Постанова від 07 квітня 2026 р. у справі №947/6898/25 — Одеський апеляційний суд

Номер провадження: 33/813/831/26

Номер справи місцевого суду: 947/6898/25

Головуючий у першій інстанції Чаплицький В. В.

Доповідач Громік Р. Д.

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08.04.2026 року м. Одеса

Суддя Одеського апеляційного суду Громік Р.Д., розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову судді Київського районного суду м. Одеси від 30 січня 2026 року у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_2 , за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП,

В С Т А Н О В И В:

Постановою судді Київського районного суду м. Одеси від 30 січня 2026 року визнано ОСОБА_2 невинуватим у скоєні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП.

Не погодившись з даною постановою, 20 березня 2026 року адвокат Нікітіна Г.Е., яка діє в інтересах ОСОБА_1 , подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову судді Київського районного суду м. Одеси від 30 січня 2026 року, посилаючись на порушення норм процесуального та матеріального права.

Крім того, апелянт просить поновити строк на апеляційне оскарження постанови судді Київського районного суду м. Одеси від 30 січня 2026 року, мотивуючи поважністю пропуску строку на апеляційне оскарження тим, що:

1) ані потерпілий ОСОБА_1 , ані його захисник Нікітіна Г.Е. копію оскаржуваного судового рішення не отримували;

2) суд першої інстанції належним чином не сповістив про розгляд справи, призначений на 30 січня 2026 року.

Вивчивши матеріали справи та апеляційну скаргу, вважаю, що апеляційна скарга підлягає поверненню особі, яка її подала, за наступних підстав.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 294 КУпАП постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених частиною п`ятою статті 7 та частиною першою статті 287 цього Кодексу. Апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено.

Зі змісту клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження випливає, що причини пропуску строку на подання апеляційної скарги є необґрунтованими, виходячи з наступного.

Доводи клопотання щодо поновлення строку про те, що ані потерпілий ОСОБА_1 , ані його захисник Нікітіна Г.Е. копію оскаржуваного судового рішення не отримували, внаслідок чого пропустила строк на подання апеляційної скарги не можуть бути прийняті до уваги апеляційним судом з огляду на таке.

Оскаржувана постанова винесена 30 січня 2026 року, а тому останнім днем для подачі апеляційної скарги є 09 лютого 2026 року.

Проте суд апеляційної інстанції звертає увагу на те, що положення ст. 294 КУпАП пов`язують обчислення строку на оскарження з днем винесення постанови суду першої інстанції, а не з днем отримання тексту постанови суду першої інстанції, а, відтак, посилання на дату отримання копії постанови не може бути достатньою підставою для поновлення строку на її оскарження.

Крім того, суд апеляційної інстанції зазначає, що отримання інформації щодо стану розгляду судової справи та прийнятих судових рішень функціонує офіційний веб-портал «Судова влада України» та «Єдиний державний реєстр судових рішень», за допомогою яких будь-яка особа може отримати актуальну інформацію щодо стану судової справи та стадії її розгляду. Відповідно до даних Єдиного державного реєстру судових рішень постанова судді Київського районного суду м. Одеси від 30 січня 2026 року була оприлюднена на сайті реєстру 03 лютого 2026 року, однак апеляційну скаргу було подано лише 20 березня 2026 року, тобто з пропуском десятиденного строку навіть з дати опублікування постанови у Єдиному державному реєстрі судових рішень.

Таким чином, посилання скаржника про те, що копію оскаржуваного судового рішення не отримував не є поважною причиною для поновлення строку на апеляційне оскарження.

Щодо посилання скаржника про те, що суд першої інстанції належним чином не сповістив про розгляд справи, призначений на 30 січня 2026 року, суд апеляційної інстанції зазначає таке.

З матеріалів справи вбачається, що 26 січня 2026 року шляхом телефонограми повідомлено ОСОБА_3 – представника ОСОБА_1 про розгляд справи, призначений на 30 січня 2026 року о 11 годині 30 хвилин в приміщенні Київського районного суду м. Одеси (а.с.121).

Крім того 27 січня 2026 року адвокат Нікітіна Г.Е., яка діє в інтересах ОСОБА_1 , звернулась із заявою про ознайомлення з матеріалами справи №947/6898/25, що свідчить про обізнаність останньої про розгляд справи (а.с.122-124).

Таким чином, суд першої інстанції належним чином повідомив ОСОБА_3 як представника Степанова К.О. про розгляд справи, призначений на 30 січня 2026 року, а тому вказані підстави не можуть бути визнані поважними причинами пропуску строку на апеляційне оскарження.

Суд апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити, що Європейський суд з прав людини наголошує, що особа, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватись належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

В рішенні Європейського суду з прав людини від 29 жовтня 2010 року у справі «Устименко проти України» суд зазначив, що необґрунтоване поновлення строку оскарження остаточного рішення по справі зі спливом значного періоду часу без обґрунтованих підстав порушує принцип правової визначеності, і як наслідок тягне порушення ст. 6 Європейської конвенції про захист прав людини та основоположних свобод.

Також в рішенні «Пономарьов проти України» суд звернув увагу на те, що якщо звичайний строк оскарження поновлюється зі спливом значного періоду часу, таке рішення може порушити принцип правової визначеності. Хоча саме національним судам, перш за все, належить виносити рішення про поновлення строку оскарження, їх свобода розсуду не є необмеженою. Суди повинні обґрунтовувати відповідне рішення. У кожному випадку національні суди повинні встановити, чи виправдовують причини поновлення строку оскарження втручання у принцип правової визначеності, особливо коли національне законодавство не обмежує дискреційні повноваження судів стосовно часу або підстав для поновлення строків.

Таким чином Європейський Суд з прав людини, рішення якого є джерелом права в Україні вважає, що поновлення судом пропущеного строку без наведення обґрунтованих причин порушує принцип правової визначеності, зокрема порушення пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Процесуальний строк може бути поновлений лише за умови його пропуску з поважних причин. Поняття поважних причин пропуску строків є оціночним, а його вирішення покладається на розсуд суду. При цьому під поважними причинами слід розуміти лише ті обставини, які були чи об`єктивно є непереборними, тобто не залежали від волевиявлення особи, пов`язані дійсно з істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливлювали чи ускладнили можливість своєчасного звернення до суду у визначений законом строк.

У зв`язку з викладеним, апеляційний суд дійшов висновку, що поважні причини поновлення строку на апеляційне оскарження відсутні, тому немає підстав для поновлення строку на апеляційне оскарження постанови судді Київського районного суду м. Одеси від 30 січня 2026 року та апеляційна скарга підлягає поверненню особі, яка її подала.

Керуючись ст. 294 КУпАП, апеляційний суд

П О С Т А Н О В И В:

У задоволенні клопотання ОСОБА_1 про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови судді Київського районного суду м. Одеси від 30 січня 2026 року відмовити.

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову судді Київського районного суду м. Одеси від 30 січня 2026 року у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_2 , за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, – повернути особі, яка її подала, разом з усіма доданими до неї матеріалами.

Копію постанови та апеляційну скаргу, разом з усіма доданими до неї матеріалами негайно надіслати особі, яка її подала.

Постанова є остаточною та оскарженню не підлягає.

Суддя Одеського апеляційного суду Р.Д. Громік