає фактичним обставинам справи, оскільки підтверджується наступними доказами:

- протоколом про адміністративне правопорушення серії ААБ № 059505 від 11 лютого 2022 року, який за змістом відповідає вимогам статті 256 КУпАП і сумнівів не викликає, містить всі обставини, які складають об`єктивну сторону складу правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 КУпАП (а.с. 1);

-тестуванням на алкоголь Alcotest Drager 6820 № 0214 (а.с.2);

-актом огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів, в якому зафіксовано виявлені ознаки та результати огляду на стан сп`яніння -1,57 проміле (а.с.3);

-направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, (а.с.4);

-письмовими поясненнями свідка ОСОБА_2 та свідка ОСОБА_3 від 11.02.2022 року в яких вони зазначили , що були свідками обставин які відбулись 11.02.2022 року в м. Сумах по вул. Кооперативна поблизу будинку 1, зокрема під час складання протоколу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , та в їх присутності останньому було запропоновано проти огляд на стан сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу за допомогою приладу алкотест Драгер, а з результатами тестування він був не згоден на пропозицію пройти такий огляд у закладі охорони здоров`я -відмовився (а.с.5,6);

-копією постанови від 11.02.2022 року серії ЕАО №5305106 відносно ОСОБА_1 за ч.2 ст.122 КУпАП (а.с.8);

-довідкою, в якій зазначено інформацію про наявність у ОСОБА_1 посвідчення водія (а.с.9).

- відеозаписами з нагрудної камери поліцейських (а.с.10), з яких вбачається, що ОСОБА_1 був зупинений працівниками поліції за порушення ПДР, під час спілкування у працівників поліції виникли підстави вважати, що водій перебуває у стані алкогольного сп`яніння у зв`язку з встановленням відповідних ознак, ОСОБА_1 пояснював, що пив пиво, погодився пройти огляд на місці зупинки, результат алкотестеру склав 1,57проміле, з результатом останній не погодився та виявив бажання пройти огляд в закладі охорони здоров`я. По прибуттю в медичний заклад, ОСОБА_1 відмовився проходити огляд, що зафіксовано на нагрудну відеокамеру.

Дослідивши вказані матеріали, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що зазначені докази відповідають критеріям належності та допустимості, а в своїй сукупності також достатності для підтвердження висновків суду першої інстанції про доведення винуватості ОСОБА_1 у порушенні ним вимог п.2.5 ПДР України, тобто у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, у поза розумний сумнів.

Щодо тверджень апелянта про те, що справа була розглянута в порушення вимог ст.268 КУпАП, оскільки напередодні він подав до суду клопотання про перенесення розгляду справи на іншу дату у зв`язку з тим, що ОСОБА_1 перебуває на лікуванні та з об`єктивних причин не зможе з`явитись на розгляд справи, апеляційний суд визнати обґрунтованими не може, оскільки відповідно до ч. 2 ст. 268 КУпАП, присутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, чи її захисника при розгляді справ передбачених статтею 130 КУпАП не є обов`язковою. Разом з тим, судом першої інстанції було враховано дату вчинення правопорушення в якому обвинувачується ОСОБА_1 , неодноразові клопотання захисника про відкладення судового засідання з різних причин, зокрема ознайомлення з матеріалами справи, зайнятість в іншому процесі, перебування у відпустці, перебування ОСОБА_1 на лікуванні.

Необхідно також наголосити, що необґрунтоване зволікання з боку суду у розгляді справи могло призвести до негативних наслідків у виді закриття провадження у справі на підставі п. 7 ст. 247 КУпАП через закінчення строку накладення стягнення, передбаченого ст. 38 КУпАП, що є неприпустимим, оскільки зводиться нанівець легітимна мета провадження у справі (охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством тощо ст. 1 КУпАП) та унеможливлення існування розумної пропорційності між використаними судом засобами та поставленою метою.

Доводи апелянта про те, що в матеріалах справи про адміністративне правопорушення відсутні докази того, що ОСОБА_1 є суб`єктом вказаного складу адміністративного правопорушення, тобто особою, яка керує транспортним засобом, апеляційний суд вважає необґрунтованими, оскільки вони спростовуються дослідженими відеозаписами, з яких вбачається, що після зупинки транспортного засобу ОСОБА_1 знаходиться на водійському сидінні.

Твердження апелянта про те, що на відеозаписах, які наявні у справі, не зафіксовано що ОСОБА_1 погодився з пред`явленим йому звинуваченням в керуванні транспортним засобом, а також не зафіксовано відмову ОСОБА_1 від проходження огляду в закладі охорони здоров`я, апеляційний суд вважає надуманими, оскільки вони спростовуються відеозаписом, з якого вбачається, що ОСОБА_1 не заперечував, що керував транспортним засобом та відмовився від проходження огляду в медичному закладі.

Неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права, які б були підставою для скасування постанови судді, апеляційним судом не встановлено.

З огляду на зазначене, оскаржувана постанова судді є законною та обґрунтованою, а отже підстави для її зміни чи скасування відсутні.

Керуючись ст. 294, 295 КУпАП України, –

П О С Т А Н О В И В:

Поновити захиснику особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 – адвокату Лопаткіну О.В. строк на апеляційне оскарження постанови Зарічного районного суду м. Суми від 12 січня 2023 року.

Постанову судді Зарічного районного суду м. Суми від 12 січня 2023 року, якою ОСОБА_1 притягнутий до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП і на нього накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 17 000 грн з позбавленням права керувати транспортними засобами строком 1 рік, залишити без зміни, а апеляційну скаргу захисника особи, що притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 – адвоката Лопаткіна О.В. на цю постанову – без задоволення.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя Сумського апеляційного судуФілонова Ю. О.