Постанова від 08 квітня 2026 р. у справі №592/20891/24 — Сумський апеляційний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 квітня 2026 року м.Суми

Справа №592/20891/24

Номер провадження 22-ц/816/139/26

Сумський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого - Собини О. І. (суддя-доповідач),

суддів - Криворотенка В. І. , Щербаченко М. В.

розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінасова компанія «Кредит- Капітал»

на рішення Ковпаківського районного суду м. Суми від 18 лютого 2025 року у складі судді Алфьорова А.М., ухваленого у м. Суми Сумської області,

в цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінасова компанія «Кредит- Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

У С Т А Н О В И В:

У грудні 2024 року ТОВ «Укр Кредит Фінанс» звернулось до суду з позовом, мотивуючи свої вимоги тим, що 10 січня 2023 року між ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 був укладений кредитний договір № 844169, за умовами якого відповідачка отримала кредит у сумі 10000 грн, зобов`язалася повернути товариству суму кредиту, сплатити відсотки за користування кредитними коштами та інші платежі відповідно до умов договору.

29 травня 2023 року між ТОВ «Мілоан» та ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» укладений договір відступлення прав вимоги № 97-МЛ за умовами якого відбулося відступлення права вимоги, зокрема, і за кредитним договором № 8441694.

Відповідачка належним чином зобов`язання за договором не виконувала, у зв`язку з чим утворилась заборгованість у загальному розмірі 37936 грн 50 коп. з яких: прострочена заборгованість за сумою кредиту - 9300 грн; прострочена заборгованість за сумою відсотків - 27636 грн 50 коп.; прострочена заборгованість за комісією - 1000 грн.

Посилаючись на зазначені обставини ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» просило суд стягнути з ОСОБА_1 на свою користь заборгованість за кредитним договором № 844169 від 10 січня 2023 року у розмірі 37936 грн 50 коп. та судовий збір, сплачений за подання позовної заяви, у сумі 2422 грн.40 коп.

Рішенням Ковпаківського районного суду Сумської області від 18 лютого 2025 року позов ТОВ «ФК «Кредит - Капітал» задоволений частково.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «Кредит - Капітал» заборгованість за кредитним договором № 8441694 від 10 січня 2023 року у сумі 9300 грн.

В іншій частині позовних вимог відмовлено.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «Кредит - Капітал» судовий збір у сумі 593 грн 84 коп.

Не погоджуючись з указаним рішенням суду, ТОВ «ФК «Кредит - Капітал» подало апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи, недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими, невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, встановленим обставинам справи, порушення судом норм процесуального права, неправильне застосування норм матеріального права, просить рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення про задоволення позову.

Апеляційна скарга мотивована тим, що суд першої інстанції, відмовляючи у задоволенні позову в частині стягнення відсотків не врахував, що у період дії воєнного стану законодавство України не передбачає скасування нарахування відсотків за користування кредитними коштами, а отже таке нарахування є правомірним, відповідає умовам договору, з яким погодилася ОСОБА_1 , відтак позичальниця має сплачувати кредит та нараховані відсотки.

Позивач наголошує, що усі його дії є правомірними, позовна заява не передбачала стягнення з позичальниці неустойки, а виключно тіла кредиту, нарахованих відповідно до умов договору відсотків та комісії.

Відповідно до п. 1.5.1. Договору про споживчий кредит від 10 січня 2023 року, укладений між сторонами, комісія за надання кредиту: 1000 грн, яка нараховується за ставкою 10% від суми кредиту одноразово.

Комісія за надання кредиту визначена сторонами договору, як одноразова винагорода, що сплачується позичальником за підготовку, організацію та надання кредитодавцем фінансової послуги (кредиту) та встановлена у п. 1.5.1. цього договору.

Заявник наголошує, що ТОВ «ФК «Мілоан» є небанківською (фінансовою) установою, відповідно не здійснює відкриття та обслуговування банківських рахунків фізичних осіб та не має обов`язку формувати документи за кредитними зобов`язаннями позичальника згідно із Законом України «Про банки та банківську діяльність».

Тобто комісія за надання кредиту не стосується додаткових та супутніх послуг кредитодавця та/або кредитного посередника, які пов`язані з триманням, обслуговуванням та поверненням кредиту чи наданням інформації по стан кредитної заборгованості.

Закон України «Про споживче кредитування» не забороняє встановлювати у договорі комісії, пов`язані з наданням, обслуговуванням та поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення, тощо.

Підписавши договір відповідачка погодилася з його умовами та взяла на себе зобов`язання, передбачені договором, у тому числі щодо сплати комісії за надання кредиту.

Заявник зауважує, що умова договору щодо обов`язку сплачувати комісію за надання кредиту недійсною визнана не була, відтак позивач має право вимагати стягнення заборгованості за комісійною винагородою.

У визначений апеляційним судом строк, відзиву на апеляційну скаргу відповідачка не подала.

Відповідно до ч. 13 ст. 7, ч. 1 ст. 369 ЦПК України розгляд справи здійснено у порядку письмового провадження, без повідомлення учасників справи.

Вивчивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, з наступних підстав.

Суд першої інстанції встановив та вбачається з матеріалів справи, що 10 січня 2023 року між ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 укладено договір про споживчий кредит №8441694, відповідно до умов якого кредитодавець зобов`язався на умовах, визначених цим договором, на строк визначений п. 1.3 договору надати позичальнику грошові кошти (фінансовий кредит) у сумі, визначеній у п. 1.2 договору (далі кредит), а позичальник зобов`язався повернути кредитодавцю кредит, сплатити комісію за надання кредиту та проценти за користування кредитом (далі плата) у встановлений п. 1.4 договору термін та виконати інші зобов`язання у повному обсязі на умовах та в строки/терміни, що визначені договором (а.с. 7-9).

Сума кредиту становить 10000 грн 00 коп. Кредит надається строком на 105 днів з 10 січня 2023 року (дата надання кредиту) і складається з пільгового та поточного періодів.

Пільговий період складає 15 днів, що настає з дати видачі кредиту та завершується 25 січня 2023 року (рекомендована дата платежу). Поточний період складає 90 днів, що настає з дня наступного за днем завершення пільгового періоду та закінчується 25 квітня 2023 року (дата остаточного погашення заборгованості) (п. 1.2.- 1.4 договору).

Проценти за користування кредитом протягом пільгового періоду: 2250 грн, які нараховуються за ставкою 1,5% від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування кредитом протягом пільгового періоду (п. 1.5.2 договору).

Проценти за користування кредитом протягом поточного періоду: 27000 грн, які нараховуються за стандартною процентною ставкою 3% від фактичного залишку кредиту за кожен день користування кредитом протягом поточного періоду (п. 1.5.3 договору).

Відповідно до п.1.5.1. комісія за надання кредиту: 1000 грн, яка нараховується за ставкою 10 % від суми кредиту одноразово в момент видачі кредиту.

Умовами договору передбачена можливість пролонгації договору.

Пунктом 2.3.1. передбачено, що позичальник має право неодноразово продовжувати та/або поновлювати пільговий період та збільшувати строк кредитування на таких саме умовах, за умови, що кредитодавцем надана така можливість позичальнику відповідно до розділу 6 Правил. Для продовження/поновлення пільгового періоду та збільшення строку кредитування за цим пунктом позичальник має вчинити дії передбачені цим п.2.3. договору та розділом 6 Правил, у т. ч. сплатити комісію за управління та обслуговування кредиту та певну частку заборгованості по кредиту (якщо передбачено). Можливі періоди продовження/поновлення пільгового періоду та збільшення строку кредитування: на 3 дні, максимальний розмір комісії 3 відсотки від суми наданого кредиту; на 7 днів, максимальний розмір комісії 6 відсотків від суми наданого кредиту; на 15 днів, максимальний розмір комісії 10 відсотків від суми наданого кредиту. Якщо позичальник здійснює продовження/ поновлення пільгового періоду та збільшення строку кредитування (пролонгацію) на умовах, визначених цим пунктом, проценти за користування кредитом протягом періоду на який продовжено/поновлено пільговий період нарахування за ставкою проценти за користування кредитом протягом періоду на який продовжено строк кредитування нараховуються за ставкою, визначеною п. 1.5.2 договору.

Відповідно до п. 2.3.2 договору після вибору доступних умов пролонгації або поновлення пільгового періоду, позичальник має направити кредитодавцю електронне звернення/повідомлення із застосуванням одноразового ідентифікатора, який надсилається кредитодавцем до особистого кабінету позичальника або в смс-повідомленні та здійснити платіж, передбачений цим п. 2.3 договору. Після здійснення позичальником зазначеного платежу (ів) умови кредитного договору , що стосуються строку кредитування, зокрема тривалість пільгового періоду, дата завершення пільгового періоду, дата остаточного погашення, строк кредитування змінюються пропорційно строку пролонгації.

Зміни умов договору разом з актуальною сумою заборгованості відображаються кредитодавцем в оновленому графіку платежів, що розміщується кредитодавцем в особовому кабінеті позичальника, який уповноважує кредитодавця на таке оновлення (актуалізацію) та не потребують будь-якого іншого оформлення. У випадку розбіжностей між умовами кредитного договору, включаючи додатки 1.2. та оновленим графіком платежів, застосовуються умови визначені графіком.

Додатком №1 до договору сторонами визначений графік платежів за договором про споживчий кредит (а.с. 8).

Виконання ТОВ «Мілоан» обов`язку щодо надання грошових коштів відповідачу підтверджується копією платіжного доручення 91035963 від 10 січня 2023 року про переказ 10000 грн згідно договору №8441694, отримувач: ОСОБА_1 , код НОМЕР_1 (а.с. 11 зворот).

З даних довідки про ідентифікацію, складеної генеральним директором ТОВ «Мілоан», слідує, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , з якою укладено договір про споживчий кредит №8441694 від 10 січня 2023 року, ідентифікована ТОВ «Мілоан». Одноразовий ідентифікатор V90471. Дата і час відправки одноразового ідентифікатора позичальнику 10 січня 2023 року об 11:46:30 на номер телефону НОМЕР_2 (а.с. 10 зворот).

В анкеті - заяві на кредит № 8441694 від 10 січня 2023 року наявні всі ідентифікуючі дані ОСОБА_1 , як позичальника (паспортні дані, РНОКПП, дата народження, місце проживання, номер телефону, місце роботи тощо), умови щодо кредиту та зазначений алгоритм дій при заповненні цієї заяви (а.с. 11).

Згідно довідки ТОВ «Мілоан» рішення по заявці 8442694 від 10 січня 2023 року успішне (а.с. 11).

З відомості про щоденні нарахування та погашення, виписки з особового рахунку за кредитним договором № 8441694 від 10 січня 2023 року вбачається, що 25 січня 2025 року позичальниця внесла кошти на погашення процентів по кредиту – 700 грн, тіла кредиту – 700 грн, сплатила комісію за пролонгацію у розмірі 600 грн, відтак розмір заборгованості відповідачки за кредитним договором становить 37936,50 грн, що складається із заборгованості за тілом кредиту в сумі 9300 грн, прострочених відсотків в сумі 27636,50 грн, заборгованості за комісією – 1000 грн (а.с. 11 зворот – 12 зворот).

29 травня 2023 року між ТОВ «Мілоан» (кредитор) та ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» (новий кредитор) укладено договір відступлення права вимоги № 97-МЛ, відповідно до умов якого на умовах, встановлених цим договором, кредитор передає (відступає) новому кредиторові за плату, а новий кредитор приймає належні кредиторові права грошової вимоги (права вимоги) до боржників за кредитними договорами вказаними у реєстрі боржників, укладеними між кредитором і боржниками (портфель заборгованості) (а.с. 12 зворот-14 зворот).

29 травня 2023 року між ТОВ «Мілоан» (кредитор) та ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» підписано акт приймання - передачі реєстру боржників до договору відступлення права вимоги № 97-МЛ від 29 травня 2023 року (а.с. 15).

Відповідно до витягу з реєстру боржників до договору відступлення прав вимог № 97-МЛ від 29 травня 2023 року, сформованого 29 травня 2023 року, до реєстру боржників включено, в тому числі, кредитний договір №8441694 від 10 січня 2023 року, укладений з ОСОБА_1 , сума виданого кредиту – 10000 грн, загальна сума заборгованості – 37936,50 грн, з яких: 9300 грн - заборгованість за тілом кредиту, 27636,50 грн - заборгованість за нарахованими відсотками, 1000 грн – заборгованість за комісією (а.с. 15 зворот).

Платіжною інструкцією підтверджується перерахування ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» ТОВ «Мілоан» коштів в рахунок оплати за договором відступлення права вимоги 97-МЛ від 29 травня 2023 року (а.с. 15).

Ухвалюючи рішення про задоволення вимог позивача в частині стягнення заборгованості за тілом кредиту та відмовляючи у задоволенні вимог про стягнення заборгованості за відсотками за користування кредитом та комісією, суд першої інстанції послався на положеннями пункту 6-1 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про споживче кредитування», згідно з якими у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після дня його припинення або скасування у разі прострочення споживачем виконання зобов`язань за договором про споживчий кредит споживач звільняється від відповідальності перед кредитодавцем за таке прострочення.

Колегія суддів не може погодитися з висновком суду першої інстанції в частині відмови у задоволенні вимог позивача про стягнення відсотків за користування кредитними коштами, а також підстав для відмови у стягненні комісії, так як вони не узгоджується з нормами чинного законодавства.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною 1 статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).

Частиною 2 статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).

Згідно з ч. 1 ст. 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.

За змістом ст. 634 цього Кодексу договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

У переважній більшості випадків застосування конструкції договору приєднання його умови розроблює сторона яка кредитує.

За змістом статті 1056-1 ЦК України процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.

Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

Згідно зі ст. 1049 цього Кодексу позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Таким чином, кредитний договір укладається в письмовій формі, у якому сторонами погоджується розмірі кредиту, розмір відсоткової ставки, порядок застосування неустойки за порушення грошового зобов`язання, порядок погашення заборгованості, та інші умови.

Відповідно до визначень, що містяться в ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію»: електронна комерція - відносини, спрямовані на отримання прибутку, що виникають під час вчинення правочинів щодо набуття, зміни або припинення цивільних прав та обов`язків, здійснені дистанційно з використанням інформаційно-телекомунікаційних систем, внаслідок чого в учасників таких відносин виникають права та обов`язки майнового характеру; електронний договір - домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Згідно з ч. 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.

За положеннями ст. 12 вказаного Закону, якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: 1) електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Судом встановлено та не спростовується сторонами факт укладання кредитного договору, за умовами якого відповідачу було надано кредит у сумі 10000 грн строком на 105 днів, який був пролонгований відповідачкою на 7 днів, зі сплатою процентів за користування коштами відповідно до умов договору та комісії за надання кредиту.

Закон України «Про споживче кредитування» визначає загальні правові та організаційні засади споживчого кредитування в Україні відповідно до міжнародно-правових стандартів у цій сфері.

Відповідно до положень статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно із Законом України № 2120-IX від 15 березня 2022 року розділ IV "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України «Про споживче кредитування» доповнено пунктом 6-1 наступного змісту: У період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після дня його припинення або скасування у разі прострочення споживачем виконання зобов`язань за договором про споживчий кредит споживач звільняється від відповідальності перед кредитодавцем за таке прострочення. У разі допущення такого прострочення споживач звільняється, зокрема, від обов`язку сплати кредитодавцю неустойки (штрафу, пені) та інших платежів, сплата яких передбачена договором про споживчий кредит за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) споживачем зобов`язань за таким договором. Забороняється збільшення процентної ставки за користування кредитом з причин інших, ніж передбачені частиною четвертою статті 1056-1 Цивільного кодексу України, у разі невиконання зобов`язань за договором про споживчий кредит у період, зазначений у цьому пункті. Норми цього пункту поширюються, у тому числі, на кредити, визначені частиною другою статті 3 цього Закону.

Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена договором про споживчий кредит, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за таким договором, підлягають списанню кредитодавцем.

В подальшому вказану норму було виключено на підставі Закону № 3498-IX від 22 листопада 2023 року.

З аналізу пункту 6-1 вбачається, що законодавець мав на меті вирішити питання про звільнення позичальників за споживчими кредитами виключно від відповідальності за прострочення виконання зобов`язань. Тобто списанню кредитодавцем підлягала саме неустойка (штраф, пеня), нараховані у період дії в Україні воєнного стану.

Проте, як вбачається з матеріалів справи звертаючись з позовом у цій справі ТОВ «ФК «Кредит - Капітал» пред`явив до ОСОБА_1 вимоги про стягнення заборгованості за договором, що складається з тіла кредиту та відсотків за користування кредитними коштами, нарахованих протягом строку кредитування, про стягнення неустойки не йдеться.

Відтак колегія суддів не може погодитися з висновками суду першої інстанції в частині відмови у задоволенні позову про стягнення відсотків за користування кредитними коштами, оскільки мотиви такої відмови ґрунтуються на неправильному застосуванні норм матеріального права.

Проценти, передбаченіумовами кредитного договору, які просив стягнути позивач на свою користь, за своєю суттю є платою за користування кредитом, а не відповідальністю за прострочення виконання зобов`язання.

Перед укладенням договору сторони досягли згоди з усіх істотних його умов, зокрема, й щодо розміру оплати за користування кредитними коштами у пільговий період – 1,5 % за день, протягом поточного періоду – 3% за день, їх волевиявлення було вільним та відповідало їхній внутрішній волі. Підписавши кредитний договір, відповідачка погодилася на запропонований розмір процентів за користування кредитними коштами та зобов`язався їх сплачувати відповідно до графіку.

За встановлених обставин рішення суду першої інстанції в частині відмови у стягненні відсотків за користування кредитними коштами підлягає скасуванню з ухваленням в цій частині нового рішення про задоволення вимоги про стягнення з відповідачки на користь товариства відсотків у розмірі 27636 ,50 грн.

З приводу вимоги позивача про стягнення з відповідача комісії за надання кредиту (п. 1.5.1 договору), колегія суддів вважає за необхідне зазначити.

Так, відповідно до пункту 4 частини першої статті 1 Закону України «Про споживче кредитування» загальні витрати за споживчим кредитом - витрати споживача, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за додаткові та супутні послуги кредитодавця та кредитного посередника (за наявності), для отримання, обслуговування і повернення кредиту.

Відповідно до частини другої статті 8 Закону України «Про споживче кредитування» до загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, комісії кредитодавця, пов`язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо.

Таким чином, Законом України «Про споживче кредитування» безпосередньо передбачено право банку встановлювати у кредитному договорі комісію за обслуговування кредиту.

На виконання вимог, у тому числі, пункту 4 частини першої статті 1 та частини другої статті 8 Закону України «Про споживче кредитування» Правління Національного банку України постановою від 08 червня 2017 року № 49 затвердило Правила розрахунку банками України загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит (далі - Правила про споживчий кредит).

Відповідно до пункту 5 Правил про споживчий кредит банк надає споживачу детальний розпис складових загальної вартості кредиту у вигляді графіка платежів (згідно зі строковістю, зазначеною у договорі про споживчий кредит, - щомісяця, щокварталу тощо) у розрізі сум погашення основного боргу, сплати процентів за користування кредитом, вартості всіх додаткових та супутніх послуг банку та кредитного посередника (за наявності) за кожним платіжним періодом, за формою, наведеною в додатку 2 до цих Правил.

Згідно з частиною п`ятою статті 12 Закону України «Про споживче кредитування» умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними.

У справі, яка переглядається умовами пункту 1.5.1 договору від 10 січня 2023 року, як складова витрат позичальника за кредитом, передбачена комісія за надання кредиту в сумі 1000 грн, яка нараховується за ставкою 10% від суми кредиту одноразово.

Аналіз змісту цього пункту договору свідчить, що у ньому не зазначено переліку додаткових та супутніх послуг кредитодавця та/або кредитного посередника, які пов`язані з наданням кредиту, та за які встановлена комісія у визначеному у цьому пункті розмірі. Позивачем не надано доказів наявності, переліку таких послуг і погодження їх зі споживачем при укладенні договору.

Зважаючи на викладене, апеляційний суд вважає, що положення пункту 1.5.1 договору про споживчий кредит щодо сплати позичальником комісії за надання кредиту є нікчемними відповідно до частини п`ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування».

Указаний висновок узгоджується з позицією Верховного Суду, яка викладена у постанові від 09 жовтня 2024 року у справі № 582/202/22, в якій надавалась правова оцінка тотожним пунктам договору про споживчий кредит, стороною якого є ТОВ «Мілоан».

Також апеляційний суд зауважує, що положення договору про надання, управління та обслуговування споживчого кредиту, які передбачають здійснення будь-яких платежів за дії, які не є послугою у визначенні Закону України «Про захист прав споживачів», є нікчемними. Надання кредиту є по суті основним обов`язком кредитодавця за умовами укладеного із споживачем договором, а не послугою, виконання якого не може здійснюватися за окрему плату.

Оскільки пункт 1.5.1 договору про споживчий кредит, яким встановлена умова про сплату позичальником комісії за надання кредиту є нікчемним (в частині встановленої комісії), апеляційний суд погоджується з безпідставністю вимог позивача в частині стягнення заборгованості за комісією, проте рішення суду першої інстанції в цій частині підлягає зміні в частині мотивів відмови.

За встановлених обставин справи та вимог закону апеляційний суд доходить висновку, що з відповідача на користь позивача підлягає стягненню заборгованість за кредитним договором у розмірі 36936,50 грн, яка складається із: заборгованості за тілом кредиту в сумі 9300 грн та заборгованості за відсотками в сумі 27636,50 грн.

Таким чином, враховуючи вищевказане, рішення суду першої інстанції належить скасувати в частині відмови у задоволенні вимог про стягнення відсотків за користування кредитними коштами з підстав, зазначених у п. 3 і п. 4 ч. 1 ст. 376 ЦПК України, та ухвалити нове рішення про задоволення позову в цій частині.

Щодо вимог про стягнення комісії за видачу кредиту, рішення суду першої інстанції слід змінити, виклавши мотиви відмови у задоволенні вимог в цій частині в редакції цієї постанови.

Відповідно до ч. 13 ст. 141 ЦПК України рішення суду підлягає зміні і в частині розподілу судових витрат, стягнувши з відповідача на користь позивача 2422 грн 40 коп. судового збору за розгляд справи в суді першої інстанції.

Також, з відповідача на користь позивача належить стягнути 3633 грн 60 коп. судового збору за апеляційний перегляд рішення суду.

Відповідно до приписів п. 2 ч. 3 ст. 389 ЦПК України, постанова не підлягає касаційному оскарженню.

Керуючись ст.ст. 367, 369, п.2 ч.1 ст. 374, п. 3, п. 4 ч. 1 ст. 376, ст. ст. 381 384, 389 ЦПК України, апеляційний суд

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит- Капітал» задовольнити частково.

Рішення Ковпаківського районного суду м. Суми від 18 лютого 2025 року скасувати в частині відмови у задоволенні позовних вимог про стягнення заборгованості за відсотками та ухвалити в цій частині нове рішення, яким позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит- Капітал» задовольнити.

Другий абзац резолютивної частини рішення Ковпаківського районного суду м. Суми від 18 лютого 2025 року викласти в такій редакції:

«Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит- Капітал» заборгованість за кредитним договором № 8441694 від 10 січня 2023 року в загальному розмірі 36936 гривень 50 копійок, з яких: 9300 гривень 00 копійок простроченої заборгованості за тілом кредиту та 27636 гривень 50 копійок заборгованості за нарахованими процентами.»

Рішення Ковпаківського районного суду м. Суми від 18 лютого 2025 року змінити в частині мотивів відмови у задоволенні вимоги про стягнення комісії за видачу кредиту, виклавши мотивувальну частину рішення в редакції цієї постанови.

Рішення Ковпаківського районного суду м. Суми від 18 лютого 2025 року змінити в частині розподілу між сторонами судових витрат.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит- Капітал» 2349 гривні 73 копійок судового збору за розгляд справи в суді першої інстанції.

В іншій частині рішення залишити без змін.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит- Капітал» 3524 гривні 59 копійок судового збору за апеляційний перегляд рішення суду.

Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення і касаційному оскарженню не підлягає.

Головуючий - О. І. Собина

Судді: В. І. Криворотенко

М. В. Щербаченко